"Російський слід" в українському судноплавстві: що відбувається з портом "Усть-Дунайськ"?

"Російський слід" в українському судноплавстві: що відбувається з портом "Усть-Дунайськ"?
"Російський слід" в українському судноплавстві: що відбувається з портом "Усть-Дунайськ"?
Фонд держмайна продав у приватні руки порт "Усть-Дунайськ", в якому оперує "Трансшип" проросійського бізнесмена Іванова.

"Російський слід" в українському судноплавстві? Фонд держмайна продав у приватні руки порт "Усть-Дунайськ", в якому оперує "Трансшип" проросійського бізнесмена Іванова. І це – при тому, що Дунай залишився єдиним водним коридором для вивезення зерна з України.

У січні 2023 року Фонд державного майна України продав порт "Усть-Дунайськ", з урахуванням того, що Дунай залишився єдиним морським транспортним шляхом для експорту українського зерна. Таким чином наразі діяльність порту прямо впливає на економіку воєнного стану у сфері експорту зерна, а збереження державного контролю за портом надає більше політичних балів Україні на міжнародній арені, однак комусь усе-таки вигідно передати в інші руки "Усть-Дунайськ".

Редакція "СтопКору" вирішила розібратися, кому ж дісталася перемога в аукціоні, хто із приватних підприємств фактично контролює економічне середовище всередині порту та чи не має у цьому "російського сліду".

Порт "Усть-Дунайськ" – це Державний транспортний інфраструктурний об’єкт, на території та в акваторії якого здійснюють свою господарську діяльність три портових оператори:

ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" — державний портовий оператор;ТОВ "Краншип" та ТОВ "Зерновий термінал Кілія" — приватні портові оператори;

Згідно із положеннями ЗУ "Про морські порти України" організацію роботи порту в цілому та обов’язок збереження конкурентного середовища в порту в рівних правах покладено як на кожного портового оператора персонально, так і на Адміністрацію морських портів України як орган державного нагляду за діяльністю портових операторів.

Таким чином, виходячи з інформаційного повідомлення ФДМУ про продаж єдиного майнового комплексу ДП "МТП Усть-Дунайськ", бачимо: продаж здійснюється відносно рухомого та нерухомого майна належного ДП "МТП Усть-Дунайськ", який є одним із портових операторів порту "Усть-Дунайськ".

Разом з цим, до складу об’єктів приватизації не входить земельна ділянка порту, яка у відповідності до умов продажу (приватизації) має залишиться у державній власності. Натомість, ФДМУ України здійснює продаж з аукціону майнового комплексу будівель і споруд портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ", розташованого у м. Кілія, Одеської області.

Незрозумілим є питання: а навіщо ФДМУ у воєнний час, в умовах блокування великих портів, поспішно позбавляється стратегічного об’єкту транспортної інфраструктури, який має взяти на себе увесь тягар зернового експорту, рекордно збільшивши об’єми перевантаження зерна, що є життєво необхідним для держави?

Хто переміг в аукціоні?

В аукціоні з продажу (приватизації) єдиного майнового комплексу ДП "МТП Усть-Дунайськ" за 201 млн грн, що в 3,3 рази більше за стартову ціну, перемогла маловідома вінницька компанія ТОВ "Еліксир Україна". Чи є це помірною ціною для цілого порту у воєнний час та ще із таким розташуванням – теж питання відкрите.

Натомість, через півроку компанія ТОВ "Еліксир Україна" досі не може вступити у права власності на придбаний комплекс будівель і споруд у портовому пункті Кілія. Таке затягування процедури приватизації начебто обумовлене перевіркою умов продажу Антимонопольним комітетом України, що згідно чинного законодавства є обов’язковою процедурою під час приватизації державного майна.

Єдиний майновий комплекс портовий пункт Кілія – виявився не таким вже єдиним

Наразі він перебуває у спільній частковій власності держави у розмірі 94/100 частин та ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" (пов’язаного із портовим оператором ТОВ "Зерновий термінал Кілія") у розмірі 6/100 частин. Крім цього, окремі технологічні споруди ТОВ "Зерновий термінал Кілія", котрі ФДМУ не продає з аукціону та на які не претендує, якимось чином включені у державну долю 94/100 частин, відносно якої здійснюється приватизація.

Виходячи із цієї плутанини, узагалі незрозуміло, яку ж саме долю та в якому майні продає ФДМУ, а також чому об’єкти портової інфраструктури загального користування на території порту (такі як єдині ворота, основна дорога, трансформатор, причал та інше) – у порядку приватизації вибули із господарського ведення Адміністрації морських портів України. Варто зауважити, що це загрожує не лише роботі інших суб’єктів господарювання, а й діяльності АМПУ.

Вказані обставини посягають на можливість у подальшому здійснювати державний контроль за діяльністю портового пункту Кілія, де після завершення приватизації власник має можливість не пропустити через його ворота уздовж дороги до власного причалу будь-якого іншого суб’єкта господарювання, який має усі права працювати в порту, в тому числі працівників АМПУ та Державної прикордонної служби України.

Хто ж саме купив 94/100 частин "МТП Усть-Дунайськ" з аукціону та безпосередньо впливає на економічне середовище всередині порту "Усть-Дунайськ"?

Наразі власником 94/100 частин вищевказаного порту є компанія ТОВ "Еліксир Україна", яка з 2016 року є офіційним представником "Elixir Zorka" та займається реалізацією комплексних мінеральних добрив в Україні.

"Elixir Zorka" – сербський виробник комплексних мінеральних добрив, промислові потужності яких знаходяться у м. Шабац (Сербія)

Як відомо, Белград і Москва продовжують співпрацю попри війну в Україні та санкції ЄС, запроваджені проти режиму Путіна. Крім цього, із політичного простору добре відомо, який рівень впливу має РФ на Сербію.

Також, зауважимо, що в порту здійснює свою господарську діяльність портовий оператор ТОВ "Краншип" групи компаній "Трансшип" проросійського бізнесмена Іванова Андрія Ігоровича, який унаслідок кримінального переслідування у провадженні №42022000000000505 від 21.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України (Державна зрада) – ховається у Сербії. Крім того, його компанії тісно співпрацюють із ТОВ "Еліксир Україна".

Як повідомлялося нами раніше, група "Трансшип" була заснована у 1998 році Андрієм Івановим і займається буксируванням суден, рейдовою перевалкою, наданням флоту в оренду та іншими морськими операціями. Вона має з десяток компаній у своїй структурі із реєстрацією в Україні, тимчасово окупованому Криму, Росії та офшори в Белізі й Панамі. Одна з компаній цієї групи – ТОВ "Краншип", якою керує Іван Ніякий.

Група компаній "Трансшип" та її власник проросійський бізнесмен Іванов вже неодноразово потрапляли у фокус уваги журналістів і правоохоронців. Навесні 2021 року в офісах магната СБУ провела низку обшуків. Ба більше, структури Андрія Іванова підозрювали у виробництві військових суден для країни-агресора.

Ще у вересні 2021 року журналісти "СтопКору" з’ясували: на Одещині проросійський бізнесмен Іванов агресивно витискає з ринку конкурентів, завдає збитків держпідприємствам та незаконно користується державним майном порту в Кілії.

Але ж хто є "зайвими" серед портових операторів?

Виходячи із вищевказаних обставин "зайвими" серед них є ДП "МТП Усть-Дунайськ" та ТОВ "Зерновий термінал Кілія", із яких перший має бути ліквідований після закінчення приватизації, а от другого треба "примусово ліквідувати", що і є джерелом усіх конфліктів на території портового пункту Кілія.

Редакція "СтопКору" неодноразово публікувала розслідування стосовно групи компаній "Трансшип" та їхніх рейдерських, піратських схем протиправного збагачення, кількості кримінальних проваджень та бенефіціарів. Однак, на жаль, поки реакція правоохоронних органів – відсутня.

І саме тому вже сьогодні колаборант і бенефіціарний власник "Трансшип" Андрій Іванов, що неодноразово був викритий у співпраці із Росією та й досі через підконтрольні підприємства здійснює свою господарську діяльність у портах Новоросійська та Кавказу, вчиняє спроби захоплення порту "Усть-Дунайськ", отруєння економічного середовища в порту та знищення конкурентів.

Варто наголосити, що ці обставини можуть стати великою проблемою для нашої держави, адже порт "Усть-Дунайськ" знаходиться на березі річки Дунай уздовж кордону з Румунією – країною НАТО. Саме тому збереження економічної безпеки порту та відновлення державного контролю за стратегічним об’єктом у воєнний час має велике значення для національної безпеки, міжнародних гарантій безпеки збереження суверенітету та територіальної цілісності України.

stopcor.org

Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО

Читайте більше новин по темі: