Ердоган vs Киличдароглу: у Туреччині стартували президентські вибори

Головне про голосування

Президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться в один день – 14 травня 2023 року з 08:00 до 17:00 за місцевим часом (збігається з київським часом).

Дату перенесли на місяць із раніше запланованою. Голосування приурочили до символічного дня – саме у травні 1950 року на виборах перемогла Демократична партія на чолі з Аднаном Мендесом, поклавши край однопартійному правлінню Республіканської народної партії (РНП).

Виборча система в Туреччині подібна до української в порядку голосування за кандидатів у президенти. Глава держави обирається шляхом прямого голосування.

Для обрання одному із претендентів у першому турі необхідно набрати понад 50% голосів. В іншому випадку призначається другий тур, куди виходять два кандидати, які отримали найбільшу підтримку виборців. Він може відбутися 28 травня.

Одна людина може обіймати президентську посаду не більше двох каденцій по 5 років. При цьому чинний глава Республіки Реджеп Тайіп Ердоган балотується вже на 3-й термін.

Вперше його було обрано президентом 2014-го, а через 3 роки у Туреччині відбувся конституційний референдум, який змінив форму державного правління. Країна перейшла від парламентської системи до президентської. Президентський термін Ердогана "обнулився", і він отримав можливість брати участь у виборах ще двічі.

14 травня 2023 року також відбудуться вибори до парламенту Турецької Республіки (Великі національні збори). 600 депутатів обираються на 5 років за пропорційною системою за партійними списками та у виборчих округах. У Національні збори проходять ті партії, яким вдалося набрати більше 10% голосів.

Що відомо про кандидатів у президенти

Балотуватися на пост глави держави у Туреччині мають право громадяни з вищою освітою віком від 40 років.

Кандидатів можуть висувати політичні партії, котрі набрали понад 5% голосів на минулих виборах. Саморухівцям необхідно набрати 100 тис. підписів виборців.

Загалом на посаду голови Туреччини претендували 4 кандидати. Окрім президента Реджепа Тайіпа Ердогана, свою кандидатуру висунув голова РНП Кемаль Киличдароглу, лідер націоналістичного альянсу Сінан Оган та кандидат від Партії Батьківщини Мухаррем Індже – головний суперник Ердогана на виборах 2018 року. Однак Індже 11 травня оголосив про зняття своєї кандидатури.

Згідно з передвиборними опитуваннями, основна боротьба розгорнеться між двома претендентами.

Чинний лідер Туреччини 69-річний Реджеп Тайіп Ердоган – один із фаворитів президентських перегонів. Він уже 20 років перебуває при владі у Турецькій Республіці. З 2003 по 2014 рік обіймав посаду прем’єр-міністра, а у 2014 став президентом. Глава правлячої партії ПСР (Партія справедливості та розвитку). У 1994–1998 Ердоган був мером Стамбула.

Підтримував ідею конституційної реформи в Туреччині, яку було винесено на референдум у 2017 році та схвалено народним голосуванням. З переходом до президентської форми правління він отримав повноваження видавати укази рівносильні законам, розпускати парламент та призначати більшість членів Конституційного суду.

У своїй передвиборчій кампанії 2023 року наголосив на боротьбі з інфляцією, яка за останній рік зросла до 50%. Хоча населення звинувачувало саме президента в економічних проблемах через його втручання у політику Центрального банку Туреччини.

Також главу держави критикували за надто повільну реакцію на недавній руйнівний землетрус у країні. Перед виборами Ердоган пообіцяв забезпечити житлом усіх постраждалих.

Головний опонент Реджепа Тайіпа Ердогана – 74-річний Кемаль Киличдароглу, депутат турецького парламенту з 2002 року. Очолює Республіканську народну партію – найстарішу у Туреччині, лідером якої був і засновник сучасної Республіки Мустафа Кемаль Ататюрк.

На виборах президента 2023 року Киличдароглу став кандидатом від об’єднаної опозиції . Його висунула коаліція із 6 партій – "Стіл шести".

На посаді президента Кемаль Киличдароглу планує повернути парламентську систему правління та провести реформу в економіці. Обіцяє боротися з корупцією та ліквідувати державні монополії. У зовнішній політиці кандидат має намір змінити курс на Захід та залагодити розбіжності з НАТО.

Передвиборчі рейтинги

Вперше за два десятиліття у владі позиції Реджепа Тайіпа Ердогана похитнулися. Після впевненої перемоги на виборах у 2018 році з 52,6% підтримки виборців, цього року Ердоган вже у першому турі може поступитися посадою своєму опоненту Кемалю Киличдароглу.

Згідно з даними передвиборчих рейтингів, найімовірніше, вибори президента Туреччини 2023 року пройдуть у два тури. У деяких дослідженнях президент відстає від опозиційного кандидата більш ніж на 5%.

Опитування компанії SERAR показало, що за Ердогана готові голосувати 14 травня 45,2% виборців, а за лідера опозиції Киличдароглу – 52,1%. Третій кандидат, Сінан Оган, набрав 2,7% голосів у передвиборчому рейтингу.

У рейтингу соціологічного центру Konda Кемаля Киличдароглу хочуть бачити президентом 49,3% респондентів, за Реджепа Тайіпа Ердогана готові голосувати 43,7%.

Соціологічна компанія MAK опублікувала такі цифри: 45,4% виборців можуть віддати голоси за чинного лідера країни Ердогана, а за Киличдароглу – 50,9%. Дослідження Saros Research опублікувало передвиборчий рейтинг Ердогана на рівні 44,48%, а у Киличдароглу – 49,96%.

Що стосується парламентських виборів, дані соцопитувань не прогнозують абсолютної більшості голосів жодної з партій, які можуть подолати прохідний бар’єр до Національних зборів.

За даними передвиборчого рейтингу Konda, протистояння розгорнеться між трьома партійними альянсами:

"Народний альянс" (до нього входить правляча партія Еродогана ПСР) - 44,0%

"Національний альянс" (у складі – опозиційний "Стіл шести") – 39,9%

"Альянс праці та свободи" (входить Демократична партія народів, яка відстоює права нацменшини курдів і оголосила про підтримку Киличдароглу) - 12,3%

Інші партії – 3,8%

Чи зміниться відносини Туреччини та України після виборів

Незалежно від результату голосування на виборах президента і парламенту, позиція турецької влади щодо України цілком імовірно залишиться незмінною.

Як розповіли експерти в коментарі РБК-Україна, Туреччина і надалі може виступати дипломатичним посередником між Україною та РФ.

Саме таку позицію зайняв Реджеп Тайіп Ердоган після початку повномасштабного вторгнення Росії, коли надав майданчик для переговорів та виступив одним із ініціаторів укладання "зернової угоди".

У разі перемоги Кемаля Киличдароглу кардинальних змін чекати не варто. Експерти вважають, що Туреччина продовжить підтримувати територіальну цілісність України, засуджувати анексію Криму і не відкриє протоку Босфор для військових кораблів РФ, хоч і не відмовиться від торговельних відносин із Росією.

Оскільки опозиційний кандидат дотримується прозахідного курсу, відносини Анкари з Москвою можуть стати більш виваженими, але до санкцій проти країни-агресора Туреччина не приєднається.