Листи кримчан: Валити звідси терміново треба
Дванадцятеро людей вийшли з трьох іномарок переконатися, що нікому з них вона не здалася. У відповідь на численні дзвінки власнику, який отримав завдаток за травневий відпочинок столичних мешканців, йшло повідомлення «Абонент у зоні недоступності».
На щастя в цій компанії не було бабусь з онуками та цілком передбачуваних істерик, але й молодих людей така гостинність, м’яко сказати, спантеличила. Зрозумівши, що з авансом їм доведеться попрощатися назавжди, вони стали на щастя телефонувати по всіх номерах телефонів готелів, пансіонатів, готелів, гостьових будинків на керченському узбережжі, вивужених з інтернету.
Відповіли їм лише одного разу – цією людиною виявилася одна із власників гостьового будинку в Героївському. Господарі лише почали наводити лад до сезону, але все ж таки погодилися прийняти компанію, до приїзду якої включили бойлери, грубку на кухні, прибрали кілька номерів, постелили білизну і навіть нашвидкуруч приготували поїсти.
Москвичі були раді такому прийому. Виявилося, своїми довгими вихідними вони хотіли розпорядитися за заздалегідь наміченим планом: відпочити біля моря і побувати на смолоскипній ході в Керчі, про яку чули від тих, хто його бачив у мирні українські роки. «Облом» вони прийняли без істерик, а дізнавшись, що й смолоскипної ходи їм побачити не довідаються через «жовтий рівень терористичної небезпеки», вирішили скористатися непередбаченим моментом та познайомитися зі східним Кримом.
Відпочивши і побродивши пару днів в Керчі, вони вирушили до Феодосії, попередивши власників, що номери резервують до 10 травня. Однак 6-го вони повернулися з поїздки, ввічливо кажучи, скуйовдженими і почали терміново збиратися в дорогу назад. За словами москвичів, у Судаку вони зустріли своїх земляків, які необачно купили там після анексії півострова будинок, і на пальцях пояснили їм, що звідси, у сенсі з Криму, треба терміново валити. Чесно розплатившись із власниками, які прийняли їх у важкий для них момент поїздки, вони вирушили до Москви.
Я це розповідаю тому, що напередодні курортного сезону почалося експертне прогнозування. Одним із них поділився доцент кафедри туризму КФУ Ігор Вахрушев, який обіцяє «складний, але цікавий сезон», гарантований новими викликами для туристичної галузі. Зокрема це стосується системи бронювання, коли потенційні відпочиваючі можуть бронювати місця в установах рекреації не за кілька місяців, а за тиждень-другий. Чим це загрожує, можуть розповісти московські туристи, що потрапили в халепу.
Однак це, як то кажуть, дрібниці життя. Набагато важливіше відшукати відповідь на запитання, чи працюватимуть численні готелі, гостьові будинки, міні-готелі, пансіонати, бази відпочинку в Криму, багато з яких, як гриби після дощу, виросли в пору ажіотажного попиту на відпочинок у Криму після анексії. Але буквально за дев’ять років ейфорії з’ясувалося, що турист – не лох і їхати до Криму не поспішає, особливо той, хто рвонув минулого літа звідси аж бігом після удару по Новофедорівці.
Тепер відмазкою в небажанні пляжі тут стала не дешевизна відпочинку в Туреччині, не велика і різноманітна інфраструктура розваг на курортах Краснодарського краю Росії, а елементарна обережність і турбота про особисту безпеку. Саме ці критерії значущості для туристів та відпочиваючих керують нині бізнесом численних власників пансіонатів, баз відпочинку та міні-готелів. Господиня одного з них нарікає, що в середині травня вона не має жодної заявки, жодного бронювання, хоча вона напрацювала свою клієнтуру, задоволену прийомом, організацією дитячого відпочинку, кухнею, умовами та ставленням.
«Відмови почалися ще минулого року, – не приховує своєї досади Таміла Ігорівна. - Порожнім видався червень і кінець серпня, але все ж таки заробити і покрити витрати нам вдалося. Нині ж не уявляю, що майбутнє літо нам готує. Адже відкрити заклад відпочинку реально дорого, а це єдиний наш сімейний дохід».
«Я анітрохи не здивований вашою розповіддю про закритий готель, – каже мені знайомий, який багато років працює влітку майстром на всі руки в одному з пансіонатів ще радянської споруди. – Наша господиня вже вирішила не відкривати пансіонат, бо не бачить сенсу в марнотраті грошей, які не відіб’ються за сезон. Хто б мені не казав, а я вам так скажу. Я працюю в цьому пансіонаті з 1969 року і пам’ятаю, що постояльців доводилося селити хіба що на дах.
У нас був талмуд із телефонами постійних клієнтів, усі номери розписувалися заздалегідь, чи не з попереднього літа. Відпочиваючі їхали з усієї України, було багато білорусів. Як прийшла Росія, український відпочиваючий відпав, білоруси розгорнулися до Туреччини, а ми почали ловити туристів на проміжних залізничних станціях. Багато росіян уявлення про Керчу не мали, деякі тільки вражали наші розповіді про два моря, а потім і це перестало діяти. Загалом, як казав артист Миронов, шеф, все пропало!
Автор: Андрій Фурдік,
Джерело: Крим. Реалії
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
