Маргінальна Нацкомісія з цінних паперів, або Як відлякати максимум інвесторів
Нас дивує те, що офіс президента мріє, щоб хоча б 1% найбільших світових фондів зацікавився можливістю інвестувати в Україну, знаючи, що саме за інвестиції цей кліщ і відповідає. Звичайно, йдеться про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), пише ZN .
Чи легітимна НКЦПФР? Ні. На десятому році Революції Гідності в Україні функціонує, добре почувається, керує засобами міжнародної технічної допомоги, законодавством, etc. etc. орган, створений неконституційним чином диктатором Януковичем Проблема розкрита тут , тут і тут . Змінили навіть закони про Національне антикорупційне бюро України та Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, але там не було настільки кричущих порушень Конституції — і при заснуванні всупереч їй, і при призначеннях.
Може це формальна проблема? Ні, адже члени регулятора замість виправити свій неконституційний статус вирішили ще додати собі повноважень. А також збільшити бюджет вже під новою, неіснуючою назвою.
І не має значення, що Головне експертне управління Апарату ВРУ зазначало: « ». Справді, навіщо приводити у відповідність, якщо й так можна продовжувати існувати? Крім того, можна і зручно вкотре обдурити і іноземних експертів, які, враховуючи мовні перепони, природне незнання деталей, не помічають підміни та обману. Питання просте: якщо НКЦПФР звітувала про створене нею досконале законодавство про ринки капіталу, то чому його досі не переклали англійською мовою? Чому не працює, питання риторичне. Його навіть не задаємо. Напевно, тому, що НКЦПФР переключилася на створення тепер уже законодавства про віртуальні ринки та активи, де має стати найголовнішим регулятором. Хлопці, стривайте, ви ж ще норми ринків капіталу не довели до пуття!
Кому ж НКЦПФР підзвітна? Нікому. Орган, який має створювати уряд і який повинен звітувати уряду, цього уряду не звітує. Водночас президенту, зрозуміло, не до керування ним, це логічно (зараз пріоритет — військові питання), і законно, бо питання економіки, згідно з Конституцією, належать до сфери діяльності уряду. Цей створений у свій час для афери з метою уникнути відповідальності за невиконання рішення Конституційного суду України рудимент фактично не підзвітний нікому.
Ну, добре (хоча, звичайно, погано), президента обдурили і йому не доповіли про те, що всі призначення до складу НКЦПФР здійснено неконституційним чином, уряд не має права/бажання врегулювати статус комісії, бо вважає, що робити це має саме комісія . Можливо, радники президента мали б підказати, що щось не таке? Ага, саме одного з них Руслана Магомедова, президент і призначив головою НКЦПФР. Тому, звісно, ні, не підказали.
Чим вони ще займаються? Головним досягненням НКЦПФР за дев’ять років паразитування на міжнародній технічній допомозі є ухвалення Закону № 738-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів». Їм же, зокрема, прийнято у новій редакції Закон «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Цим же законом було внесено численні зміни до низки інших законів України, Кримінального, Кримінального процесуального, Цивільного та Цивільного процесуального кодексів тощо. Натомість мало кому відомо, що саме цей закон «забракувало» у своєму висновку Головне юридичне управління Апарату ВРУ через наявність положень, що суперечать Конституції та законам України із попередженням про перспективи оскарження у КСУ. Крім того, Головне юридичне управління Апарату ВРУ вказало про неможливість через недоліки тексту «визначити момент набрання чинності законодавчим розпорядженням». Все це через відсутність у проголосованому та поданому на підпис тодішньому главі ВРУ тексті розділу № 4, який регулює набрання чинності актом. За даними офіційного сайту ВРУ, особою, відповідальною за справжність тексту цього закону, поданого на підпис голові ВРУ та президенту, є голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Основним вигодонабувачем цього закону, всупереч його меті — спростити залучення інвестицій, виявилася сама НКЦПФР, повноваження якої зросли.
