Аварійна допомога

Що відбулося?

“Для покриття рекордного споживання цього літа ми вже вкотре змушені використовувати аварійну допомогу з Європи. Але кожен з нас має пам’ятати, що це крайній інструмент для забезпечення балансу виробництва та споживання в енергосистемі”, – повідомили в Укренерго. 

Аварійна допомога з-за кордону означає, що енергетика країни самостійно вже не може впоратися. І тут залишається лише два варіанти: або, власне, брати кіловати з інших країн, або відключати українських споживачів. До віялових відключень, утім, поки не дійшло. 

Аварійну допомогу у серпні Україна просила вже понад десяток разів. Електроенергію в таких випадках нам постачає Румунія та Польща. Рідше – Словаччина та Молдова. Найбільше імпортувати довелося 22 серпня – 3900 мегават. Це абсолютний рекорд. 

“Щоб не допустити віялових відключень споживачів Україна вимушена залучати аварійну допомогу від сусідніх країн. Аварійна допомога – це найдорожча електроенергія, за яку в кінцевому рахунку сплатить український споживач”, – стверджує експерт з питань енергетики, колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон.

Причина не лише у погоді

Ще одна причина, чому Україна змушена аварійно купувати струм за кордоном, це – ремонти. Відновлення на об’єктах енергетики у розпалі. “У вечірні години споживання в Україні виходить на добовий максимум і енергосистема, через зменшені можливості власних електростанцій, які відновлюються після ракетних атак та готуються до опалювального сезону, потребує імпорту електроенергії з Європи”, – зазначають у Міністерстві енергетики України. Про завершення ремонтів періодично звітують різні енергетичні компанії.

Утім, поки цього замало. “Та аварійна допомога, яка залучалася, – це ознаки дефіциту в окремі дні, в окремі години, коли не було достатнього обсягу доступної потужності. Ну, період такий, інтенсивний, досить багато блоків на ремонті. Звичайно, це погана новина. Це означає, що в сезон опалення будемо заходити з мінімальними резервами”, – наголошує директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. 

Головне навантаження в опалювальному сезоні на себе візьмуть атомні станції. Так було і торік. У міністерстві енергетики заявили: з листопада до роботи стануть усі блоки на АЕС. Окрім найбільшої – Запорізької станції, яку окупували росіяни. 

Уряд також робить ставку також на виробництво електрики з газу. Спеціяльні установки мають стати резервними під час російських атак на українську енергетику. Яка їхня потужність і кількість – Кабмін не розголошує. 

“Загалом наша енергосистема не справляється десь приблизно на 4%. Нам не вистачає нашої генерації. І, власне, тому тут є два варіанти в такому випадку. Або обмежувати споживачів, або імпортувати. Імпорт – це завжди дорого. Якби в нас не було розгромлено, пошкоджено стільки генерацій, стільки розподілу, то ситуація була би зовсім іншою. Це нормально для літа, для такого сезону. Я не бачу, чим ми можемо на даний момент замінити дефіцит”, – пояснює координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм “Громадянської мережі ОПОРА" Тетяна Бойко. Тому споживачів закликають економити світло. Це єдиний шлях, як можна уникнути і аварійної допомоги з-за кордону, і потенційних відключень струму. Принаймні влітку.

“Як ощадливо споживати електроенергію і тим самим допомогти енергосистемі України. Встановість багатозонний лічильник. Це дасть змогу не тільки зекономити до 50% електроенергії вночі, а й розвантажити енергомережу у пікові години. Тому такі енергоємні прилади як кондиціонер, бойлер, пральна машина вмикайте з 23:00 до 7:00 ранку”, – рекомендує експерт приватної енергетичної компанії Станіслав Яценко. 

Ціна питання

Аварійний імпорт струму – дуже дороге задоволення для країни, особливо під час війни. Ціни на електроенергію у Європейському Союзу і так суттєво вищі за українські. А екстреність ситуації ще додає до ціни.

“Вартість аварійної допомоги від 30% до 100% дорожча. Без врегулювання цього питання Україна, на жаль, зіткнеться із вкрай неприємним вибором – переходити на регулярні графіки планових відключень по всій країні або ж імпортувати електроенергію за найбільшою із усіх можливих варіантів ціною аварійної допомоги (не факт, що навіть ця опція буде весь час доступна)”, – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Купувати електроенергію дешевше Україна може. Варто лише, аби повноцінно запрацював звичайний імпорт струму. І тут є проблема – ми самі собі ставимо палиці у колеса. Бо продавати електроенергію до України у плановому режимі іноземцям не вигідно – держава обмежила ціну. І вона подекуди на третину нижча, ніж на ринку ЄС. Тому виникає абсурдна ситуація: при аварійній ситуації Україна змушена купувати найдорожчу енергію, а от налагодити звичайні ринкові відносини так і не спромоглася.

