Чернігівщина: браконьєри хочуть і надалі безкарно відстрілювати тварин на безхозній території
Браконьєрське лоббі чинить потужний політичний та інформаційний тиск на Чернігівську обласну раду, спекулюючи на питанні оренди мисливських угідь, щоб і надалі безкарно вбивати все живе. На карті мисливських угідь Чернігівщини є так звані "сірі плями" (землі мисливського резерву) - території, на яких немає єгерів чи лісової охорони, чим, власне, і користуються браконьєри.
Якщо говорити мовою цифр, то, згідно з даними Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, на Чернігівщині зависло в повітрі 225 тисяч гектарів угідь. Раніше за ними здійснювали догляд єгері лісгоспів, а нині це мисливські угіддя державного мисливського резерву, а по суті – "сірі плями" на карті угідь, на яких де-юре заборонено полювання та ведення мисливського господарства, а де-факто через відсутність належного нагляду з боку користувачів браконьєри можуть знищити все живе. І війна цим виродкам – не перешкода!
Державні чиновники, відповідальні за мисливський нагляд, змушені звертатись до суміжних користувачів мисливських угідь, аби ті взяли у користування хоча б частину з цих угідь, оскільки охопити таку значну територію державна лісова охорона не в змозі. Залишається надія на приватних користувачів.
Одне з таких приватних мисливсько-рибальських товариств ТОВ "МРП "Єгер" вирішило простягнути руку допомоги у догляді за угіддями - пройшло всі необхідні процедури погоджень і підготувало на чергову сесію Чернігівської обласної ради документацію на оренду 5,2 тисяч гектарів мисливських угідь. Варто зазначити, що угіддя - це територія, де здійснюється не лише мисливство, але й нагляд за тваринним світом. Оскільки у військовий час заборонене будь-яке полювання, то на цих територіях відбувається виключно нагляд і охорона. За словами представників "Єгеря", ці території цікаві їм тим, що вони прилеглі до угідь господарства і тут проходять шляхи міграції диких тварин. Власне, цим і користуються браконьєри, здійснюючи нечуваний пресинг на фауну. Державна лісова охорона не в змозі самостійно справитись із добре оснащеними браконьєрами, а приватні єгері не мають права здійснювати нагляд і охорону за межами власних угідь. Тож і виходить так, що шляхи міграції диких тварин стали угіддями елітних браконьєрів, які відстрілюють все, що трапляється на їх шляху. Розуміючи те, що після рішення сесії Чернігівської обласної ради, яка відбудеться 6 червня, ці землі передадуть під охорону відповідальному мисливсько-рибальському користувачу, браконьєрське лоббі організувало небувалий інформаційний та політичний тиск, вдаючись до дешевих спекуляцій. Вони і надалі сподіваються полювати як заманеться і коли заманеться!
Разом із тим всі чотири громади, де розташовані ці угіддя - Ічнянська, Бахмацька, Плисківська та Крутівська - надали всі погодження, які провели процедурними рішеннями через сесії, сподіваючись на те, що обласна рада також висловить підтримку і поставить жирний хрест на браконьєрських сафарі.
Статистика браконьєрства навіть під час війни залишається невтішною: починаючи з 2020 року, на території цих "сірих зон" зареєстровано 27 випадків браконьєрства, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено 20 кримінальних проваджень.
До слова, ТОВ "МРП “Єгер” є єдиним в Україні мисливсько-рибальським підприємством, яке надає первинним колективам відстрільні картки за символічні кошти – одну гривню. Господарство є одним із небагатьох на Чернігівщині, де розводять благородних оленів.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