Самоуправна зміна тексту прийнятого закону вже після голосування зазіхає на правопорядок, що існує в Україні. Якщо окремі депутати можуть самостійно, на свій розсуд змінювати та правити закони після їх ухвалення, нам мають про це офіційно повідомити. Тому що Україна є правовою державою. На сьогодні суд зобов’язав Державне бюро розслідувань розпочати досудове розслідування за фактом підробки тексту закону.
Головним же «досягненням» (бо інших немає) під час військового стану є мораторій на випуск та обіг цінних паперів та інші регуляторні обмеження — з першого дня війни та протягом майже півроку (до 8 серпня). Тривалий час інвестиційну діяльність було припинено (на відміну банків, ліквідність яких їх регулятор міг підтримувати), у зверненні перебувала лише незначна кількість випусків держоблігацій, випущених під час війни (військових облігацій).
Чим ще має займатися такий дивний орган, який існує між президентом, урядом і парламентом, не звітуючи нікому? Видавати учасникам ринку індивідуальні дозволи для проведення конкретних операцій. НКЦПФР навіть хвалилася, що з 24 лютого по 21 вересня 2022 року схвалила понад 1000 рішень ( переважно про видачу індивідуальних дозволів). Чи мають у них затверджений порядок видачі таких дозволів? Чи потенційний інвестор з ним може публічно ознайомитися? Вгадайте. Вони навіть у існуючих даних порядок навести не можуть.
Незважаючи на безліч нормативних вимог щодо надання емітентами та професійними учасниками ринку відомостей регулятору та розкриття інформації про структуру власності, у НКЦПФР чомусь не виявилося достатньо даних про учасників ринку для самостійного виявлення відносин контролю з боку держави-агресора та прийняття відповідних рішень.
Національний банк України вже, здається, на другий день війни відкликав банківські ліцензії та ліквідував банки, які перебували під контролем РФ.
Нацкомісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, після консультацій зі Службою безпеки України анулювала 20 квітня ліцензії п’яти компаній у сфері виробництва та постачання природного газу та електроенергії.
Натомість Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку лише у серпні 2022 року (рішення НКЦПФР № 1056 від 04.08.2022) почала вимагати у ліцензіатів (крім банків) відомості про наявність громадян РФ або РБ серед учасників (акціонерів) та/або кінцевих бенефіціарів в органах управління та на ключових посадах. Якщо таких даних не було у регулятора до цього, то чим займалися тоді підрозділи, на які було покладено контроль над дотриманням ліцензійних вимог?! Адже ліцензіати роками подавали до НКЦПФР відомості про структуру власності, персональний склад органів управління та фахівців, які здійснювали безпосередню діяльність на ринках капіталу.
Для емітентів вимога про наявність зв’язків із іноземними державами зони ризику (РФ, РБ, КНДР, Іран) під час дії воєнного стану виникла вже через рік після повномасштабного вторгнення (рішення НКЦПФР № 181 від 21.02.2023). Знову ж таки, якщо цих даних немає у регулятора, то на що витратили купу бюджетних коштів та коштів учасників ринку, призначених для створення системи розкриття інформації про ринки капіталу, на публікацію відомостей на веб-сайтах емітентів, на звітність у НКЦПФР? До речі, зовсім не безкоштовна звітність, адже за звітні дані до НКЦПФР ліцензіати та емітенти змушені платити Агентству з розвитку інфраструктури фондового ринку — монопольній структурі, підконтрольній НКЦПФР.
Тож наближаючи перемогу над російським варваром, ми все частіше замислюємося над тим, як і за рахунок чого відновлюватимемо Україну. Погоджуємося, що великий капітал зручніше залучати з усіх фінансових ринків та від інституційних інвесторів. Визнаємо, що надходитиме він туди, де є якісне законодавство, прозоре регулювання, що спирається на довіру до регулятора, і низький чи хоча б зрозумілий рівень корупційних ризиків. І що пропонуємо? Неконституційний, нікому не підзвітний, вкрай неефективний інститут із численними корупційними ризиками в роботі та «зрозумілою» Єрмаку людиною на чолі. Що ж, навряд ми можемо розраховувати навіть на 0,1% світових інвестфондів.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
