Згини загиблої «Азовсталі» прикриють земельний дерибан у Києві
Крім незвичайності проекту, він цінний ще й тим, що майже 300 т металу для мосту було виготовлено на комбінаті „Азовсталь“ напередодні повномасштабного вторгнення РФ», — повідомляє сайт «Метінвесту», пише Укррудпром .
До початку повномасштабної війни для нас було не пріоритетним використання торгової марки «Азовсталь». Ми працювали як єдина група. Чому зараз для нас це важливо? Тому що почалося зловживання цією торговою маркою. Її почали використовувати різні люди.
Ми надали патент на торгову марку "Азовсталь". А як буде далі – побачимо. Для нас це не критично. Ми просто хочемо захистити марку "Азовсталі" від неправильного використання.
З інтерв’ю гендиректора «Метінвесту» Юрія Риженкова
Ну, для нас незвичайність даного «проекту» полягає в тому, що люди, які не зуміли зберегти приватизовану «за копійки» наприкінці 90-х, «Азовсталь» тепер намагаються, як то кажуть, танцювати на її кістках, використовуючи загиблу не в найпристойніших цілях.
Одна річ, коли ви (як це було восени 2022 року) повідомляєте, що у Стамбулі зійшов на воду корвет «Гетьман Іван Мазепа», збудований для Військово-морських сил Збройних сил України. І для будівництва флагмана було використано тисячу тонн гарячекатанного листа, які виробили маріупольські металургійні комбінати ще до війни.
Інше — коли пристібаєте до подвигу захисників «Азовсталі» м’яко кажучи сумнівний проект із вуха корумпованої столичної влади.
Ось як описує проект будівництва зигзагоподібного мосту в Києві «Метінвест»:
«Будівництво переправи почалося ще 2020 року, але через війну зупинилося. На будмайданчику встигли збудувати кілька опор майбутньої конструкції. Незабаром роботи тут планують активізувати, адже на об’єкт виділено фінансування.
Знайшлися меценати, які готові профінансувати будівництво мосту-хвилі. Частково це українські бізнесмени, а більшу частину фінансування взяли на себе іноземні інвестори. І не приватні, а державні, наприклад, мерія Парижа», – прокоментував автор проекту будівництва мосту Андрій Миргородський.
Тут треба пояснити, що йдеться про будівництво моста між двома найласішими шматками столичної нерухомості, як мінімум, у межах Оболоні. З одного боку, парк «Наталка» — без перебільшення найкращий парк, з іншого, Оболонський острів — шматочок практично недоторканої дикої природи, відокремлений від мегаполісу водами Дніпра. За словами вже згаданого Мирогородського, «острів Оболонський — це фактично рекреаційна зона, яку можна сміливо порівнювати з природним заказником».
Природно, що всесильні київські забудовники, фронтменом (чи бібабо — кому як подобається), яких виступає нинішній мер Віталій Кличко , нерівно дихають до цих двох об’єктів. Не так багато у столиці залишилося настільки перспективних ділянок для забудови черговими ЖК «за всі гроші».
Київські менти
Недарма біля парку «Наталка» та Оболонського острова постійно виникають земельні скандали один одного крутіші. Наприклад, півроку тому ми розповідали як такий собі юрист Костянтин Бойко оформив на себе Оболонський острів та ще з десяток причалів та гребель у Києві та Київській області, видавши їх за безхазяйне, виявлене ним майно. Природно, така нахабна схема в житті б не спрацювала, якби Бойко не був пов’язаний з колишніми главою столичної поліції.
Мости Києва та Мхітарян-Столар
Або згадаємо про передачу в оренду 16 гектарів землі на березі затоки Собаче Гірло ТОВ «Архітектурно-будівельний альянс» одіозних забудовників Артура Мхітаряна та Вадима Столара . Ця ділянка примикає до «Наталки» і, очевидно, в результаті на цих 16 га мав з’явитися черговий ЖК. У 2018 році, після багаторічних протестів місцевих жителів, Київрада не продовжила оренду ділянки та доручила «Київзеленбуду» створити на цьому місці парк. Але за минулі з цього моменту роки це комунальне підприємство так і не оформило дану ділянку і, відповідно, не розпочало роботи з облаштування парку.
Мости Києва та метал «Азовсталі»
У березні цього року стало відомо, що земельна комісія Київради схвалила будівництво на Оболоні дворівневого підземно-наземного паркінгу на вулиці Прирічній, на яку Київрада виділить 120 млн. гривень. Журналісти, які розбираються в темі, вважають, що майбутній паркінг не просто дозволить з’єднати ділянку на березі затоки Собаче Гірло з Оболонською набережною. Це фактично реанімація в новій обгортці плану забудови тих самих 16 гектарів Мхітаряна-Столара
Мости Києва та Ігор Тинний
Ще один скандал на цьому п’ятачку спалахнув у лютому, коли з’ясувалося, що на пленарному засіданні Київрада ухвалила рішення про передачу якомусь ТОВ «Гювексхаус» в оренду на 10 років земельної ділянки за адресою Оболонська набережна, 18, «для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, оздоровчих та туристичних цілей». Площа ділянки – 1,2806 га.
Тут слід пояснити, що ділянка розташована не просто на Оболонській набережній — вона безпосередньо межує із парком «Наталка». Причому місячна орендна плата за більш як гектар такого «чорнозему» становить смішні 22 тис. гривень (близько 500 доларів).
Коли спалахнув скандал, з’ясувалося, що кінцевий бенефіціар «Гювексхаус» – ресторатор та співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний. Серед іншого — йому належить ресторан «Прага» на ВДНГ, на який як хороший приклад облаштування громадської території під час обговорення питання про передачу фактично шматка «Наталки» в приватні руки посилався особисто Віталій Кличко. Але найголовніше, саме Тинному належить 46% «Київспецтрансу», якому належать усі офіційні сміттєзвалища міста.
Незважаючи на скандал, Тинний не збирається «давати задню» і судитиметься з усіма незадоволеними. Тому можна не сумніватися, що в результаті крім власне дорогого ресторану по сусідству з «Наталкою» буде зведено паркування та природно під’їзна дорога до неї.
Влада Молчанова
Ідею будівництва мосту на Оболонський острів вперше було представлено столичній громадськості восени 2020 року. Кличко переобирався на посаду мера та потрібні були гарні обіцянки для мешканців міста. Одним із них і став міст. Щоправда, у результаті проект перетворився на міні-скандал. Кличко стверджував, що міст збудують якісь меценати, але місцева влада відчайдушно приховувала цих добрих людей від городян. У результаті з’ясувалося, що йдеться про фірму-«прокладку», пов’язану з Владиславою Молчановою, яку в Києві знають як керівника одного з найбільших забудовників міста — ТОВ «Столиця».
Вона має безліч проектів по всьому мегаполісу, зокрема дуже скандальних. Наприклад, ТОВ «Столиця груп» зводило ЖК «Варшавський мікрорайон» на земельній ділянці, що належить ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», цільове призначення якого «для будівництва та обслуговування інших будівель суспільної забудови».
Очевидно, що подарунок Кличку вартістю 150 млн гривень було зроблено Молчановою як розрахунок не стільки за минулі, скільки за майбутні проекти. Не дивно, що за півроку після переобрання Віталіка Київраді довелося розглядати питання будівництва в Оболонському районі столиці 19 житлових будинків заввишки до 26 поверхів. Інвестором цього проекту було ТОВ «Даталіт», пов’язане із Молчановою.
Заради справедливості, їй у підсумку навіть не доведеться в повному обсязі виконувати свої зобов’язання щодо будівництва мосту на Оболонський острів. У січні стало відомо, що частину витрат на нього візьме Метрополія Великого Парижа. Це дозволило Кличку прикрити скандальний проект авторитетом європейських партнерів, а Молчанова скоротити свої витрати на його реалізацію. Стратегія "win-win". Навіть паризькі бюрократи виглядають в очах виборців пристойними людьми, які допомогли зробити гарно столиці воюючої України. Кого цікавлять деталі.
Очевидно, що список охочих роздерибанити Оболонський острів та підходи до нього не вичерпується 4 вищезгаданими кейсами. Але разом з тим цей список вже дає уявлення про суші, що розгорнулася навколо даної ділянки хворої метушні.
До речі, а скільки буде міст?
Тут ми підходимо до найнесподіванішої частини нашого дослідження. Адже будівництво пішохідного мосту на Оболонський острів — це лише видима частина айсберга щодо перетворення «природного заказника» на «прохідний двір». Насправді буде ще й другий (технічний) міст — із протилежної від парку «Наталка» сторони острова. Він нібито необхідний для заїзду обслуговуючого та іншого спеціального транспорту, а також для підвезення матеріалів та конструкцій. Цей міст будуватимуть паралельно з «мостом-хвильою», а за розмірами він буде трохи скромнішим.
Але це ще не все. Після завершення облаштування Оболонського острова на ньому з’явиться ще й третій міст, який з’єднає його вже з Оболонською косою, «яку згодом також буде перетворено на зону для відпочинку, спорту та здоров’я».
Факт існування цих двох додаткових мостів київською владою начебто не приховується, але інформації про них у відкритих джерелах практично немає. Хоча підготовка до їхнього будівництва вже йде повним ходом. Як бачимо, у випадку із двома додатковими мостами все обійшлося без металу «Азовсталі» та PR-шуміхи. Тихо та по-діловому.
Мости Києва та фетишизація товарних залишків
Очевидно, що за Оболонський острів та його околиці розгорнулася справжня «битва бульдогів під килимом». Якщо від неї трохи абстрагуватися, то засмучує новий тренд уже не київського, а національного масштабу, який можна назвати «фетишизацією залишків». Всі ці «остання пачка «Артемсолі», «остання рейка «Азовсталі» — свідчення креативної імпотенції, яка вганяє цільову аудиторію в депресію. Як би підсвідомо у свідомість країни втовкмачується думка як у відомому анекдоті «мужик, у тебе все було!»: все залишилося в минулому, до війни, майбутнього — ні.
Можна, звичайно, вважати, що це така «підсвідомо чесна» комунікація з боку «Метінвесту». Адже всі розуміють, що жодну «Азовсталь» Ахметов відновлювати не збирається і в разі потреби знайде для цього 1000 та 1 відмовку.
Вирішуючи поточні серм’яжні завдання (наприклад, бажаючи зібрати гроші на дрони для фронту), піарники схоже вбивають у суспільства віру в перемогу. Адже якщо це остання «пачка солі» чи «балка» виробництва конкретного героїчного комбінату, то ми ніби кажемо, що не віримо, що їх відвоюємо. А навіть якщо й повернемо територію, то знову вже точно не побудуємо цих потворних монстрів радянських п’ятирічок.
Автор: Олег Каліта
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили