У Росії вже знайшли нового міністра оборони

50-річний Олексій Дюмін є російським генерал-полковником і губернатором Тульської області з 2016 року. ЗМІ називають його одним із людей, наближених до глави Кремля.

Із 1995-го він служив у ФСО Росії, багато років перебував в охороні Путіна. У 2014 році отримав Зірку героя Росії (офіційно не повідомлялося, за що саме). Тоді він обіймав посаду заступника начальника ГРУ та командувача Сил спеціальних операцій країни-агресора, які, як вважається, зіграли одну з ключових ролей в операції з окупації Криму.

У 2015-му він очолив Головний штаб Сухопутних військ РФ, отримав звання генерал-лейтенанта й незабаром став заступником міністра оборони (на цій посаді пропрацював лише місяць).

Із 2017 року в медіа він неодноразово виринав як можливий наступник Путіна.

За даними газети "Коммерсантъ", саме Дюмін розробив і провів операцію для втечі до Росії експрезидента України Віктора Януковича в ніч проти 23 лютого 2014 року.

Звання генерал-полковника йому було присвоєно в 2021-му закритим указом президента РФ.

Ще в жовтні-2022 ЗМІ говорили, що Дюмін нібито може очолити міноборони РФ. Тоді поширювалася думка, що лобіював кандидатуру Дюміна голова Чечні Рамзан Кадиров.

56-річний Сергій Суровікін – російський генерал, головнокомандувач Повітряно-космічних сил окупантів із 2017 року. Відомий як "сирійський м’ясник".

Джерела кажуть, що Кадиров і Пригожин вітали його призначення командувачем об’єднаного угруповання російських військ в Україні. Однак на цій посаді він пропрацював лише три місяці – з 8 жовтня 2022 року до 11 січня 2023 року. Його понизили до заступника, а командувачем зробили Герасимова.

У поле зору росЗМІ він потрапив ще в серпні 1991 року, коли у Москві стався путч. Під час зіткнень прихильників Бориса Єльцина з лояльними ГКЧП військовими Суровікін, тоді ще капітан, командував колоною БМП Таманської дивізії, яка зіткнулася із захисниками Білого дому біля тунелю на Садовому кільці. Під час цього інциденту бронемашини на смерть задавили трьох москвичів.

Через це Суровікін сім місяців провів у слідчому ізоляторі "Матроська тиша", чекаючи на суд. Звинувачення з нього зняли на підставі того, що він "виконував наказ".

Через чотири роки, під час навчань у військовій академії ім. Фрунзе, він знову потрапив під слідство. Його запідозрили в торгівлі вогнепальною зброєю та боєприпасами. Він же стверджував, що просто "виконав прохання" одного з викладачів академії й передав пістолет іншій людині.

У 2002-му Суровікін, служачи начальником 34-ї мотострілецької дивізії в Єкатеринбурзі, викликав до себе в кабінет свого заступника, полковника Андрія Штокала, і останній застрелився прямо в нього в кабінеті після, як писали ЗМІ, "розмови на підвищених тонах".

Коли Суровікін служив у Чечні, то, за свідченням очевидців, не раз особисто бив і розстрілював мирне населення. Він двічі командував російським угрупованням у Сирії: з березня по грудень 2017 року та з березня по квітень 2019-го. Мирне населення він вважав поголовно бойовиками й терористами та знищував людей тисячами. За це у грудні 2017 року з рук Путіна він отримав нагороду героя Росії "за мужність і героїзм, виявлені під час виконання військового обов’язку в Сирійській Арабській Республіці".

Під час повномасштабної війни РФ з Україною він, будучи командувачем Південного угрупування російських військ, ухвалив рішення бомбити без зупинки Маріуполь, перетворюючи його на руїни як сирійське Алеппо.

У жовтні 2022 року, як тільки Суровікін став новим командувачем "СВО", почалися масовані ракетні обстріли по енергетичній інфраструктурі України.