Суддя, яка випустила ґвалтівників школярки на Закарпатті, лягла на дно

Суддя Оксана Софілканич призначила парубкам, обвинуваченим у груповому сексуальному насильстві над школяркою, умовний термін покарання. Після цього зі суддею почали коїтися дивні речі, зазначає видання “Главком“…

Вирок судді Оксани Софілканич викликав обурення суспільства 

Нагадаємо, за даними досудового розслідування, резонансний злочин стався у День Незалежності, 24 серпня 2021 року. На той час троє неповнолітніх, учні 10 класу Верхньоворітської загальноосвітньої школи прийшли до будинку потерпілої. Це було близько пів на 11 вечора. Не підозрюючи нічого лихого, дівчина вийшла до хлопців. Уже в суді потерпіла розповість: до цього була з хлопцями у дружніх взаєминах. У підвальне приміщення, куди її заманили обвинувачені,  прийшла добровільно, не знаючи, що вони планують робити.

У суді доведено: коли компанія спустилася у підвал, один із хлопців ударив дівчину в живіт. У цей момент інший співучасник злочину нахилив потерпілу таким чином, що стиснув між своїми ногами її голову. Третій зловмисник, всупереч волі дівчини, зняв з неї одяг та нижню білизну. Надалі за допомогою своїх геніталій та пальців рук завдав їй фізичного болю, не пов’язаного з проникненням у тіло неповнолітньої.

Весь процес сексуального насилля один із обвинувачених фільмував на мобільний телефон. Через декілька днів це відео побачили інші школярі села Верхні Ворота Закарпатської області.

Зґвалтування перекваліфікували

Слідчі мукачівського відділу Нацполіції зареєстрували кримінальне провадження лише 14 вересня 2021 року. Адже потерпіла тривалий час боялася будь-кому говорити про те, що сталося. Тим паче кривдники за допомогою смс-повідомлень залякували дівчину.

Що прикметно: поліція завела карну справу за частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу («Зґвалтування, вчинене групою осіб»). За це передбачено покарання від семи до 12 років позбавлення волі. Початкова версія слідства була такою: «…неповнолітні вчинили щодо потерпілої дії сексуального характеру, пов’язані з вагінальним проникненням в її тіло з використанням статевого органу та частин тіла, а саме пальців рук».

За цією ж статтею 14 вересня трьом десятикласникам оголошено підозри. Через день суддя Воловецького райсуду Северин Павлюк арештував їх на два місяці без можливості внесення застави. Апеляційний суд також погодився з рішенням суду першої інстанції, оскільки «жоден інший більш м’який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку цього підозрюваних».

Зі слідчого ізолятора підозрювані вийшли у грудні 2021 року. До винесення вироку вони перебували під цілодобовим домашнім арештом за місцем свого проживання.

9 березня 2022 року резонансна справа надійшла на розгляд Воловецького райсуду. Трьом обвинуваченим, як і на етапі досудового розслідування, інкримінувалося зґвалтування. Однак з тексту вироку прибрали згадку про зґвалтування. Натомість обвинувачених засудили за сексуальне насильство, вчинене групою осіб (частина 3 статті 153 Кримінального кодексу). Санкція цієї статті передбачає тюремний термін від п’яти до семи років.

Звернемо увагу: з формулювання сторони обвинувачення «випали» попередні твердження, що школярі «вчинили щодо потерпілої дії сексуального характеру, пов’язані з вагінальним проникненням в її тіло з використанням статевого органу»!

«Під час судового розгляду у зв’язку із недоведеністю у діях неповнолітніх обвинувачених складу інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.3 ст.152 Кримінального кодексу України (зґвалтування), Закарпатською обласною прокуратурою змінено обвинувачення на ч.3 ст.153 Кримінального кодексу України (сексуальне насильство). За приписами ч.1 ст.337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення», – валила все на прокурорів пресслужба Воловецького райсуду.

Пом’якшувальними обставинами послужили щире каяття обвинувачених, часткове відшкодування потерпілій завданих збитків (насильники добровільно відшкодували 60 тис. грн, окрім цього, суд додатково стягує з них ще 180 тис. грн) і вчинення кримінального правопорушення у статусі неповнолітніх.

На користь зловмисників також зіграла доповідь Мукачівського районного сектору філії держустанови «Центр пробації», яку використав суд у вироку. Орган пробації вважав, що виправлення неповнолітніх можливе без позбавлення або обмеження волі на певний термін; вони не становить високої небезпеки для суспільства. Ризик повторного вчинення злочину орган пробації оцінив на низькому рівні.

До речі, у тексті вироку зазначено, що лише одна особа вимагала суду призначити обвинуваченим суворе покарання. Це – батько потерпілої. Після резонансу перегляду вироку добивається й Закарпатська обласна прокуратура. 28 березня правоохоронці направили скаргу до апеляційного суду.

Варто додати, що з початку поліція завела карну справу за частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу («Зґвалтування, вчинене групою осіб»). Вже в суді прокурори перекваліфікували злочин на групове сексуальне насильство.

Народ проти

А тим часом після винесення надто м’якого вироку з суддею Софілканич почали коїтися дивні речі. Служителька Феміди, у якої 24 роки суддівського стажу, відразу залягла на дно. Щоб менше світитися на очах та відповідати на запити журналістів суддя пішла на лікарняний. За даними сайту Воловецького районного суду, остання розподілена справа на Оксану Софілканич датується 23 березням. У п’ятницю, 24-го, вона ще брала участь у жеребкуванні, але справи дісталися іншим двом суддям.

З 27 березня справи на суддю Софілканич не розподілялися через хворобу.

30 березня у судді, яка винесла вирок щодо трьох підлітків, з’явилася нова причина для того, щоб не виходити на роботу. Тепер у неї навчання та відпустка!

Крім цього, у перший день же хвороби, 27 березня суддя Оксана Софілканич поскаржилася до Вищої ради правосуддя та генпрокурору на втручання у суддівську діяльність.

«Починаючи з 24 березня, в мережі Facebook розпочалось поширення недостовірної інформації щодо порушення прав неповнолітньої потерпілої під час розгляду справи у суді. Не погоджуючись з обраною мірою покарання, в коментарях під публікаціями ЗМІ, на мою адресу та особистий номер телефону надсилають образи та погрози застосування насильства. На світлинах з моїм зображенням поширюють заклики до протиправних дій. Хвилю резонансу підтримали публічні особи та представники державних органів», – бідкалася суддя.

Дивовижно: доказами, які надала суддя Софілканич поважним органам, виявилися скріншоти публікацій у соцмережі Facebook.

Іще трохи штрихів із біографії судді Оксани Софілканич. Суддею Воловецького районного суду Закарпатської області її призначив у травні 1999 року президент Леонід Кучма. У 2017 році вона судилася з територіальним управлінням Державної судової адміністрації через не доплату суддівської винагороди за січень-березень 2017 року. Суддя наполягала на збільшенні посадового окладу з 16 тис. грн до 32 тис. грн. Суд першої інстанції задовольнив її позови. Натомість територіальне управління Державної судової адміністрації «знесло» ці рішення в апеляційному суді, довівши: оскільки суддя Софілканич не проходила кваліфікаційне оцінювання щодо здатності здійснювати правосуддя. Звідси її оклад становить десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На той час це 16 тис. грн.

Крім цього, за даними місцевих журналістів, у 2022 році суддя Софілканич ухвалила скандальне рішення – визнала невинуватим і виправдала голову Воловецької тергромади Михайла Попелича. Раніше посадовця затримала СБУ на хабарі 80 тис. грн.

Реакція Вищої ради правосуддя

Вища рада правосуддя відреагувала на вирок Воловецького районного суду і той резонанс, що спричинився довкола. З одного боку, незалежний орган суддівського врядування зауважив, що розділяє занепокоєння громадськості, журналістської спільноти, уповноважених осіб органів влади щодо об’єктивності проведеного досудового та судового розслідування у вказаній справі. Також виступає за справедливість визначеного судом покарання особам, які обвинувачуються у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

З іншого боку, Рада по суті стала на бік судді. Адже закликала до стриманості висловлювань у засобах масової інформації, зокрема, у грубій та агресивній формі, що виходять за межі допустимої критики, яка може бути розцінена як тиск на суд, до розправи з суддею, що становлять реальні ризики для судді під час здійснення правосуддя.

«Вища рада правосуддя повідомляє, що зареєстровані скарги про вчинення суддею Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О. А. дисциплінарного проступку та повідомлення судді про втручання в її діяльність як судді під час здійснення правосуддя, будуть об’єктивно перевірені, їм буде надана відповідна оцінка у визначеному законом порядку», – йдеться в офіційній заяві.

Окреме бачення висловив член Вищої ради правосуддя, у минулому адвокат Роман Маселко. На його думку, суспільство має право і повинно реагувати на кричущі факти несправедливості. Водночас якщо хочемо бути правовою державою, то варто діяти в межах закону, навіть якщо вважаємо, що реагуємо на очевидне свавілля. Єдиний законний спосіб переглянути цей вирок – апеляційне оскарження. Вища рада не вправі давати оцінку судовому рішенню, пояснив Маселко.

«До судді (Оксани Софілканич – «Главком») теж є питання, але Вища рада правосуддя може перевірити її дії лише шляхом дисциплінарного провадження… Закон не дає Раді права самостійно розпочинати перевірку судді. Я вважаю, що таке право у Вищої ради має бути, але наразі його немає і це питання до законодавця», – наголосив член Вищої ради правосуддя.

Автор: Віталій Тараненко

Джерело: «Главком»