Девʼятьох російських загарбників засуджено за воєнний злочин у Бучі: аналіз вироку
Від чоловіка, який займається ремонтом електроніки, військові РФ вимагали інформацію про розміщення ЗСУ, тероборони та станцій зв`язку. Цей вирок став першим, винесеним за воєнні злочини, скоєні під час окупації Бучі в березні 2022 року. Журналісти МІПЛ від самого початку стежили за судовим процесом: фіксували свідчення потерпілого та докази, які суду надала сторона обвинувачення.
Дебати
Трохи більше ніж за рік після досліджуваних у справі подій судовий процес вийшов на фінішну пряму — сторони перейшли до судових дебатів. Ця стадія припала на “пам’ятну” для країни-окупанта та її військових дату — 9 травня 2023 року. Обвинувачення та захист оголошували свої промови в залі, котру, як і всю будівлю суду, зачепило обстрілами під час окупації Ірпеня рік тому.
Прокурор Сергій Шубчик клопотав перед судом засудити дев’ятьох обвинувачених російських військових до 12 років позбавлення волі. Це максимальний термін, передбачений ч. 1 ст. 438 ККУ “Порушення законів та звичаїв війни”, за якою обвинувачувалися бійці 64-ої гвардійської мотострілецької бригади з Хабаровського краю: молодший сержант В’ячеслав Лаврентьєв, рядові Григорій Наришкін, Василь Князєв, Сергій Пєскарьов, Альберт Раднаєв, єфрейтори Семен Мальцев, Михайло Кашин, Андрій Бізяєв і Дмитро Сергієнко.
Прокурор Сергій Шубчик під час судових дебатів, фото МІПЛ
“На мою думку, такий вирок буде справедливий, відповідатиме ступеню суспільної небезпеки та обстановки вчинення кримінального правопорушення та вимогам кримінального закону про невідворотність покарання”, — сказав прокурор під час дебатів.
За позицією обвинувачення, вина російських військових доведена повністю і підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами. Головні з них — це свідчення потерпілого, який упізнав дев’ятьох обвинувачених за фото, та слідчим експериментом за його участі.
Дев’ять обвинувачених мали двох захисників від Центру безоплатної правової допомоги. Андрій Степанюк, адвокат, який діяв в інтересах Бізяєва, Сергієнка та Лаврентьєва, просив суд пом’якшити покарання підзахисним до 11 років та 6 місяців позбавлення волі.
Адвокат Андрій Степанюк, фото МІПЛ
“Я виходив із того, що є вимоги законодавства, є вимоги до сумнівів. Якщо є якісь сумніви щодо доказів та інших обставин, то вони трактуються на користь обвинувачених. Ми не знаємо позицію обвинувачених: чи каються вони щиро, чи не каються, чи визнають свою вину, чи не визнають себе винуватими. Тому у зв’язку з цим я і просив дещо менше покарання”, — сказав у коментарі МІПЛ Андрій Степанюк.
Адвокат також повідомив, що не зміг зв’язатися зі своїми підзахисними. Ще з травня 2022 року дев’ять обвинувачених оголошені в розшук. З того часу вони жодного разу так і не з’явилися за повістками до органів слідства, тому в листопаді 2022 року суд ухвалив рішення про спеціальне судове провадження — над російськими військовими відбувався заочний судовий процес.
“Я як захисник завжди за права, за докази. Тому сьогодні мені приємно, що над цими людьми відбувається саме судовий процес, а не самосуд чи показова страта, як ми бачимо, навпаки, відбувається з нашими військовополоненими. Держава виконує свої гарантії”, — вважає адвокат.
Вирок
Під час ухвалення вироку суд врахував обставини, які обтяжують покарання (скоєння злочину за попередньою змовою групи осіб), обставини, які б помʼякшували покарання, — відсутні.
Суд визнав винними усіх дев’ятьох військових РФ у жорстокому поводженні з цивільним населенням за ч. 1 ст. 438 КК України “Порушення законів та звичаїв війни”. Командира Андрія Бізяєва, який віддавав злочинні накази, засуджено до 12 років позбавлення волі, ще чотирьох російських військових, Дмитра Сергієнка, Семена Мальцева, Михайла Кашина та Василя Князєва — до 11 років 6 місяців в’язниці, решті суд призначив 11 років за ґратами. Кожен із них відбуватиме покарання після того, як буде затриманий.
Мотиви суду
Враховуючи показання потерпілого, що обвинувачені перебували у військовій формі, зі зброєю, на військовій техніці та письмові докази їхнього перебування в складі збройних сил РФ, у суду не було сумнівів, що обвинувачені розуміли факт незаконного перетину державного кордону України та участі у військовій агресії проти України.
Свідчення потерпілого, на думку суду, є послідовними та логічними, суттєвих відмінностей його свідчень від того, про що заявляло обвинувачення, суд не встановив. Свідчення потерпілого фактично є єдиним прямим джерелом доказів, тому суд аналізував їх ретельно: розглянув усі три випадки, коли цивільного брали в полон, як із ним поводилися, де і в яких умовах утримували.
Суд дійшов висновку, що діяння, вчинені обвинуваченими, є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права, а їхня винуватість доведена.
Також суд вирішив, що зі складу обвинувачення слід виключити посилання на статті Римського статуту, який не ратифікований Україною, про що вже підіймалося питання під час судового розгляду справи.
Суддя Михайло Одарюк під час судових дебатів, фото МІПЛ
Це один із небагатьох випадків, коли суддя, який виносив рішення у справі, а це Михайло Одарюк, прокоментував ухвалений вирок. До повномасштабного вторгнення він працював суддею в Ізюмі, де, зокрема, розглядав справи щодо учасників так званих “ЛНР” та “ДНР”. Згодом отримав відрядження до Ірпеня, де нині працює над різними категоріями справ, які стосуються війни. Серед них — про воєнні злочини.
“Не сказати, що був простий вирок, адже після пройдених тренінгів із написання вироків за ст.438 КК України починаєш розуміти, на що потрібно звернути увагу. Наші британські тренери говорили, що потрібно мислити, виходячи з позиції захисту, та піддавати все сумнівами. У принципі, з такого боку і написаний вирок. Його написання за тяжкістю приближений до написання виправдувального вироку. Невідомо, чи живі засуджені, чи ні, однак у них тепер є законно призначені покарання у вигляді позбавлення волі, загалом 102 роки і 4 місяці позбавлення волі на 9 військових РФ!” — повідомив суддя на своїй сторінці в Фейсбук.
З моменту оголошення вироку вже минуло 30 днів, апеляція не подана, отже вирок набрав законної сили.
Ірина Домащенко, опубліковано у виданні Медійна ініціатива за права людини
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
