Ірина Венедіктова і «злиті» справи ГПУ
Сказати, що Україна – правова держава, наважиться хіба той, хто перебуває тут транзитом чи знаходиться під захистом іноземної юрисдикції. Свідчення цього – тисячі кримінальних проваджень, що розслідуються роками, без відчутного просування. А також – безліч фактів, що містять ознаки злочину, але попри це, їх оминають увагою правоохоронні органи. Результатами цієї юридичної «імпотенції» стають трагедії на кшталт розстрілу на «Південмаші». За свідченнями очевидців, їй передували наполегливі спроби батьків і їхніх дітей – нацгвардійців, привернути увагу до беззаконня у частині.
Аби уникнути марнослів’я, розповімо про правопорушення, яке могло бути розслідувано у найкоротші терміни. Втім, попри очевидну юридичну фабулу, воно тягнеться 10 років і наразі – ближче до закриття за строками давності, аніж – до розкриття, покарання винних і відновлення прав потерпілих. І, що прикметно, там юридично зчепилися два правоохоронних відомства – Головне слідче управління Національної поліції і Офіс ГПУ.
«Чорний» нотаріус Куликовська подарувала чужу квартиру
Ідеться про конфлікт, де дружина – Вікторія Вязьмітінова скористалася складними обставинами в житті свого чоловіка – Юрія Вязьмітінова. Поки той тимчасово перебував у СІЗО, вона шахрайським шляхом заволоділа його особистим майном, а також – активами сина його колишньої дружини.
Кулеба исключает особый статус для Донбасса на условиях России
Досудове розслідування, що триває з 2012 року, встановило, що Вязьмітінова, яка 2017-го змінила прізвище на Модлицька, перебуваючи у шлюбі, скористалася відсутністю чоловіка і з червня 2011-го до квітня 2012-го кілька разів порушила його права, вчинивши низку дій із ознаками злочинів. Вона, маючи право проживати у квартирі Є. Вязьмитинова за адресою Ірининська 5/24 у Києві, спромоглася викрасти і саму квартиру, і особисті речі й документи, що там перебували. Зауважимо, ідеться про елітну столичну нерухомість, що знаходиться навпроти СБУ і за кілька сотень метрів від Майдану Незалежності.
Як свідчать матеріали досудового розслідування, у червні 2011-го Модлицька (Вязьмітінова) разом із приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською шахрайським шляхом отримала право на чуже майно.
20 червня 2011-го через втручання «чорного» нотаріуса Куликовської у відповідний електронний реєстр квартиру було незаконне відчужено. Ці дії оформили як посвідчення договору дарування. Втім, їх незаконність виявилася для слідчих очевидною. Формально квартира належала прийомному сину Юрія Вязьмітінова. І на той час – перебувала під арештом. Його наклали на усе майно Є.В’язмитинова ухвалою Печерського райсуду від 13 травня 2010-го в іншому провадженні, а зняли у липні 2012-го.
Тобто на час укладання договору дарування існувала заборона на відчуження будь-якого майна, належного особі на прізвище «В’язмитинов Є.Ю.». Зазначене підтверджується довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. А також – висновком експерта Державного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.11.2020 за результатами судової комп’ютерно-технічної експертизи.
Згідно Закону «Про нотаріат», при укладанні договору дарування нерухомого майна воно обов’язково має перевірятися на відсутність заборон. Куликовська порушила Закон, оскільки не здійснила пошук у відповідному реєстрі на наявність чи відсутність арешту та заборони відчуження нерухомого майна, власником якого був В’язмитинов Є.Ю. Саме так було зазначено у свідоцтві про право власності та інших правовстановлюючих документах, наданих нотаріусу. Вона перевіряла лише інформацію стосовно особи на прізвище «Вязьмитинов», що привело до незаконного відчуження належної потерпілому квартири.
