ПВК «Конвой»: дорога авантюра афериста Пікалова
Після пригожинського заколоту ПВК «Вагнер» залишила український фронт, але співпрацювати з найманцями російська армія не перестала. Під російськими прапорами виступають військові, напіввоєнні та квазівоєнні формування. Замість найманців їх називають «добровольцями», а замість ЧВК — бойовими армійськими резервами, але їхня суть від цього не змінюється. Приклад – приватна «військово-охоронна» організація «Конвой». Моторошна суміш: найманство, комерція та ідеологія карнавального козацтва. Особливих успіхів «Конвою» на фронті не помічено, натомість на неї йде чимало грошей. Лише за півтора місяці 2022 року ПВК отримала 437,5 млн рублів благодійними пожертвами. Більше половини – від компанії Аркадія Ротенберга та банку ВТБ. Центр " Досьє " розповів історію ПВК "Конвой" - і про шляхи її фінансування.
«Учні жеруть все!!!!! Удава з’їли, мавпу... жеруть кішок, собак... Це для них нормально!» — у розпачі писав із Центральноафриканської республіки російський інструктор Костянтин Пікалов у липні 2018 року. Через рік журналісти видання The Insider назвуть його правою рукою Євгена Пригожина і полковником. Насправді Пікалов — скоріше Остап Бендер від світу кондотьєрів. Як він опинився в ЦАР, до кінця не відомо, але з його послань знайомому офіцеру ГРУ видно, що «права рука Пригожина» погано уявляла собі, як упоратися з інструктажем місцевих військових.
«Учні за рівнем IQ (~0,8) - це діти 5-6 клас наш !!!! Вчити доводиться з нуля! Але найскладніше буде - це керувати реальними операціями! — нарікав Пікалов. - Якщо є матеріал класичний - йшли !!!! Аналіз, планування, виконання… Мені потрібна засідка, наліт, пошук… Якщо є досвідчена людина, яка поїде сюди – порекомендуй!»
До 2023 року Костянтин Пікалов із позивним «Мазай» стане головою власного загону найманців на війні з Україною та почне отримувати сотні мільйонів рублів пожертвами від державних структур та друга президента.
14 листопада 2022 року ПВК «Конвой» зареєструвала телеграм-канал і одразу ж розмістила оголошення про набір добровольців до козацької роти на війну з Україною. Вимог всього дві: треба бути чоловіком і молодше 60 років. Решті навчать.
Незабаром нова ПВК отримала свою базу в Криму біля села Перевальне. На анексованому півострові «Конвой» працює через філію під назвою «165-й Навчальний центр». Він був зареєстрований у травні 2023 року, але діяльність розпочалася раніше. Кримський «Навчальний центр» привласнив собі найменування давно неіснуючого 165 навчального центру Міноборони СРСР. У ньому з 1965 до 1991 року осягали тонкощі професій розвідника та диверсанта іноземні військові та учасники зарубіжних національно-визвольних рухів.
Комплекс у Криму прилягає до військового полігону Міноборони та в кілька разів перевершує його за розмірами. Передбачені ділянки для різних видів стрілянини (з пістолетів, автоматів, снайперських гвинтівок, ручних та великокаліберних кулеметів, гранатометів та з озброєння рейдово-ударних машин). Окрім стрільбищ у навчальному центрі є тактичне навчальне поле, містечко гранатометання, автодром, житлове містечко та господарські споруди.
«Конвой» підтримує голова окупованого Криму Сергій Аксьонов . Контракти бійці укладають із самим «Конвоєм» або з військовою частиною 22179 — 150-ю мотострілецькою дивізією. Водночас до її складу «Конвой» не входить — він має власну бойову ділянку та свою лінію підпорядкування.
На початку 2023 року «Конвой» налічував 261 особу у штаті, випливає з наявних у розпорядженні «Досьє» документів найманців. У загін входили управління, штаб, служби зв’язку, інженерна та медична служби, служба ракетно-артилерійського озброєння, служба матеріально-технічного забезпечення, два розвідувально-штурмові та два штурмові взводи, комендантський взвод, артдивізіон, взвод вогневої підтримки та відділення розвідки. За словами російських військових, котрі взаємодіяли з «Конвоєм», улітку 2023 року у складі загону воювало вже близько 400 бійців. За інформацією «Досьє», бойова ділянка ЧВК знаходиться у Херсонській області.
Утримання такого господарства коштує серйозних грошей: добровольці готові боротися з «укрофашизмом» не менше ніж за 200–300 тисяч рублів на місяць.
"Крим.Реалії" писали, що "Конвой" тримають місцеві бізнесмени, яких до цього схиляє призначений Росією губернатор Сергій Аксьонов. Якщо це й так, мабуть, ці гроші йдуть за чорними схемами за готівку. Центр «Досьє» вивчив банківські дані структур «Конвою» та виявив інші джерела фінансування. Лише за півтора місяці осені 2022 року "Конвой" отримав 437,5 млн рублів. З них 120 млн. від компанії друга Путіна, ще 200 — від держбанку, а решта — від ніяк не пов’язаних із ПВК паливних компаній.
Частину вмісту «Конвой» справді отримує із Криму, але не від місцевих бізнесменів. Гроші списуються з рахунку АТ "Санаторій Ай-Петрі". Наприклад, 16 жовтня 2022 санаторій пожертвував козацькому товариству «Конвой» 120 млн рублів. До 2018 санаторій належав республіці Крим, але у 2018 був приватизований і опинився в господарстві Аркадія Ротенберга. За його словами, він володіє санаторієм через Керівну компанію інфраструктурних проектів (УКІП).
Журналісти зателефонували генеральному директору компанії Неллі Шатовій, що управляє нею, і поцікавилися, на які благодійні цілі вони перерахували «Конвою» гроші. Сума в масштабах санаторію значна: за даними СПАРК, у 2022 році при виручці трохи менше 505 млн рублів прибуток підприємства склав 25800000 рублів, тобто «Конвою» вони пожертвували вчетверо більше, ніж заробили. Пані Шатова уважно вислухала, пообіцяла уточнити та обов’язково передзвонити. Але не передзвонила.
Крім структури Ротенберга, приватну військову компанію безпосередньо фінансує один із найбільших банків — ВТБ, 69% акцій якого належить державі.
28 вересня 2022 на рахунок «Конвою» надійшли 100 млн рублів з рахунку благодійного фонду «ВТБ Країна», а 5 жовтня 2022 - ще 100 млн рублів прямо з рахунку ВТБ. І це при тому, що 2022 рік завдав банку рекордних збитків через санкції.
Згідно зі звітом «ВТБ Країни», лише у 2022 році на благодійні програми через фонд банк витратив 1,6 млрд рублів. За програмою "Патріотизм і традиції країни", до якої теоретично можна віднести пожертву "Конвою", - 423,7 млн рублів. Тобто, навіть якщо платежі були разовими, то половина річних витрат «ВТБ Країни» «на патріотизм» пішла до ПВК. Але точно сказати, як розподілялися кошти, не можна: так званий звіт благодійного фонду ВТБ насправді — книжка з картинками, де взагалі не вказано конкретних сум і адресатів пожертвувань. Центр «Досьє» направив до прес-служби ВТБ питання про розміри та цілі пожертв на адресу «Конвою», але відповіді не отримав. Проте банк уже не вперше приходить на допомогу владі Криму: після анексії півострова саме менеджери ВТБ допомогли налагодити банківську систему на півострові.
У 2014 році Крим ризикував залишитися без банківської системи зовсім: українські гравці, наприклад, "Приватбанк", залишили півострів, а російські не приходили, побоюючись санкцій. Як писало видання Republic, Путін доручив вирішити це питання особисто Андрію Костіну із ВТБ. У результаті ВТБ передав уряду півострова невеликий актив — банк із сьомої сотні під назвою РНКБ. "Це був нікому не потрібний, нікуди не вбудований банк", - описував РНКБ для Republic співрозмовник з банківської галузі. Завдяки складним схемам за участю влади Криму новий банк швидко накачали грошима, і РНКБ, забравши собі відділення і навіть банкомати "Приватбанку", що пішов, став найбільшим на півострові. Водночас керувати ним ще довго фактично продовжували московські менеджери ВТБ. А у березні 2023 року — коли ВТБ вже потрапив під всілякі санкції — РНКБ знову офіційно став донькою держбанку.
Ще одне джерело фінансування «Конвою» виявилося несподіваним. У вересні-жовтні 2022 року ПВК отримала 109,5 млн рублів на благодійні цілі від новосибірського ТОВ «Промресурс». Компанія торгує твердим паливом, і Центр «Досьє» не виявив жодних зв’язків із Кримом. За останні п’ять років «Промресурс» не мав навіть держконтрактів. 2022 компанія і зовсім закінчила зі збитком в 24,7 млн рублів. Основний власник фірми Вадим Присяжнюк не зміг назвати причини такої щедрості, але запевнив, що гроші пішли «на добрі цілі». Назвати загальну суму пожертв він також відмовився.
Зрештою, останній загадковий благодійник ПВК за півтора місяці — московське ТОВ «Коал Трейдінг». У листопаді 2022 року воно пожертвувало «Конвою» 8 млн рублів, хоча весь річний прибуток компанії склав 14 млн. «Коал Трейдинг» повністю належить генеральному директору Олександру Бобирю, у профілі — торгівля паливом, публічної інформації про діяльність компанії немає. Сам Бобир — операційний директор групи компаній «Михайлів та партнери», яка займається юридичним та бізнес-консалтингом. Поки Бобир фінансує найманців, «Михайлів та партнери», як зазначено на їхньому сайті, «у світлі подій 2022 року» допомагають клієнтам «уникнути втрат прибутку та активів», а також вирішують питання «з релокації бізнесу» та створення «запасного аеродрому». Олександр Бобир відповів на дзвінок «Досьє» та вислухав питання про перерахування грошей «Конвою», але швидко звернув розмову: «Я зобов’язаний відповідати на це запитання? Ні? Тоді я вважаю за краще закінчити розмову».
Схема фінансування проста і, очевидно, незаконна. Пожертвування від державних та навколодержавних корпорацій надходять на рахунок Санкт-Петербурзького козачого товариства "Конвой" (СПбКО). Жодних слідів якоїсь громадської діяльності козаки останніми роками не залишили. Сайту товариство немає, сумна сторінка у «ВКонтакті» з 458 передплатниками не оновлюється понад два роки, а останнє повідомлення про проведений «Конвоїм» захід датується січнем 2016 року.
Козача організація «Конвой» у свою чергу перераховує гроші на рахунок ТОВ «Військово-охоронна компанія „Конвой“». За півтора місяці восени 2022 року так було перераховано 85 млн. рублів. Військове спорядження, яке можна придбати відкрито (бронежилети, обмундирування, намети, медичне майно), козаки оплачують безпосередньо з власного рахунку.
Переведення в готівку грошей на витрати відбувається зовсім нехитро: кошти з рахунку ВОК «Конвой» переводяться Пікалову як «позики засновнику». Судячи з документів, він займає приблизно 60 млн рублів на місяць.
СПбКО «Конвой», назване на честь імператорського конвою, заснували у 2009 році майбутній голова ПВК Костянтин Пікалов, козачий діяч з Петербурга Ігор Юрченко, ще один активіст козачого петербурзького руху та відеоблогер Василь Ящиков, керівник ансамблю історик козацтва Олександр Червоненко. У реєстрації товариства їм допоміг князь Дмитро Романов – троюрідний племінник імператора Миколи Другого. До князівського клопотання, як пише в листі подяки Ігор Юрченко, багаторазові безуспішні спроби зареєструвати СПбКО «Конвой» тривали з 2005 по 2009 рік.
Військовий досвід Костянтина Пікалова обмежується терміновою службою при військовому училищі. Закінчив у Петербурзі середню морехідку, він із молодих нігтів — приватний охоронець. Як він сам писав у 2016 році у резюме: «З 1993 року, починаючи охоронцем, безперервно працював у Москві, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області у приватних охоронних підприємствах «Відас»; "Компетентність"; "Апіс"; "Цеста"; "Охоронно-розшукове агентство". Приватні детективні підприємства: «Бюро приватних розслідувань» та «Охоронно-розшукове бюро». Очолював деякі приватні охоронні підприємства та асоціацію охоронних та детективних підприємств Санкт-Петербурга та Ленінградської області».
У графі «освіта» Пікалов зазначив, що окрім Ленінградського морехідного училища (середня технічна освіта) закінчив у 1994 році школу приватних охоронців, у 1996 році — приватну школу охоронців «Професіонал», а в 2007 році отримав диплом юриста в Північно-Західній академії державної служби. Мав намір писати дисертацію на тему «Участь російського козацтва у державній охороні», але за десять років так і не написав.
Додаткову освіту Костянтин Пікалов намагався здобути у школі державного управління імені Кеннеді Гарвардського університету. У своєму резюме він зазначив, що є автором проекту «Російська правда» — варіації популярної серед силовиків конспірологічної теорії «Концепція громадської безпеки». Фундаментальна праця КОБ «Мертва вода» колективу авторів, які називають себе Внутрішнім Предиктором СРСР, визнана в Росії екстремістською. За словами Пікалова, проект був «орієнтований на створення макета нових принципів законотворчості у Росії». Для цього група під його керівництвом вивчала «найдавніші трактати, священні писання та сучасні інтерпретації робочих систем, моделей державності». Після отримання резюме Пікалову у Гарварді відмовили.
До початку війни в Україні у 2014 році ні про яку участь у військово-охоронних заходах його козацьке суспільство не було помічено. Козаки вбиралися в уніформу Імператорського конвою часів останнього самодержця (яскраво-червоні черкески, папахи, погони-еполети, шашки та обов’язкові для сучасного козацтва навіть у пішому строю нагайки), «охороняли» церковні заходи, влаштовували літній табір для дітей іншими козацькими та псевдокозацькими організаціями Петербурга. За даними The Insider, у вересні 2014 року Пікалов разом із козаками приїхав на Балкани — нібито на фольклорний фестиваль. Насправді їх найняв Костянтин Малофєєв , щоб допомогти на виборах кандидату-націоналісту Мілораду Додіку. Додік переміг, силова підтримка не знадобилася, і козаки відлетіли назад до Росії.
Судячи з документів, які опинилися у розпорядженні «Досьє», приблизно з середини 2014 року Костянтин Пікалов та Ігор Юрченко починають спроби зайти на ринок військових послуг. За даними The Insider, у 2014 та 2017 роках Пікалов літав до міст біля українського кордону — іноді з вагнерівськими бойовиками, наприклад, начальником служби зв’язку Миколою Хаматкоєвим. .
Але на той момент Пікалова мало турбувала спільність із «повсталим проти київського режиму народом Донбасу» та участь в українській війні. Навпаки, його увага звернулася далеко за межі регіону. Приватний охоронець із чвертьстолітнім досвідом намагався перетворитися на майстра закордонних операцій.
Приватну «військово-охоронну компанію „Конвой“» козацьке товариство заснувало у січні 2015 року, але жодних видимих проектів, відомих контрактів чи фінансових успіхів у неї не було.
Не можна сказати, що Костянтин Пікалов не намагався. Центр «Досьє» виявив безліч його ініціатив із колосальним замахом — і нульовим результатом. Чого варті, наприклад, проект будівництва «розумного міста» у Буркіна-Фасо, який мав створити «єдину базу управління безпекою», підвищити суспільну безпеку та економічну стабільність для африканців. Або прохання про державне фінансування для створення «державної військово-цивільної кабельно-бездротової мережі зв’язку захищеного характеру вітчизняної локалізації». Або спроби організувати постачання карабінів "Сайга" від Концерну "Калашников" на Мадагаскар. Не стомлюватимемо подробицями, оскільки далі презентацій бізнес не пішов.
Реальне становище з грошима в «Конвої» чудово характеризують обіцянки Пікалова своєму хорошому знайомому Станіславу Полузанову — військовому перекладачеві і, як випливає з документів, які є в розпорядженні Центру «Досьє», офіцеру ГРУ. Полузанов просив Пікалова нарешті заплатити за переклад статуту «Конвою» арабською мовою, але грошей у того не було: «З усіма обов’язково розрахуємось, хто допомагав і робив роботу… Зараз зовсім туго!»
2018 року Пікалов встиг попрацювати в Африці на проектах Євгена Пригожина. У доступних «Досьє» документах кадрової служби «Вагнера» є запис про те, що його було прийнято до компанії у липні 2018 року з особистим номером М-5904. Але жодних інших записів про нього у штатних розкладах немає — можна з великою впевненістю припускати, що до бойових підрозділів «Вагнера» Пікалов не входив. Ймовірно, його приписали до групи радників чи служби безпеки.
За даними The Insider, "Мазай" охороняв кандидатів у президенти Мадагаскару, яких підтримував Євген Пригожин, а потім вирушив до Центральноафриканської республіки, де нібито вирішував усі питання "Вагнера" і був єдиним, хто розмовляв на рівних із Пригожиним. Втім, Центр «Досьє» не зміг виявити підтверджень високого становища Пікалова в ЦАР. Він має кваліфікацію в галузі особистої охорони, але його цінність як фахівця у військових операціях в Африці є дуже сумнівною. Беручи участь у навчанні місцевих силовиків та передбачаючи керувати ними у реальному бою, Пікалов просив офіцера ГРУ Станіслава Полузанова вислати хоч якісь навчальні матеріали.
Навряд чи такий інструктор займав у «Вагнері» вище становище, ніж справжні фахівці, наприклад «Ратибор»-Кузнєцов або «Лотос»-Елізаров, які закінчили елітні військові училища, що мають багаторічний досвід служби у спецназі російської армії і воювали з «Вагнером» в Україні, Сирії та Африці. А після 2019 року жодних відомостей щодо взаємодії Пікалова зі структурами Пригожина взагалі немає. Іноді вони співпрацювали з одними й тими самими людьми — але це можна пояснити. Кругообіг кадрів у приватних військових і найманців йде постійно, люди переходять від Вагнера до «Редута», з «Редута» до «Конвою», до інших структур, іноді навіть до «офіційної» армії, а іноді й повертаються до колишнього роботодавця.
Швидше за все, африканський проект був не взаємодією структур «Вагнера» та «Конвою», а особистою «халтуркою» Пікалова. Не виключений і конспірологічний варіант: можливо, Пікалов, який тісно спілкувався з представниками військової розвідки, був нав’язаний Пригожину з боку ГРУ або виступав у ролі агента.
Як випливає з документів, керівництво «Конвою» використовує матеріали The Insider про зв’язки з Пригожиним, щоб доводити існування своєї ПВК у переговорах. Але «Конвой» — це зовсім не «Вагнер», а Пікалов далеко не рівня бунтівного олігарха. Скоріше це його антипод. Ручний та безпечний для влади.
Низка невдалих і дрібних проектів Пікалова перервалася з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Через величезні втрати російської армії на фронт беруть будь-кого. Якщо для військових цілей годяться зеки без будь-якої кваліфікації, то й приватні охоронці цілком підійдуть. Незабаром розквіт «Конвою» все ж таки настав і справжні гроші прийшли — а з ними власний навчальний центр, власний загін та мільйони рублів в обороті.
"Конвой" шукав своє місце на війні ще до оголошення про набір добровольців. У розпорядженні Центру "Досьє" є плани, які готувалися влітку 2022 року. Судячи з них, засновники «Конвою» передбачали використовувати загін переважно для охоронно-режимних заходів у тилу російського угруповання. Вони розробили план охорони залізничної колії на 150-кілометровій ділянці Мелітополь-Джанкой, яка передбачала створення трьох опорних пунктів (у Мелітополі, в селі Партизани та в Джанкої), стаціонарні спостережні пости на панівних висотах, патрульні групи на автомобілях, групу БпЛА для обстеження ділянок колії, що прилягають до водойм. Загалом у загоні за штатом передбачалося мати 73 особи.
Якщо сам Пікалов і не має необхідної військової підготовки, він вчиться знаходити людей, які на цьому розуміються. Так, його заступником у «Конвої» став той самий офіцер ГРУ Станіслав Полузанов, військовий перекладач зі спеціальності та ельф у вільний час.
Полузанов навчався у Військовому університеті Міністерства оборони, потім служив в оперативних підрозділах Головного управління Генштабу МО (ГРУ). Звільнившись із армії наприкінці 2017 року у званні майора, він влаштувався в адміністрацію голови Карелії на посаду заступника начальника управління спеціальних програм. Коли його старий знайомий Пікалов досяг успіху — звільнився і перейшов у «Конвой». Саме Полузанов, судячи з документів, відповідає за проекти організації загону «Конвой» та його бойового застосування.
Станіслав Полузанов відповів на дзвінок «Досьє», але тут же відхрестився від «Конвою» та свого старого друга Пікалова:
- Зачекайте, що таке "Конвой"? Я не знаю, що таке "Конвой".
— Хіба ви не є заступником командира військово-охоронної компанії «Конвой» після того, як звільнилися з адміністрації Карелії?
- Я в Карелії, я на державній службі. Не можу інформацію надавати, вона пов’язана з певними обмеженнями.
— А з паном Пікаловим ви хіба не знайомі?
- Пікалов? Генерал-лейтенант?
— Не впевнений, що має офіцерське звання, але точно не генерал. З Костянтином Пікаловим.
— Ні, такого не знаю.
Наскільки відомо, «Конвой» воює не краще та не гірше, ніж інші наймані загони. І так само, як і в інших БАРСах, ходять чутки про те, що «бойові затискають», а «премії недодають». Це загальна хвороба військових комерційних структур, серед яких, мабуть, пригожинський «Вагнер» був винятком: хороша репутація «Оркестру» серед найманого люду ґрунтувалася і на дотриманні фінансових зобов’язань. Про «Конвої» співрозмовники «Досьє» іншої думки: «Закрисять виконавцям, і все закінчиться. Відхоплять контрактик, відкусять скільки зможуть, обробляться та відваляться». Не виключено, що це думки невдах, але дізнатися про іншу точку зору у Костянтина Пікалова ми не змогли: трубку він не бере, а на повідомлення з проханням про розмову не відповів. Інтерв’ю він вважає за краще давати власному телеграм-каналу, де обіцяє «у найкоротший термін обсасати Букінгемський палац».
Для Кремля ж у «Конвою» та подібних йому формувань точно є одна перевага перед «Вагнером»: на відміну від приватної армії Євгена Пригожина, він не становить жодної військової небезпеки для режиму. Втім, і на фронті про його особливі успіхи нічого не чути.
"Конвой" - не єдиний приватний військовий загін на українській війні. Є й інші, деякі навіть з претензією на ідеологію. Ми продовжимо наше дослідження сучасних ландскнехтів та їхньої дружби з державою, що базується на великих грошах.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
