Підміна. Як голова профільного комітету Шуляк та Мінвідновлення нищать регіональну політику
Законопроєкт ініціював голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування та регіональної політики Віталій Безгін («Слуга народу»).
Дискусія, що виникла навколо документа, підтвердила неодноразово описані ZN.UA відсутність комунікації між комітетом та міністерством (на засіданні була присутня заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна), а також розбіжність у базових позиціях, пов’язаних з майбутнім відновленням та розвитком післявоєнної України.
Відтак проблема, що виникла після злиття Мінрегіону та Мінінфраструктури у Мінвідновлення, від якого депутати комітету так і не дочекалися кроків щодо продовження реформи, вийшла у публічну площину. Безгін як голова профільного комітету, котрий був учасником децентралізації та має відношення до урядового Закону «Про засади державної регіональної політики», по суті висунув пряму претензію голові комітету Олені Шуляк, яка чомусь вирішила займатися у комітеті виключно питаннями будівництва, разом із міністерством відклавши до столу і регіональну політику, і потреби мільйонів українців, які за нею стоять.
Законопроєкт №9241. Чому це зараз так важливо?
Це досить коректно пояснив Безгін: «Майже рік тому набув чинності базовий закон про засади державної регіональної політики. На наш з вами великий жаль, треба визнати, що закон залишається на папері, бо підзаконка не готова, вона не виконується (це відповідальність Кабміну — І.Ф.). Законопроєкт містить норми про державну регіональну стратегію — регіони та громади. Повномасштабне вторгнення змінило країну. Потрібно актуалізувати документ на рівні держави і після цього переходити на регіональний та базовий рівень. Що пропонує цей закон. Це можна було б зробити без закону, але з невідомих причин мені не робиться. Стратегію уряд має перезатвердити та дати нову відправну точку громадам».
Звичайно, такі слова про фактичну бездіяльність уряду не залишилися поза увагою представниці Мінвідновлення.
«Внесення змін до державної стратегії регіонального розвитку країни у тримісячний термін — нереалістичне та недоцільне. Мінінфраструктури також не підтримує виключення із заключних і перехідних положень пункту 6, який зобов’язує сільські, селищні, міські ради протягом 18 місяців забезпечити стратегії розвитку тергромад... Це призведе до зупинки стратегічного планування і порушить трирівневу систему регіонального розвитку», — зачитала заступник міністра папірці. За її словами, вже понад 700 громад мають стратегії розвитку, а ще 601 розробляють проєкти. І це робиться для виконання закону №2389 , прийнятого ще минулого року.
Законопроєкт № 9241 // Віталій Безгін
Але, за словами Безгіна, закон дозволяє громадам, які не мали серйозного впливу внаслідок агресії РФ, не змінювати стратегію: «Більше того, згаданий закон № 2389 передбачав до 26 січня утворення комісії з віднесення територій до функціональних типів. Нині червень. Більшість членів комісії має бути народними депутатами нашого комітету. Те, що уряд у строки, вказані законом, не виконує вимог закону, не означає, що через це не потрібно змінювати законодавство».
Пані Азархіна наголосила, що Олександр Кубраков вже надіслав відповідного листа, і уряд готовий усе фіналізувати до жовтня: «Робити додатковий закон, щоб нас прискорити? Думаю, це є неконструктивна позиція».
Представника міністерства відразу підтримала Олена Шуляк, наголосивши, що в майбутньому хотіла б виносити на засідання комітету проєкти, погоджені з міністерством, — це було б «правильно та логічно».
«Я вважаю, що неконструктивною є позиція саме міністерства, яке не виконує норм закону. Комунікація — це не листи у відповідь нардепам, а інформування виконавчою владою комітету, який має, зокрема, контролюючі функції. Тому послухаємо місцеве самоврядування, яке підтримує цей закон, і не забуваємо, що ми працюємо в децентралізованій країні», — зауважив Безгін.
Нардеп додав: якщо уряд виконуватиме свої зобов’язання і плідно працюватиме з комітетом протягом червня, то законопроєкт не доведеться приймати взагалі, але зараз нардепи не бачать у виконавчій гілці влади бажання виконувати закон. До дискусії долучився ще один нардеп від «Слуги народу» Олег Дунда: «Дуже часто посадовці забувають, що комітет — це все ж таки не придаток до міністерства».
Саме тут пані Шуляк дозволила собі не дуже етичний вислів на адресу депутата. Але зрештою всі члени Комітету, окрім Олени Шуляк, проголосували за законопроєкт. Голова Комітету утрималася.
Законопроєкт №9241: Голова комітету Шуляк проти
Чому? Справа в тому, що у голови комітету та міністерства склалася дуже специфічна законотворчо-урядова взаємодія. І пов’язане воно зі скандальною містобудівною «реформою» №5655 .
По-перше, законопроєкт №5655, який має багато корупційних ризиків і тому він негативно впливатиме на відновлення України, вже півроку не підписує президент. Але це не заважає віце-прем’єру Кубракову як представнику виконавчої гілки влади проводити заходи щодо імплементації ініціативи, яка навіть не має статусу закону. Більше того, міністерство Кубракова надає Шуляк ексклюзивний сервіс — під проєкт № 5655, який громадяни вимагають ветувати. Для цього навіть створено окремий сайт на урядовому домені. Іншим народним депутатам для їхніх законотворчих ініціатив таких послуг не надають. І як їх отримати – таємниця.
По-друге, законопроєкт №5655 по суті створив альтернативну реальність уже прийнятої урядом регіональної стратегії, яка затверджена вищезазначеним законом про засади регіональної політики.
Про це докладно у статті « Державна регіональна політика-2023: бути чи не бути? » ще в січні написали один із авторів децентралізації та закону про державну регіональну стратегію, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, експерт з регіонального розвитку Юрій Третяк та екс-заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.
«Поки що струнка законодавча основа для створення зрозумілої системи планувальних документів для відновлення України не сформована. Водночас є два види конкуруючих планувальних документів на регіональному та місцевому рівнях, — наголошують автори. — Неприродне включення до Закону „Про регулювання містобудівної діяльності“ документів поза предметом правового регулювання цього закону внесло конкуренцію та на рівні стратегічного планування територіальних громад. Так, Законом „Про засади державної регіональної політики“ визначено, що територіальні громади розробляють „стратегії розвитку територіальних громад“. Водночас Закон „Про регулювання містобудівної діяльності“ оперує поняттям „концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади“, яка визначена „документом стратегічного планування”.
На наш погляд, така ситуація є неприйнятною. Система планувальних документів для відновлення має бути єдиною, зрозумілою, такою, що не допускає фрагментації та забезпечує відновлення та розвиток територій. Потрібно зробити все, щоб за квадратними метрами, тоннами та кілометрами не загубилися люди. Для цього необхідно швидко переглянути та узгодити між собою два закони — „Про регулювання містобудівної діяльності“ та „Про засади державної регіональної політики“, норми яких не можуть конкурувати, а лише доповнювати один одного. Люди визначають потреби у відновленні, на людей має бути спрямована інфраструктура, яка відновлюється».
Зрештою профільний комітет, підтримавши ініціативу голови підкомітету Безгіна, зробив перший крок у напрямку здорового глузду. Але ця ситуація стала ще одним маркером некомпетентної та, по суті, антидержавної позиції голови профільного парламентського комітету Олени Шуляк та, на жаль, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке вже на старті виявилося втягнутим до афери законопроєкту № 5655. Але ніколи не пізно сказати "стоп". Тим більше, якщо йдеться не лише про репутацію конкретних політиків та чиновників, а й про майбутнє держави.
Ірина Федорів
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