Фальсифікації Модлицької (Вязьмітінової) досліджували підлеглі її партнера - Рувіна
Потерпілий Є.Вязьмитинов, дізнавшись про оборудку, оцінив майнову шкоду за вкрадену квартиру у 25 млн грн. Окрім того, звідти вкрали цінні речі і державні акти на право власності на земельні ділянки, оформлені на його названого батька. До речі, після подання його заяви про крадіжку Модлицька передала частину зниклих речей до ГПУ. Викривши цим свою причетність до крадіжки. Аби це завуалювати, вона одночасно подала заяву на ім’я першого заступника ГПУ, де наголосила, що Ю.Вязьмітінов начебто погрожує їй, а до того, він буцімто незаконно оформляв земельні ділянки на підставних осіб.
Ці звинувачення не вразили слідчих прокуратури, які згодом повернули потерпілому Є.Вязьмитинову вкрадені Модлицькою і повернені їм речі. Однак, лишили собі земельні акти, які вони приєднали до іншої справи, порушеної за фактом заволодіння землею на території Броварського району, перереєстрованої у кримінальне провадження № 42012000000000007. Це рішення виглядає безглуздо, оскільки акти, оформлені на Вязьмітінова, стосувалися геть іншого району Київщини – Васильківського. Вони не мають жодного відношення до того провадження і є речовим доказом за фактом крадіжки особистих речей і документів.
Сколько украинцы будут отдыхать в февралеЗрештою, у кримінальному провадженні №4201211000000089 від 27 листопада 2012 року, зареєстрованому Головним слідчим управлінням Національної поліції Є.Вязьмитинова та Ю.Вязьмітінова визнали потерпілими.
Іншим кримінальним правопорушенням, вчиненим Модлицькою (Вязьмітіновою), як встановлено у кримінальному провадженні та підтверджено експертизами, є підроблення документів з усиновлення Ю.Вязьмітіновим її доньки від попереднього шлюбу Карини. Згодом того позбавили набутих батьківських прав, що підтверджує заздалегідь продуманий план дій аферистів. Внаслідок цієї маніпуляції Вязьмітінов позбувся юридичних прав на будь-яку допомогу зі сторони «доньки», а та – зберегла право на спадок. Вочевидь та сторона готувалася до різних сценаріїв, включно з летальними.
Юрій Вязьмітінов заявив про фальсифікацію, тільки-но дізнався, що «став» батьком. У слідчому управлінні ГУ МВС України призначили судово-почеркознавчу експертизу і спрямували заяву до відомчого Наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру.
У вересні 2014-го звідти надійшов експертний висновок, де зазначено про наявність «розбіжних ознак, достатніх для висновку, що підпис в графі «Заявник» у заяві про усиновлення Карини Кулик, підписаний від імені Ю.Вязьмітінова, виконаний іншою особою». Судовий експерт акцентував, що цей підпис підробила саме Вікторія Вязьмітінова. Цей висновок, до речі, обвинувачена у фальсифікації не оскаржувала. І це є прямим доказом вчинення нею кримінального правопорушення.
Однак згодом почалися судові «дива». Попри однозначний експертний висновок, Шевченківський райсуд Києва у липні 2020-го відмовив Ю.Вязьмітінову у задоволенні вимог у цивільній справі про визнання недійсним удочеріння. Формальною підставою стало те, що він не надав письмового доказу, який встановлює факт підроблення заяви. Фактично судді проігнорували результати почеркознавчої експертизи, що підтвердила неналежність підпису на заяві про усиновлення Ю.Вязьмітінову.
Зауважимо, що здійснення цієї простої експертизи затягнулось на 43 місяці. Більше того, завдяки умисним діям та бездіяльності Модлицької (Вязьмітінової), її призначали тричі, але щоразу повертали до суду без виконання. Причина – ненадання Модлицькою необхідних матеріалів на запити КНДІСЕ, з огляду на пошук нею «правильного» експерта. Тож навіть за цей невиправдано тривалий час судовий експерт КНДІСЕ І.Красюк не надав відповідь на ключове запитання: чи, власне, Вязьмітінова сфальсифікувала підпис? Саме тут наближаємося до однієї з причин гальмування розслідування. На перший погляд вона нагадує те, що у народі називають «Санта-Барбара».
Виявилося, що Модлицька (Вязьмітінова) завела близькі взаємини із директором КНДІСЕ Рувіним – ключовою посадовою особою, від якої залежить будь-яка судова експертиза в Україні.
Ба більше, її донька – Каріна, яку всупереч волі «удочерив» Юрій Вязьмітінов, виявилася співмешканкою молодшого сина директора Рувіна – Сергія. Наразі той працює оперуповноваженим в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції. Таким чином впливовий чиновник мав підстави робити все, аби «злити» експертизу, від якої залежали долі двох небайдужих його родині жінок.
Заступник Генпрокурора Говда відсунув від справ слідчих МВС
Те, що Рувін має колосальний вплив у правоохоронній системі, свідчить низка журналістських розслідувань, зокрема – записи з кабінету голови ДБР Труби, де той заявляв, що будь-які проблеми з експертизами вирішуються одним дзвінком директору КНДІСЕ. За інформацією розслідування , Рувін відзначається розкішним способом життя і має відношення до схем Митниці, СБУ, Податкової та інших структур, яким надає експертні висновки підконтрольний йому державний інститут.
Надалі прояснилося питання, якими інструментами Рувін спрямовував хід досудового розслідування, зокрема дії прокурорів. Адже є чимало підтверджень, що проекти повідомлень про підозру, які слідчі органи спрямовували прокурорам, ті безпідставно відхиляли. Виявилося, що до незаконного втручання у розслідування причетний перший заступник Генерального прокурора України Р.Говда – давній приятель Рувіна, якого той залучив у справу на прохання Модлицької (Вязьмітінової).
Цей вплив ще сильніше виявився після того, як Є. Вязьмитинов із його батьком стали жертвами наступних дій організованого злочинного угрупування у складі Модлицької (Вязьмітінової), її авторитетного співмешканця, відомого на прізвисько «Красномордий» і ще кількох учасників. Вони здійснили загалом чотири спроби захоплення тієї самої квартири на Ірининській, що була незаконно відчужена, але лишилася речовим доказом у кримінальному провадженні. Також були замахи на вбивство, про що подано заяви до Шевченківського відділку поліції Києва. Але там вважали за можливе не помічати очевидних правопорушень.
Неправомірні дії працівників поліції Шевченківського УП ГУНП перевіряв Департамент внутрішньої безпеки. У висновку від 09.11.2018 ідеться, що в діях слідчих встановлено порушення закону, що виявилося у непроведенні огляду місця події та нефіксації пошкоджених замків. Було неналежно організовано роботу слідчої оперативної групи, що призвело до невжиття заходів із припинення незаконного демонтажу замка на дверях квартири по вул. Ірининській, 5/24. Натомість прокурори В.Шаль та О.Ноздрін не внесли до ЕРДР факт незаконного проникнення в квартиру та спроб її заволодіння.
Таким чином на певний час план аферистів із загарбання квартири загальмувався. Новий виток розслідування відбувся на початку 2021-го, коли слідчий суддя Печерського районного суду Києва ухвалив обшук житлового приміщення, де на той час мешкала Модлицька. Там знайшли і вилучили картини, викрадені з квартири №45 на Ірининській. Зазначені речі визнали речовим доказом.
Прокурор Ноздрін, який здійснює процесуальне керівництво у провадженні, подав до Печерського суду клопотання про арешт вилученого майна. Водночас, як стверджують джерела, Модлицька (Вязьмітінова) 16 січня через Рувіна передала першому заступнику ГПУ Говді скаргу з проханням вплинути на прокурорів. Той не лишився байдужим до прохання жінки.
Вже 18 січня Ноздрін звернувся до Голови Печерського суду про повернення йому без розгляду його клопотання про арешт майна. Звісна річ, повторного клопотання вже не надсилали. Так після вилучення картин слідчі Національної поліції призначили чотири судово-мистецтвознавчі експертизи у Державному науково-дослідному експертно криміналістичному центрі МВС. Але, невдовзі Ноздрін постановою скасував ці експертизи, а натомість призначив інші – у КНДІСЕ, яким керує Рувін. А далі взагалі до Головного слідчого управління Національної поліції спрямували постанову щодо термінового передання матеріалів кримінального провадження до Офісу ГПУ. Таким чином аферисти позбулися найбільш незручної для себе ланки досудового слідства – Національної поліції.
Лише за наполегливістю слідчих органів, вилучені картини були арештовані, призначені відповідні експертизи та після проведення експертиз повернуті потерпілому Є. Вязьмитинову на відповідальне зберігання. У той же час Рувін далі вже не випускав хід розслідування зі свого поля зору.
Чому і як прокурори порушують Закон
Зауважимо, що дії прокурорів щодо заміни експертиз є очевидно незаконними. Адже відповідні постанови датуються 4 і 5 лютого 2021 року. Втім, станом на 03 лютого їх було вже завершено. Відтак, не було жодних підстав витрачати бюджетні кошти і ще раз робити їх в іншому місці. Вочевидь, справжньою метою злочинців було знищення речових доказів у вигляді картин, що підтверджують злочинні дії Модлицької (Вязьмітінової).
01.09.2021 року листом за підписом В.Шаль направлено погоджені прокурором клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 42012110000000089. Вона входила до групи прокурорів згідно постанови про зміну групи прокурорів від 08.05.2020 року, старший групи був прокурор О.Ноздрін.
Наступного дня постановою про зміну групи прокурорів керівництвом ОГПУ змінено старшого групи О.Ноздріна на І.Ковальова, лишивши В. Шаль у групі. Сьомого вересня, коли клопотання були готові для направлення до Печерського райсуду для отримання ухвал про доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, ГСУ отримує лист за підписом І.Ковальова. Той без наведення підстав та посилань на закон вимагав повернути до ОГПУ погоджені В.Шаль клопотання, посилаючись на ст. 36 КПК. Втім, ця стаття не містить пунктів на витребування погоджених прокурором клопотань про доступ, винесених слідчим на виконання вказівок ОГПУ.
Станом на грудень 2021 року досудове слідство було заблоковано І.Ковальовим, оскільки всі погоджені прокурором В.Шаль клопотання з ГСУ направили до прокуратури. Слідчі ГСУ на той час у повному об’ємі виконали вказівки прокурора. Невідомо, з яких причин станом на 09.12.2021 клопотання не повернуто слідчим для спрямування їх до суду для отримання ухвал про доступ.
27.10.21 року потерпілий Ю.Вязьмітінов направив слідчому судді Печерського райсуду скаргу на дії прокурора і нездійснення ним процесуальної дії. Він вимагав зобов’язати прокурорів розглянути клопотання потерпілого і повернути до ГСУ НП України клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні.
15.11.2021 року слідчий суддя задовольнив скаргу Вязьмітінова, зобов’язавши уповноваженого прокурора Офісу ГПУ розглянути клопотання. Втім, згадану ухвалу той не виконав.
Ухвалою слідчого судді Печерського суду від 23.12.2021 прокурора Ковальова відведено від процесуального керівництва у кримінальному провадженні за систематичне ігнорування та невиконання судових рішень, клопотань заявника щодо необхідних слідчих дій і порушення розумних строків досудового розслідування.
30.12.2021 всьоме, старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України, за вказівкою відведеного процесуального керівника - прокурора Ковальова ухвалено постанову про закриття кримінального провадження № 42012110000000089, відкритого за заявами про вчинення злочинів Вязьмітіновою і Куликовською при посвідченні договору дарування квартири.
Втім, 19.01.2022 року Ухвалою слідчого судді скасовано згадану постанову про закриття кримінального провадження. Але станом на 31.01.2022 незаконно отримані прокурором Ковальовим клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів не повернуто до ГСУ НП України для розблокування досудового слідства.
Ці та інші дії обвинуваченої сторони, що має підтримку впливових у кримінальних колах посадовців, наглухо загальмували досудове розслідування. Перерахуємо ключові факти, що дозволяють зробити такий висновок.
Спершу прокурори не погодили підозри, які їм надіслали слідчі ГСУ НП України, у яких зазначено, що Модлицька (Вязьмітінова) підозрюється у шахрайстві і крадіжці в особливо великих розмірах, а також – викраденні офіційних документів. Докази, зібрані слідчими у кримінальному провадженні, вказують на її причетність до особливо тяжких злочинів.
Законні дії слідчих Національної поліції з викриття і покарання приватного нотаріуса Куликовської, Модлицької (Вязьмітінової) та Модлицького (Красномордого) гальмуються прокурорами. Через непритягнення до кримінальної відповідальності Модлицької прокурори не погоджують підозру у вчинені кримінального правопорушення нотаріусу Куликовській. Фактично прокурорам В.Шаль, О. Ноздріну та І. Ковальову нічого не заважало погодити тексти підозр Модлицькій і Куликовській, аби виконати вимоги КПК, завершити досудове слідство і спрямувати кримінальне провадження до суду. Але на заваді закону стали корупційні тенета, закинуті з Офісу ГПУ, які в Україні мають вищу силу, аніж закон.
Вочевидь, у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42012110000000089 прокурори порушили усі можливі розумні строки і чимало норм Закону.
«Лікнеп» для Генпрокурорки: як мала би діяти Ірина Венедіктова за законом
Що мали би робити у ГПУ, аби припинити кричуще беззаконня. Перед тим, як надати власні міркування, процитуємо спіч Генпрокурора Ірини Венедіктової від червня 2021-го у ток-шоу «Право на владу». «Якщо є достовірна інформація, що справи «зливаються», хоча раніше слідство велося ефективно, але з якихось причин прокурори не підписують підозри або не направляють обвинувальні акти в суд, то в таких випадках мої двері відкриті 24/7».
Шановна ІРИНО ВАЛЕНТИНІВНО, у цій статті ідеться як ваші підлеглі нахабно «зливають» кримінальне провадження №4201211000000089. Докладніше спитайте у свого першого заступника, який доклав до цього значних зусиль. Прокуратура брутально порушує ст. 41 Конституції: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним».
Що мав би зробити чесний Генпрокурор. Насамперед – надати розпорядження замінити прокурорів Шаль, Ноздріна та Ковальова і заслухати стан досудового розслідування, запросивши на нараді слідчого ГСУ НП, процесуального керівника у кримінальному провадженні та потерпілих. Далі – забезпечити дотримання прокурорами розумного строку досудового розслідування щодо погодження підозр Модлицькій та Куликовській, зобов’язати прокурора призначити повторну незалежну почеркознавчу експертизу.
І, зрештою, – відповісти на запитання: ким виконаний підпис на заяві за №124 від 19 серпня 2009 року до Дарницького районного суду про усиновлення – Ю.Вязьмітіновим чи іншою особою із наслідуванням його почерку? А також – чи виконаний підпис на цій заяві В.Вязьмітіновою із наслідуванням почерку та підпису Ю.Вязьмітінова або іншою особою?
Необхідно перевірити факти зловживань і незаконного втручання у досудове розслідування з боку першого заступника ГПУ Говди та директора КНДІСЕ Рувіна. При підтвердженні викладених у скарзі потерпілого обвинувачень цих осіб має бути притягнуто до відповідальності.
Шановна Ірино Валентинівно! Ви вмієте приймати принципові рішення. Це підтверджує справа Трухіна. Лише такими діями можна відновити справедливість у справі, в яку замішані впливові посадовці правоохоронної системи, і загалом – у країні. І лише тоді Україна матиме шанси у перспективі стати правовою державою.
Коронавирусом в Украине заразились более 30 тысяч человек за сутки
Читайте більше новин по темі:
