У NYT розповіли про реабілітацію військових у київській психіатричній лікарні Павлова
"У мирний час у "Павлівці" лікували людей з тяжкими психічними захворюваннями, в основному шизофренією, але війна змусила змінити спеціалізацію. Лікарні в Україні не можуть впоратися з кількістю психіатричних травм, командири ж при цьому потребують повернення своїх військових. У червні минулого року у "Павлівці" відкрили перехідне відділення на 40 ліжок, яке за півроку зросло до 100", - йдеться у матеріалі.
У репортажі наводяться історії бійців. Так, один із військових навіть через місяць після пережитої трагедії не може говорити. Його історію наводить лікар.
"Їх було четверо. Вони дислокувалися неподалік лінії фронту, на сході України, і тієї ночі збили з неба російський безпілотник. Маленька перемога. Потім його уламки понеслися вниз, шматки рваного металу врізалися в людей внизу", - повідомляє вона.
Боєць єдиний, хто тоді вижив, і йому довелося поруч із загиблими утримувати позицію всю ніч і наступного дня. Відколи його знайшли, він нічого не каже.
"Він замкнувся у собі і нічого не хоче", - розповідає лікар.
Молодшому лейтенанту на ім’я Руслан знову і знову сниться той самий сон: він пірнає в окоп, але це не окоп; це могила. "Я хотів би лягти в нору десь і сховатися", - каже боєць.
Руслану 45, він колишній будівельник. Він брав участь у звільненні правого берега Херсона, там він був поранений та контужений. Він згадує, що під час боїв вони могли не спати і не їсти по 5 днів.
Багато бійців, які проходять лікування, ще рік тому були фахівцями мирних професій, йдеться у репортажі.
Один солдат каже, що коли він повернувся із зони бойових дій, він більше не мав можливості спати. Інший каже, що більше не може терпіти натовп. За його словами, він відчуває у такі моменти, "як коли ти йдеш на рибалку, і заплутуєшся в волосінь".
Читайте більше новин по темі:
