Як «австрійський» інвестор вирішив кинути державний «Укрексімбанк»
Роки йшли, ПрАТ «Бліц-Інформ» все більш почав страждати від глобальних фінансових криз, що почало впливати на його прибутковість та як результат останній вже не зміг погашати існуючу заборгованість.
В 2013 році помирає засновник ПрАТ «Бліц-Інформ» Мельнічук Сергій Іванович, а вже через два дні після його смерті розпочалось банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ». Після цього управління компанією та контрольний пакет її акцій перейшли до його вдови Наталі Мельничук. Але домовившись із своїми кредиторами, у 2014 році «Бліц-Інформу» вдалося досягти рішення про закриття справи про банкрутство, але борги Холдингу нікуди не поділися. З найбільшим своїм кредитором "Укрексімбанком" вдалося лише домовитися про зниження процентної ставки, проте борг все одно залишався непідйомним, і погашати його потрібно було у березні 2019 року. І навіть маючи непогані обороти компанії (у 2016 р. чистий дохід становив близько 900 млн. гривень, а чистий прибуток — 30 млн. гривень) ПрАТ «Бліц-Інформ» не поспішало виконувати свої зобов’язання у повному обсязі.
2018 році новим власником 74% акцій став голова «Бліц-Інформу» Олег Дубровка, але вже через декілька тижнів новими власниками ПрАТ «Бліц-Інформ» стали Нестеренко Валентин Іванович, Ребро Андрій Володимирович, Ненаженко Світлана Миколаївна та Сапожнікова Світлана Святославівна.
Разом за зміною власників товариства було змінено і склад його наглядової ради до котрої увійшли: Павшенюк Олена Борисівна, Черковський Богдан Ігорович, Яремчук Тетяна Олександрівна, Кітова Ольга Володимирівна, Стручинська Любов Олександрівна
Але є одна важлива деталь, усіх цих людей поєднує місце їхньої роботи - ПрАТ «Київський КПК».
Фактичним власником Київського картонно-паперового комбінату є екс-депутат російської Держдуми, підсанкційний Володимир Крупчак, який сколотив статки у РФ на Архангельському целюлозно-паперовому комбінаті. Хоча за паперами ним вважається австрієць Хайнц Циннер, який довгий час був головою Ради директорів Архангельського целюлозно-паперового комбінату, який усі ці роки контролював саме Крупчак.
То нащо ці складнощі? А тому, що відкрита покупка «Бліц-Інформу», одним з основних активів якого, окрім друкарні «Бліц-Принт», є завод з виробництва картонної упаковки «Бліц-Пак», могла привернути надто пильну увагу АМКУ.
Власники змінились борги залишились
Отримавши контроль над ПрАТ «Бліц-Інформ» Крупчак В. почав думати, як же «почистити» компанію від боргів, і він знайшов вихід, банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ».
Для цього у 2018 році Крупчак залучає ТОВ «Прем’єр Папір Україна» засновником якого є громадянин РФ Шевельов Юрій Валер’янович, який також довгий час був директором з економіки та фінансів Архангельського ЦПК. (російські СМІ називають його правою рукою Крупчака та активним учасником усіх сумнівних схем на підприємстві, у тому числі з продажу його продукції афілійованим структурам за заниженими цінами та ухилення тим самим від сплати податків). Вказана компанія була кредитором ПрАТ «Бліц-Інформ».
У листопаді 2018 ТОВ «Прем’єр Папір Україна» відступає свої права вимоги до маловідомої ТОВ «Украгрофрут», у березні 2019 ТОВ «Украгрофрут» звертається до суду із заявою про банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ».
Менше ніж за місяць обирається комітет кредиторів, до котрого входять ВІП-Сістем Графіше Машівен ГмбХ, Друкмастер ГмбХ, ТОВ «ВІП СИСТЕМИ», ЮПіЕм Сейлз Ої, ТОВ «Палп Мілл Прінт» та ТОВ «Переваги-Фінанс».
Найбільшими кредиторами, які увійшли до складу комітету кредиторів стали ТОВ «Палп Мілл Прінт» та ТОВ «Переваги-Фінанс», що дало їм змогу впливати на будь-які рішення щодо банкрутства ПрАТ «Бліц-Інформ».
А вже у червні 2019 року за ініціативи останніх ПрАТ «Бліц-Інформ» було визнано банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури постановою Господарського суду Києва.
Будучи націленим на скоріше здешевлення вартості майна ПрАТ «Бліц-Інфомр» Крупчак В. через підконтрольну йому ТОВ «Палп Мілл Прінт» та лояльну ТОВ «Перевага-Фінанс» створює вигідні умови для викупу майна з торгів.
За ініціативи ТОВ «Палп Мілл Прінт», ТОВ «Переваги-Фінанс» приймається рішення про продаж всього майна ПрАТ «Бліц-Інформ» одним лотом до складу якого увійшло заставне майно АТ «Укрексімбанк» хоча останній і заперечував проти цього.
20.09.2019 – ліквідатором розміщується оголошення про продаж майна "Бліц-Інформ" із строком подачі заявок до 25.09.2019 та вже 26.09.2019 визнає торги такими, що не відбулись.
27.09.2019 - ліквідатором розміщується ще одне оголошення про продаж майна "Бліц-Інформ" із строком подачі заявок до 03.10.2019 та вже 04.10.2019 визнає торги такими, що не відбулись.
07.10.2019 зменшивши початкову вартість майна ліквідатором розміщується оголошення про продаж майна "Бліц-Інформ" із строком подачі заявок до 15.10.2019 року 16.10.2019 аукціон був визнаний таким що не відбувся., що призведе ще до більшого зменшення початкової вартості майна.
17.10.2019 року – ліквідатором ПрАТ «Бліц-Інформ» робиться останнє оголошення щодо продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ» з проведенням аукціону 18.11.2019 року.
Відповідно до опису лота, до нього, зокрема, було включено дитячий табір «Сонячний» у Києві по вул. Промениста, 1 загальною площею 3,9 тис. кв. м, а також майновий комплекс у Києві по вул. Мурманська, 7, який включає щонайменше 75 тис. кв. м загальної площі будівель, 32 автомобілі, меблі, техніку та обладнання.
Загальна вартість цього майна відповідно до висновків незалежних оцінювачів становила 773,2 млн грн. На аукціоні, проведеному 18 листопада 2019 року товарною біржею «Українська міжрегіональна спеціалізована», було встановлено стартову ціну у 495,89 млн грн. Покупцем лота, який запропонував 49,59 млн грн, стало ТОВ «Палп Мілл Прінт». Тобто все майно боржника, а це нерухомість, обладнання, транспорт – цією компанією було придбано за 10% від початкової ціни.
Що відомо про аукціон та умови його проведення
Як зазначає АТ «Укрексімбанк» організатором аукціону було встановлено невиправдано короткий термін для подання заявок для участі в аукціоні – лише 5 робочих днів. Проте навіть ті, хто встиг заявитися, були усунені від конкурентної боротьби за цей актив. Так, одному із заявників, який сплатив близько 49,5 млн грн гарантійного внеску, не дозволили виправити технічну помилку у недоплаті 65 копійок і в результаті не допустили до участі в аукціоні. На думку банку, ці факти вказують на те, що торги були проведені виключно в інтересах одного учасника – ТОВ «Палп Мілл Прінт», яке і стало переможцем аукціону.
До того ж викликає питання власне сам спосіб реалізації активів. Ліквідатор банкрута (арбітражний керуючий Максим Куліченко) об’єднав у єдиний лот майно з високою реалізаційною мобільністю (нерухомість у столиці, транспортні засоби) та товари вузького вжитку (спеціалізоване поліграфічне обладнання). Також до нього було включено нерухоме майно на тимчасово окупованій території без будь-яких доказів його реального стану. Тому крім недостовірної та необ’єктивної ціни банк акцентує суду й на інших порушеннях, що мали місце при проведенні торгів з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ».
А що каже суд
Як вбачається з єдиного державного реєстру судових рішень не погоджуючись із результатами продажу майна боржника Укрексімбанк, Асвіо-Банк та ЮПіЕм Сейлз Ої звернулись до господарського суду міста Києва із відповідними позовами.
Що цікаве, суд першої та апеляційної інстанції став на бік покупця/кредитора ТОВ «Палп Мілл Прінт»,а Верховний Суд скасував ці рішення та направив позови на новий розгляд. Підставою для скасування рішень попередніх інстанцій стало те, що вони не дослідили зібрані докази у справі та не встановили фактичні обставини справи.
Але чи виправився суд першої інстанції? В вочевидь, що ні, бо у серпні 2022 року за головуванням судді Господарського суду міста Києва Чеберяка знову приймає рішення на користь Палл мілу, водночас в основу рішення покладено відзив останнього, який взагалі ґрунтується на нормах права, які не регулюють відносини у сфері банкротства.
І от, здавалось би нарешті «Феміда» почала працювати. Північний апеляційний господарський суд своєю постановою скасовує рішення суду попередньої інстанції та задовольняє апеляційні скарги Укрексіму та Асвіо-Банку. Проте, таку Постанову просто неможливо виконати, оскільки вона жодним чином не припиняє правовласності ТОВ «Палп Мілл Прінт» на майно, яке йому відповідно не належить.
Як нам стало відомо, наразі справа «Бліців» перебуває на розгляді у Верховному Суді у складі суддів Картере В.І., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
Хоча розгляд у Верховному Суді лише розпочався, проте здається, що судді вже обрали собі «фаворитів». На першому ж засіданні Верховний Суд задовольнив клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Палп Мілл Прінт» про відкладення розгляду справи до вирішення питання щодо поданої касаційної скарги Акціонерного товариства «Асвіо-Банк», яка залишена без руху ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023. Таке рішення було ухвалено нібито з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами та задля реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне задовольнити подане клопотання та відкласти розгляд справи.
Але, що ж тут такого дивного ? Та те, що Асвіо-Банк сам зазначав, що не буде усувати недоліки касаційної скарги та попросив розглядати справу.
Проте, чи то не ознайомившись з матеріалами справи, чи то не встигнувши домовитись із Палп Мілл Прінт про суму «винагороди» суд таки відклав розгляд справи.
Як за замовленням, перед кожним судовим засіданням в якому було ухвалено рішення на користь Палп Мілл Прінту у сумнівних ЗМІ розпочиналась брудна піар компанія проти Укрексімбанку.
То звідки така лояльність у суддів до колишніх власників ПрАТ «Бліц-Інформ» та ТОВ «Палп Мілл Прінт».
Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті вищої кваліфікаційної комісії суддів України дружина судді Верховного Суду Львова Б.Ю. працювала в ПрАТ «Бліц-Інформ», редактором газети «Бухгалтерія».
Відомо, що суддя Львов Б.Ю. 30 листопада 2017 року був обраний заступником Голови Верховного Суду, а з 5 грудня 2017 його обрано в якості голови Касаційного господарського суду у складі ВС, переобраний у 2021 році.
15 вересня 2022 року вийшло розслідування журналістів проєкту української редакції Радіо Свобода «Схеми», у якому йшлося, що суддя Львов перебуває у громадянстві Росії з 1999 року та має присвоєний індивідуальний податковий номер в офіційному реєстрі Федеральної податкової служби РФ з 2010 року. Цю інформацію частково підтвердили журналістам і в Службі безпеки України.
3 жовтня 2022 року у Верховному суді заявили, що «Служба безпеки України проінформувала Верховний Суд про наявність у судді Львова Богдана Юрійовича (дата народження — 28 вересня 1967 року, місце народження — місто Запоріжжя) громадянства Російської Федерації згідно з даними реєстрів РФ».
Тож, у судді Львова, Дубровки та Крупчака набагато більше спільного ніж може здаватись на перший погляд, що зіграло ключову роль в ухвалені таких потрібних Крупчаку та Дубровці рішень.
У всій цій історії доволі цікавою є постать головуючого судді у справі Картере Валерія Івановича, який відповідно до висновків Громадської ради доброчесності, входив до групи суддів, при яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом. Як зазначає Громадська рада доброчесності, протягом тривалого часу Картере не лише не вчиняв активних дій з метою припинення системного незаконного впливу на процеси розподілу справ, а й щонайменше пасивно сприяв цим процесам. Коли ці факти було викрито, він не вжив жодних активних дій з метою сприяння ефективному розслідуванню цих справ.
Як повідомляє портал «Факти» суддя Картере В.І. призначив В. Квашу головою ліквідаційної комісії ТОВ «Пограничник» при тому, що проти В. Кваші було відкрито 2 кримінальні справи: щодо зникненням тракторів «Джон Дир» та щодо побиття судового виконавця.
Протягом 2015-2016 років Картере разом з пов’язаними особами здійснив 6 подорожей до Росії, мета яких є невідомою.
Але Картере не буде приймати доленосне для державного банку рішення самостійно, оскільки крім нього до складу колегії входять судді Пєсков та Погребняк. Проаналізувавши численні судові рішення та висновки ради доброчесності ми були здивовані, що судді Погребняк та Пєсков в цілому відповідають критерію незалежного судді та приймають свої рішення законно та обґрунтовано. Наша редакція хотіла би вірити, що у такий нелегкий час для держави суддя Картере не зможе вплинути на інших членів колегії, які очевидно мають прийняти справедливе та законе рішення.
Хоч і наразі Верховним Судом не прийнято фінального рішення щодо спірного аукціону, але поведінка суддів вже викликала сумніви відносно законності майбутнього рішення і це після гучного затримання голови Верховного Суду Князєва.
Поки наші військові на передовій борються з російською навалою, державні банки вимушені боротись із нею в судах, а тому цікаво, на чий бік цього разу стане «Феміда». Обере вона державний Укрексім, чи спокушатиметься на хабарі від австрійського інвестора з російським шлейфом.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
