У Луцьку родина експрокурора за корупційною схемою продала комунальникам вживаний сміттєвоз
Про це повідомляє «Сила правди».
У червні 2022 року«Луцькспецкомунтранс» з директором Володимиром Марценюком оголосило тендер на закупівлю сміттєвоза. На четвертому місяці повномасштабної війни взялися купувати вживаний Iveco Eurocargo ML190EL25, або його еквівалент.
На відкриті торги з очікуваною вартістю в 1,9 млн гривень подалося двоє учасників: ТОВ «Спецкомунтех» та фізична особа-підприємець Булюк Дмитро Андрійович.
«Спецкомунтех» запропонував саме те, чого хотіли комунальники. Складається враження, що саме під цей транспортний засіб і готували технічні умови закупівлі співробітники КП «Луцькспецкомунтранс», оскільки серед умов вказали бажаний рік виготовлення – не раніше 2012 року, а пробіг – не більше 130 тисяч кілометрів. Автомобіль «Спецкомунтеха» якраз вклався в ці межі – 2012 рік випуску і 118 тис. км пробігу. Ба більше – якби техніка, яка бере участь в тендері, перебувала за межами Луцька, то переможець аукціону мав за власний рахунок забезпечити доїзд покупця на огляд. Очевидно, не надто приємна умова для потенційних учасників, наприклад, зі Львова чи Києва.
А що ж другий учасник? Для луцького підприємця Дмитра Булюка тендер КП «Луцькспецкомунтранс» став першим подібним досвідом. Він зареєструвався фізичною особою-підприємцем лише 27 травня 2022 року, тобто всього за два тижні до оголошення закупівлі. Його цінова пропозиція за сміттєвоз дорівнює очікуваній вартості замовника – 1,9 млн гривень. Тоді як «Спецкомунтех» запропонував Iveco дешевше на 1,2 тис. гривень.
Однак, оцінити детальніше пропозицію Дмитра Булюка неможливо, адже невідомо який саме транспортний засіб він запропонував комунальникам. Це мало б бути вказано у поданих документах, та два підвантажені у систему Prozorro архіви з документами пошкоджені і не відкриваються.
Луцьке ТОВ «Спецкомунтех» – офіційний імпортер професійної спецтехніки. Торгують машинами для підмітання, обслуговування доріг, тракторами, сміттєвозами, підйомниками та різного плану дорожньо-будівельним обладнанням. Такої спецтехніки частенько потребують різні державні і комунальні установи, тож компанія є частим учасником публічних закупівель.
Фірма створена у 2018 році спочатку під назвою «Веннагро». Перша засновниця – Зоя Веніславська з селища Олика. За кілька місяців власники змінилися. Ними стали лучанка Наталія Самойліч та колишній волинський прокурор Вадим Веніславський з рівними частками по 50%. Саме вони у вересні 2018 року призначили керівником підприємства Михайла Бухарова, який керує ним і нині.
Вадим Веніславський – майже ветеран органів прокуратури. Правоохоронцем він став у квітні 2000-го. Починав з посади помічника прокурора Маневицького району. Вже за два роки перебрався до Луцька, де впродовж 2003-2011 працював прокурором різних відділів прокуратури Волинської області.
Кар’єрне зростання почалося в часи Віктора Януковича. У листопаді 2011-го – липні 2012-го він обіймав посаду прокурора Луцького району, а наступні майже два роки був заступником прокурора Волинської області. В період Революції Гідності прокуратура Волині, серед керівництва якої був Веніславський, як писали місцеві медіа, намагалася посадити під домашній арешт активістів і політиків, які пройшлися вулицями міста з перевернутим портретом Віктора Януковича. У жовтні 2014 року його звільнили з органів прокуратури, оскільки він потрапив під дію закону «Про очищення влади».
Справу Веніславського поновили через п’ять років. 5-го грудня 2019-го суддя Окружного адміністративного суду Києва Тетяна Скочок ухвалила рішення: повністю задовольнити позов, поновити його на посаді і виплатити середню зарплату за час вимушеного прогулу. А це – майже 877 тис. гривень. Згодом це рішення підтвердила і апеляція.
Тож, з першого квітня 2020 року Вадим Веніславський повернувся в ГПУ. Вже у липні того ж року його відрядили на Одещину першим заступником прокурора області, хоча активісти виступали проти такого призначення. Кілька місяців Веніславський був виконувачем обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури, поки в лютому 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова не призначила на посаду постійного керівника.
Ще за кілька місяців брат Вадима Веніславського – народний депутат Федір Веніславський, який є офіційним представником Президента України у ВР, почав закидати Офіс генпрокурора запитами стосовно кадрової ситуації і реформи прокуратури. На це поскаржилася Ірина Венедіктова, натякнувши, що Федір Веніславський робить це через те, що його брат опинився під загрозою звільнення. Підстави для звільнення Веніславського через погане виконання своїх посадових обов’язків знайшов його новий керівник. У серпні 2021-го Вадима Веніславського спочатку понизили, а згодом він покинув Одеську обласну прокуратуру.
Тим не менше, напередодні повернення в прокуратуру у 2020 році Вадим Веніславський завбачливо переписав свою частку в ТОВ «Спецкомунтех» на 20-річну дочку Анастасію.
Впродовж 2018-2023 років «Спецкомунтех» взяв участь у 101 закупівлі на Prozorro, з яких виграв у 65-ти та уклав договорів із державними і комунальними структурами на майже 110 мільйонів гривень. Усі ці роки фірма працює прибутково, генеруючи від одного до 2,5 мільйонів гривень чистого прибутку на рік. Водночас, державні замовники та тендери – це приблизно 30-50% всього доходу компанії, а у 2022 році і взагалі 80% всіх доходів. Тож вигравати тендери і працювати з державними замовленнями для компанії важливо. І для цього, схоже, вона не гребує методами.
Хто такий Дмитро Булюк і звідки у нього сміттєвоз
Вперше на думку про пов’язаність Булюка та «Спецкомунтеху» наштовхнула інша закупівля комунальників. Навесні 2023 року «Луцькспецкомунтранс» придбав у нього вживаний пікап Ford Ranger. Комунальники уклали з Дмитром Булюком прямий договір, «Спецкомунтех» нібито жодного відношення до цієї закупівлі не мав. Тим не менше, у договорі покупця з підприємцем контактною електронною поштою останнього вказана [email protected] – офіційна пошта ТОВ «Спецкомунтех», а телефон – контактний номер директора ТОВ «Спецкомунтех» Михайла Бухарова.
Чому в договорі замість контактів Дмитра Булюка вказані контакти «Спецкомунтеха», який сміттєвоз він збирався продати, чи готував він документи на тендер особисто, чи може його у ролі технічного учасника хтось використав? Щоб знайти відповіді на ці питання «Сила правди» звернулася до самого підприємця.
При першій зустрічі Дмитро Булюк зіслався на зайнятість і попросив згодом домовитися про розмову в телефонному режимі. Однак, впродовж тижня чоловік не те, що не перетелефонував, але й взагалі не піднімав слухавку та не реагував у месенджерах.
Вдруге «Сила правди» застала Дмитра Булюка за місцем роботи його компанії. Однак, чоловік попри запитання журналіста не спромігся навіть вийти з автомобіля – завів його і знову втік. Жодних відповідей добитися не вдалося. До слова, з кінця минулого року Дмитро Булюк працює не лише «на себе», але й найманим працівником – директором невеличкої луцької будівельної компанії «Борей». Схоже, ця фірма не чужа для родин Веніславських і Самойлічів – власників «Спецкомунтеха».
До 2020 року компанія була малоактивною, а з 2021-го значно активізувалася, особливо на державних тендерах. Здогадайтеся де? На малій батьківщині Веніславських – в Олиці. Впродовж двох років вона взяла участь у пів сотні закупівель, уклала 22 договори на понад 40 мільйонів гривень. Угод на більше 32 мільйонів на ремонт та утримання шляхів – з Олицькою селищною радою.
Мабуть, ви й не здивуєтесь, що це співпало з періодом, коли депутатом Олицької громади став брат-двійнюк Вадима Веніславського – теж з прокурорським досвідом Сергій Веніславський.
Де-юре зареєстрована компанія у Луцьку на вулиці Вахтанговій, 2. Тут же зареєстровані інші компанії родини Самойліч, одна з яких – Наталія, – як йшлося вище, є співзасновницею ТОВ «Спецкомунтех».
Не маючи змоги отримати відповіді від Дмитра Булюка, «Сила правди» звернулася до співвласниці «Спецкомунтеха» Анастасії Веніславської. І поки ми шукали контакти, ситуація прояснилася завдяки соціальним мережам: її конкурент на тендері в реальному житті – друга половинка. Анастасія Веніславська та Дмитро Булюк зустрічаються не один рік. А в додатку GetContact, який ідентифікує власників телефонних номерів, за номером Дмитра Булюка закріплені теги «хлопець Анастасії» і «зять Веніславського».
Вигадки Веніславських і журналістка в поліції
Що ж кажуть усі сторони цього тендеру? Невже у «Луцькспецкомунтрансі» знали про таку пов’язаність учасників і сприяли їм? Невже Вадим Веніславський стільки років пропрацювавши в правоохоронних органах, схвалює такі схеми на тендерах?
У компанії «Спецкомунтех» здивувалися, що питання про можливу змову на тендері їм ставлять журналісти, а не правоохоронці. Якщо Михайло Бухаров дійсно нічого не знає про Дмитра Булюка, то залишається три людини, які можуть мати хоч якісь відповіді про причини такого перебігу тендеру. Це нинішні співвласниці компанії Наталія Самойліч та Анастасія Веніславська, а також батько останньої – колишній співвласник.
«Сила правди» зв’язалися із співласницею «Спецкомунтеха» Наталією Самойліч, однак та повідомила, що не може розмовляти, бо перебуває за кордоном. Згодом на запитання у месенджері також не відреагувала.
Тож «Сила правди» спробувала домовитися про зустріч з іншою співвласницею – 23-річною бізнесвумен Анастасією Веніславською. Але два дзвінки не принесли результату: спочатку дівчина зіслалася на зайнятість та роз’їзди, а потім і взагалі запідозрила у журналістці шахрайку. Питання з Дмитром Булюком залишалося відкрите.
І раптом одного дня в одному з луцьких дворів ми зауважили той самий автомобіль, на якому підприємець Дмитро Булюк тікав від наших запитань. Дивно, але це була зовсім не та адреса, навіть не той мікрорайон, який він вказав при реєстрації бізнесу. Однак, ця адреса збігалася з адресою квартири… Анастасії Веніславської.
Автомобіль з’являвся тут стабільно впродовж кількох днів. Одного ранку ми зустріли його власника в компанії Анастасії Веніславської, миленького ручного песика та сміттєвого пакета. В цій ситуації, було б дивно ще раз не запитати про той самий тендер… «Вибачте, я не маю зараз часу, ви ж бачите, що робиться. Я дуже поспішаю», – сполохано відповідає дівчина на демонстрацію журналістом посвідчення. Розмова не складається й цього разу – ігноруючи питання підприємиця сідає в авто, зачиняє двері, її хлопець його поспішно заводить. Пара відїжджає, так нічого і не пояснивши.
Аби поспілкуватися із колишнім власником «Спецкомунтеха», який за словами директора наразі не має жодного відношення до компанії, ми приїхали до його заміського маєтку. Ніхто на дзвінки не відповів. Тим не менше, через паркан помітно два авто преміум-класу: Audi Q8 та Lexus UX250H 2020 року випуску майже з ідентичними номерами. Пара потягне на 110-120 тисяч доларів.
Однак, судячи з останньої поданої Вадимом Веніславським електронної декларації, коли він ще працював першим заступником прокурора Одещини, у нього взагалі не було авто, а в дружини було два. Проте це були «Lexus іншої моделі 8-річної давності, а не новий, і Skoda 18-річної давності. За даними аналітичної системи YouControl ці автомобілі насправді зареєстровані на ТОВ «Спецкомунтех», до якого «не має відношення» Вадим Веніславський.
Ексдиректора державного комбінату в Луцьку засудили на 10 років
