Коли варто «бити на сполох». Як під час війни уберегти підлітків від самогубства

Надія Романівна згадує у розмові з журналістами hromadske подробиці моторошної трагедії, що сталась у неї на очах. Літня жінка працює консьєржкою у під’їзді будинку, де мешкала одна із загиблих дівчаток. Жінка знала її ще змалечку. Зізнається: після побаченого втратила сон на кілька днів і так і не змогла дібрати слів, аби підтримати згорьованих батьків.

Нині поліція з’ясовує всі обставини ймовірного парного суїциду, коли двоє 12-річних дівчат зістрибнули з 15-го поверху столичної багатоповерхівки. Час від часу з’являються новини про схожі випадки. Чи змінилась статистика підліткових самогубств під час війни, хто в зоні ризику, на які «червоні прапорці» треба звертати увагу батькам та як завадити фатальному кроку дітей — у матеріалі hromadske.

Статистика

Нині психічне здоров’я дітей у більшості західних країн є найгіршим за весь час досліджень, особливо це стосується дівчат. Такі дані має професор, дитячий і підлітковий психіатр, який живе і працює у Великій Британії, Денис Угрин.

— розповів Угрин у спецефірі подкасту «Простими словами» про здоров’я під час війни.

У Києві за останні півтора року було зафіксовано 13 випадків самогубств серед дітей. Здебільшого (у 9-ти випадках із 13-ти) накласти на себе руки вирішили дівчатка, відповіли на запит hromadske у столичному главку поліції. Утім, кажуть: порівнюючи з 2021 роком, тенденція скоєння самогубств серед підлітків іде на спад.

 

Іграшки поруч із місцем загибелі двох дівчаток-підлітків. Оксана Іваницька / hromadske

За 2020-й в Україні було зафіксовано 123 випадки дитячих самогубств. У середньому таку кількість правоохоронці фіксували щороку. Після загальної тенденції до зменшення рівня суїцидів в Україні загострення ситуації з підлітковими самогубствами стало відчутним під час пандемії Covid-19. Водночас ознак того, що зараз, під час війни, йдеться про новий сплеск, вітчизняні фахівці теж не бачать.

——говорить у коментарі hromadske завідувачка кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології Національного університету охорони здоров’я ім. П. Л. Шупика Галина Пилягіна. Професорка і докторка медичних наук займається суїцидологією вже понад 25 років.

 .

Як впливає війна

За словами Галини Пилягіної, через війну психологічне навантаження спостерігається фактично у всіх. А діти — одна із найвразливіших категорій населення. Та узагальнювати і казати, що психічні розлади у підлітків почастішали внаслідок воєнних дій, теж не можна.

— — каже науковиця. — ——

Жодних підстав вважати, що війна якимось чином збільшила кількість спроб підлітків укоротити собі віку, не бачить і Олена Платова — психотерапевтка, психоаналітикиня та кризова психологиня команди «Психологи на війні». За її словами, думки про самогубство в підлітків менше, ніж у дорослих, залежать від зовнішніх обставин.

— впевнена Платова. — 

Насправді, каже психологиня, питання, як і раніше, полягає здебільшого в якості стосунків дітей із дорослими.

——

Коли варто «бити на сполох»

— —

Так, за словами сусідів-очевидців нещодавньої трагедії у столиці, батько несамовито плакав над тілом своєї доньки. Мешканці будинку кажуть, що в сім’ї все було гаразд, і припускають: загиблі дівчата-підлітки могли потрапити під чийсь вплив. Згадують і про так звані «групи смерті», сплеск яких спостерігався кілька років тому. Поліція попередніх версій не озвучує. Та останнім часом інформації про те, що такі «групи» активізувалися, мало.

Багатоповерховий будинок, де трагічно загинули дві дівчинки. Оксана Іваницька / hromadske

Загалом фахівці часто говорять про негативний вплив соцмереж на дитячу психіку. Утім, довести тут причиново-наслідковий зв’язок складно, про що писав і британський The Economist.

—  — каже hromadske професорка Галина Пилягіна.

Соцмережі та інтернет, очевидно, не можна звинуватити в усіх бідах. Чинників і мотивів, які можуть призводити до суїцидальних намірів у підлітків, — безліч: відчуття самотності й сварки з батьками, булінг, незадоволеність собою, нерозділене кохання тощо. Приводом до самогубства, за словами Галини Пилягіної, може стати навіть імпульсивний порив. Та зазвичай таке рішення зріє в голові дитини не один день.

Що має насторожити батьків:

 раптова замкненість, раптове небажання спілкуватись;або навпаки — раптова, зовсім неочікувана веселість, невластива підлітку;порушення сну;відмова від їжі;постійні розмови про смерть;прощання і роздавання своїх улюблених речей.

І точною ознакою проблеми, каже Пилягіна, є самоушкодження. Йдеться про порізи, рани, подряпини чи опіки від недопалків на шкірі. Хоч не всі самоушкодження означають суїцидальні наміри, утім лишати без уваги їх не можна.

Почути підлітка: поради батькам

Як наголошують психотерапевти, у першу чергу потрібно налагодити довірливу комунікацію в сім’ї, уважно ставитись до дітей та їхнього оточення. І чим менша дитина — тим більшою є роль батьків.

 — каже психотерапевтка Олена Платова.

І додає, чого робити категорично не можна:

у будь-якому віці і за будь-яких умов знецінювати їхні особисті риси, почуття;уникати спілкування;знущатися чи висміювати;вказувати на свій досвід як на єдину інстанцію.

Із досвіду професора Дениса Угрина: дуже корисними для підлітків є спорт та чіткий розпорядок дня. Окрім того, їм важливо пояснювати, що всі реакції на стрес, якими б вони не були, абсолютно нормальні. І водночас, за його словами, важливо бути з дітьми максимально чесними.

—— додає Платова

У справді проблемних випадках потрібно звертатися до фахівців. Хоч іноді дитині достатньо просто виговоритись і отримати щиру підтримку, яку батьки з огляду на власні проблеми надати не можуть. Та все ж краще перестрахуватися, впевнена психіатр Галина Пилягіна.

——

Не все так погано

Війна, як би це дивно не звучало, може створювати й оптимальні умови для підліткового зростання, впевнена психологиня Олена Платова.

— зауважує Платова

.

Про це потрібно говорити, переконує психотерапевтка, акцентуючи на тому, скільки мільйонів українців під тиском подій відкрили у собі нові здібності, нову силу, нову емпатію, нові можливості та нові сенси. Тому наслідки воєнних подій, каже Платова, будуть не лише драматичними. .

Популяризація психологічної допомоги в Україні теж дає свої плоди. За словами Галини Пилягіної, за останні роки ситуація з доступністю і поширеністю фахової допомоги кардинально змінилась у кращий бік.

Куди можна звертатися по допомогу

На цілодобову Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116 111 або 0 800 500 225.На цілодобову Національну лінію з питань запобігання суїцидам та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine — 7333.До ресурсу Teenergizer, де підлітки можуть отримати безкоштовні онлайн-консультації.На цілодобову Національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, гендерній дискримінації та торгівлі людьми — 116 123 або 0 800 500 335.На цілодобову гарячу лінію психологічної підтримки для дітей і дорослих ГО «Людина в біді» — 0 800 210 160.На лінію безоплатної психологічної допомоги від фонду «Голоси дітей» — 0 800 210 106, а також у Telegram-бот або Viber-бот.До Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи — (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.На лінію безоплатної психологічної допомоги від Національної психологічної асоціації (для українців, яких прямо чи опосередкована зачепила війна) — 0 800 100 102 (працює з 10:00 до 20:00).

Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО