Скільки зерна вкрали і вивезли окупанти з окупованих портів Маріуполя та Бердянська
Рівно місяць тому журналысти видання востаннє розповідали про ситуацію довкола портів тимчасово окупованого Приазов’я. Тоді мова йшла про візит до Бердянська та Маріуполя міністра сільського господарства росії Дмітрія Патрушева, про наміри збільшення вивезення викраденого українського збіжжя та плани окупантів використовувати захоплену цивільну інфраструктуру для військових потреб.
Журналысти висловлюють вдячність сміливим та незламним мешканцям вже дуже тимчасово окупованих Бердянська та Маріуполя, які фотографують, фільмують або ж просто повідомляють важливу інформацію, чим допомагають документувати воєнні злочини російських мародерів. Стежити за окупантами допомагають також соціальні мережі та мультимедійні інструменти, на кшталт, супутникових даних та морських сервісів.
Ось так і нарахували за місяць більше десятка російських суден, які незаконно заходили в порти окупованого Півдня Запорізької області та Донеччини. Тож тепер давайте порахуємо, скільки зерна вкрали окупанти і скільки вони на цьому заробили.
«У нас дійсно в сільському господарстві великий прогрес, він пов’язаний з тим, що все таки вдалося налагодити вивіз зерна з території Запорізької області, скажемо так, на велику землю. Все одно вивіз постійно триває, а жнива ранніх зернових за кілька місяців ще. Великий плюс те, що запрацював Бердянський порт, так він не в повному обсязі працює, ще багато питань», – вихвалявся нещодавно пропагандистам гауляйтер Запорізької області Євген Балицький
Отож, в останні кілька днів квітня і перший тиждень травня в акваторії Бердянська спостерігався напрочуд інтенсивний морський трафік. Зерновози змінювали один одного на двох причалах порту майже щодоби. За цей період нам вдалося зафіксувати 6 вантажних суден.
У подальшому заходи вантажних суден до порту Бердянська відбувались щонайменше раз на тиждень. Останнє зайшло в порт вранці 30 травня.
За останній місяць весни маємо на рахунку 10 балкерів. Скоріше за все, окупанти щоразу під зав’язку заповнювали трюми, тож сміливо припускаємо, що за останній місяць весни російські грабіжники вивезли з Бердянська, грубо кажучи, 70 тис. тонн української пшениці.
За один місяць вкрали стільки ж, як за попередні чотири попередніх з початку 2023 року. Самі ж окупанти заявляють про значно більші обсяги перевалки.
«Наш Бердянський порт може приймати «десятитисячники», ми мілководний порт», – розповідала іноземним журналістам Світлана Шевченко – окупаційний міністр АПК та продовольчої політики Запорізької області.
«Є перевалочні можливості. Є вже домовленості з іноземними партнерами, ми можемо на рейді перевантажувати 40-50 тисяч тон», – доповнював колегу Юрій Гуськов, в.о. міністра окупаційного уряду захопленої частини Запоріжжя.
На сьогодні на світовому ринку ціна за одну тонну пшениці — трохи більше за 226 $. Виходить, ринкова вартість награбованого росіянами у Приазов’ї збіжжя має складає майже 16 млн. доларів.
За останнім оприлюдненим прайсом окупаційний «Государственный зерновой оператор» скуповує зерно у фермерів за середньою ціною 11 000 російських рублів за тонну, або ж 137$ у еквіваленті.
Стрімке зростання обсягів перевалки зерна в Бердянську відбулося у другій половині квітня, одразу після візиту Патрушева – молодшого, міністра сільського господарства Росії. Схоже, у Кремлі були незадоволені роботою місцевих колаборантів.
На відновлення пропускної спроможності порту Москва витратила чимало грошей, ресурсів і часу. Залишки потопленного ЗСУ великого десантного корабля «Саратов» з технікою і боєприпасами прибирали три місяці. Після виїзної ревізії Патрушева гауляйтер Балицький опинився, як то кажуть, «на килимі» у головного мародера Росії Владіміра Путіна, в якого попросив 600 вагонів.
Звісно, для окупантів морський зерновий коридор — це найвигідніший варіант транспортування українського зерна. Але до анонсованих потужностей порту у 150 тис.тонн на місяць ще далеко. Тож Балицький і компанія отримали необхідні вагони. Заповнені пшеницею вони вже встигли злетіти з рейок на шляху до анексованого Криму
Москва демонстративно заявляє про невдоволення «зерновою угодою» і шантажем домагається добитись підключення до SWIFT російського «Сельхозбанка», головою наглядової ради якого є Дмітрій Патрушев.
Наприкінці травня посіпаки Кремля і пропагандисти просувають меседжі про прямий експорт збіжжя з окупованого півдня до будь-якої країни світу. Днями Балицький заявив, що Запорізька область готова постачати до 5 млн. тонн зернових культур до Китаю щороку. Та чи багато бажаючих мати справу з крадіями і разом з росією потрапити до переліку країн-вигнанців?
«Будь яке судно, яке зайшло до нас у порт, воно автоматично опиняється під санкціями міжнародної спільноти. Тобто, таке судно – економічний небіжчик і його ніде не приймуть у подальшому, – бідкався в сюжеті пропагандистів Юрій Гуськов, в.о. профільного міністра окупаційного уряду Запорізької області.
Не відмовились окупанти і від планів використовувати порти Азовського моря у військових цілях. З березня 2023-го через Маріуполь росіяни доставляють матеріали для будівництва своїх фортифікацій, а також інші воєнні вантажі. На зворотному шляху трюми наповнюють зерном. Перші три з половиною тисяч тонн було завантажено у Маріуполі 7 травня.
У Бердянську ж 28 травня вперше помічено скупчення військової техніки, яка з’явилась після заходу чергового судна. Балкер, який прибув 30 травня, судячи з відео, також чимось завантажений.
До речі, крім торгівельного, є в Бердянську і рибний порт. Місцеві називають його «Ковшем». У січні 2023-го року окупанти з пафосом підняли свій прапор на одному із сейнерів і заявили про відновлення промислового рибальства.
«Віджате» у законних власників судно показово вийшло в море на кілька сотень метрів, а коли камери пропагандистів вимкнулися, знову стало на якір. За інформацією бердянців, що це був перший і останній вихід сейнера.
Вже 1 рік і 3 місяці в Азовському морі хазяйнують тільки росіяни.
Автор: Сергій Старушко
Джерело: Центр Журналістських Розслідувань
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
