Кремль купує Грузію: в рамках «безкровної анексії» у Тбілісі планують відкрити грузино-російський університет
Тепер Лордкіпанідзе пропонує залучити до цього процесу молоде покоління. Експерти, однак, розцінюють ідею створення університету як елемент «безкровної анексії» Грузії та попереджають: це призведе до ще більшого посилення впливу Москви, зазначає видання SOVA.news.
Політика Кремля у Грузії переходить на новий рівень. Москва, яка раніше не торкалася безпосередньо грузинської системи освіти, тепер має намір зайнятися нею. Новина про те, що в Тбілісі планується відкрити Грузино-російський університет, вперше прозвучала з вуст Дмитра Лордкіпанідзе – людини, яка давно стурбована розривом зв’язків між двома країнами. Вже багато років він очолює Грузино-російський центр ім. Примакова, створений Інститутом міжнародних відносин та Фондом підтримки публічної дипломатії імені Горчакова у серпні 2013 року. Останній, слід зазначити, з 21 липня 2022 року перебуває у списку санкцій ЄС як організація, яка підтримує російську агресію в Україні.
Ідея створення університету виникла нещодавно – під час липневого двостороннього форуму «Діалог-2023» у Санкт-Петербурзі. Але, судячи з заяв Лордкіпанідзе, процес уже запущений.
«На даному етапі ми підшукуємо потрібне місце для розміщення цього навчального закладу. Навчання в університеті буде безкоштовним – витрати на фінансування візьме на себе Російська Федерація. Це буде унікальний виш, який повністю укомплектує російська сторона. Вважаю, що до кінця вересня ми матимемо чіткішу картину, з’являться подробиці та деталі, пов’язані з цим університетом», – заявив Лордкіпанідзе в інтерв’ю виданню «Грузія і світ».
Експерти у Тбілісі спробу відкрити російський виш розцінюють як частину експансіоністської політики Кремля. На їхню думку, «російська імперія» використовує освіту як ідеологічний механізм. І влада у Тбілісі їм у цьому не особливо заважає.
«Це – опора російської політики. Саме та професура і ті студенти, які закінчують ці вузи і є провідниками російської політики», — вважає експерт у сфері освіти Симон Джанашія.
Його колега Резо Апхазава також побоюється, що у такому виші учням промиватимуть мозок. Зокрема, спотворюватиметься історія, що може спричинити зміну цінностей у молодого покоління. Адже історія, за його словами, «один із значних інструментів у руках ворога».
Ініціатива, озвучена Лордкіпанідзе – не перша спроба РФ влаштувати на території Грузії ідеологічну обробку. У червні 2022 року у Тбілісі відбулися заходи за підтримки російського МЗС, спрямовані на вкорінення серед грузинської молоді основних наративів кремлівської пропаганди.
Лобісти «Російського світу» у Грузії розповідали школярам ту версію історії Другої світової війни, яка на руку путінській Росії. Як зазначав у ході лекції засновник «Інституту Євразії» Гулбаат Рцхіладзе, тема війни – дуже важлива складова у російській політиці, «бо ця тема зближує та об’єднує населення колишнього Радянського Союзу».
Через місяць (знову під егідою секції інтересів РФ при посольстві Швейцарії) у місті Бакуріані пройшов черговий молодіжний освітній табір, який також фінансується з бюджету МЗС РФ. Одним із організаторів виступив «Союз російської молоді Грузії», який ставить за мету «збереження та відродження культурних цінностей Грузії та Росії».
Все це робиться для "русифікації" грузинської держави, переконаний художник Гія Бугадзе. За його словами, країна знищується руками зрадників. Бугадзе вважає, що через такий університет Москва спробує виправдати себе в очах грузинського товариства та зміцнити свої позиції.
«Це – відображення «гібридної війни», яка націлена на руйнування грузинської держави, її русифікацію. І здійснюється це руками російсько-грузинської правлячої «Мрії». Вони, звичайно, дадуть зелене світло цьому, оскільки самі нутром «росіяни».
Опозиційний політик Зураб Чіаберашвілі взагалі вважає цей університет проектом «Грузинської мрії», який здійснюється «чужими руками»:
«Росія скрізь себе так веде до рабських режимів. Вони вимагають лояльності та чіткого оформлення російського режиму в Грузії».
У партії влади, однак, стверджують, що нема про що турбуватись. Депутат від «Грузинської мрії» Ніно Цілосані, крім того, здивувалася, чому журналісти звернули увагу саме на цю новину, адже «у них ніколи не виникало питання, коли в Грузії будувався європейський чи американський університет».
«Нічого не зможе довести російську експансію у Грузії. У нас офіційно задекларовано прозахідну, а не проросійську політику. Розмова на цю тему слугує лише тому, щоб посіяти паніку та викликати ажіотаж».
Цілосані підкреслила, що в Грузії діє добре відрегульована законодавча база, яка визначає порядок створення університету, надання йому акредитації. За її словами, влада керується правовими принципами, а не емоціями.
«Якщо у вас є проблеми з якимось розділом закону, який дає змогу комусь створювати університети чи навчальні заклади неправильних цінностей, ми готові обговорити це у законодавчому органі. Є закони, акти, правила акредитації, і держава діє у певних рамках, вона не може діяти на основі емоцій. Деякі люди можуть коментувати емоційно, а я як депутат парламенту намагатимусь захистити ту політику нашого уряду, яка ґрунтується на європейських цінностях та європейській правовій базі», – заявила Цілосані.
Грузинське законодавство справді не забороняє відкривати університети. Але у такому разі, вважають критики влади, лідери «Мрії» можуть зробити політичну заяву та заборонити будівництво університету на гроші країни, яка окупує територію Грузії. Опозиціонери оцінюють ініціативу як спробу зміцнення російського впливу та анонсують масові протести, якщо уряд не завадить планам прокремлівських сил. Як це було у березні 2023 року, коли у Тбілісі пройшли стихійні протести проти ухвалення аналога російського «закону про іноагентів». Владі довелося йти назад і відкликати законопроект.
Тим часом у Міністерстві освіти та науки Грузії заявляють: запиту про відкриття Грузино-російського університету до відомства не надходило. Повідомлення у ЗМІ в Міносвіти назвали дезінформацією, яка «служить для введення громадськості в оману та для умисної дискредитації системи освіти та держави».
«Як відомо, жодна освітня установа не має права здійснювати освітню діяльність у Грузії без дозволу Національного центру розвитку якості освіти. Для набуття статусу воно має пройти авторизацію, відповідати необхідним нормативам. Авторизація обов’язкова як державних, так приватних організацій».
Поки що єдиним джерелом інформації про те, що у Тбілісі з’явиться Грузино-російський університет, є Дмитро Лордкіпанідзе. Водночас він – один із головних трансляторів ідей Кремля у Грузії. Приміром, ще за місяць до указу президента РФ Володимира Путіна Лордкіпанідзе анонсував швидке поновлення прямого авіасполучення між країнами та скасування візового режиму. Згодом він став одним із пасажирів першого скандального рейсу Москва-Тбілісі.
Ще у грудні 2022 року Дмитро Лордкіпанідзе поряд з іншими прокремлівськими активістами з Грузії брав участь у московському форумі під назвою «Російсько-грузинські відносини: перспективи їхнього розвитку». За підсумками зустрічі учасники ухвалили рішення звернутися до глав Росії та Грузії з пропозиціями, «рішення яких так чекають наші громадяни»: відновити прямі авіарейси між країнами та скасувати візовий режим для громадян Грузії, які в’їжджають до Росії.
Сьогодні Лордкіпанідзе звертається до грузинської влади вже із закликом покращити політику добросусідства з Росією, чого «не бажає глобальний Захід». Проросійський громадський діяч вважає: тепер, коли «йде процес реанімації» російсько-грузинських відносин, уряд має заговорити з керівними особами Російської Федерації. Критики влади вважають: таким чином «Грузинська мрія» через третіх осіб готує ґрунт для ще більшої інтеграції Грузії з Росією.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
