Що не так з ДП «Агенція оборонних закупівель»?
На початок року ця сума становила 355 млрд грн бюджетних коштів. Якщо бути точним, 355 135 852 200 грн, або ж майже чверть (!) усіх доходів бюджету держави на 2023 рік.
Зважаючи на те, кого призначили на топ-посади в цій агенції та поки досить дивні засади його роботи, всі підстави сумніватися у його подальшій долі виникають уже зараз. І от чому.
Як виникла агенція
Офіційно державне підприємство зареєстрували 17 червня 2022 року. Тоді міністр оборони Олексій Резніков відзвітував, що завдяки агенції «Україна буде закуповувати зброю за стандартами НАТО». Вже у листопаді міністр назвав агенцію «військовим Amazon», хоча не зовсім зрозуміло, який стосунок мають закупівлі зброї до онлайн-супермаркету.
За інформацією Української правди, в агенції вже є невиконані в строк контракти (тобто прострочена дебіторська заборгованість) на 131,5 млн грн. Міноборони вже почало судитися з агенцією щодо невиконання цих контрактів. Наразі у судах перебувають дві такі справи. Одна з них — із грифом «таємно».
Головне завдання агенції — укладати контракти із закордонними та українськими постачальниками на закупівлю озброєння. Проте досягнення цієї мети наразі під великим сумнівом. Бо потреби України у зброї під час війни величезні. І для агенції в кілька десятків людей завдання забезпечити ці багатомільярдні закупівлі та постачання зброї виглядає непосильним.
Хто керує агенцією
У Міністерстві оборони агенція перебуває у віданні ексбізнес-партнера Андрія Єрмака Дениса Шарапова. Останній мав спільний бізнес із батьком Єрмака Борисом і росіянином Емануїловим, що повʼязаний із КДБ та є одним з експертів путінського «Валдайського клубу». Пізніше до цього бізнесу — ТОВ «Медійна група європейського партнерства» — долучився і сам Андрій Єрмак.
За часів Януковича Шарапов став заступником директора ДП «Укроборонсервіс», звідки пішов після обрання президентом Зеленського, маючи значний корупційний шлейф і не найкращу репутацію торговця зброєю.
Проте і до репутації керівників самого ДП «Агенція оборонних закупівель» також є питання.
У серпні керівником ДП призначили Володимира Пікузо. До цього він керував іншим державним підприємством — «Безпека», яке мало би займатися модернізацією заводів, що виробляють зброю. Згідно з аудитом цього підприємства Мінстратегпромом, який опинився в розпорядженні ЦЕНЗОР.НЕТ, за керівництва Пікузо у ДП «Безпека» виявили низку порушень, у тому числі корупційних. Зокрема, Пікузо незаконно нарахував сам собі матеріальної допомоги та премій на 380 тис. грн.
Першим заступником Пікузо призначено Олександра Коваленка. 2016 року Головна військова прокуратура повідомила про вручення йому підозри. На той час він обіймав посаду заступника директора «Укрспецекспорту». За версією слідства, в 2005–2009 роках Коваленко вчинив службове підроблення доповнень до угоди з компаніями США і Великої Британії. Тоді посередницьким компаніям було перераховано 7,5 млн дол. за фіктивні консультаційні послуги.
Підводні камені фінансування агенції
Очевидно, з потенційно переданих Агенції оборонних закупівель 355 млрд грн частина коштів буде йти на власне закупівлі, а частина — на утримання самої структури.
Постанова визначає, що на своє утримання агенція отримуватиме до 2,75% від суми кожного контракту щодо імпорту зброї.
Тобто на утримання максимум 150 співробітників, з яких сьогодні працюють 50, агенція потенційно може отримати 9,7 млрд грн на рік. Це 65 млн грн на одну особу за умови, що держпідприємство зможе набрати повний штат.
Водночас як саме визначили цей відсоток, у постанові не зазначається. Як і не зрозуміло, в якому розмірі агенція отримуватиме кошти від закупівель в українських постачальників.
Порівняно з іншими цивільними закупівельними агенціями цифра у 2,75% від кожного договору — це дуже велика сума для дороговартісних контрактів.
Так, за постановою Кабміну, якщо очікувана вартість закупівлі для дороговартісних контрактів у цивільних агентствах становить не більш як 100 млн грн, то закупівельна організація отримує 1% від суми такого контракту. Якщо ж сума закупівлі перевищує 100 млн грн, то це лише 0,5%.
Крім того, маючи такий високий відсоток прибутку від контрактів, Агенція оборонних закупівель може взяти за мету укладати договори просто для того, щоб отримувати гроші. І при цьому цих контрактів не виконувати. Ризик цілком реальний, адже, як згадано вище, агенція вже має дебіторську заборгованість у 131,5 млн грн. І ця цифра може зрости до мільярдів. Чи плануються якісь запобіжника від цього, наразі невідомо.
Які результати роботи агенції на сьогодні
Як ми вже згадували, офіційно ДП «Агенція оборонних закупівель» працює ще з липня 2022 року. Але чим воно займалося весь цей час, невідомо.
З одного боку, таку закритість інформації можна виправдати війною. Очевидно, що ворог не має знати всіх деталей про наші закупівлі зброї. Але з іншого — війна не заважає нам дізнаватися про те, що в Україну прямують танки Leopard 2 з Європи та «байрактари» з Туреччини. Звітність таких фондів, як «Повернись живим» і «Благодійний фонд Сергія Притули», що закуповують зброю, також є повністю відкритою. Тож аргументів проти хоча б часткового розкриття інформації про діяльність агенції у Міноборони теж немає.
Тим більше коли йдеться, знову ж таки, про 355 млрд грн державних коштів.
Тож у сухому залишку маємо таке.
Держава доручила багатомільярдні закупівлі зброї людям із корупційним шлейфом. І це в той час, коли від прозорості дій влади у сфері озброєння залежить міжнародна репутація України та допомога з озброєнням від ключових західних партнерів, без якої війни нам не виграти.
Проте Україна все ще може виправити цю ситуацію. Для цього керівництву Міноборони потрібно якнайшвидше зробити кілька кроків:
почати прозоро звітувати про результати роботи агенції перед суспільством;
призначити нове професійне керівництво агенції з бездоганною діловою репутацією;
створити при агенції наглядову раду із залученням волонтерських організацій і найбільших фондів — постачальників зброї нашим захисникам;
мінімізувати корупційні ризики у процедурах закупівель агенції;
забезпечити підзвітність суспільству роботи агенції з урахуванням усіх безпекових ризиків.
Сподіваємося, міністр оборони Резніков добре вивчив свої помилки на прикладі закупівлі їжі для ЗСУ. І наступати на ті самі граблі у закупівлях зброї не наважиться.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
