Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”. Втім, чи буде доведена ця справа до обвинувальних вироків, прогнозувати важко, адже у жодному з попередніх гучних проваджень щодо корупції на КП “Інформатика” жоден з фігурантів навіть не отримав підозру.
Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства з боку посадовців КП “Інформатика” при закупівлі різного обладнання і програмного забезпечення.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №72023000220000008, яке було відкрито Головним підрозділом детективів БЕБ 15 лютого 2023 року. Фігурантам цього розслідування попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України – заволодіння коштами в особливо великих розмірах.
У ході досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що в 2021-2023 роках службові особи КП “Інформатика” за попередньою змовою зі службовими особами низки компаній при проведенні закупівель безпідставно завищили вартість програмної продукції Octopus City Wise Corporate (система управління інформацією про життєдіяльність міста. – КВ), програмно-апаратного комплексу та різних товарно-матеріальних цінностей, в результаті чого – заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах. Правоохоронці називають сім компаній, які “сприяли” таким ймовірним “розпилам”, а саме: ТОВ “Українські інфосистеми”, ТОВ “Телеком Проект Буд”, ТОВ “Кварц Телесистеми”, ТОВ “Айкю Секюріті”, ТОВ “Айкю Дистрибуція”, ТОВ “Ес.Ві.Ес” і ТОВ “Світ Камер”.
При цьому, в судовій ухвалі по цьому кримінальному провадженню (була опублікована в держреєстрі судових рішень і датована 27 липня 2023 року) вказані різні та досить неконкретні дані стосовно суми можливих збитків, які були нанесені столичному бюджету.
Так, в документі зазначається, що спільно з ТОВ “Українські інфосистеми”, ТОВ “Айкю Дистрибуція” і ТОВ “Ес.Ві.Ес” імовірно було “розпилено” 8,72 млн гривень. У наступному абзаці ухвали вказано, що грошові кошти були привласнені за участі шести з семи компаній (крім ТОВ “Ес.Ві.Ес”) і йдеться про трохи меншу суму – 8,7 млн гривень. Надалі згадуються вже всі сім компаній і суттєво більша сума збитків – 21 млн гривень. Серед можливих пояснень – в рамках цього слідства БЕБ розслідує різні закупівлі та різні схеми привласнення бюджетних коштів, у зв’язку з чим і була здійснена “розбивка” цих сум. Також не можна виключати й більш “прозаїчну” причину: можливо, в даному випадку просто були допущені технічні помилки – або детективами БЕБ, або працівниками суду, які складали цю ухвалу.
В рамках даного кримінального провадження ще 24 травня 2023 року детективи БЕБ провели обшук в офісі КП “Інформатика” на вул. Дегтярівській, 37 у Києві. Під час нього правоохоронці вилучили низку документів, а також 4 мережеві ІР-камери різних моделей, які не були введені підприємством в експлуатацію. 29 травня Шевченківський районний суд за клопотанням Офісу Генерального прокурора (здійснює процесуальне керівництво в цьому провадженні) наклав арешт на вказане майно – як на речові докази по цьому слідству.
У КП “Інформатика” з цим не погодилися – підприємство подало апеляційну скаргу щодо оскарження арешту. Свою позицію керівництво КП пояснило, зокрема, тим, що цей арешт призвів “до зупинення процесу дооснащення комплексної системи відеоспостереження міста Києва” і що він “негативно впливає на роботу силових структур, правоохоронних органів та інших установ та підприємств, які обслуговують інфраструктуру міста Києва, в тому числі й критичну інфраструктуру”.
Втім, в Офісі генпрокурора не погодилися з такими аргументами. Правоохоронці повідомили служителям Феміди, що ці речові докази необхідні для слідства – зокрема, для проведення судово-товарознавчої експертизи (вона має встановити справжню вартість цих камер. – KВ), яка була призначена наприкінці травня. Також прокурори вказали на те, що посадовці КП “Інформатика” насправді “усвідомлюють про свою протиправну діяльність, а тому є достатні підстави вважати про наявність ризику невідкладного використання цього майна чи його передачі третім особам з метою перешкоджання встановленню істини у провадженні”. Тобто, правоохоронці припускають, що ці камери можуть “десь випаруватися”.
Врешті-решт 27 липня 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду відмовила КП “Інформатика” у знятті арешту.
Зазначимо, лише одна із семи згаданих детективами компаній напряму співпрацювала з КП “Інформатика” – йдеться про ТОВ “Українські інфосистеми”. За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, у період 2021-2023 років сторони уклали 7 договорів на загальну 121,4 млн гривень. Більшу частину коштів – 78,9 млн гривень – вказана ТОВка отримала можливість освоїти в рамках угоди на розробку програмного забезпечення та постачання техніки для створення “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”. Ця платформа доволі цікава: як заявлялося раніше, вона повинна забезпечити у столиці повний контроль над зледенінням доріг, наповненням зливової каналізації, сміттєвих баків тощо.
Що стосується інших шести компаній, то ніяких угод з КП “Інформатика” вони не мають і їхня роль у привласненні бюджетних ресурсів правоохоронцями не описана. Втім, можна припустити, що як мінімум деякі з цих ТОВок були або субпідрядниками “найнятих” “Інформатикою” компаній, або постачальниками того чи іншого обладнання для підрядників. При цьому, окремі фігуранти є явно “нечужими” для столичної влади, адже працювали з ще одним “діджиталізаційним” комунальним підприємством – “Київтелесервісом”.
Наприклад, на рахунку ТОВ “Телеком Проект Буд” 2 договори зі вказаним підприємством на загальну суму 9 млн гривень, а ТОВ “Кварц Телесистеми” – одна угода на суму 47,3 тис. гривень. Також з СКП “Київтелесервіс” більш ніж активно працювало і вищезгадане ТОВ “Українські інфосистеми” – вони уклали 18 договорів на суму 179,5 млн гривень.
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Українські інфосистеми” було зареєстроване у травні 2014 року. Керівником компанії є Андрій Пятов, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець Києва Ярослав Холодов.
Зазначимо, Холодов, серед іншого, є власником ще однієї компанії, яка фігурувала у вказаному кримінальному провадженні. Йдеться про ТОВ “Телеком Проект Буд”, яка зареєстрована з ТОВ “Українські системи” в одній будівлі на вул. Олени Теліги, 4 в Києві. При цьому, керівницею та співвласницею “Телеком Проект Буд” є Оксана Холодова – очевидно, родичка вищезазначеної особи. За цією ж адресою прописане і згадане детективами ТОВ “Кварц Телесистеми”, власником якого є Володимир Холодов – ймовірно, батько Ярослава Холодова.
Так, ще в 2018 році слідчі Державної фіскальної служби (ДФС) відкрили кримінальне провадження за фактом можливого ухилення від сплати податків посадовими особами КП “Інформатика”. За попередньою інформацією слідства, у 2016-2018 роках дане КП могло недоплатити близько 5,6 млн гривень податків, у чому йому "допомагали" чотири компанії-підрядники (у тому числі ТОВ "Інтелекшуал Констракшн" та ТОВ "Каргон"), які завищували вартість робіт та співпрацювали з фіктивними фірмами.
А в 2019 році Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочало слідство через ймовірні розтрати бюджетних коштів керівництвом КП “Інформатика” – відповідне кримінальне провадження було відкрито за результатами аудиту, який здійснювали фахівці профільного структурного підрозділу столичної мерії. Як встановили “ревізори” та правоохоронці, у 2016-2017 роках міський бюджет міг втратити близько 30 млн гривень в результаті закупівлі “Інформатикою” систем відеоспостереження у ТОВ “Каргон” та ТОВ “Інтелекшуал Констракшн”.
Втім, станом на сьогодні жоден з ймовірних фігурантів згаданих справ навіть досі не отримав підозру.
Нагадаємо також, що взагалі процеси “цифровізації та діджиталізації” столиці, за які відповідає Департамент інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА), обходяться міському бюджету у мільярди гривень і дуже часто супроводжуються скандалами з корупційним “присмаком”.
Наприклад, у минулому році аудитори столичної мерії встановили, що три КП, які підпорядковані вказаному департаменту (вищезгадані “Інформатика” і “Київтелесервіс”, а також “ГІОЦ”) у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, “ревізори” з’ясували, що ці підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але станом на лютий 2023 року лише дві з них були повністю враховані. У Департаменті ІКТ КМДА повністю проігнорували вимоги аудиторів щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності осіб, винних у фінансових порушеннях.
Обов’язки генеральної директорки КП “Інформатика” з 27 березня 2023 року виконує Олена Грубляк. На цій посаді вона змінила Вероніку Малкову, яка очолювала дане підприємство на правах “в.о. керівника” з 6 вересня 2021 року. Ще раніше, з 9 жовтня 2017 року, цим КП все так же “тимчасово” керував Микола Пихтін.
Департамент ІКТ КМДА, у підпорядкуванні якого знаходиться “Інформатика”, з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі). З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
