Алгоритми російського геноциду у відношенні маленьких українців
Про це ідеться в публікації розслідувального проєкту «Система». За даними журналістів, дитячі будинки, інтернати в багатьох російських регіонах переповнені. Тому українських хлопчиків та дівчаток стараються якомога швидше влаштувати у нові родини.
Процедуру визнання українських дітей «без батьківської опіки» – спростили, вимоги до потенційних прийомних сімей – стали мягшими, відтак пошук дітей для родичів та опікунів став дуже складним. Радіо Свобода публікує найважливіші знахідки розслідування, у якому, зокрема, свідчення дали й ті, хто депортованих українських дітей усиновив.
Алгоритм усиновлення
У червні 2022 року радниця очільника проросійського угруповання «ДНР» у правах дітей Елеонора Федоренко написала службову записку своєму керівнику Денису Пушиліну. Цей документ є у розпорядженні журналістів проєкту рослідувань «Система». Федоренко запропонувала, щоб впродовж десяти днів органи внутрішніх справ так званої «ДНР» розшукували родичів чи законних представників дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Якщо не знайшли, то органам опіки видають довідку про те, що вони не знайдені. А сама дитина отримує статус «залишена без батьківської опіки». Це дає підстави для усиновлення українських хлопців і дівчат. В службовій записці Федоренко зазначає, що такий поряд дій є потрібний «виключно в інтересах дітей».
На запит журналістів в адміністрації глави так званої «ДНР» не відповіли. Але є щонайменше один випадок, який показує, що при живих батьках дітей визнали залишеними без піклування і намагалися віддати в російську сім’ю. Щоправда, це було ще до службової записки так званого донецького дитячого омбудсмена.
Радіо Свобода розповідало історію багатодітного батька з Маріуполя Євгена Межевого. Російські військові розлучили його з сином і двома доньками на блокпості під час «евакуації».
Євгена затримали і відправили в Оленівську колонію. А дітей перевезли санаторій «Поляни», що неподалік Москви.
Євген Межевой, батько-одинак з Маріуполя. Його дітей депортували в Росію. Він їх повернув
Вийшовши з колонії, Межевой дізнався, що дітей вивезли і почав шукати їх. Чоловікові це вдалося – вони навіть періодично могли спілкуватися телефоном. Одного дня син повідомив татові, що йому і сестрам наполегливо пропонують тимчасову сім’ю або інтернат, бо привезти в Донецьк їх не можуть через постійні обстріли. Завдяки волонтерам Євген Межевой забрав своїх дітей з табору в РФ.
Журналісти з власних джерел отримали список неповнолітніх, складений службою у справах сім’ї і дітей так званої «ДНР», яких вивезли в санаторій «Поляни».
У ньому є діти Євгена Межевого і в документі вони зазначені як «залишені без батьківської опіки». Тобто окупанти самі розлучили дітей з татом і самі ж на цій підставі намагалися передати їх в російську сім’ю.
США – Генеральний прокурор України Андрій Костін виступає під час пресконференції на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, 19 квітня 2023 р.
Санаторій «Ромашка» – один з головних транзитних пунктів депортованих дітей
Журналісти дослідили публікації у ЗМІ, сайти, соціальні мережі російських інтернатів, дитячих будинків, таборів і з’ясували, що дітей з тимчасово окупованих територій депортували як мінімум в 88 російських закладів.
В перші місяці окупації їх везли в так звану «ДНР», де вони проходили медичні обстеження. Після більшість з них потрапляла в Ростовську область, Краснодарський край і окупований Крим – в дитячі табори, санаторії, пункти тимчасового перебування – це були транзитні зони.
Одним з головних таких пунктів у Ростовській області став санаторій «Ромашка». «В «Ромашці» – жопа, – говорить місцевий активіст Василь (ім’я змінено заради безпеки – ред.) – Планувалося, що дітей будуть годувати, але виявилося немає на чому готувати. Хоча у мера і його заступників все було, за документами облаштований цілий цех для приготування їжі.
На ділі ж керівництво санаторію потрохи здавало на метал, оформлювали акти, щоб списати кухонне олбладнання. Коли з’ясувалося, що дітей ще треба охороняти, охоронців не було, хоча за документами вони рахувалися. Коли приїхала комісія, щоб перевірити, як живуть діти, нічого не було. Дітей зараз там немає, їх вивозять в інші місця».
Більшість з незаконно вивезених дітей потрапляла в Ростовську область, Краснодарський край і окупований Крим – в дитячі табори, санаторії, пункти тимчасового перебування – це були транзитні зони
Після того, як дітей поселили в «Ромашку», журналістам вдалося поговорити з одним із підлітків. Це був невисокий хлопець років 15. Він говорив українською швидко, часто поглядаючи навколо. Журналісти дізналися, що родичів у підлітка немає, приїхав він сюди тому, що «стріляють». Хлопець встиг пожалітися, що в кімнатах, яких їй поселили, холодно. В деяких приміщеннях працівники МНС РФ поставили обігрівачі, але цього було недостатньо. Як розповідають місцеві, «Ромашка» поділена на зони: в одній облаштовані будинки, які здаються в оренду, в іншій – хатинки з гіршим ремонтом. В них і жили діти.
Після тимчасових пунктів українських дітей часто починали перевозити з одного закладу в інший. Згодом їх відправляли в інтернати, дитячі будинки та реабілітаційні центри вглиб РФ, або в прийомні сім’ї.
Два джерела, пов’язані з російськими органами опіки, повідомили «Системі», що як мінімум в одному регіоні – Санкт-Петербурзі – дитячі будинки переповнені дітьми з окупованих територій України, тому їх намагаються якомога швидше віддати у сім’ї.
Джерело, знайоме з роботою органів опіки в центральних регіонах Росії, навпаки, відзначило, що не всіх дітей віддають у родини.
Діти під час окупації Херсона, чекають в автобусі, який прямує до Криму, 23 жовтня 2022 року
«В нашу область вперше привезли дев’ятьох підлітків, у цих підлітків було таке ставлення, що вони тут тимчасово, і їх взагалі не віддали під опіку. Другу групу, з 28 дітей, привезла Львова-Бєлова (російська омбудсменка – ред.), і зараз їх, справді, віддали у сім’ї. Вимоги до кандидатів були набагато м’якшими, ніж зазвичай. Я чув про подібну ситуацію в іншому регіоні», – говорить джерело.
Розмови з прийомними російськими родинами
Катерина Мачехіна – одна з прийомних батьків з Санкт-Петербурга. Вона підприємниця, має невеликий бізнес, пов’язаний з продажем квитків в театри. У Катерини та її чоловіка троє власних дітей, двоє старших вже дорослі і живуть окремо. На початку 2022 року Мачехіна вирішили усиновити 17-річного Володимира з діагнозом ДЦП. Під час подачі заяви на опікунство прийомних батьків запитали, чи не хочуть вони взяти в сім’ю ще одну дитину. Катерина з чоловіком відповіли, що не готові зараз, але, можливо, будуть готові пізніше.
«Влітку 2022 року нам зателефонували і сказали, що привозять багато дітей з війни. У вас було бажання взяти ще одну дитину. Ми сказали, що, в принципі, з Вовою все вирішили і вийшло, тому ми, звичайно, можемо взяти ще одного малюка», – розповідає Мачехіна.
Після тимчасових пунктів українських дітей часто починали перевозити з одного закладу в інший. Згодом їх відправляли в інтернати, дитячі будинки та реабілітаційні центри вглиб РФ, або в прийомні сім’ї
Мачехіни почали збирати документи і попросили познайомити їх з дитиною, щоб переконатися, що хлопчик захоче жити з ними, каже росіянка. Сім’я переглянула відео анкету дев’ятирічного Микити з дитячого будинку в місті Стаханов і склала таку ж анкету для хлопчика – про себе і свій будинок. Потім Микита був в Підмосков’ї в розподільчому центрі. Там вони і познайомилися в жовтні 2022 року. Виявилося, що у хлопчика є старший брат Віталій. Спершу, він вирішив залишитися на території так званої «ЛНР» і продовжити там навчання, а потім таки виїхав в РФ.
Сім’я Мачехіних зустріла Микиту і Віталія на вокзалі, куди їх разом з іншими українськими дітьми привезли з Підмосков’я. Мачехіна згадує, що на станції було ще п’ять сімей, це були професійні прийомні сім’ї – багато дітей, судячи з публікацій в ЗМІ, потрапляють саме в такі сім’ї.
Зі слів жінки, виплати та пільги людям, які усиновили дітей з окупованих територій, такі ж, як і тим, хто усиновив дитину з Росії. Одноразова виплата – це федеральний платіж, який становить майже 23 тисячі рублів, це менше 300 доларів. Якщо сім’я усиновить дитину з інвалідністю або дитину старшу семи років, чи братів/сестер одночасно, одноразова виплата складає 175 тисяч рублів (трохи більше 200 доларів) на кожну дитину. Щомісячна виплата залежить від регіону, з якого усиновлена дитина.
Росіянка, яка всиновила Микиту, припускає, що українських дітей поспішно влаштовують в сім’ї, тому що так РФ витрачає менше коштів з бюджету, ніж на утримання в дитячому будинку. Допомоги сім’ям з оформленням документів немає, хоча прийомні батьки та опікуни відзначають, що збір документів – один з найскладніших етапів.
Діти-сироти, які виїхали з окупованого російською армією українського міста Пологи, чекають в евакуаційному поїзді перед виїздом на захід України, на залізничному вокзалі в Запоріжжі, 26 березня 2022 року
«Були дуже великі труднощі з документами. На ділі виходить, що ми називали ці території Росією, але документи не проходять як російські. Я не могла оформити жодного документа через «держпослуги» або іншим електронним способом. Доводилося їздити особисто, причому не один раз, адже всі документи заповнюються від руки, а вже потім оператором. Жодне свідоцтво про народження, російський паспорт, виданий на території ЛНР, не проходять як російські документи, їх просто немає в базі даних», – розповідає Катерина.
Олена Панасова – ще одна громадянка Росії, яка усиновила українських дітей. Вони живе в приватному будинку в селі Михайлівка Астраханської області. В Олени троє власних дітей, з нею також живе дочка сестри. Жінка розповідає, що з дитинства мріяла про велику сім’ю. А після того, як у квітні 2022 року потрапила до лікарні, вирішила, що має «допомогти комусь у цьому житті». Після виписки Олена звернулася в місцеві органи опіки, повідомила, що хоче усиновити дітей з Донбасу або з Росії. Через два тижні їй зателефонували і запропонували чотирьох дітей.
В кінці вересня 11 дітей з Донбасу разом з супроводжуючим приземлилися в аеропорту Астрахані. Там їх зустріла Олена і ще декілька сімей. Усиновлені Панасовою діти – 12-річний Микола, 10-річний Артур, 8-річна Олена та 7-річний Олексій – раніше жили в дитячому будинку в Макіївці. Коли Панасова забрала дітей, їй сказали, що один з них має інвалідність, але документи про це загубилися. Оформленням інвалідності на дитину Панасова опікувалася самостійно.
Росіянка, яка всиновила хлопчика, припускає, що українських дітей поспішно влаштовують в сім’ї, тому що так РФ витрачає менше коштів з бюджету, ніж на утримання в дитячому будинку
Олена Панасова не працює, вона виховує вісім дітей самотужки. На питання журналіста «Системи», чи допомагає їй держава, відповіла, що «допомагає всім батькам у вихованні дітей, але в іншому справляється самостійно». Як саме Росія допомагає їй у вихованні, Панасова не пояснила.
Проєкт «Система» надіслав листа російській омбудсменці Марії Львової-Бєловій з проханням розповісти, скільки дітей з тимчасово окупованих територій України вивезено до Росії, скільки з них без батьків і що робить РФ, щоб допомогти цим дітям повернутися на Батьківщину до рідних. Редакція не отримала відповідей ці на запитання.
У березні 2023 року, нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Львової-Бєлової і президента Росії Володимира Путіна, звинувативши їх у воєнних злочинах у зв’язку з незаконною депортацією українських дітей.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
