Продаж конфіскованих активів Шелкова: перший млинець комом
Раніше воно належало російському бізнесменові та постачальнику військово-оборонної промисловості агресора Михайлу Шелкову. Компанію конфіскували та передали в управління ФДМУ у лютому 2023-го.
Аукціон із продажу лоту призначили на серпень. Утім, справи із продажем активу пішли не так гладко, як хотілося.
Продаж Інвестагро. Що ж пішло не так?
Незважаючи на те, що потенційні інвестори мали майже місяць, щоб подати заявку на участь, на перший аукціон з продажу підприємства так ніхто і не з’явився. У Фонді держмайна невдачу пояснили особливостями фінансового стану компанії.
Згідно з умовами продажу, покупець протягом півроку після придбання має погасити понад мільйон гривень боргів із зарплат і перед бюджетом. Але це лише частина заборгованості компанії, яка загалом становить понад 17 млн грн і з якою доведеться мати справу інвестору.
Крім того, майже 40% балансової вартості компанії становить дебіторська заборгованість, тобто борги контрагентів перед підприємством, тоді як власні майнові активи оцінюються трохи менше ніж 4 млн грн. Більше того, майже вся нерухомість "Інвестагро" знаходиться під забороною відчуження. Тому покупець фактично зможе отримати під повний контроль значну частину активу відразу після його придбання.
Не додає впевненості потенційним інвесторам і нестабільна ситуація в аграрному секторі через війну. За даними опитування Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 44% виробників сільськогосподарської продукції повідомляли про катастрофічне зростання її собівартості, а кожен четвертий респондент говорив про скорочення чи припинення виробництва через війну. Підтверджує цю статистику та фінансова звітність компанії — собівартість продукції за половину 2023 року перевищила річні показники за попередні три роки.
До того ж, незважаючи на повідомлення уряду про розмінування сільгоспугідь на Дніпропетровщині, підприємство продовжує за 55 кілометрів від лінії зіткнення. А це також негативно впливає на інвестиційну привабливість активу.
У сукупності ці обставини підтверджують наявність проблем, за яких оголошена стартова ціна — 55 млн. грн. — не відповідає реальній вартості активу.
Проте продаж проблемних активів є звичайною справою для Фонду держмайна. Особливо з огляду на стан, у якому передають наші державні підприємства для подальшої приватизації. Для цього в законодавстві передбачені відповідні механізми, а саме проведення повторних аукціонів, де приватні інвестори можуть позмагатися за об’єкт вже за половину його стартової вартості, яка не обмежує їх у можливості збільшити ціну.
Тож після першої невдалої спроби система Prozorro.Продажі автоматично оголосила повторний аукціон із приватизації активу. Але й він не відбувся — через день після оголошення ФДМУ скасував аукціон.
У відомстві не прокоментували це рішення, наголосивши на підготовці до приватизації нових конфіскованих об’єктів. Але, згідно з текстом наказу про відміну аукціону, його ухвалили «з метою досягнення цілей приватизації та забезпечення надходжень від приватизації до державного бюджету». Отже, продаж можуть відкласти, щоб знайти можливості для покращення активу чи навіть альтернативного сценарію. Чи це можливо в перспективі?
Що може зі свого боку зробити ФДМУ?
1. Зниження боргового навантаження.
Через несприятливі умови у сільгоспсфері за останні півтора роки фінансові показники підприємства суттєво погіршилися. Як наслідок, коштів (трохи більше 3 млн грн) достатньо для погашення заборгованості перед бюджетом та працівниками, але недостатньо для погашення боргів перед кредиторами.
Частина грошових вимог (2,8 млн грн) кредиторів до підприємства все ще є чи може стати предметом судового розгляду — у разі їхньої необґрунтованості вони можуть бути оскаржені. Але без надходження додаткових ресурсів, наприклад від стягнення дебіторської заборгованості, істотне зниження боргового навантаження на компанію малоймовірне.
2. Зняття чинних обтяжень на майно.
Ще одна проблема, яку може спробувати вирішити Фонд — звільнити майно компанії з-під обтяжень. 24 із 25 об’єктів її нерухомого майна перебувають під забороною. Але, незважаючи на законодавчо встановлену можливість відчужувати обтяжене майно, навряд це підштовхне інвестора його придбати і надалі розбиратися з цими заборонами, особливо якщо вони діють ще з 2011 року.
