Щойно виповнилося 18 років, пішов на війну: Під Бахмутом загинув молодий герой
Відмовився виїхати з України
Данило Філіпчук жив у місті Кам’янське на Дніпропетровщині. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну мама хотіла вивезти Данила та молодшу сестру до Болгарії. Але хлопець не погодився.
"Йому було ще 17 років, але він сказав, що не може уявити, що лежить на пісочку біля моря, коли знає, що відбувається в його країні. Данило зазначав, що не хоче, щоб росіяни прийшли в його дім. Тут його друзі, рідні. Що буде, якщо всі поїдуть, тоді від країни нічого не залишиться", – згадує його рідна тітка Аліна Філіпчук.
Хлопець вирішив іти у військкомат після свого повноліття. Але він не просто сидів та чекав, а весь час тренувався. Він займався професійним боксом, брав участь у змаганнях, готувався до служби в армії.
"Він багато запитань ставив своєму дядьку, який воює під Бахмутом. Розпитував свого друга, який уже кілька років служить за контрактом у ЗСУ. Він знав, де найгарячіші точки, де йдуть важкі бої. Він розумів, що якщо йти воювати туди, то потрібно мати хорошу фізичну підготовку", – продовжує Аліна.
Пройшов військову підготовку у Британії
Улітку йому виповнилося 18 років, і він подав заявку до "Азова", пройшов відбір і показав дуже добрі результати. Коли Данило прийшов у військкомат оформляти документи, то йому спершу відмовили, сказали, що таких молодих до армії не беруть.
Але хлопець наполіг на своєму і в січні вже потрапив до "Азова". Оскільки він мав дуже хороші показники ще під час відбору, то його відправили на п’ять тижнів на навчання до Великої Британії.
"Йому дуже сподобалося в Британії. Данила зворушило, що до них у табір приїжджав навіть міністр оборони цієї країни. Розмовляв з ними, дякував їм. Інструктори були професійними військовими. Деякі з них були у відпустці, але приїхали в український табір, щоб зайнятися підготовкою. Заняття були настільки насиченими, що деякі хлопці навіть непритомніли. Але підготували їх дуже добре", – каже родичка.
Загинув під час штурму ворожих позицій
Після повернення в Україну Данила відправили воювати під Бахмут у складі "Азова", він був штурмовиком. Там точилися дуже важкі бої на той час.
"Даня дуже пишався бути частиною своєї бригади та підготовкою свого підрозділу. Хлопці постійно тренуються, аналізують кожен бій, відпрацьовують те, що можна зробити краще. І завжди підтримують один одного. Вони справжні Герої, які, незважаючи ні на що, йдуть вперед і вірять у перемогу", – розповідає Аліна.
8 травня Данило Філіпчук брав участь у штурмі ворожих позицій. Росіяни окопалися там, викопали нори, в яких ховалися. Українські військові мали вибити їх звідти. Данило загинув від уламка ворожої гранати.
Побратими того ж дня забрали його тіло з поля бою. Його поховали у рідному Кам’янському. У Данила залишилися мати і молодша сестра. Батько Данила загинув, коли йому ще не було трьох років. Бабуся з дідусем по лінії батька допомагали виховувати хлопчика, він часто бував у них.
Данило мріяв мати свій маленький бізнес – СТО, для цього навчався на автомеханіка. На жаль, його мрії так і не довелося здійснитися.
Хитрий окупант вирішив прикинутися мертвим, але ЗСУ перевірили його гранатою
