Гідроцикл, компас та вибухівка: як найпростіший дрон зміг підірвати Кримський міст
Минулого року, після атаки на Кримський міст 8 жовтня, президент Росії Володимир Путін демонстрував надійність споруди, проїхавши автівкою німецької марки "Мерседес". Тоді візит Путіна мав засвідчити повернення до нормального життя та безперешкодний рух автомобільного та залізничного транспорту в окупованому Криму. Однак ця "нормальність" закінчилася в ніч проти 18 липня 2023 року. Принаймні автомобільний рух припинено, доки ведуться відновлювальні роботи. Залізничне сполучення, важливіше для військової логістики, все ще функціонує. За даними як російських, так і українських джерел, в атаці використовувалися безпілотні плавзасоби, пише видання spiegel.de.
Чому ЗСУ знову атакували Кримський міст
На думку автора матеріалу, через відсутність докладної інформації обставини навколо липневої атаки на Кримський міст поки не зрозумілі. Проте німецький журналіст стверджує, що Україна має необхідні технології, які дозволяють їй створювати серйозні загрози для ЗС РФ в акваторії Чорного моря. "Зважаючи на все, за останні кілька місяців було скоєно кілька нападів на базу російського флоту в порту Севастополя і на військові кораблі в Чорному морі. У травні командувач Чорноморського флоту РФ Віктор Соколов заявив, що у зв’язку з цим були посилені заходи безпеки. За повідомленнями російських ЗМІ, російські кораблі поступово оснащуватимуться технологіями захисту від безпілотників", — ідеться у статті.
Схоже, що росіянам лише вряди-годи вдається нейтралізувати атакуючі надводні дрони. "Очевидно, що Росія не в змозі захистити власну інфраструктуру", - заявив в інтерв’ю Spiegel Себастьян Брунс, співробітник Інституту політики безпеки Кільського університету. Це, на його думку, і дає можливість ЗСУ знову та знову атакувати міст. "Для українців співвідношення "витрати-вигода" при використанні безпілотних плавзасобів хороше, тим паче, що Київ навряд чи має власний флот у традиційному розумінні".
На даний момент неможливо однозначно сказати, які пристрої використовувалися під час нападу на Кримський міст. Однак достеменно відомо, що за останні місяці українці розробили кілька типів морських безпілотників. Це не обов’язково високотехнологічна зброя, але вона психологічно ефективна. "Гідроцикл, фотоапарат, компас та вибухівка. Із таким набором техніки можна зробити багато. І росіяни випробували це на власному гіркому досвіді", - іронізує Брунс.
Spiegel також нагадує про інші, не менш суттєві та вдалі атаки ЗСУ, наприклад, на 125-метровий флагман Чорноморського флоту "Адмірал Макаров" (і ще як мінімум два кораблі), який був пошкоджений ракетою "Нептун" у жовтні 2022 року. Також наприкінці травня 2023 року російський морський розвідувальний літак став ціллю атаки з використанням надводних безпілотників.
"Військово-морські сили світу вже багато років експериментують з автономними кораблями, здатними виконувати складні та небезпечні завдання, наприклад, вести розвідку, атакувати техніку противника як "камікадзе", - пише автор.
Як ракета, але під водою: що відомо про дрону "Толока" ТЛК-150
Автор зазначає, що ВМС різних країн беруть на озброєння безпілотники, як надводні, так і підводні. Наприклад, пише він, нещодавно ВМС США використали швидкісний катамаран USNS Apalachicola довжиною понад 100 м, який здатний до 30 днів працювати в автономному режимі, виконуючи бойове завдання. Апарат, окрім іншого, може використовуватися як платформа для запуску ракет. Китай також має безпілотні есмінці і тральщики, оснащені ракетами, та й Сінгапур робить ставку на безпілотні патрульні катери. Австралія теж не пасе задніх, купивши підводний безекіпажний човен "Акула-примара", як і Іран, який презентував невеликий підводний апарат, який можна використовувати для атаки кораблів супротивника, які стоять на якорі.
Журналіст вважає, що в України набагато менше подібних розробок, ніж у США чи Китаю. Він зазначає, що створення флоту дронів, серед іншого, можливе за рахунок краудфандингової кампанії, натякаючи на недостатність фінансування цієї галузі дронобудування. Однак нечисленні надводні безпілотники, на його думку, не можна назвати неефективними. Автор посилається на статтю експерта з підводних човнів Х. І. Саттона, в якій той повідомляє про еволюцію проектів на кшталт "Толока" ТЛК 150. За словами Саттона, "Толоку", на відміну від інших плавзасобів, що раніше використовувалися для атак, набагато складніше виявити.
"Про "Толоку" можна говорити як про підводну ракету", - погоджується Себастьян Брунс. — "Застосування такої зброї значно ускладнить розвідку та ведення бойових дій".
Ударний підводний дрон "Толока" був представлений у рамках ініціативи під назвою Brave 1, яка покликана поєднати ноу-хау українських розробників зброї та невеликих компаній за підтримки держави.
Як повідомляє Саттон, TLK-150 — досить маленький дрон, адже його довжина становить усього 2,5 м. Незвичайним він вважає наявність подвійних пристроїв, що підрулюють, встановлених на невеликих стабілізаторах, схожих на крила, і великого кіля, але зазначає, що "у поєднанні з кермом напряму це має забезпечити відмінну маневреність". Дрон також оснащений дуже високою щоглою, до якої кріпляться камери та пристрої зв’язку. Кіль, вважає Саттон, потрібний для збалансування щогли. "Не виключено, що щоглу можна буде використовувати як перископ для місій зі збору розвідувальної інформації поблизу берега, на якому розташувався противник. Це також може дозволити оператору здійснювати навігацію та націлюватися для проведення атак".
"Ініціатива Brave1 також представила проєкти двох більших безпілотних підводних апаратів - ТЛК-400 і TLK-1000. Перший дрон у 2 рази довший за TLK-150, має корпус набагато більшого діаметру, що передбачає велику дальність і корисне навантаження. TLK-100 довжину корпусу до 12 м і оснащуватиметься чотирма двигунами", - резюмує Саттон.
Spiegel пише, що для атаки на Кримський міст морському безпілотнику довелося подолати кілька сотень кілометрів від підконтрольної Україні території до місця призначення. Дальність дії TLK 150, як зазначають розробники, становить 100 км, чого, на думку німецького журналіста, було би недостатньо для удару по опорах моста. Він вважає, що дрони, що пошкодили міст у липні 2023 року, були запущені з корабля-бази, або ж що ЗСУ взагалі використовували інші системи озброєння.
Цікаво, що морські безпілотники можуть довго залишатися в районі цілі, перш ніж атакувати. "Пристрої можуть, так би мовити, заснути, - каже експерт Брунс. - У випадку з "Толокою" українська сторона вказує, що термін "сплячки" становить 3 місяці, хоча до цієї інформації, безумовно, слід ставитися з обережністю".
Хитрий окупант вирішив прикинутися мертвим, але ЗСУ перевірили його гранатою
