Як технології змінили українську розвідку: від «великої проблеми» до переваги
Військові експериментують просто на полі бою — і це дає результат, зазначає RFI.
«Я не можу розказати все, що наша РЕР (радіоелектронна розвідка. — Ред.) зараз робить, але повірте, вона на божественний рівень просто вийшло. Завдяки цьому дуже-дуже багато ворогів вмерло. Дуже-дуже багато життів було збережено», — розповідає Влад Сорд «Змій», командир спецзводу «Сенека».
Цю роту спецзасобів створили у складі 93 бригади «Холодний Яр», яка брала участь у найзапекліших боях. Зокрема, у Бахмуті.
Військовослужбовець 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» у Бахмуті. Квітень, 2023 року © facebook/93-тя ОМБр Холодний Яр
За словами фахівців, східний напрямок оголив слабкі сторони української армії.
«Сенс у тому (і це велика проблема для української армії), що з 36 людей, які складали взвод РЕР у бригадній розвідці, лише троє могли включати комп’ютер. І це перебір, так не має бути. Ми повинні боротися з цим», — згадує Влад.
Йому та іншим фахівцям вдалося вдосконалити систему. А все почалося з любові до радіотехніки.
Перехоплені хвилі
«Усе почалось з того, що один із бійців якось сказав мені, що його батько радіолюбитель. На той момент я взагалі не знав, що в бригадах існують взводи радіоелектронної розвідки. Я почав думати про це і якось йому сказав: "А ти зможеш зробити так, щоб ми могли слухати «кацапів»"? Він сказав, що зможе, але йому потрібне обладнання», — розповідає «Змій».
Через твіттер військовим назбирали гроші на обладнання, а потім створили свою невелику станцію. Ніхто з ентузіастів не мав спеціального досвіду, лише зацікавленість та інтернет. Перші результати «почули» за два тижні.
«Ми почали перехоплювати переговори росіян по аналогу на величезному відтинку фронту. І таким чином були частково готові до обстрілів. Знали приблизно, коли ворог збирається виїхати на позицію і САУ будуть працювати, де є танки, коли і якому підрозділу відповідно треба ховатися», — розповідає Влад.
Військові аналізували перехоплення і складали спеціальну таблицю, щоби орієнтуватися, де стоїть російська армія у цей момент. Це називається радіопеленгуванням.
Український екіпаж БМ-21 «Град» веде вогонь по російських позиціях. Околиці Бахмута, травень 2023 року © facebook/93-тя ОМБр Холодний Яр
«Якщо у ворога є рація, значить, його треба вбити, адже він з неї щось вирішує. Або той ворог, якому передається ця інформація. Ми почали знати, де вони знаходяться. І наносили удари по пеленгам, які отримували. Це почало приносити просто офігенний результат. Ворог почав продавлюватися. Раз у раз ми влучали в якусь офіцерську ланку, в якесь управління. І це було дуже круто», — згадує Влад.
«Любительська» РЕР розвинулася настільки, що стала альтернативою для вже наявної у бригаді. Радіорозвідники працювали на Харківщині, на Донбасі. Слухали весь сектор приблизно від Соледара до Кліщіївки.
А згодом змогли перехоплювати не лише аналогові, а й цифрові дані.
«Спочатку проблема була в тому, що ми перехоплювали цю інформацію, але не могли її розшифрувати, тому що «цифра» переважно зашифрована. Але згодом знову ж таки шляхом ентузіазму, підключення різних фахівців із цивільної сфери ми дійшли до того, що все ж таки змогли її розшифровувати. Спочатку це займало до двох тижнів. Зараз — менше ніш пів години», — пояснює Влад.
Саме запрошені на службу цивільні фахівці замінили людей, «які не могли включити комп’ютер», і стали рушійною силою інновацій.
Усі гаджети об’єднали в одну систему, яка доає змогу не лише відстежувати ворожі переговори, а й одразу переносити координати на онлайн-мапу. Так можна вивчати переміщення російської армії, дізнаватися, куди летять безпілотники або де стоять ворожі ретранслятори.
«Завдяки цій системі, цьому масштабуванню тепер ми можемо приблизно розуміти задум супротивника, навіть якщо офіційно, через своє ІПСО або публічну позицію, противник намагається нас обдурити. Ми вже випереджаємо їх», — каже Влад.
Але однієї радіорозвідки недостатньо.
«Армії потрібен Кіберпанк»
«У військовій розвідці ти не можеш покладатися на одне джерело інформації. Якщо в нас є РЕР, щоб підтвердити інформацію, найпростіше використати БпЛА», — розповідає Олексій «Еванс», інструктор із аеророзвідки.
Військовослужбовець 93 бригади керує дроном. 17 березня, 2023 року © facebook/93-тя ОМБр Холодний Яр
З початку повномасштабного вторгнення РФ безпілотники стали невіддільним складником різних за призначенням підрозділів. На полі бою працюють майже всі види «пташок» — від маленьких розвідувальних дронів, що літають по пів години, до «камікадзе» і ударних беспілотників.
З різних моделей формують повноцінні «повітряні» комплекси.
«Вони переважно коштують, умовно за комплекс, 700 тисяч гривень. Проте цей комплекс може закривати спектр завдань, починаючи з обльоту лінії фронту вздовж 40 кілометрів, закінчуючи польотами вглиб. Під РЕР потрібні дрони, або перевіряти сиру інформацію. Не можна завдати удару по точці пеленгу. Ти маєш розуміти, що це за точка. Можливо, ця точка пеленгу доведе тебе до інших об’єктів. Це створює певні зони інтересу», — пояснює Олексій.
Нові технології дають змогу українській армії залучати до конкретних завдань менше людей, швидше збирати інформацію і почуватися надійніше навіть під час прямих бойових зіткнень.
«Солдати триматимуться впевненіше, якщо знатимуть, коли ворог йде, куди йде і коли по ворогу вже вдарили міномети, коли знесли склади з боєкомплектом, коли ти можеш заздалегідь викочувати танк. За це відповідають БпЛА — ситуаційна усвідомленість у моменті. Це те, що не може робити жодна інша, навіть технологічна, сфера», — розповідає «Еванс».
Український військовослужбовець працює з дроном. 2022 рік © seneca.army
Головна перевага таких технологій — збережені життя. Як пояснюють фахівці, роботи також можуть розміновувати, перевезити боєкомплект на позиції.
На думку командира «Сенеки», в армії РФ досі є засоби електронної боротьби, які ЗСУ ще не розуміють, але у деяких моментах українська радіорозвідка вже обходить російську. І цю перевагу треба посилювати.
«Цінність українських розробок і людей, які штовхають нашу армію до інновацій, вона просто неоціненна. Є величезна відмінність між українськими розробниками і закордонними. Закордонні роблять тому, що вони можуть це зробити і винайти. Українські ж роблять в умовах війни тому, що в них є конкретна задача. І це справді працює. Армії потрібен кіберпанк — це шлях до перемоги. Усе, що може бути роботизованим, має бути роботизованим», — вважає експерт.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
