Мама сонячної дівчинки Лізи повернулася на місце загибелі доньки у Вінниці
Тепер мама загиблої вчиться наново жити. Вона погодилася на перше інтерв’ю після трагедії, щойно повернулася з-за кордону, йдеться у сюжеті ТСН.
"6 березня Ліза мала день народження - 5 років. Думала, приїду з Австрії на 2 тижні, побуду і поїду назад. Але я сюди приїхала, сказала, що все, я більше не хочу в Австрію", - каже жінка.
Позаду у Ірини-7 місяців реабілітації та десятки хірургічних втручань після попадання уламків ракет. Тепер жінка знову у Вінниці, у рідному місті, в яке з Лізою тікала від війни у столиці. Поки вона мешкає у мами і показує тут кімнату Лізи.
"Ми йшли до логопеда, це був звичайний день, ми ходили туди 4 рази на тиждень. Ніхто не знав, що так буде", - згадує 14 липня 22-го Ірина. Це був один із найкривавіших днів, тоді Росія скинула на Вінницю чотири ракети - загинули 28 людей, понад 200 поранених.
Майже через рік Ірина повернулася на місце трагедії і згадала, що в момент "прильоту" все навколо було чорне, стояли авто, а людей взагалі не було. Вона почала кричати до чоловіка, який тримався за голову, і попросити допомогти витягти Лізу з коляски, бо рука не слухалася.
"Він підбігає до коляски і каже, що вибачте, я нічим не можу допомогти. Я дивлюсь потім на Лізу і розумію, що Ліза вже все", - згадує мама і не може стримати сліз.
Ірина була сама тяжко поранена, але постійно говорила, щоб допомогли її Лізі, а потім вона почула чиєсь прохання накрити її дочку, бо "на це неможливо дивитися".
Мама загиблої Лізи була в лікарні, з її тіла дістали два десятки уламків ракет. Від неї приховували, що її дочка загинула. Жінка каже, що дівчинка прийшла до неї уві сні та попрощалася – у білій сукні та з німбом над головою.
Наразі Ірина намагається знайти роботу, вести соцмережі та відвідувати дитячі інтернати. Вона каже, що не хоче їхати за кордон, вона залишатиметься у Вінниці.
