Люстра на мільйон. Хто зупинить марнотратство держорганів під час війни?
Як повідомляє «Економічна правда», з початку 2023 року, попри безпрецедентні обсяги міжнародної допомоги, уряду доводиться суттєво скорочувати видатки. Насамперед на утримання держапарату.
Ще торік широко обговорювалась ідея масового звільнення великої кількості урядовців. Проте, з огляду на війну, поки що обмежились скасуванням для більшості чиновників надбавок і премій. Навіть, військових та поліціянтів, які не виконують бойових завдань, намагались залишити без доплат, що викликало широку суспільну дискусію і прийняття нового законопроєкту.
Поінформовані джерела повідомляють, що ощадливого ставлення до державних ресурсів від України вимагають наші західні партнери. І це логічно – частки зовнішньої допомоги в джерелах фінансування бюджету у цьому році складає 70%, у той час, як у минулому – 59%. Наприклад, кошти на зарплату працівників державних органів та педагогів надав Світовий банк. А пряма бюджетна підтримка від уряду Сполучених Штатів Америки з початку війни й дотепер сягнула 18 млрд доларів.
Нещодавно у Києві перебувала Саманта Павер – адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), який є основним координатором американської допомоги. Вона обговорювала з міністром фінансів України Сергієм Марченком питання «забезпечення прозорості та підзвітності використання донорського фінансування в Україні».
Керівництво USAID не випадково наголошує на моніторингу західної допомоги. Періодично йому доводиться звітувати у себе вдома, чи слідкують вони за тим, аби українці не зловживали наданими коштами. Крайній раз слухання в Конгресі на цю тему були навесні 2023 року.
Попри ці перестороги, в Україні збереглися «острівці добробуту», де не вважають за потрібне економити гроші. В першу чергу, це стосується державних компаній та організацій, які формально не є частиною виконавчої вертикалі, а їхні працівники — держслужбовцями. Що дозволяє віртуозно уникати загальних обмежень і контролю.
Рік тому Мінекономіки запропонувало – до завершення воєнного стану встановити максимальний розмір зарплат топменеджерам державних підприємств та банків (включно з наглядовими радами) у еквіваленті 15 мінімальних зарплат, тобто 97 500 грн.
Але ініціатива не знайшла підтримки. І, наприклад, члени правління державного «Приватбанку» продовжували отримувати щомісяця майже 1,1 млн грн (!). Так само як і у збитковому «Укрексімбанку».
Окрім непристойно високих окладів у час війни, держкомпанії проявляють нездоровий потяг до люксових автомобілів і престижних офісах. З найновішого резонансу – у червні 2023 року державний «Український центр радіочастот» вирішив витратити 1 млн грн на купівлю нового елітного авта на ремонт гаража.
Особливо відзначились на цій ниві дочірні компанії «Нафтогазу». «Нафтогазбезпека» придбала 7 броньованих позашляховиків Toyota Land Cruiser 200, загальною вартістю 950 тис. євро, а інша «дочка» – «Нафтогаз Цифрові технології» орендувала за 25 млн грн. офісне приміщення площею 621 кв. м на 26 поверсі бізнес-центру «Gulliver» - одного з найдорожчих у столиці.
Вирішило поліпшити свої «житлові умови» і керівництво Національного агентства з акредитації України (НААУ), що підпорядковується Мінекономіки та займається акредитуванням випробувальних лабораторій та органів з сертифікації у всіх галузях – від перевірки якості ліків до верифікації парникових викидів.
У розпал війни НААУ вподобало старовинний особняк, поряд з метро «Університет», старим ботанічним садом та Володимирським собором. Це приміщення на ринку нерухомості пропонували за 500 тис. грн на місяць під резиденцію чи посольство.
У рекламних оголошеннях особливо підкреслювалася статусні меблі і коштовна люстра у вхідній кімнаті. Невже люстра – це саме те, чого не вистачає держоргану, аби засвідчувати компетентність структур з випробування, калібрування та сертифікації?
Але є ще один цікавий момент: у рієлторських колах подейкують, що віднайти охочих орендувати престижний офіс довго не вдавалось; і нове керівництво НААУ начебто погодилось на цікаву схему – спочатку укласти договір оренди за демпінговою ціною, а потім «вимушено погодитись» на підвищення. Звісно, за обопільної «вигоди» з орендодавцем.
Дізнатись так це чи ні, ми не змогли. Пересічні співробітники НААУ побоюються спілкуватись з журналістами, мотивуючи це загрозою звільнення за скороченням, без письмового попередження, що практикується останнім часом під виглядом зміни штатного розкладу.
А керівництво агентства взагалі не схильне до спілкування з журналістами. Мабуть, через низку негативних матеріалів про штучне затягування розгляду дозвільних документів від деяких випробувальних лабораторій.
Ці публікації і сюжети можна було б віднести на комерційний конфлікт, якби не той факт, що нинішнього в.о. голови НААУ Сергія Костюка поспішно призначили у грудні минулого року на тлі розслідування ДБР, яке перед тим спіймало на хабарі першого заступника голови НААУ і радника колишнього директора Сергія Попика.
А ще раніше про багаторічні корупційні схеми НААУ розповідали журналісти з «Бігус. Інфо». Але, судячи в усього, «корупційна хвороба» виявилась невиліковною. Що наводить на думку про правдоподібність інформації щодо схематозу з орендною платою.
Також не виключено, що подібні цікаві оборудки практикують й інші держкомпанії, які не вважають марнотратство під час війни великим гріхом. Втім, недавній візит очільниці USAID та наголос на темі «складної поточної фінансової ситуації» та необхідності «контролю за використанням міжнародної допомоги», сигналізує про те, що «бенкет під час війни» треба завершувати.
На щастя, ми вже маємого досвід самокритичного реагування на меседжі західних партнерів. У січні 2023 року Володимир Зеленський підписав указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану», яким заборонив депутатам і посадовцям їздити на відпочинок чи з якоюсь іншою недержавною метою за кордон.
Автор: Микита Говорун
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
