Мафія по-одеськи: кримінальні сім’ї Одеської області, які покриває місцева влада

Являє собою об’єднання (так звану «сім’ю») кримінальних груп, що має загальну організацію, структуру та кодекс поведінки. Кожна група діє, здійснюючи рекет (організована злочинність) на певній території - в районі великого міста, невеликому місті або регіоні країни. 

Парадоксально, але визначення цього слова, взяте з Вікіпедії, якнайкраще характеризує ситуацію, що склалася в Одеській області. А займається діяльністю злочинних сімей голова Одеської обласної ради Григорій Діденко. Сьогодні ми розповімо про три клани, далі – більше. 

Південь Одеської області 

Білгород-Дністровський район, найсмачніший район області. Тут свою владу та безкарність на всю демонтує сім’я Юрескул/Денисенко. 

Олександр Денисенко депутат Одеської обласної ради від Слуг фермер-латифундист є зятем відомого в Одеській області Бориса Юрескула (глава Слуги народу в Білгород-Дністровському). 

Їхній численній родині належить сільгосппідприємство «Колос». Юрескул та Денисенко прославилися, коли намагався привласнити собі землі Тарутинського полігону замість зі скандально відомим антикорупціонером Анатолієм Коломійцем. Це той самий Коломієць, якого СБУ спіймала на здирстві у фермера 600 000 доларів, за те, що «громадські діячі» його не чіпали. Близькість до Григорія Діденка та мандат Зе!команди дозволили Денисенку/Юресколу закрити питання з кредиторами та несплати податків більш ніж на 5 млн. 

Юрекскул/Денисенко самовільно засіювали та обробляли землі Тарутинського полігону, а коли на полігоні почалися навчання та заходи бойового злагодження артилерійських батарей туди просто приїхали накачені титушки зі зброєю та намагалися вигнати військових, звичайно це все відбувалося до початку повномасштабної війни, але вже 5 років йшла ООС. 

Центр Одеської області 

Тут чудово почуваються брати Аврамови. Ми не будемо довго зупинятись на цих персонажах. Скажімо лише, що вони зберегли пряме управління у Затоці, Таїрові та Промринку 7-км. Сьогодні колишні люди, які дивляться від Юри Єнакіївського, особисті друзі Януковича повсюди лізуть в агро-бізнес, намагаючись захопити якнайбільше землі. Роблять вони це через депутата Одеської обласної ради Валентина Волканова. Останній є близьким соратником голови Одеської обласної ради Григорія Діденка. 

Північ Одеської області 

Ще однією фермерською сім’єю наближеною до Діденка є родина Радзилевич. Тут взагалі історія про замах на вбивство фермера Володимира Семко у жовтні 2012 року. Діденко варто напружитися, адже найближчим часом справа може бути відправлена на додаткове розслідування у зв’язку з обставинами, що знову відкрилися, що дозволить притягнути до відповідальності не тільки кілера, який уже відсидів термін, а й замовника, який під час серії судів зумів залишитися на волі. 

Ця історія сягає своїм корінням в 2012 рік. Житель села Гольма Балтського району, фермер Володимир Семко з іншими фермерами був засновником СБК «Гольма». Вони досягли домовленості з рядом селян про взяття в оренду їхніх земельних паїв. Одним із партнерів був і Віталій Радзилевич. Сьогодні родина Радзилевич є керівниками Слуг народу у Подільському районі. Ця людина, господар фермерського господарства «Гольма» має велику вагу в районі: він є і депутатом балтської міськради була, і у місцевих ЗМІ активно піариться. Проте прості люди, говорячи про Радзілевича-старшого та його сина, вимовляють одне слово: «рейдери». Так от Семко починав невеликий агробізнес як один із засновників господарства «Гольма», там же засновником був і Радзилевич. Для розуміння , ми говоримо про 5000 га родючих сільгоспземель. Навіть на початок 2010-х - це  величезні гроші. За найскромнішими підрахунками ця земля оцінюється не менше ніж 7,5 млн доларів. Радзілевич вивів усіх засновників і став одноосібно розпоряджатися паями. Цей факт не сподобався його колишнім партнерам. І фермер Семко став пропонувати людям вигідніші умови з оренди паїв, місцевому аграрному гегемону не сподобалися. Він зателефонував конкуренту і зажадав відмовитись від задуманого, а в іншому випадку пообіцяв «запустити справу». Семко вирішив, що йдеться про судовий позов і хвилюватися не став. Адже для нього йшлося про здорову конкуренцію, а для Радзилевича – про збереження вкрадених мільйонів. 