3. Продаж Інвестагро. Стягнення дебіторської заборгованості та переоцінка вартості підприємства.
За даними фінансової звітності компанії, протягом 2022 року заборгованість контрагентів перед ТОВ «Інвестагро» за придбану у нього продукцію зросла зі 184 тис. до 11,8 млн грн. Станом на кінець червня сумарна дебіторська заборгованість складала вже 21 млн грн.
Утім, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, компанія лише раз з початку 2022 року звернулася до суду зі стягнення заборгованості на свою користь. Це свідчить про тривалу бездіяльність менеджменту та необхідність проаналізувати та налагодити роботу компанії щодо повернення належних їй коштів. За наслідками цього можна буде зробити переоцінку для відображення реальної ситуації з активами підприємства.
4. Продаж Інвестагро. Альтернативний сценарій продажу.
До оголошення першого аукціону у ЗМІ зустрічалася інформація про необхідність об’єднати підприємство у приватизаційний пул з іншим колишнім активом олігарха Шелкова – Демуринським гірничо-збагачувальним комбінатом. Його Фонд держмайна також розраховує продати цього року.
Справа в тому, що орендовані «Інвестагро» земельні ділянки нібито займають майже половину території Вовчанського родовища титано-цирконієвих руд, яке розробляє саме Демуринський ГЗК. Об’єднання та подальший продаж цих підприємств як одного лоту мали б забезпечити зростання ціни та зацікавленість у них з боку інвесторів. Тим більше, вже ведуться переговори про приєднання комбінату до іншого гіганта титанової галузі — «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії».
Однак для об’єднання зазначених об’єктів у пул необхідне дотримання кількох умов:
ухвалення рішення про приватизацію об’єкта без оприлюднення інформаційного повідомлення про продаж. Фонд держмайна мимоволі (чи свідомо?) виконав цю вимогу, адже разом зі скасуванням аукціону було скасовано й раніше оприлюднене інформаційне повідомлення. При цьому рішення про приватизацію не скасовано;
зміна виду діяльності "Інвестагро". Вимоги про формування пулу припускають, щоб підприємства, що об’єднуються, здійснювали діяльність в одній галузі економіки (в рамках однієї секції КВЕД) або використовували продукцію одного підприємства для виробництва продукції іншого. За таких обмежень продовження роботи «Інвестагро» виключно у сфері сільського господарства унеможливить об’єднання з Демуринським ГЗК.
У Фонді держмайна повідомили , що використання земельних ділянок, які зараз орендує «Інвестагро», у перспективі може забезпечити ритмічну роботу ГЗК відповідно до встановленої проектної потужності. Водночас у відомстві вважають об’єднання активів ГЗК з Інвестагро безперспективним, адже останнє фактично не володіє земельними ділянками, а лише орендує їх у приватних власників. Саме з ними укладатимуть земельний сервітут у разі потреби використовувати ці ділянки для діяльності комбінату.
Проте ситуація може змінитися після відкриття для юридичних осіб доступу до ринку сільськогосподарських земель, запланованого вже з початку 2024 року, та надання переважного права для орендарів на придбання ними земельних ділянок у користування. Тому повністю відкидати такий сценарій продажу «Інвестагро» також не слід.
Перша невдача з продажем конфіскованих активів продемонструвала, яку увагу інвестори приділяють проблемним активам, особливо під час війни.
Скасувавши аукціон, Фонд держмайна взяв паузу у продажу «Інвестагро», щоб знайти додаткові можливості покращити актив. Ми бачимо простір задля цього: запропоновані сценарії потенційно допоможуть усунути частину його проблем перед оголошенням нового аукціону. При цьому малоймовірним, але все ж таки реальним залишається і об’єднання «Інвестагро» з іншими активами для подальшого продажу.
Реалізація будь-якого з цих сценаріїв потребує якогось часу, тому відомству слід паралельно працювати з іншими конфіскованими активами, і Фонд оголосив про це. Але отримати максимум від приватизації можна лише за належної підготовки активів перед продажем, інакше доведеться гасити пожежу в авральному режимі або шукати альтернативні шляхи підвищити інвестиційну привабливість об’єктів.
Важливо, щоб цей досвід зважили на продаж наступних російських активів. Інакше вони так і не почнуть працювати на відновлення України.
Андрій Швадчак
Юридичний радник Transparency International Ukraine
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
