Як уникнути примусової мобілізації до російської орди на окупованих територіях
Чоловікам у віці 18-55 років заборонили покидати псевдореспубліки, а у військо забирали практично усіх. Хоча чоловіків призивали в терористичні угрупування «Л/ДНР», а не до армії РФ, фактично мобілізацію здійснювали з подачі Кремля, адже ці території перебувають під контролем Росії. Мобілізація відбувалась і в тимчасово окупованому Криму.
Коли ж після повномасштабного вторгнення 24 лютого російські загарбники захопили інші території України, почала з’являтись інформація про можливість мобілізації місцевого населення до збройних сил агресора. Чи є загроза примусового залучення до допомоги окупаційному війську, хто в групі ризику та як уникнути мобілізації – на прикладі Херсонщини в прямому етері проєкту «Шерифи для нових громад» розповів юрист та адвокат Фонду милосердя та здоров’я, на базі якого працює Громадська приймальня УГСПЛ у м. Херсон, Олександр Данилов.
Ілюстративне фото. Джерело: unsplash.com
Кого забирають окупанти до свого війська?
Нині масова мобілізація на окупованій частині території Херсонщини не відбувається, стверджує правозахисник. Проте є українці, яких або примусово залучають для допомоги російським військовим в тилу, або забирають на передову.
– З осені 2022 року підтверджуються системні факти залучення цивільного населення до примусового облаштування позицій та укріплень. Ще нам відомі такі факти — перевезення до гарнізонів і польових шпиталів цивільних лікарів з метою залучення їх до надання медичної допомоги пораненим російським військовим, – каже Олександр Данилов. – Крім того, до нас звернулись родичі двох людей, які повідомили про те, що їхніх рідних мобілізували до лав підрозділу російської оборони на лівобережжі Херсонщини, нібито, проти їхньої волі. Також ми знаємо, що одна з цих людей має паспорт громадянина РФ, який вона отримала під час окупації.
Залучення громадян України або навіть громадян, які отримали паспорт РФ після окупації — це воєнний злочин і грубе порушення Римського Статуту та статті 51 четвертої Женевської конвенції 1949 року. Правозахисники наголошують, що є окремі категорії людей, які в зоні ризику примусової мобілізації до окупаційного війська.
– Виходячи з інформації і те, що нам розповідають люди в окупації, зараз мова йде про те, що це будуть люди, які отримали російські паспорти, громадяни України, які можуть працювати в правоохоронних органах, потенційно можуть бути залучені до бойових дій. В зоні ризику і лікарі, – розповідає правозахисник. – Роздавати усім зброю російські військові не хочуть, вони розуміють загальний настрій. Не буде такого як в «Л/ДНР», бо цьому передувала багаторічна окупація, певний тиск на місцеве населення, створення таких умов, що люди з більш проукраїнською позицію були змушені покинути територію.
Що ж робити, якщо ви в зоні ризику і можете потрапити на службу до окупаційної армії?
Найперше, що радить правозахисник – за можливості покинути окуповану територію. Також важливо не перебувати на території РФ або Білорусі, де ризики мобілізації зростають.
— Якщо не виходить виїхати з окупованої території, то змініть місце проживання в її межах. Бажано змінити й номер телефону у випадку проведення мобілізації з допомогою засобів зв’язку, – наголошує Олександр Данилов. – За можливості уникайте роботи в окупаційних правоохоронних органах, не працюйте на окупаційну владу, не отримуйте паспорт громадянина РФ. Це мінімальне, що можна зробити.
На думку правозахисника, в даний час загальна мобілізація на окупованих територіях можлива лише точкова, тобто певних категорій громадян.
Що робити, якщо вас все ж мобілізували в окупаційні війська?
– Дії залежатимуть від обставин: в якому підрозділі та де перебуває людина, чи є в неї мобільний зв’язок, інтернет. Перше – потрібно максимально ухилятись від виконання наказів, які потенційно є воєнними злочинами і злочинними наказами. Родичам або самому мобілізованому потрібно повідомити українські правоохоронні органи про примусову мобілізацію. І за можливості зв’яжіться щодо потенційної здачі в полон, – радить правозахисник.
Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid» дає такі поради:
Як діяти, якщо ви стали свідком незаконних дій ворога?
Перед зверненням до органів влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про обставини примусової мобілізації та дані про примусово мобілізованих осіб з будь-яких доступних вам джерел.
Важливо! Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес, а також зберегти хронологію подій.
Для повідомлення органів влади про примусову мобілізацію осіб надайте інформацію про ПІБ, дату народження, контакти, адресу місця проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки особа була примусово мобілізована. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її примусовою мобілізацією. Також підтвердженням примусової мобілізації можуть слугувати фото/відео мобілізованої особи.
Важливо! Якщо вам повідомила про примусову мобілізацію інша особа – запишіть її дані ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронну адресу.
Якщо примусово мобілізована особа вийшла з вами на зв’язок – дізнайтесь максимум інформації про її місце перебування, стан здоров’я, наявність документів, наявність засобів зв’язку, військову частину або підрозділ до якого мобілізували, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка або жетону.
Куди повідомляти про примусову мобілізацію окупаційними адміністраціями?
Якщо ви стали свідком чи жертвою незаконних дій ворога, не зволікайте, повідомляйте про це на гарячу лінію Національного інформаційного бюро – цілодобова гаряча лінія 1648 (безкоштовно в межах України) +380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону).
Національне інформаційне бюро координує свою діяльність з різними міністерствами, органами та службами, включаючи Службу безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію. Всі працюють безперервно для того, щоб знайти інформацію про всіх людей, яких могли депортувати чи насильно перемістити на тимчасово окуповані території. Коли інформація надходить до Національного інформаційного бюро, дані примусово мобілізованих осіб вносять до відповідного реєстру.
Для того, щоб сприяти майбутньому захисту примусово мобілізованої особи, Національного інформаційного бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій. Якщо з вами не зв’язуються, це не означає, що запит ігнорують або про нього забули. Як тільки орган влади отримає оновлену інформацію про примусово мобілізовану людину – близьким родичам одразу повідомлять.
Також, Національне інформаційне бюро може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткові дані.
ВАЖЛИВО! Якщо ви знаходитеся на тимчасово окупованій території, в Білорусі чи Російській Федерації – в цілях безпеки рекомендуємо Вам заповнити запит за допомогою одного з чатботів або електронної форми на сайті, замість повідомлення телефоном:
За допомогою чатботів у Telegram або Viber – @nib_uncp_botЧерез заповнення форми, вебсайті бюро: – https://nib.gov.ua
Офіс Генерального прокурора – https://warcrimes.gov.ua
Службу безпеки України – тел.: 0 800 501 482, електронна пошта: [email protected]
Національну поліцію – тел.: 102, https://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html
Зверніть увагу! Своєчасно надана та повна інформація про примусову мобілізацію створить належні передумови для подальшого звільнення примусово мобілізованої особи від кримінальної відповідальності, дозволить притягнути державу-агресора до міжнародно-правової відповідальності.
Що робити, коли вас примусово мобілізували?
Якщо вас таки призвали:
Ігноруйте злочинні накази армії – агресора, не стріляйте у мирне населення та цивільні об’єкти. Виконуючи їх, ви стаєте співучасником воєнних злочинів, які не мають терміну давності навіть за умови примусової мобілізації;
За першої нагоди здайтеся в полон Збройним Силам України та повідомте про те, що вас примусово мобілізували.
Джерело: Українська Гельсінська спілка з прав людини
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
