Занепад російського бізнесу в Україні чи окупанти не здаються?
Зазначений анонс було зроблено заступником Міністра в інтерв’ю «Форбсу». Багато людей вже майже втратили надію дочекатися таких дій з боку держави, адже всі усвідомлюють ступінь інтегрованості російських фінансових ресурсів у коридори української влади, зокрема схильність українських правоохоронних органів до «заморожування» процесів доведення до логічного фіналу будь-яких розслідувань щодо великих бізнес. -груп та осіб. Дуже часто, на жаль, у наших краях спрацьовує принцип «гроші не пахнуть» і більшість процесів просто спускаються на гальма, при цьому переслідувані шахраї та злочинці виходять сухими з води, зазнавши, у гіршому для них випадку, чергових фінансових втрат на «вирішення проблем» » з українськими правоохоронцями. У випадку з «ВС Енерджі» все було трохи схоже на аналогічний сюжет і цього разу, проте, сучасні суворі українські реалії, зважаючи на все, не дали можливості правоохоронцям у звичайній для них манері здійснити такий улюблений і освоєний ними шлях «решалова». Це, безумовно, не може не вселяти надію на те, що колись українська влада все ж таки не на словах, а насправді освоїть принцип законності та справедливості. Все це, звичайно, лише завдяки громадянському суспільству та незалежній журналістиці, які, на щастя, активно розвиваються в Україні.
Однак, не все так райдужно, як нам того хотілося б.
Як завжди, існує ціла низка нюансів і деталей, від яких залежать перспективи України досягти вагомого результату в процесі конфіскації активів, що належать представникам т.зв. "бізнес-еліти" країни-агресора.
Ірина Мудра у своєму інтерв’ю опосередковано розкрила обсяг активів, який планує конфіскувати державу у групи «ВС Енерджі». Йдеться про енергетичні активи (5-ти обленерго), компанію — постачальника електроенергії («Енергопостачання») та її дочірні підприємства, низку готельних активів (готелі в різних регіонах України), 2-х торгових комплексах у Києві та металургійний завод у Запоріжжі. Дніпроспецсталь». Усі зазначені активи вже багато років оформлені не на росіян, а на громадян Євросоюзу, що, мабуть, і стало основним каменем спотикання для правоохоронців та Міністерства юстиції, оскільки основною проблемою у ВАКС буде доведення фактів номінальності формальних власників та доведення зв’язків реальних власників. з їх активами в Україні. Крім того, росіяни встигли «сховати» деякі їхні вказані активи за ширмою так званих «сумлінних власників». Так, готель «Русь» був переоформлений на структури, близькі до Сергія Тігіпка (ніхто не забув про «славне» минуле Сергія Леонідовича за часів Януковича?), торговий комплекс «Метрополіс» був переоформлений на бізнесменів із Дніпра (власники мережі Варус), цілий низка активів була прихована росіянами за ширмою свого топ-менеджера в Україні Миколи Лавренка та пов’язаними з ним особами, про що йтиметься нижче. Безумовно, очікуваний судовий процес є юридично мега-складним, юридична позиція не зовсім однозначна, про що відверто повідала нам пані Мудра у своєму інтерв’ю.
Активи «ВС Енерджі», зокрема об’єкти енергетичної галузі, справді є найбільш ласою і, очевидно, найдорожчою частиною бізнесу лужниківців в Україні. Проте, цікавим є те, що, судячи з усього, наші рідні українські правоохоронні органи свідомо пропустили низку інших активів росіян, які оформлені не на номіналів-європейців, а на номіналів-українців. Це означає, що після конфіскації вищезгаданих активів росіян наші «патріотичні» правоохоронці просто забудуть, як і досі не помічали, про активи, які залишилися у власності вищезазначених підсанкційних росіян на території України. Йдеться про цілу групу активів, які оформлені на президента ТОВ «ВС Груп Менеджмент» Миколи Лавренка, а також на групу підставних осіб та компаній (українських та офшорних), пов’язаних із ним. У цій схемі номінального володіння активами на користь Бабакова, Гінера та Воєводіна беруть участь особисто топ-менеджер росіян Микола Лавренко та найближчі його родичі, його дружина Людмила Лавренко, дочка Ганна Матакова, зять Дмитро Матаков, брат зятя Ігор Матаков, юрист Марина Микола Куєвда, його дружина Гаджієва Ірина, а також низка інших номінальних власників. При цьому йдеться про активи загальною вартістю, ні багато, ні мало, кілька десятків мільйонів доларів США. Їхня вартість, за різними оцінками, наближається швидше до 80-120 мільйонів доларів США. Так, дійсно, вартість енергетичних активів росіян визначається кількома сотнями мільйонів доларів США, набагато перевищуючи вартість тих активів, які оформлені на номіналів українців. Проте дарувати чи прощати російським ці активи — злочинно, на нашу думку, після всього того, що росіяни зробили з нашою країною. Серед цих «випадково забутих» активів є кілька металообробних підприємств у Київській, Черкаській, Одеській та Харківській областях (холодне цинкування, металообробка), станції сонячної електрогенерації (Херсонська, Кіровоградська області), автотранспортна компанія (КТС, Рівненська область), підприємство молочної промисловості (ТМ) "Лаго", Київська область), підприємство з виробництва продуктів харчування (ТМ "Кулінаріум Мейстер", Київська область), футбольний клуб з інфраструктурними об’єктами (ФК "Лівий Берег", стадіони, спорт бази та тп - Київ), готелі (м. Олександрія, Кіровоградська область, м.Генічеськ, Херсонська область, смт.Кореїз, АРК Крим), чимала кількість об’єктів нерухомості в Україні (у цілому ряді областей) та за кордоном (Кіпр, Швейцарія, Ізраїль). Окремо слід зазначити ще один актив росіян під ширмою Лавренка — церква РПЦ, яка має свою парафію до м.Київ у мікрорайоні Осокорки. Микола Лавренко особливо пишається своїм статусом ктитора цієї церкви (по суті, цей термін означає «власник церкви» — той, за чий рахунок вона збудована і існує), активно пропагуючи парафіян підтримувати настоятеля Онуфрія та засуджуючи Єдину Українську Церкву ПЦУ, називаючи її незаконною та « неканонічної». Треба сказати, що в цьому Миколи активно підтримує його дружина Людмила Лавренко, яка активно веде свою сторінку до Фейсбуку як надзвичайно активний критик ПЦУ та рупор РПЦ.
Ціла низка подій свідчить про те, що рішення закрити очі на вищезгадані активи було прийнято саме у високих кабінетах, і ми хочемо трохи зупинитися на цій дуже каламутній і неприємній історії.
Так, достеменно відомо, що після початку великомасштабної війни Росії проти України щодо групи «ВС Енерджі» було порушено цілу низку кримінальних проваджень, проте за майже півтора роки керівника російського бізнесу в Україні Миколу Лавренка не було жодного разу викликано на допит до правоохоронних органів . І це при тому, що саме він міг би стати ключовим свідком у справі проти росіян, адже його свідчення щодо реальних власників активів могли б стати вагомою юридичною підставою для держави та значно посилити доказову складову позову проти лужниківців у ВАКС. Жодного разу також не було допитано основних спільників росіян в освоюванні грошей з тарифів за електроенергію — керівників обленерго. Головні схемники групи "ВС Енерджі" - Микола Куєвда, Андрій Жук, Ігор Судак, Неля Костенко, Олег Колесник, Дмитро Золотько також дивним чином не потрапили до кола інтересів правоохоронців. Правоохоронців також зовсім не зацікавили активи росіян, номінально оформлені на Лавренка, членів його родини та його найближче оточення. Некомпетентність правоохоронних органів чи все та ж всюдисуща корупція? Окремо слід сказати, що правоохоронцям виявився чомусь нецікавим навіть готель у Криму (раніше називався «Багатель», після анексії перейменований на готель «Родня»), яким володіє родина Миколи Лавренка, який після анексії перереєструвався в юрисдикцію Росії і продовжує працювати і приносити доходи своїх власників. Очевидно, що слідство навіть не провело роботу щодо перевірки наявності російських паспортів у Миколи Лавренка та членів його родини. Так само продовжує свою діяльність і готель «Ореанда» в м.Ялта, який був переоформлений на російських резидентів.
Микола Лавренко протягом останніх місяців, після внесення своїх російських господарів Бабакова, Гінера та Воєводіна до списків санкцій за рішенням РНБО судомно намагається імітувати із себе сумлінного бізнесмена та справжнього власника численних активів. Однак інформація, отримана від людей з оточення того ж Лавренка, а також документи слідства, про які нам стало відомо з ексклюзивних джерел, говорять про те, що кількість та вартість активів, оформлених на нього, членів його родини та близьких до нього людей навіть приблизно не пропорційна їх доходами. Чого варте лише усвідомлення того, що реальна зарплата Лавренка в «ВС Енерджі» після його працевлаштування в компанію росіян завдяки попередньому президентові компанії Михайлу Спектору становила 2 500,00 доларів США. Так, саме стільки і це не жарт. Таким чином, враховуючи вартість активів, якими зараз формально володіє Микола Лавренко та його оточення, йому потрібно було б отримувати задоволення від своїх російських роботодавців орієнтовно у розмірі не менше 1 мільйона доларів США на місяць протягом як мінімум 10 років, щоб мати змогу придбати все це. Очевидно, що представники братського народу навряд чи платили йому таку заробітну плату. У той же час припустити, що Микола Лавренко, будучи президентом «ВС Енерджі» (починаючи з 2016-го року), міг довгі роки просто красти в росіян гроші (завищені ціни закупівель матеріалів та робіт обленерго, відкати постачальників та підрядників обленерго та будівельних компаній) в готельному бізнесі і т.д.), накопичуючи собі такі численні активи і стан - теж було б занадто наївно. Власники групи «ВС Енерджі» — точно не з-поміж простих наївних хлопців. Такий масштаб крадіжки у такої серйозної компанії лужниківських, мабуть, закінчився б дуже сумно для Лавренка. Випадків крадіжки менеджером у господарів сотні мільйонів доларів українська історія ще не бачила, як очевидно й історія російського бізнесу також. Висновок тут один – Лавренко є номінальним власником активів на користь росіян. Він така ж ширма для них, як і громадяни ЄС, за якими заховані головні активи — енергетичні підприємства.
Відповідь на запитання , очевидно, криється в роботі «лобістів», які допомагають їм «посіяти туман» в очах та свідомості правоохоронців. Зрозуміло, цей туман поширюється силою грошових знаків. Так, основними «помічниками» та комунікаторами групи «ВС Енерджі» з правоохоронною та судовою системами України є Микола Джига (екс заступник міністра МВС часів Кучми, екс депутат часів Януковича, активний «регіонал»), Ігор Самсін (екс суддя ЗСУ часів Януковича), Григорій Рева (екс-міністр МНС часів Кучми), Андрій Портнов (екс-заступник голови АП часів Януковича), а також Олег Татаров (заступник голови ОП). Як бачимо, росіяни знаходять собі відповідних помічників. Довіряють вирішення своїх проблем «прохвесіоналам» — недобиткам Януковича. Ще одним доказом бажання росіян зберегти частину своїх активів є спроба відвести Миколу Лавренка убік — росіяни здійснили рокіровку — Лавренко формально звільнився, на його місце призначено якогось Віталія Яценка. На особи цього персонажа хотілося б зупинитися окремо. Яценко за часів президентства Януковича працював у райвідділі Дніпровського району МВС м.Києва на посаді начальника слідства. Найбільш значущою заслугою на попередній роботі була активна участь у переслідуванні учасників Автомайдану в період Революції Гідності. За ці його «подвиги» він отримав «нагороду» у вигляді підозри у кримінальній справі і зараз він є обвинуваченим та підсудним. Ця його «гідна» біографія, втім, не завадила йому стати спочатку начальником служби безпеки «ВС Енерджі», а нещодавно і президентом компанії замість Миколи Лавренка. Безумовно, таке кар’єрне зростання Віталія Яценка пов’язане зі спробою росіян «замістити сліди» Миколи Лавренка, спробувавши знизити ризики для активів, які прикриває своєю ширмою Лавренко. Однак, слід зазначити, що Яценко є не лише одним із номіналів росіян, він також є активним комунікатором лужниківців з Олегом Татаровим у питаннях «вирішення» та пом’якшення їхніх проблем в Україні. Через Татарова лужниківці намагаються полегшити долю своїх українських активів з Офісом генерального прокурора, саме Віталій Яценко та Микола Джига забезпечують необхідну комунікацію з Олегом Татаровим. Систему «фінансової підтримки» органів слідства, які зобов’язані розслідувати справи проти Бабакова, Гінера та Воєводіна, також організував та здійснює Віталій Яценко. Логіка підказує, що самоусунення керівника слідчої групи прокурорів Романа Туліна, бездіяльність слідчого ГБР Кулакевича, відсутність інтересу СБУ до особистості зрадника України Лавренка та аморфність ще цілої групи процесуальних осіб є не чим іншим, як результатом роботи активного антимайданівця та екс-перевертня у погонах, а нині президента «ВС Енерджі» Віталія Яценка. Слід сказати, що його праці справді принесли свої плоди — активи росіян, приховані за ширмою Лавренка і Ко, зважаючи на все, будуть виведені з-під удару держави, тим самим лужниківці збережуть певну частину свого бізнесу в нашій країні, навіть незважаючи на війну.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