Навіть без російських обстрілів Україні взимку не вистачить електроенергії, підкреслюють в Укренерго, тому доведеться купувати її за кордоном. Імовірно, понад 1 гігават струму – такою може бути додаткова потреба при сильних морозах. Приблизно стільки виробляє один блок атомної станції.

«Якщо брати робочі дні минулого тижня (21-25 серпня), то ціна на ринку на добу наперед у Словаччині була в середньому на 25% вища за українську. Ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у Польщі була ще вищою, ніж у Словаччині. Саме тому в цей період в українській енергосистемі не було достатніх обсягів імпорту електроенергії для балансування енергосистеми», – пояснюють в Укренерго. Через це і довелося просити значно дорожчу аварійну допомогу. 

Чого чекати восени?

Підготовка до зими йде за планом – кажуть в уряді. Щоправда, іноді різні відомства озвучують різні цифри. 

“Зараз зовсім немає інформації, аби робити якісь висновки. Ось це проблема. Тому що фактично під приводом секретності цієї інформації доводиться її збирати по крихтах. І дуже часто ця інформація суперечить одна одній”, – зауважує Сергій Макогон. 

“Енергосистема буде готова до зими, є всі необхідні ресурси для проходження опалювального зимового сезону без відключень електроенергії. Але не виключені наслідки ворожих терористичних атак, які ми не можемо прогнозувати. Мета ворога – досягти блекауту в Україні”, – переконаний міністр енергетики Герман Галущенко.

А от зі звітами про ремонти урядники таки заплуталися. Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков встиг відрапортувати: Україна зуміла відновити всі пошкоджені російськими обстрілами блоки теплових станцій. Таким цифрам здивувалися в Нацкомісії, що регулює ринок комунальних послуг, і спростували їх. За даними, які озвучили на засіданні Кабінету міністрів, 24 блоки теплових станцій або вже полагодили, або вони перебувають у ремонті. Це трохи більше половини від їх загальної кількості. 

“Ця загроза (відключень світла) залежить від масштабу та характеру обстрілів або атак проти енергетичної системи, які може вчинити ворог наступної зими. Ми не можемо це достеменно знати, ми не можемо знати планів росіян, тому ми повинні готуватися до складних сценаріїв”, – зазначає голова Укренерго Володимир Кудрицький.

Найважчою ситуація з ремонтами є на прифронтових територіях і у прикордонні з Росією. 

У регіонах готуються до найгіршого

Міський голова Львова Андрій Садовий припускає, що місто може залишитися без світла на місяць, а то й і два: “Ще раз наголошую: треба готуватися до дуже складних періодів. На початку 2022 року енергосистема України мала семикратний запас електроенергії, станом на сьогодні ми маємо двократний запас. Його можна дуже легко втратити. Львів має певний запас міцності з точки зору на комунальні підприємства. Однак без електропостачання виживати буде складно”. 

У деяких областях уже взялися готувати графіки відключень. Зокрема, на Полтавщині прогнозують брак світла восени-взимку. “Розроблено графіки відключень електроенергії, розраховані на шість черг. І графіки обмеження для промислових споживачів. До роботи готові 12 модульних котелень. Робота триває. Ворогу не вдасться зламати нас!”, – написав голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.

У Асоціації міст нарікають на уряд. Переконують: громадам бракує грошей на підготовку до зими, адже уряд заборгував регіонам 36 мільярдів гривень: “Це результат мораторію на тарифи, які в минулі опалювальні сезони органами місцевого самоврядування були стримані для мешканців за меморандумами з державною владою та за законом. Тарифи не піднімали, підприємства теплокомуненерго пройшли минулий опалювальний сезон виключно за рахунок підтримки з місцевих бюджетів”.

Ці 36 мільярдів, підкреслюють у Асоціації, громади могли би використати для підготовки до складної зими. Але навіть за таких умов перерозподіляти свої бюджети, схоже, воліють далеко не всі громади. Країну сколихнула ціла хвиля сумнівних закупівель, тендерів і ремонтів – перекладання бруківки у Києві чи реконструкція фонтану у Чернівцях, які навряд чи допоможуть містам спокійніше прожити другу воєнну зиму. 

Сергій Барбу, опубліковано у виданні LB.ua