Новий виток конфлікту на Балканах. Чому Сербія та Косово знову на межі війни

Що стало причиною ескалації

На півночі Косова у квітні 2023 р. відбулися муніципальні вибори. Етнічні серби, які становлять більшість місцевого населення регіону, бойкотували їх. Явка становила близько 3,5% виборців, перемогу здобули мери албанського походження.

Косівські серби не змирилися з результатами голосування та вийшли на протести. Вони вимагають, щоб уряд усунув мерів-албанців та дозволив створити автономне управління муніципалітетами.

З 26 травня демонстранти збиралися біля будинків місцевих адміністрацій у муніципалітетах Звечан, Зубін-Потік, Лепосавич. Щоб уникнути масових заворушень, на місце прибула поліція Косово, а загони KFOR (Kosovo Force - миротворча місія під егідою НАТО) заблокували будівлі міських ратуш.

Проте 29 травня протестувальники спробували прорватися через загородження, через що силовики застосували сльозогінні гранати та водомети.

У сутичках постраждали понад 80 осіб, серед них 30 миротворців НАТО (11 італійських та 19 угорських військових). Декілька постраждалих у тяжкому стані перебувають у лікарні.

31 травня акції протесту продовжились, але без зіткнень. У Лепосавичі мітингувальники встановили прапори Сербії та влаштували цілодобове чергування.

Серби Косова анонсували мирні акції доти, доки їхні вимоги не будуть виконані.

Армія Сербії вирушила до кордону з Косово

Президент Сербії Олександр Вучич звинуватив у ескалації конфлікту прем’єра Косова Альбіна Курті, нібито через його бажання "привести до кровопролиття цілий регіон та викликати великий конфлікт між сербами та НАТО". Вучич розкритикував миротворців Північноатлантичного Альянсу за те, що вони "не захистили сербів і не змогли запобігти насильству".

Глава Сербії підписав указ про приведення армії в повну боєздатність і наказав військам висуватися до кордону з Косово, але також звернувся до сербів із закликом не вступати в конфлікт з НАТО.

Крім того, Вучич повідомив, що збирається обговорити питання Косова під час зустрічі з європейськими лідерами на початку червня в Кишиневі.

Міжнародна реакція

На тлі зіткнень у Косові НАТО направило до регіону ще 700 миротворців , таким чином контингент міжнародної місії KFOR досягне 4500 спецназівців.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг звернувся із заявою щодо ситуації між Косово та Сербією. Він закликав Пріштіну (столиця частково визнаного Косово) знизити ескалацію та не дестабілізувати ситуацію.

Також Столтенберг виступив за діалог двох держав під проводом Євросоюзу. Це питання він обговорив із верховним представником ЄС із закордонних справ Жозепом Боррелем.

Жозеп Боррель у свою чергу закликав сторони до деескалації та відповідальної поведінки. "Ми очікуємо, що сторони діятимуть відповідально і негайно знайдуть політичне рішення шляхом діалогу", – наголосив представник ЄС.

США виступили з рішучим засудженням насильства щодо KFOR та ескалації у північному регіоні Косова.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив , що уряди Косова мають забезпечити, щоб обрані мери виконували свої перехідні обов’язки з інших місць за межами муніципальних будівель. А владі Сербії слід знизити статус боєздатності збройних сил, закликати косовських сербів припинити кидати виклик KFOR і утримуватися від подальшого насильства.

Позиція влади Косова

Водночас, прем’єр-міністр Косово Альбін Курті назвав відповідальними за зіткнення "фашистські банди", які контролює Сербія. Він звинуватив Белград в організації бойкоту, що спричинило вкрай низьку явку на виборах.

Як повідомляє The Guardian , Курті відхилив прохання спеціального представника США на Балканах, який запропонував перевести місцеві адміністрації в муніципалітетах на півночі Косова в інші будівлі або організувати віддалений режим роботи.

"У нас не може бути мерів щодо Zoom, ми демократична республіка. Демократична республіка не може здатися фашистським ополченцям", - додав він.

Суть конфлікту між Косово та Сербією

2008 року Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії. Її визнала 101 держава ООН (Україна не входить до їх числа), а також більшість країн Євросоюзу.

Понад 90% населення Косова становлять етнічні албанці, які й боролися за незалежність у війні 1999 року із Сербією. Виняток – північний регіон частково визнаної держави, де мешкають серби і досі вважають своєю столицею Белград.

Після угоди 2013 косовські серби вимагають створення автономних муніципалітетів у регіоні. Однак сторони досі не можуть дійти згоди щодо цього питання, що неодноразово ставало причиною зіткнень.

Влітку 2022 року на кордоні між Косово та Сербією загострився конфлікт через нові правила проїзду – сербські автомобілі мали встановлювати тимчасові косовські номерні знаки. Введення цієї норми кілька разів переносили.

У грудні 2022 року обстановка знову розжарилася. Силовики Косова перекрили головний перехід на кордоні з Сербією після того, як протестувальники заблокували рух цією дорогою на сербській стороні.

Однак у результаті сторонам вдалося вирішити питання із взаємовизнанням державних документів. У лютому 2023 року Сербія та Косово домовилися працювати над нормалізацією відносин за сприяння країн Євросоюзу.