Найімовірніше, саме тоді у Радзилевича виник умисел на вбивство Семко. Немає людини – немає проблеми – тому, щоб не віддавати останньому її законну частку за вихід зі складу учасників СБК «Гольма» – родина Радзилевич вирішила Семко просто вбити. І якби все вдалося – вони залишились би одноосібними користувачами 5000 га, сільгосп земель. 

Проте насправді все було зовсім інакше – для ліквідації непокірного фермера з Кривого Рогу було виписано цілого кілера Олега Юнкерова/Кушманова. Людина, знайома з криміналом, мала за плечима кілька ходок на зону. Арендувавши в Одесі синій жигуль, він виїхав до Гольми, де за всіма правилами приступив до розробки операції. За будинком Семко та ним самим було встановлено стеження, Юнкерів їздив за «клієнтом», щоб з’ясувати порядок дня, його звички. При цьому проживав кілер у будиночку біля ставку, який, за дивним збігом, належав до родини Радзилевичів. 

Бажаючи ретельно підготувати силову акцію, Юнкерів затягнув з часом і не врахував того чинника, що в селі приховати щось дуже складно. У результаті невідомий синій жигуль, що розсікає по селу, зрозуміло, «змалювали», крім того, сусіди Семко кілька разів бачили самого Юнкерова, що з кущів стежить за домом своєї жертви. 23 жовтня 2012 року кілер нарешті зважився на напад, проте Семко несподівано присвітив убивці ліхтариком на обличчя і злякав його. Враховуючи всі ці факти, фермер був напоготові і підозрював про можливий напад. Через чотири дні, 27 жовтня, Юнкерів повторив замах, але все пішло не так з перших хвилин. Сімко, всупереч звичці, не вийшов із машини біля воріт, де в кущах сидів убивця, а рвонув на господарський двір. Таким чином, Юнкерову довелося розкрити себе та нападати відкрито. Тим не менш, він дістався до Семка і почав завдавати ударів ножем по життєво важливих органах. Спливаючи кров’ю, фермер таки дав бій убивці. При цьому він галасував, закликаючи на допомогу. Юнкерів чи то злякався, чи вирішив, що «кленту» вже не жити, і спробував втекти. Втрачаючи свідомість, його жертва додзвонилася друзям, і тепер уже невдалий кілер став мішенню. Селяни вдарили в сполох і дуже швидко в полі спіймали Юнкерова. Зібралося все село і злякавшись самосуду селян і ще до приїзду міліції він зізнався, що він мешкав у хаті Радзілевіча та зустрічався з останнім для планування вбивства Семко. Кілер відкрито заявив, щоб його найняв Радзилевич. 

Суд першої інстанції засудив кілера до 14 років колонії за організацію вбивства на замовлення, правда встановити замовника і притягнути його до відповідальності не вдалося. Проте вирок чинності так і не набрав чинності, а 23 червня 2016 року Апеляційний суд Одеської області скостив термін до 9 років, мотивувавши це тим, що вбивство не було замовним, а сталося на тлі особистої неприязні між Семко та Юнкеровим. 

У 2019 році Верховний суд України задовольнив клопотання прокурора та скасував рішення Апеляційного суду, призначивши повторний розгляд цієї інстанції. 

Далі буде

Автор: Роман Фокін