Реальний фінансист. Велика історія падіння мільярдера Костянтина Жеваго
«Один із найяскравіших представників олігархічного банкінгу» – так характеризує Костянтина Жеваго колишня очільниця Національного банку України Валерія Гонтарева, 58. «Його модель: узяти гроші з усіх можливих ресурсів і спрямувати на розбудову власного бізнесу», – говорить вона.
Гонтарева не добирає слів. «Непорядна людина» – одне з найбільш стриманих її висловлювань на адресу колишнього власника банку «Фінанси та Кредит» (ФіК). Вони зіткнулися під час кризи 2014–2015 років, що оголила головну проблему української банківської системи – зависоку частку інсайдерських кредитів. ФіК був її справжнім втіленням.
За оцінкою НБУ, на початку 2015 року 22 млрд з 29 млрд грн, або три чверті, кредитного портфеля банку Жеваго припадало на позики структурам Жеваго.
Щоб отримати 1,45 млрд грн стабілізаційного кредиту, бізнесмен надав персональну гарантію докапіталізації і погодив графік погашення кредитів пов’язаних компаній. «Він усім своїм майном, яхтами, годинником поручився, що поверне гроші, – пригадує Гонтарева. – Я тоді сказала, що якщо він не виконає персональну гарантію, то залишиться в самих трусах».
Це дозволило у серпні 2015-го виключити банк зі списку проблемних, в якому він перебував сім місяців. Але менш ніж за місяць НБУ відкликав ліцензію ФіК. «Коли довелося розраховуватися з боргами та продавати активи, акціонер у встановлений термін цього не зробив», – каже Гонтарева.
Для цієї статті Forbes спілкувався із Жеваго двічі. Протягом 2,5-годинної розмови мільярдер детально описав свою логіку. Його позиція сьогодні така: держава не захистила активи на окупованих територіях, а отже, не має права вимагати компенсацій за зобовʼязаннями. На його думку, керівництво Нацбанку дискримінувало приватні фінустанови, не надавши їм необхідної підтримки для покриття заборгованостей перед вкладниками. Гонтарева діяла «на догоду не фінансовим, а особистим обставинам», каже він.
На момент ліквідації це був другий за розміром банк – банкрот за активами після Дельта Банку Миколи Лагуна. Зобов’язання перед вкладниками сягали майже 17 млрд грн. Втрата банку, що дозволяв без тяганини отримувати кошти для підтримки інших бізнесів, похитнула, але не повалила один із найдиверсифікованіших бізнесів в Україні.
Неформальна група «Фінанси та Кредит» обʼєднувала підприємства гірничо-металургійної, машинобудівної, фармацевтичної, енергетичної, харчової галузей. «Усі персональні гарантії і застави оскаржені в судах. У нього залишається все», – нарікає Гонтарева в червні 2023-го. Та чи надовго?
Поки «наймолодший мільярдер Європи, який створив свої статки сам», як у 2008 році назвав Жеваго Forbes, залишається під підпискою про невиїзд у Франції, проти нього розслідується з десяток справ на сотні мільйонів доларів. У разі програшу бізнесмен може опинитися за ґратами.
Найсвіжіший сюжет – справа про підкуп керівництва Верховного Суду (ВС), яку веде НАБУ. Жеваго є фігурантом справи про передачу $2,7 млн голові ВС Всеволоду Князєву за «правильне» рішення у справі Полтавського ГЗК.
Жеваго все заперечує, звинувачуючи у своїх проблемах корумпованих чиновників і силовиків, які нібито отримали зелене світло на свої дії в Офісі президента. Чи знайде він вихід із глухого кута?
Кінець імунітету
Прохолодного липневого ранку 2019 року від дитячої шахової школи №1 міста Горішні Плавні, де виборча комісія завершувала підрахунок голосів, відданих за кандидатів на позицію народного депутата, від’їхали два чорних Mercedes Geländewagen. В одному з них сидів самовисуванець Костянтин Жеваго, який був депутатом Ради шістьох скликань. У супроводі охорони він повертався до Києва, не дочекавшись результатів голосування.
На шосту ранку 22 липня було опрацьовано 35% протоколів. Відрив лідера, 25-річного «слуги народу» Олексія Мовчана, не залишав Жеваго шансів на перемогу. «Виборчі пушки відгриміли, вони зрозуміли, що це кінець», – згадує Мовчан, який до потрапляння у парламент був проєктним менеджером «Prozorro.Продажі». Він випередив опонента на 18,8%.
Горішні Плавні до 2016 року мали назву Комсомольськ. Місто вважалося вотчиною мільярдера з кінця 1990-х, говорить Мовчан. На трьох гірничозбагачувальних комбінатах (ГЗК) Ferrexpo працевлаштована пʼята частина мешканців 50-тисячного міста. З родинами це третина електорату.
Народний депутат з 1998 року, Жеваго навчився мобілізовувати мешканців міста під вибори. Мовчан бачив, як працівників комбінатів автобусами звозили на виборчі дільниці просто в уніформі. Застосування адмінресурсу – не єдина причина електоральних успіхів бізнесмена. Рясні інвестиції в інфраструктуру регіону, пільгові кредити для працівників, вищі, ніж у конкурентів, зарплати – все це спонукало місцевих жителів щоразу віддавати перевагу перевіреному кандидатові. «Він тут завжди був першим після Бога», – говорить Мовчан.
Що пішло не так у 2019-му? «Схоже, команда Жеваго переоцінила свої сили, не повіривши, що якийсь пацан може його перемогти», – припускає Мовчан. Інша причина, за його версією, пов’язана із падінням банку. Працівники підприємств Жеваго, які тримали гроші у «Фінанси та Кредит», не пробачили акціонеру втрату заощаджень.
Втративши депутатську недоторканність, бізнесмен залишив країну і більше не повертався. «Саме тоді у нього по-справжньому все посипалося», – говорить Мовчан.
Банк
«Костя – боєць і фінансовий геній, – говорить Олексій Кучеренко, 62. – Злий чи добрий – покаже час». Колись Кучеренко був головою Запорізької області, міністром ЖКГ та молодшим бізнес-партнером Жеваго по Полтавському ГЗК, «АвтоКрАЗу» та ФіК. Кучеренко не вірить, що екскомпаньйон свідомо «положив» банк. «Це було його дитя, яке він обожнював і намагався рятувати», – говорить він.
Чому не вийшло? «Банки, які належать одному акціонеру, більш вразливі, – розмірковує Кучеренко. – Можливо, десь втратив контроль». Він втратив заощадження, які зберігалися на рахунках ФіК. Голова асоціації вкладників ФіК Максим Гарус наздоганяє Жеваго з 2015 року, намагаючись отримати хоч щось із 500 млн грн заборгованості перед 600 вкладниками банку.
Напередодні відкликання ліцензії Жеваго, за словами Гаруса, пропонував великим кредиторам увійти в капітал банку, обмінявши свої депозити на акції з подальшим їх викупом. Угода не склалася. «Зараз він направляє вкладників у Фонд гарантування (ФГВФО) – мовляв, вимагайте там», – каже Гарус.
На червень 2023-го ФГВФО виплатив кредиторам ФіК 10,5 млрд грн, з яких отримав 3 млрд грн коштом реалізованого майна банку, підрахував Гарус. Жеваго, за його даними, залишається винним 7,5 млрд грн фонду і ще 5,5 млрд грн фізичним особам, на яких не поширювалося державне гарантування. Додайте заборгованість перед НБУ за кредитами рефінансування (6,2 млрд грн) та кредитами юридичних осіб (близько 6 млрд грн).
Посадові особи ФіК вивели майже 5 млрд грн перед його банкрутством, повідомляв у 2018 році ФГВФО. Гонтарева і Гарус стверджують, що Жеваго не припиняв кредитувати пов’язані компанії за рахунок стабкредитів, навіть коли банк було визнано проблемним. ФГВФО оцінює суму заподіяних банку збитків у 46 млрд грн.
У березні 2023-го Господарський суд Києва для забезпечення цього позову заарештував частки бізнесмена (по 50,3%) у трьох ГЗК. У стягненні цих коштів Гарус бачить ледве не єдину можливість компенсувати збитки кредиторів. Рішення першої інстанції він очікує до кінця 2023 року, але прогнозує, що суди розтягнуться на роки.
Цей епізод, імовірно, лише частина претензій, які держава висуває Жеваго за мотивами банкрутства його банку. Питання до Жеваго щодо різних епізодів є у Генпрокуратури, СБУ, НАБУ, Національної поліції і ДБР.
У веденні останнього – кримінальна справа щодо крадіжки з ФіК $113 млн. Про можливу причетність Жеваго до організації схеми ДБР оголосило у серпні 2019-го. У травні 2023-го Печерський суд заарештував цю суму на швейцарських рахунках бізнесмена. «Якщо суд визнає Жеваго винним у скоєнні злочинів, які йому інкримінують, вирок передбачатиме позбавлення волі», – говорить керівний партнер українського офісу юридичної фірми Wolf Theiss Тарас Думич.
Довести причетність самого Жеваго до виведення коштів із банку поки що не вдавалося. Він публічно звинувачував у махінаціях за своєю спиною менеджмент, зокрема колишнього СЕО ФіК Володимира Хливнюка. Співрозмовники Forbes у НБУ та Фонді гарантування сумніваються, що Жеваго міг не знати про те, що відбувається з банком.
Мені сказали: або ви сплачуєте таку суму грошей і ми це продаємо суспільству, що ми «розчохлили» олігарха, або ви не платите таку суму грошей, після чого їдете, - Костянтин Жеваго
По-перше, $113 млн виводилися через австрійський Meinl Bank та ліхтенштейнський Bank Frick & Co. ФіК співпрацював з ними із середини 2000-х, клієнтом однієї з установ була кіпрська Nosterno Ltd, бенефіціаром якої (принаймні на момент угод) був помічник Жеваго Руслан Демченко.
По-друге, ФіК активно кредитував бізнес свого власника («АвтоКрАЗ», «Артеріум», «Росава» тощо). Структури, що асоціюються з Жеваго, викупили у збанкрутілого банку кілька великих боргових зобовʼязань. Слідчі вимагають допиту Жеваго на території України. Адвокатам бізнесмена, якого затримали 27 грудня 2022-го за запитом ДБР у Куршевелі, поки що вдається відмовити суд французького міста Шамбері від екстрадиції бізнесмена в Україну.
Жеваго каже, що не хоче повертатися через конфлікт із чинною владою. «Я готовий зустрітися з вами у будь-якій країні світу або провести відеоконференцію», – говорить він, маючи на увазі українських слідчих. Він не хоче, щоб його показували «в кайданках по телебаченню задля свого піару».
Переломний момент
На початку серпня 2019 року Костянтина Жеваго запросили в Офіс президента, щоб обговорити питання врегулювання боргів, які залишилися після банкрутства ФіК. «Перша зустріч була в кабінет Богдана на другому поверсі, – розповідає Жеваго. – Друга – того ж дня на четвертому поверсі, вже із Зеленським, всього сім-вісім людей».
Тодішній керівник ОП Андрій Богдан стверджує, що не зустрічався із Жеваго особисто і ніколи не просив від нього послуг чи виплат. Він пригадує лише одну спільну нараду за участю Жеваго – обговорювалася заборгованість банків за кредитами рефінансування. «Представники Нацбанку підготували довідку щодо заборгованості, зокрема й із ФіК, – каже Богдан. – Суму не памʼятаю».
Тодішній прем’єр Олексій Гончарук був присутній на другій зустрічі. За його словами, метою було домовитись із колишніми власниками банків на прийнятних для держави умовах. «Жеваго стверджував, що виконати зобов’язання не може, і пропонував якісь не вигідні для держави умови», – говорить Гончарук. Він не памʼятає інших подробиць.
Розмова зводилася до необхідності компенсувати збитки банку, згадує Жеваго. Проте висунуті на зустрічі суми претензій здалися йому завищеними. «Мені сказали: або ви сплачуєте таку суму грошей і ми це продаємо суспільству, що ми «розчохлили» олігарха, або ви не платите таку суму грошей, після чого їдете», – говорить Жеваго. За його словами, переважно говорив Богдан, а президент погоджувався.
«Я сказав, що заплачу будь-яку суму, яку мені присудить Верховний Суд», – каже бізнесмен. Одна з вимог, за словами Жеваго, стосувалася погашення кредитів суднобудівного заводу «Залів», який він втратив в анексованому Криму, і Стахановського вагонобудівного заводу, який залишився на неконтрольованій території Луганської області. «Я сказав: вибачте», – розповідає Жеваго, не розкриваючи інших деталей.
Його пресслужба уточнила, що тільки ці два підприємства отримали від ФіК кілька сотень мільйонів доларів. Угода, яку запропонували Жеваго, нічим не відрізнялася від пропозиції власникам інших проблемних банків і йшла не від ОП, а від НБУ і ФГВФО, пригадує Богдан. «Рамка була такою: ви не ходите по судах і не пропонуєте хабарі, тому що з нами неможливо домовитись, – розповідає він. – Виплатіть частину заборгованості, частину реструктуризуємо, а частину, яка стосується неліквідного майна, що залишилося під окупацією, спишемо».
Жеваго, за його словами, відкинув цю пропозицію. «Маючи багаторічну практику в судах, пан Жеваго вирішив, що йому дешевше тягати це роками в судах і корупційно виграти ці справи, не сплачуючи нічого державі», – говорить Богдан.
Жеваго стверджує, що після того, як не вдалося домовитись, керівник ОП наказав генпрокурору Руслану Рябошапці відкрити проти нього кримінальну справу. Богдан це заперечує. Рябошапка не відповів на повідомлення за номером, який є в розпорядженні редакції.
«Після звільнення Богдана від Жеваго глобально відстали, – говорить співрозмовник Forbes в ОП. – Тривали суди, він собі жив спокійно». Допоки не почалося вторгнення. Співрозмовник Forbes у керівництві фракції «Слуга народу» стверджує, що ОП запропонував Жеваго виділити на допомогу армії $60 млн, але той відмовив.
Бізнесмен заперечує факт такої пропозиції. Увага до мільярдера повернулась у серпні 2022-го – після сюжету «Батальйон «Монако», в якому Жеваго помітили на власній яхті під назвою «Z» вартістю $70 млн. «Це спровокувало низку перевірок на його підприємствах», – кажуть двоє співрозмовників Forbes (один – в ОП, інший – у правоохоронних органах). «Зеленський моніторить розслідування журналістів, а потім порушує питання або на засіданнях РНБО, або в особистих розмовах з очільниками правоохоронних органів», – каже працівник ОП на умовах анонімності.
У жовтні 2022-го детективи БЕБ прийшли з обшуками у справі заниження рентних платежів в офіси Полтавського та Єристівського ГЗК, а в листопаді обшуки відбулися на підприємствах корпорації «Артеріум», яку підозрюють у діяльності в РФ. Тоді ж держава передала контроль над «АвтоКрАЗом» Міноборони. Міністр Олексій Резніков пояснив це рішення невиконанням виробником вантажівок оборонних замовлень.
Справа «АвтоКрАЗу»
2014 року Міноборони, за даними «АвтоКрАЗу», закупило 100 автомобілів КрАЗ, 2015-го – 599, 2016-го – 241, 2017-го – 273, 2018-го – 59. Близько 1000 автомобілів придбала Нацгвардія, понад 500 – Держприкордонслужба. Загалом «АвтоКрАЗ» поставив військовим 2772 вантажівки. «З 2019 року закупівлю військових автомобілів КрАЗ українськими силовими відомствами було припинено, – повідомляла компанія. – Пріоритет отримали МАЗи і «Богдани».
У 2017 році Господарський суд Києва за позовом Мі-ноборони оштрафував «АвтоКрАЗ» на 1,8 млн грн за прострочення поставки вантажних автомобілів на 30 днів. Одна з головних претензій від воєнних – низька якість кременчуцьких вантажівок.
