Ахметов домовляється з Путіним про збитки?
У квітні минулого року Ахметов заявив швейцарській Le Temps, що оцінює суму втрат лише на маріупольських підприємствах “Метінвесту” (Азовсталь та меткомбінат імені Ілліча) у 10 млрд доларів. Після цього ця цифра використовувалася ним в інтерв’ю часто. У результаті її в дещо зміненому вигляді підхопив гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков. В інтерв’ю італійській Il Secolo він уже заявив про "десятки мільярдів євро збитків".
Був момент, коли Ахметов настільки повірив у можливість відсудити у Рашки ці десятки мільярдів, що досить міцно вклався в юридичний процес. На початку літа 2022 року український мільярдер найняв провідну вашингтонську юридичну фірму Covington & Burling, погодившись платити її старшим партнерам (серед яких ексгенпрокурор США Ерік Холдер ) рекордні на той момент 2500 доларів на годину.
Втім, до зими публічний оптимізм нашого олігарха щодо перспектив позову з Путіним зменшився. Певну роль у цьому відіграли топменеджери "Метінвесту", які нарешті змогли пояснити big boss, що швидкого відшкодування збитків та рішень суду очікувати не варто.
Але найголовніше, були кардинально переглянуті фінансові очікування від судових позовів з державою-агресором. Директор із правового забезпечення “Метінвесту” Світлана Романова публічно заявила, що на 1 жовтня 2022 року збитки за залишковою балансовою вартістю становлять лише 96,5 млрд грн. "Це без втраченої вигоди" – уточнювала вона.
Минуло півроку, і ми бачимо, що масштаби оцінки “Метінвестом” завданих йому Росією збитків стали ще песимістичнішими. На щорічній конференції JP Morgan гірничо-металургійна монополія Ахметова оцінила свої збитки від агресії у 3,542 млрд доларів. Основні втрати "Метінвесту" припали на знецінення об’єктів нерухомості та обладнання, а також нематеріальних ресурсів групи внаслідок агресії (ті самі "збитки за залишковою балансовою вартістю") - 1,414 млрд доларів і збитки від скорочення сукупного доходу ("втрачена вигода") - 1,154 млрд доларів. Ну і далі по дрібницях, включаючи 52 млн доларів, втрачених у дочірніх компаніях, які працюють у Росії та Білорусі.
Виходить, що вагома частина титанічної роботи, про яку так самозабутньо розповідала Романова ("працювало 300 людей над документуванням, складено 1500 актів – 124 тис. сторінок! Майже 4 тис. фото та відео") пішла прахом. Незважаючи на зібрані юристами "Метінвесту" докази, оцінка масштабів зроблених Росією руйнувань схудла більш ніж на мільярд доларів. І це ще до слухань у суді.
Чи то приблизно 40% зібраних юристами Шановного доказів виявилися неякісними, чи їх просто відправили до кошика. Зрештою, всі ми чудово пам’ятаємо, як у 2017 році Ахметов зумів отримати у своє розпорядження Дніпровський меткомбінат, який контролював російський державний Зовнішекономбанк. Це була своєрідна компенсація для українського олігарха з боку Кремля за відібрані у нього перед цим металургійні активи у ЛДНР (насамперед Єнакіївський метзавод). У "Метінвесті" настільки не хотіли морочитися пристойностями, що просто перевезли через лінію фронту більшу частину управлінської команди з ЄМЗ на ДМК.
Якщо цей трюк було зроблено одного разу, чому б його не повторити ще раз? Привід для торгівлі – залізний. Ахметов встиг у червні 2022 року подати проти Росії позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), заявивши, що вимагає компенсацію за промислові підприємства, що постраждали, у тому числі “Азовсталь”. І хоча Кремль відреагував на це заявою, що вже вийшов з-під юрисдикції суду, на практиці це повна дурість: Росія перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини лише з 16 вересня.
І природно, що практично вся російська еліта активно не зацікавлена в надто великій офіційній компенсації Ахметову в ЄСПЛ, оскільки це стане для неї в найближчій перспективі дуже болючим прецедентом. Тому тепер вся надія лише на те, що Шановний самостійно зіллє процес століття.
І він у принципі не проти. Просто йому потрібна правильна мотивація.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили