В ISW повідомили про провал наступу окупантів у Луганській області
Про це йдеться у огляді Інституту вивчення війни (ISW). Екперти Інституту зазначили, що ці сили були залучені до вирішальної наступальної операції вздовж лінії Свято-Кременна у Луганській області. "Однак за підсумком цей наступ досяг кульмінації в оперативному відношенні та приніс лише кілька локальних тактичних успіхів", - йдеться в огляді ISW.
За даними Інституту, з початку цього року на лінії Свято-Кременна ведуть бої елементи 20-ї загальновійськової армії Західного військового округу (ЗВО); 41-а загальновійськова армія Центрального військового округу (ЦВО); сили ВДВ; сили ГРУ; терористи Д/ЛНР, і навіть різні спеціальні нерегулярні формування.
ISW спостерігала сильну поразку 144-ї та 3-ї мотострілецьких дивізій 20-ї загальновійськової армії ЗВО на лінії Святово-Кременна, включаючи всі три полки у складі 144-ї МСД і два мотострілецькі полки 3-ї МСД. "Враховуючи, що більша частина цих елементів брала активну участь у наступальних операціях на чинному фронті протягом більшої частини чотирьох місяців, вони, ймовірно, виснажені і істотно деградували", - здедалі вивол аналітики.
Крім того, у звіті зазначено, що РФ задіяла сили ЦВО на лінії Свято-Кременна, особливо в районі на захід від Кремінної. Проте, як зазначили аналітики, підрозділи 35-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії ЦВО здійснили невдалу атаку із застосуванням саморобних вибухових пристроїв на українські позиції за 6 км на північ від Кремінної.
А в районі Сватового, за даними Інституту, веде бойові дії 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії. За деякими даними, мобілізовані військові цього полку воюють у цьому районі без ротації з жовтня 2022 року, "що говорить про те, що ЦВО не вистачає сил для проведення необхідних ротацій", - акцентували аналітики.
Експерти нагадали, що ЦВО під командуванням генерал-полковника Олександра Лапіна несе відповідальність за велику оперативну поразку після визволення Лимана Україною 1 жовтня 2022 року. З того часу, як зазначили в ISW, підрозділи ЦВО сильно деградували, тому нинішнє угруповання ЦВО у Кремінної, ймовірно, складається з частково відновлених залишків жовтневого відходу. "Точна ієрархія командування та управління на цій ділянці фронту неясна - Лапін був звільнений після падіння Лимана, але потім, мабуть, повторно призначений командувачем луганським напрямком з 18 квітня", - зазначили аналітики.
Сили ВДВ також ведуть активні бойові дії у районі Кремінної. ISW зафіксувала згадки про 237-й гвардійський десантно-штурмовий полк 76-ї дивізії ВДВ і 331-й гвардійський десантно-штурмовий полк 98-ї дивізії ВДВ, що діяли в зоні на захід і південний захід від Кремінної.
В Інституті нагадали, що російське військове командування посилює сили ВДВ шляхом термобаричних артилерійських установок ТГС-1А "Сонцепек". "Кадри з геолокацією підтверджують, що російські війська застосовували системи ТОС-1А біля Кремінної не далі як 1 квітня", - йдеться у повідомленні.
Аналітики відзначили, що "Сонцепеки" є засобами, не прив’язаними до конкретних з’єднань, тому їх використання в районі Кремінної десантниками дозволяє припустити, що російське військове командування, можливо, намагається посилити підрозділи ВДВ для ведення подальших наступальних операцій на цьому фронті.
"Проте використання одного типу артилерійських засобів навряд чи дасть силам ВДВ вирішальну перевагу в наступі на цьому напрямку", - зазначили в ISW.
Крім того, за даними Інституту, ГРУ також розгорнуло обмежені підрозділи спеціального призначення вздовж лінії Свято-Кременна, ймовірно, щоб компенсувати нестачу піхотних можливостей. За деякими даними спецназ ГРУ діють у районі Макіївки за 22 км на північний захід від Кремінної та навколо самої Кремінної. Однак, підрозділи спецназу продовжують використовувати для проведення наземних атак та маневрів піхоти, а не для виконання своїх основних диверсійних завдань та завдань із наведення цілей. "Очевидне підвищене значення спецназу в цьому районі є частиною зусиль росіян щодо зменшення втрат від наземних штурмових атак за рахунок елітних формувань, які традиційно мають різні функції, для виконання регулярних бойових завдань", - пояснили в ISW.
Кілька нерегулярних російських формувань також відігравали допоміжну роль лінії Свято-Кременная. Серед них "ЛНР", БАРС (Російський бойовий резерв), чеченський спецназ "Ахмат" та козачий полк "Дон", проте, за оцінкою аналітиків, їхня роль дуже скромна.
"У 2023 році російським силам не вдалося досягти значного наступу в Луганській області, незважаючи на сильний вплив частин як мінімум трьох армій двох військових округів, частин двох дивізій ВДВ та підтримки численних нерегулярних формувань. Сили, які билися на цій лінії протягом більшої частини чотирьох місяців, ймовірно, виснажені та суттєво деградували. Вони продовжували атакувати, не їдучи на ротацію та переозброєння та, схоже, не були готові прийняти український наступ", - констатували аналітики.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
