"9 років безправ’я". Що сталося з кримським суспільством за роки російської окупації
Часткове звільнення території України від російської окупації 2022 року дає вже не точковий, а ширший практичний досвід реінтеграції. Про те, яких змін за цей час зазнало кримське суспільство, що може відбуватися при реінтеграції цього регіону України після його деокупації, ведучий програми Радіо Крим.Реалії Сергій Мокрушин поговорив із заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даніловим, аналітиком "КримSOS" Євгеном Ярошенком і заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, депутатом Верховної Ради України Ахтемом Чийгозом.
Три етапи реінтеграції
Український центр близькосхідних досліджень оприлюднив дорожню карту для громад на деокупованих територіях України . Вона складається із трьох етапів. Перші два – відновлення безпеки (розмінування, забезпечення водою та їжею); відновлення людської безпеки (початок роботи всіх відповідних інституцій: поліції, ДСНС, лікарень, відділень банків тощо). Третій етап: відновлення гідності та соціальних зв’язків.
«Перше, що губиться в окупації – це гідність. Людина позбавлена можливості самостійно приймати рішення, вирішувати свою долю, планувати своє майбутнє та своїх дітей, близьких. Окупація позбавляє такої можливості», – розповідає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Досвід поїздок звільненими територіями Херсонської та Харківської областей свідчить про те, що відновлення гідності – запорука того, що люди самі беруть відповідальність і починають впливати на своє життя, каже Данилов.
Сергій Данилов
«Є якась частина людей, у яких опускаються руки, і вони сподіваються на гуманітарну допомогу, закидають поля, стають безініціативними, ні до чого не прагнуть, зникає обрій планування… І це серйозна проблема, про яку ми мало говоримо в Україні», – вважає експерт.
З іншого боку, згуртованість – це здатність суспільства брати на себе відповідальність, не чекати, коли хтось прийде та за тебе все зробить, зазначає Сергій Данилов. За його словами, про це йдеться у третьому етапі дорожньої карти. Україна за 8 років пройшла шлях створення громад, частина з яких зуміла стати успішною, каже Данилов.
«Це шлях дуже довгий. Я бачив, як змінювалася Чаплинка (нині тимчасово окуповане селище міського типу в Херсонській області – КР ). Я бачив, як спалахували очі у людей: «Ми то зробимо, ми це зробимо». Це шлях, у якому людський капітал та об’єднання – це не остання як у Росії річ, а головна», – розповідає Сергій Данилов.
Українська громада – не російська громада
Саме громади, вважає експерт, стали осередками об’єднання та опору на окупованих територіях. В окупованому Криму людей такої можливості позбавлено, там знищено місцеве самоврядування.
«У Росії та в окупованому Криму навіть виборів місцевих немає. Там навіть розмито поняття громада. По-перше, слово навіть не перекладається російською мовою. Самоврядна одиниця, яка реально працює сама на себе. Община – це прямо протилежне поняття громади. Формально так можна перекласти це слово, але це слово протилежне значення. Община несе колективну відповідальність перед паном, який сплачує за тебе якісь податки. Це тягне за собою негативні суспільні практики, які були у Росії в 19 столітті», – вважає Сергій Данилов.
У звільненому Криму працюватимуть військові адміністрації, буде довгий перехідний період, і це ставить під сумнів швидкий розвиток місцевого самоврядування на півострові, припускає Данилов.
«Можливо, треба думати про паралельні процеси та поруч із військовою адміністрацією створювати паралельні структури. Якісь елементи самоврядування, експериментувати треба, мені здається. Інакше це розтягнеться надовго», – заявив Сергій Данилов.
Роль пропаганди переоцінена
Оцінюючи, як швидко кримське суспільство можна буде реінтегрувати в українське, через 9 років пропагандистської обробки свідомості людей, експерт налаштований оптимістично.
«Ми зустрічаємо полонених російських солдатів, яких мобілізували або добровільно пішли воювати проти України з Криму. Вони зустрічаються. Ми бачили розслідування і у вас на радіо, чи у колег про кримчан. З іншого боку, ми всі підтримуємо контакти з нашими друзями у Криму та бачимо, що не все так погано. До того ж, зустрів думку, що російська пропаганда переоцінена. Є підстави думати, що значна частина кримчан не настільки піддалася цій пропагандистській обробці, як це здається. Повноцінну діагностику провести неможливо», – зазначив Сергій Данилов.
Поруч із Північною Кореєю та Еритреєю
Дев’ять років тому українське суспільство повалило проросійський авторитарний режим і повернулося на шлях демократичних перетворень, а Крим має протилежну долю, зазначає аналітик «Крим SOS» Євген Ярошенко. Крим був не просто окупований іншою країною, він був окупований країною із прогресуючим авторитарним режимом. Це призвело до того, що на півострові почав звужуватись простір для суспільних, політичних, соціальних, культурних та інших прав, розповідає Євген Ярошенко.
Євген Ярошенко
«За перший рік окупації кримчани помітили зміни та «благи російського світу», які стосуються демократії, верховенства права тощо. Якщо взяти рейтинг громадянських свобод, який представлений Freedom House, то можна побачити, що на 2021 рік Крим був серед 10 найневільніших територій, поряд із Північною Кореєю та Еритреєю. Це наслідок 9-річної окупації кримського півострова», – заявив Ярошенко
Корінь зла – насильницька паспортизація
В окупованому Криму відбуваються не лише політичні репресії, зазначає правозахисник. Там масово порушуються релігійні права та свободи, права на працю, отримання медичної допомоги та право власності. Пов’язано це насамперед із нав’язаним кримчанам російським громадянством, упевнений Євген Ярошенко.
«Ті громадяни України, які відмовилися від нав’язаного громадянства Росії, вони були серйозно обмежені у правах, у тому числі у праві на працю. Без нав’язаного російського громадянства кримчани були обмежені у багатьох вакансіях. У тому числі у таких вакансіях, де була більш-менш гідна зарплатня. Це прямий результат російської окупації та нав’язаного громадянства всупереч нормам міжнародного права», – розповідає правозахисник.
«Росія – колонізатор»
Ще одна кримська «особливість» – це колонізаторське ставлення російської влади до довкілля. Захист екології для неї другорядний, упевнений Євген Ярошенко.
«Все ігнорувалося заради політичних, економічних та військових цілей окупаційної адміністрації. Зрозуміло, що багато кримчан, для яких Крим – Батьківщина, для них дуже сприймається забудова узбережжя, вирубка червонокнижних дерев, масова загибель червонокнижних дельфінів у Керченській протоці», – каже правозахисник.
Як приклад безправності кримчан Євген Ярошенко наводить ситуацію зі спробою захистити Фороський парк від забудови. Крим.Реалії неодноразово розповідали про будівництво спортивного комплексу, вирубування дерев у Фороському парку та боротьбу місцевих активістів. Але навіть численні відеозвернення до президента РФ Путіна не допомогли.
Вид на Фороський парк, 2 березня 2021 року
«Проблема в тому, що дуже важко за допомогою таких протестів досягти збереження природи. Були випадки, коли окупанти приходили окремо до активістів та проводили різні профілактичні бесіди, внаслідок чого екологічна активність зупинилася. Бачимо, що порушується не лише право людей на безпечне довкілля, а й порушуються процесуальні екологічні права», – зазначає Ярошенко.
Російська влада в Криму так само позбавила кримчан – громадян України – можливості брати участь у виборах на материковій Україні, каже Ярошенко. За 9 років мешканці Криму не змогли проголосувати на двох президентських та двох парламентських виборах.
«Теоретично кримчани мали можливість брати участь у виборах президента України, але для цього треба було подолати чималу відстань, що було непросто з багатьох причин. У цей же час кримчан примушували через нав’язане громадянство, через адміністративний тиск брати участь у президентських виборах та парламентських виборах, які Росія незаконно проводила у Криму та конституційному референдумі, що відбувся у 2020 році», – розповів правозахисник.
«Крим – Україна» – це не гасло
Цими днями російська влада в Криму відзначила річницю так званого «референдуму», який Росія провела в окупованому Криму у березні 2014 року. В офіційній версії подій російські ЗМІ не нагадують ані протизаконності цього референдуму, ані його бойкоту певною частиною кримчан.
Але Росії не вдалося «відкоригувати» пам’ять про ті події, упевнений заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Ахтем Чийгоз.
«Кримчани чинили опір з першого дня окупації в різній формі. Ми тут на материку та в усьому світі чули від них, що Крим – це Україна. Це неприйняття окупації, хоч би як важко, вони висловлювали. Це не просто гасла. Це всередині кожного відчуття, що Україна обов’язково знову буде в Криму. Це і є опір», – каже Ахтем Чийгоз.
Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
За словами Ахтема Чийгоза, кримчани демонстрували свій опір окупації ігноруючи «референдум» про приєднання Криму до Росії та незаконні вибори в Криму.
«Так, зрозуміло, кримські татари офіційно бойкотували участь у виборах, алей більшість наших громадян у Криму не брали участі у цьому злочині. І потім, перебуваючи у в’язниці, у Сімферополі, коли проходили вибори президента так званого цього терориста – Путіна, навіть зеки не брали участі в цьому злочині. Намагалися будь-якими способами уникати цього процесу. Ті, кому погрожували, виходили із камер, але на бюлетенях писали, що він злочинець, що Крим – Україна», – розповів Ахтем Чийгоз.
Росія робить все, щоб придушити будь-які прояви опору, розповідає заступник голови Меджлісу, але безуспішно. впевнений він.
«Я сьогодні з ранку розмовляв із співвітчизниками, які питають: «Ну, коли, коли»? Я говорю, що впевнений у тому, що цього разу Крим буде звільнений. А вони кажуть, що їх дістала Росія. Це і є опір. Що б не робила Росія ці 9 років, хоч би як вона намагалася влазити в мізки, і дітям теж, це не працює», – повідомив політик.
Російські міфи зруйновані у Криму
У Росії немає журналістики, є пропаганда та пропагандисти, які обслуговують злочинний режим, каже народний депутат. Там немає правосуддя та правоохоронців, є каральні органи, там немає виборів, а є «царювання», заявив Ахтем Чийгоз.
«Це заслуга України, що цей цар дедалі більше стає голим. Коли я вперше після звільнення, у Раді Європи назвав країну Росію терористом, там багато хто був шокований і так не вважав. Наразі є країни та інституції, які офіційно визнають Росію країною-терористом», – розповів Ахтем Чийгоз.
Російська влада кілька разів переносила дату так званого «референдуму», згадує Ахтем Чийгоз. Спочатку він був призначений на травень. Потім на квітень. У результаті російська влада призначила остаточну дату – 16 березня 2014 року. Вони поспішали і зрозуміло чому, розповідає Чийгоз.
«Їх сприйняття Криму, як російської території з російським духом та історією, це були міфи, які руйнувалися одразу, починаючи з 26 лютого 2014 року, коли й російськомовні громадяни України на собі відчули, що таке «русскій мір», – заявив Чийгоз.
Про те, що Москва прорахувалася, проголосивши гасло "Крим. Росія. Назавжди" вважає і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. В інтерв’ю Крим.Реалії він заявив, що в Москві 2014 року знали, що кримчани проти приєднання до Росії, але з жителями Криму ніхто не рахувався.
Сергій Мокрушин, Роман Спирідонів; опубліковано у виданні Крим.Реалії
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
