Портников: У Путіна тріснуло кримське дзеркало
Звичайно ж, це "київський режим" та його "заокеанські покровителі" – закипає від гніву у В’єнтьян заступник голови російської Ради безпеки Дмитро Медведєв. Але, якщо погодитися з цією логікою, хотілося б поцікавитися і у Медведєва – він на той час був прем’єр-міністром Російської Федерації, і у російських пропагандистів – вони й тоді проводили свої шоу головними каналами Росії – що ж це було в Криму 2014 року році, пише для Радіо Свобода Віталій Портников.
Тоді російське керівництво та російське телебачення в один голос запевняли весь світ, що жодних російських військовослужбовців у Криму немає і не може бути. "Ввічливі зелені чоловічки" - це ж треба було таке придумати! Що озброєні люди, які оточили казарми українських військових у Криму, – це просто "партизани", "самооборона Криму". Що Росія поважає територіальну цілісність України, тільки ось влада у Києві захопила "хунта", і прості кримчани "проти перевороту".
Ці телевізійні виступи та репортажі дивилися і глядачі у Білгородській області. Що вони тоді думали? Чи розуміли, що їхні керівники та журналісти брешуть? Так, гадаю, розуміли. Адже в самій Росії ніхто особливо не приховував, що "простим кримчанам" допомагають російські війська.
Схоже, просто була спільна думка, що поділяється і владою, і більшістю суспільства, що це – "брехня на благо". І коли Володимир Путін вже після окупації та анексії Криму сказав, що російські військові були на Кримському півострові буквально з першого дня після втечі з Києва Віктора Януковича (а силам Чорноморського флоту і не потрібно було з’являтися в Криму, вони і так були в Севастополі і не тільки в Севастополі), ця заява Путіна сприймалася як сенсація будь-де, тільки не в самій Росії. Мабуть тому, що російська політична культура часів авторитаризму замішана на брехні.
І ось тепер російські телеглядачі, схоже, можуть отримати особливу насолоду: побачити, як їхні керівники та пропагандисти звинувачують інших рівно в тому ж, чим неодноразово займалися самі. І переконатися, що і в Кремлі, і в Останкіному брехню вважають серйозним порушенням загальноприйнятих норм, загрозою безпеці, знущанням з міжнародного права. Дякую, звісно, за роз’яснення.
Українці саме це й намагалися пояснити у 2014 році. Що брехати погано.
Але чи приведе такий погляд у дзеркало до протверезіння? Саме з цього приводу у мене особисто великі сумніви. Тому що російська політична культура часів авторитаризму причетна не просто до брехні. Вона, думаю, замішана ще й на впевненості, що російське керівництво може брехати "заради національних інтересів", а ось решта має дотримуватися у відносинах з Росією максимальної чесності. Росія – країна, де, схоже, дзеркала давно заборонені. І навіть коли людям вдається в них подивитися, не впевнений, що вони хочуть бачити в ситуації, що склалася, цілком очевидні аналогії.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили