Віталій Кропачов став «меценатом» Фонду держмайна
Він вийшов у грудні минулого року на сайті Eureporter, який відкрито пропонує «можливості для спонсорства організацій, компаній або окремих осіб» з «неформальним обговоренням» умов співробітництва.
Характеристика у спонсорській статті стала пророчою – вже у квітні 2023 року Кропачов перетворився на одного з найбільших «меценатів» Фонду державного майна України цього року, з одноразовим внеском 18,757 млн грн.
Ці гроші компанія «Укрдонінвест», яка належить Кропачову (напевно, саме її мали на увазі в Eureporter, коли писали про не існуючу в природі «корпорацію UDI») переказала на рахунок Української енергетичної біржі 10 березня як гарантійний внесок для участі в аукціоні з продажу Білгород-Дністровського морського порту.
А за місяць Фонд констатував, що «Укрдонінвест» так і не сплатив повну вартість лоту за підсумками аукціону, який пройшов 13 березня – акт про несплату ціни продажу був підписаний 13 квітня 2023 р. Це означає, що гарантійний внесок йде у дохід держави.
Як уже повідомляв «Олігарх», «Укрдонінвест» приймав участь в аукціоні з продажу майнового комплексу держпідприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» разом з двома конкурентами – одеським ТОВ «Порт Аккерман» місцевого бізнесмена Сергія Демчука та ПрАТ «Мостобуд ЮА», близьким до одіозного екс-регіонала Володимира Продівуса. Боротьба фактично розгорнулася тільки з «Мостобудом», в результаті чого найбільшою виявилась пропозиція ТОВ «Укрдонінвест» – 220 млн грн (стартова ціна складала 93,78 млн грн, «Порт Аккерман» зупинився на 97 млн грн).
З урахуванням ПДВ покупцю треба було викласти загалом 264 млн грн, а також погасити близько 100 млн грн простроченої заборгованості порту на протязі 6 місяців. Таким чином, загальні витрати на купівлю порту склали би більше 360 млн грн.
Така ціна виглядала дуже великою, зважаючи на те, що Білгород-Дністровський порт з початком широкомасштабної війни росії проти України відрізаний від морських шляхів і працює фактично в режимі «сухого порту» як транспортно-логістичний центр, за 9 місяців 2022 року отримавши 23,5 млн грн збитку. Через це виникало декілька питань – навіщо платити стільки грошей за проблемний порт, і звідки такі гроші візьме покупець?
Версій з цього приводу було чимало, головна з яких – Кропачов планував купити порт не для себе, а для когось, хто не хоче засвітитися. Наприклад, вже давно ходять чутки про зв’язок Кропачова з людьми кума путіна віктора медведчука, насамперед через те, що керівниками інформаційного каналу Ukrainian World News, власником якого є Кропачов, стали люди, які працювали на телеканалах з так званого пулу медведчука – NewsOne та «112 Україна».
Також можливо, що Кропачов планував купити порт для китайців. Ще в 2018 році він створив спільне підприємство з китайським машинобудівним холдингом Sany. Це підприємство контролює китайський мільярдер-комуніст Лян Веньгень, наближений до лідера КНР Сі Цзіньпіна.
За неофіційною інформацію, в останні місяці Кропачов доволі часто бував у Відні (в березні навіть дав інтерв’ю австрійському виданню Der Standard). Як відомо, саме тут осіло багато нев’їздних в Україну бізнесменів, які мають проблеми с законом – від Дмитра Фірташа (з 2014 намагається уникнути екстрадиції до США і перебуває під санкціями в Україні) до Олега Бахматюка (перебуває в розшуку в Україні з 2019 р), які досі мають бізнеси в Україні, і в тому числі інтереси в портовій сфері.
Кропачов, який з травня 2022 постійно виїжджає за кордон, мав можливість контактувати з ними, але навіть якщо це і було, то очевидно, що ніхто йому грошей на купівлю порту не дав. А власних грошей в нього стає все менше – утримання власного телеканалу є надто дорогим (його оцінюють в 10 млн грн щомісяця), перспективи отримання «великого куша» від «Центренерго» (1,44 млрд грн за вугілля, з яких більше половини – штрафні санкції та пеня) є невеликими, а головний актив – вугільна шахта ТОВ «Краснолиманське» – хоч і є прибутковим, але має астрономічні борги (біля 3 млрд грн), що перевищують розмір річного доходу, в тому числі по заробітній платі.
Звичайно, в подібній ситуації у Кропачова залишається можливість спробувати «відіграти назад» і відсудити у Фонда держмайна свій «благодійний» внесок.
Дещо подібне вже будо зроблено «Укрдонінвестом» за підсумками аукціону з продажу «Димитроввуглевантажтрансу» в 2021 році – тоді «Укрдонінвест» також зробив величезну пропозицію (301 млн грн при стартовій вартості 67 млн грн), але потім не надав ФДМУ всі документи, через що продаж йому цього активу було відмінено.
Гарантію в 6,7 млн грн Фонд відмовився повертати Кропачову, проте в судах це рішення було скасовано, бо невнесення документів було визнано «формальною помилкою». Але в нинішньому випадку зробити такий фінт буде набагато складніше – ФДМУ офіційно зафіксував несплату грошей за лот, а це є залізобетонним аргументом для того, щоб стягнути гарантійний внесок на користь органу приватизації.
Сергій Остапенко
«ОЛИГАРХ»
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
