Прокуратура Києва намагається забрати 218 млн гривень у підрядника будівництва метро на Виноградар

Правоохоронці намагаються в судовому порядку стягнути до міського бюджету грошові кошти в сумі близько 218 млн гривень, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи вказаний проєкт. Ця сума була сформована в тому числі за рахунок відсотків, які “Київметробуд” отримав за розміщення частини отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу в розмірі 2,58 млрд гривень на депозиті в банку. Примітно, що раніше претензії до таких дій генпідрядника мала СБУ – в рамках слідства правоохоронці попередньо встановили, що мова може йти про “незаконне збагачення шляхом шахрайства”. Але станом на сьогодні відповідне кримінальне провадження, розслідується не надто активно. 

Як стало відомо KВ, столична прокуратура в рамках двох судових справ намагається стягнути з АТ “Київметробуд” грошові кошти, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи проєкт з будівництва метро на Виноградар.

Так, у середині лютого 2023 року правоохоронці звернулися до Господарського суду Києва із позовом щодо стягнення зі вказаної компанії 79 млн гривень. Із них 12,5 млн гривень – це 3% річних і 66,5 млн гривень – інфляційні витрати. У матеріалах даної судової справи поки що не уточнюється, з чим пов’язані вимоги прокуратури, але схоже, правоохоронці планують відсудити у АТ “Київметробуд” відсотки за користування коштами, отриманими від КП "Київський метрополітен". 

Крім того, Касаційний господарський суд найближчим часом може розглянути справу за позовом прокуратури стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 183,4 млн гривень. Мова йде про т.зв. “безпідставно набуті кошти”, які вказана компанія отримала в результаті того, що “поклала” на депозитні рахунки в банках аванс за реалізацію вищезгаданого проєкту. Правоохоронцям раніше вдалося “частково переконати” служителів Феміди першої та апеляційної інстанцій, і наразі АТ “Київметробуд” планує оскаржити відповідні рішення суду. 

Подробиці по першій справі в держреєстрі судових рішень ще не оприлюднені, а ось інформація стосовно другої справи вже оприлюднена. У зв’язку з цим KВ вирішила проаналізувати, з чим пов’язані такі претензії правоохоронців. 

За що судяться 

20 листопада 2018 року між КП “Київський метрополітен” і ПАТ “Київметробуд” (тоді ця компанія була публічним акціонерним товариством. – KВ) було укладено договір на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. В рамках цієї черги було передбачено будівництво дільниці від станції “Сирець” до станції “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільницю вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Вартість робіт за цим договором мала скласти 5,9 млрд гривень (вона є динамічною, тобто сторони можуть узгоджувати її зміну. – KВ). 

Одним із пунктів цієї угоди була умова, що КП “Київський метрополітен” повинен здійснити попередню оплату робіт в розмірі 30% від суми договору. 20 грудня 2018 року столична підземка на виконання вказаної умови перерахувала ПАТ “Київметробуд” грошові кошти в сумі 2,58 млрд гривень (більше ніж 30% від 5,9 млрд гривень). 

Надалі, 25 квітня 2019 року, ПАТ “Київметробуд” уклало з “Укргазбанком” два договори банківського строкового вкладу, відповідно до яких компанія розмістила на депозитних рахунках у вказаній фінустанові грошові кошти в сумі 1,7 млрд гривень. Дані депозити були розраховані на період до жовтня-листопада 2019 року, і за їхніми умовами вкладнику повинно було бути нараховано 16% річних. В результаті ПАТ “Київметробуд” отримало ці кошти – за цими депозитами “Укргазбанк” нарахував підряднику будівництва метро на Виноградар “відсотки” на суму 139 млн гривень. 

У жовтні 2021 року Київська міська прокуратура подала до столичного госпсуду позов щодо стягнення на користь столичної громади цих грошових коштів, а також 44,3 млн гривень – “процентів за користування чужими грошовими коштами за період починаючи з дати отримання процентів за депозитними договорами по дату звернення до суду з даною позовною заявою”. 

Головним аргументом прокуратури стало те, що АТ “Київметробуд” допустило “нецільове використання коштів”. На думку правоохоронців, відповідач використав кошти на власний розсуд і, цитуємо, збагатився за рахунок територіальної громади Києва. Як зазначили в прокуратурі, Київрада могла самостійно розмістити кошти в банківській установі та отримати відповідний дохід, що не заборонено законодавством. А тому дії “Київметробуду”, як вважають правоохоронці, призвели до недоотримання столичною громадою доходу (мова йде про вищевказані грошові кошти в сумі 44,3 млн гривень. – KВ). 

28 вересня 2022 року столичний госпсуд частково задовольнив позов прокуратури постановивши стягнути з АТ “Київметробуд” відсотки по депозиту в сумі 139 млн гривень. Щодо другої частини грошових вимог правоохоронцям було відмовлено. Таку позицію в суді пояснили тим, що “при стягненні безпідставно набутих коштів слід нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми”, які у межах даного позову не були заявлені. 

18 січня 2023 року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін вищевказаний вердикт суду першої інстанції. Таким чином апеляційний суд відмовив АТ “Київметробуд” у задоволенні його апеляційної скарги. Генпідрядник будівництва метро на Виноградар вже подав скаргу до касаційного господарського суду, але відповідне провадження щодо її розгляду судом ще не було відкрито. 

У зв’язку з вищенаведеними, можна припустити, що справа стосовно стягнення 79 млн гривень, ініційована прокуратурою у лютому поточного року, стосується якраз фінансових вимог прокуратури щодо 44,3 млн гривень. І зважаючи на те, що прокуратура не оскаржує відмову суду стосовно стягнення останньої суми, загальна сума фінансових вимог прокуратури до АТ “Київметробуд” по двом справам дорівнює близько 218 млн гривень. 

Варто зазначити, що головним аргументом стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 139 млн гривень стали результати судово-економічної експертизи від 19 серпня 2020 року, яка була проведена в рамках кримінального провадження №42019000000002358. 

Як повідомляла KВ, дане слідство було розпочато Головним управлінням Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області 5 листопада 2019 року за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Мова йшла якраз про те, що АТ “Київметробуд” перерахувало кошти, отримані від метрополітену на будівництво метро на Виноградар, на депозитні рахунки в банку.  

Попередньо правоохоронці встановили, що це було зроблено з метою особистого збагачення. Також в СБУ з’ясували, що невстановлені особи пролобіювали прийняття Кабінетом Міністрів України декількох постанов, які фактично дозволили збільшити авансовий платіж при реалізації вказаного проєкту з 30% від загальної суми договору до 95%. 

У відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи триває це слідство. Так, 23 квітня 2021 року Печерський районний суд Києва продовжив строк досудового розслідування до 5 травня 2022 року, але КВ не вдалося знайти у держреєстрі судових рішень ухвали, в яких би зазначалося про подальшу “пролонгацію слідства”. При цьому, у жовтні та листопаді 2022 року фігуранти кримінального провадження клопотали перед Печерським районним судом Києва щодо повернення майна, на яке було накладено арешт в рамках цього провадження та яке було вилучено правоохоронцями. 

Даний факт може свідчити про те, що СБУ наразі приділяє цьому провадженню “не надто багато уваги”. Причиною може бути якраз те, що прокуратура поки що успішно бореться за повернення ймовірно привласнених грошових коштів до міського бюджету Києва. 

“Велике будівництво” 

Нагадаємо, тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП “Київський метрополітен” ще на початку 2018 року. Втім, тоді ці торги були скасовані через претензії правоохоронців – серед іншого вони з’ясували, що  банківська гарантія одного з учасників тендеру – ПАТ "Київметробуд" – могла бути підроблена.  

КП “Київський метрополітен” змогло визначити підрядника цих робіт лише з третьої спроби – ним, як повідомлялося вище, стало все те ж ПАТ “Київметробуд”. 

Через три місяці, у лютому 2019 року, стартувала підготовка будівельних майданчиків для реалізації цього проєкту, а у березні 2019 року розпочалася "активна фаза робіт". Втім, вона тривала недовго, і надалі темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення у громадських активістів та депутатів Київради.

Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв’язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи, вочевидь, виконувались з великим відставанням від графіка. Крім того, на той момент залишалося невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію "Проспект Правди" – цьому "заважали" СТО, кіоски та гаражі, що були побудовані там раніше.

А у вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії запропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту.  

Такі гучні заяви народних обранців були “спровоковані” тим, що АТ “Київметробуд” ініціювало судовий спір стосовно перенесення терміни здачі в експлуатацію двох майбутніх станцій цієї лінії підземки з листопада 2021 року на середину 2023 року. Необхідність “зміщення дедлайну” в компанії-підряднику пояснювали серед іншого тим, що в умовах “коронавірусного карантину” неможливо замовляти запчастини для обслуговування будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців для налаштування такого обладнання.  

В результаті підрядник будівництва метро на Виноградар не зміг в судовому порядку добитися встановлення нових термінів будівництва. 23 вересня 2021 року АТ “Київметробуд” виграло в суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того, як КП “Київський метрополітен” ініціювало оскарження цього судового вердикту, компанія відмовилася від свого позову.  

Що стосується ТКК “з питань перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар”, то ця ідея взагалі не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не було розглянуто Київрадою.

При цьому столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки “ось-ось запустити метро на Виноградар”.  

Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. Надалі очільник міста дещо "скорегував" свої  прогнози – у червні 2021 року він заявляв про те, що як мінімум одна станція метро на Виноградар має бути відкрита того ж року.  

Це і далі, к питанню про те, чи може Віталій Кличко “дивитися в завтрашній день”. 

На початку повномасштабної війни, яку розв’язала в Україні російська федерація, АТ "Київметробуд" повідомив “Київському метрополітену” щодо відсутності можливості виконання робіт на цьому об’єкті, а тому будівництво “метро на Виноградар” було зупинено.  

При цьому, наприкінці воєнного року в “Київському метрополітені” придумали, як ще витратити кошти на реалізації важливої “транспортної ініціативи”. 29 грудня 2022 року, столична підземка замовила коригування проєкту будівництва метро на Виноградар – в ньому планується “прописати” можливість залучення інвестицій, можливість запуску кожної з трьох черг будівництва окремо, необхідність вкладення коштів в знесення деяких об’єктів тощо.  

Відповідним договором, який було укладено з одеським ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика”, передбачено, що роботи з коригування проєкту триватимуть до кінця 2023 року. 

Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП “Київський метрополітен” повідомило про те, що генпідрядник поновив виконання робіт з будівництва метро на Виноградар. При цьому, в столичній підземці вже не стали “розкидатися прогнозами” і заявили, що чіткий термін закінчення робіт назвати неможливо. 

Головні дійові особи 

За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічні акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована ще в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій цього АТ станом на IV квартал 2022 року були зазначені офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Хто є кінцевим бенефіціарним власником “Київметробуду”, наразі в системі Youcontrol не зазначається. 

Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену”. Саме з ним пов’язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якій столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро.  

Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає. 

Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості. 

Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках. 

Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов’язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта. 

Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до у поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).  

КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі праворуч), який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. 

КиївВлада