У 2016-му радник міністра оборони Юрій Бірюков опублікував частину звіту ЗСУ щодо продукції КрАЗу. За цими даними, у 2014–2015 роках Міноборони закупило на заводі 811 вантажівок на 863,5 млн грн. На цю техніку припало 824 поломки. Особлива проблема виникла з електрогенераторами – 173 виявилися неробочими. Міністерство двічі зупиняло прийом техніки, вимагаючи заміни генераторів.
Після 24 лютого Міноборони закупає чеські «Татри», каже Жеваго. За його словами, міністерство відмовилося сплачувати курсову різницю за вироблені раніше машини і не погоджується передплачувати майбутні замовлення, навіть під гарантії виконання держзамовлення.
До кінця 2023 року «АвтоКрАЗ» виробить 100 вантажівок, обіцяє міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Жеваго планує оскаржити націоналізацію.
Ворог №1
Головне завдання Жеваго в 2023 році – захистити ключовий актив своєї групи, Полтавський ГЗК (ПГЗК). Комбінат, який Жеваго взяв під контроль у 1995–2002 роках, володіє найбільшими запасами залізняку в Європі. Це дозволяє Жеваго входити до пʼятірки найбагатших українців. У 2021-му Forbes оцінив його статки у $2,4 млрд, в грудні 2022-го – в $1,4 млрд.
На відміну від інших українських ГЗК, Полтавський фокусується на виробництві якісних котунів – продукції з високою доданою вартістю. «ПГЗК входить у п’ятірку найбільших світових постачальників залізорудних окатків», – говорить керівник консалтингової фірми MCI Олександр Сірик. Через це комбінат вважається одним із найпривабливіших інвестиційних обʼєктів на ринках, що розвиваються.
Полтавський ГЗК: капіталізація, прибуток, виробництво
Влітку 2007 року материнська компанія Полтавського ГЗК – швейцарська Ferrexpo – розмістила свої акції у Лондоні. Ринок оцінив її у $1,67 млрд. Жеваго став першим українцем, який вивів свою компанію на основний майданчик Лондонської фондової біржі.
У середині червня 2023 року ринкова капіталізація Ferrexpo дорівнювала $765 млн. Після арешту у Франції Жеваго пішов з правління групи, а ще до того його частка у компанії зменшилася з 50,3% до 49,5%. «Акції Ferrexpo виглядають як дуже недооцінені», – каже голова аналітичного департаменту Eavex Capital Дмитро Чурін. Це пояснюється, за його словами, ризиками воєнного стану в Україні, а також проблемами Жеваго через банкрутство ФіК.
У 2022 році виробництво Ferrexpo впало на 46%. Доходи скоротилися на 50%, до $1,25 млрд, чистий прибуток – майже в чотири рази, до $220 млн. «Компанія пройшла рік краще, ніж інші українські металурги», – говорить Сірик. Причина – в орієнтації на східноєвропейський ринок та віддаленості від зони бойових дій, додає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Серед переваг Ferrexpo – кілька сотень власних вагонів і річковий флот на Дунаї. «Окремим важливим фінансовим чинником для Ferrexpo є те, що компанія не має боргів, тому може дозволити вільно планувати грошові потоки від бізнесу», – каже Чурін.
Влада думає над націоналізацією ПГЗК, казав Forbes у грудні 2022-го один з керівників партії «Слуга народу». Зробити це поки що не вдається. «Акції Ferrexpo котируються на біржі, відтак постраждають іноземні інвестори», – зазначає посадовець.
За однією з версій, для здобуття контролю над однією з найбільших гірничодобувних компаній України ОП нібито планував скористатися суперечкою між Жеваго і VS Energy за Полтавський ГЗК, яка тягнеться з 2005 року.
Ось її суть. На початку нульових за контроль над ПГЗК боролися Жеваго і VS Energy, серед бенефіціарів якої були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер, та їхні партнери. Разом вони сконцентрували 40,19% акцій компанії. У 2002-му Жеваго домовився з росіянами про викуп їхньої частки за $27 млн.
У 2005 році росіяни вирішили, що продешевили, й оскаржили угоду трирічної давнини в суді. Начебто крапку у справі, яка тривала майже 10 років, було поставлено в 2015-му Вищим господарським судом, який став на бік Ferrexpo.
У вересні 2022-го Північний апеляційний господарський суд досить несподівано визнав недійсною угоду 20-річної давнини і повернув 40,19% акцій чотирьом компаніям, які належать колишнім акціонерам Полтавського ГЗК.
У квітні 2023-го Верховний Суд став на бік Ferrexpo, частково задовольнивши касаційну скаргу. Один з керівників «Слуги народу» каже, що держава розглядала можливість націоналізації 40,19% ПГЗК після повернення російським бенефіціарам. Перемога перетворилася для Жеваго на чергову проблему.
НАБУ підозрює колишнього голову ВС Всеволода Князєва та інших суддів у отриманні $2,7 млн за винесення рішення на користь Ferrexpo. На плівках, оприлюднених НАБУ, чути голос акціонера, схожий на голос самого Жеваго. Його процесуальний статус на момент публікації цієї статті залишався невідомим. Один із юристів Жеваго на умовах анонімності каже, що дуже здивується, якщо Жеваго не буде висунуто підозру в цій справі.
Бізнесмен упевнений, що за спробами росіян відсудити комбінат і «справою Князєва» стоїть Ігор Коломойський. До чого тут він?
Коломойський зацікавився Полтавським ГЗК ще у 2007–2008 роках. Разом із Геннадієм Боголюбовим сконцентрував близько 10% акцій Ferrexpo і намагався увійти до наглядової ради компанії. Зіткнувшись із протидією мажоритарного власника, вони продали акції. В інтервʼю «Фокусу» Жеваго стверджував, що Коломойський і Боголюбов заробили на акціях майже в пʼять разів більше, ніж витратили.
Прямого зв’язку Коломойського зі справою ПГЗК немає. Опосередкований звʼязок із групою «Приват» прослідковується через громадянку Кіпру Ісідору Сіахініан Софію, яку з 2016 року вказано як директорку чотирьох іноземних компаній – продавців 40,19% акцій ПЗГК. Її ж вказано бенефіціаркою компаній «Вікор М» та «Веріса», які, за оцінкою YouControl, мають стосунок до неформальної групи «Приват». Ще одне непряме свідчення.
За даними джерела Forbes, знайомого з обставинами справи, головуюча на судовому процесі в Північному апеляційному господарському суді Людмила Кропивна є подругою колеги-судді Марини Барсук – дружини адвоката Віктора Барсука. У 2021 році, за даними «Слідства.Інфо», він працював в офісі Ігоря Коломойського.
Звʼязок Коломойського із VS Energy прослідковується через Нікопольський завод феросплавів, який контролюється «Приват» та EastOne Віктора Пінчука. Впродовж двох років, до 2015-го, до наглядової ради НЗФ входив Михайло Спектор, який з 2005-го керував українськими активами VS Energy. Того ж року він залишив посаду президента «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна».
Спектор, за даними ЕП, перебував у наглядовій раді НЗФ у рамках домовленостей, досягнутих наприкінці 2005-го року Коломойським та Боголюбовим із Пінчуком про обʼєднання феросплавних активів. Третьою стороною під час створення холдингу виступали запрошені як посередники Михайло Воєводін (за даними низки розслідувань – один із бенефіціарів VS Energy) і його партнери Михайло Спектор та Олександр Бабаков, стверджує видання.
«NV Бізнес», посилаючись на рішення Лондонського суду, писало в лютому 2023-го, що Коломойський продав 50% акції Криворізького залізорудного комбінату за $926 млн Михайлу Воєводіну.
Чи є у Жеваго план порятунку Ferrexpo? «Ferrexpo не треба рятувати, – відповідає він. – Компанія має в капіталі найбільших у світі акціонерів – BlackRock та JP Morgan Asset Management. Акціонери, котрі разом зі мною вклали в компанію $3,2 млрд, мають право захистити себе самі».
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
Читайте більше новин по темі:
