Що Путін може отримати від Кім Чен Ина для війни в Україні

США погрожують санкціями за візит Кіма до Росії

Видання “Guardian” описало першу за чотири роки поїздку Кіма до іншої держави. Кордони КНДР досі залишаються здебільшого зачиненими (наприклад, вже давно немає туризму), тому кожна подібна подія насправді важлива. Потяг Кіма спочатку прибув на станцію Хасан, що розташована у Приморському краї РФ. Далі шлях лежав до Владивостока.

Лідера Північної Кореї супроводжували чиновники з армії та збройної промисловості країни. Зустріч з Путіним може статися у середу, 13-го вересня, після Східного Економічного Форуму у тому ж Владивостоці. Спочатку зустрінуться делегації, а далі, якщо буде потрібно, Кім та Путін проведуть розмову за зачиненими дверима. Цілком можливо, що два диктатора підпишуть угоду про постачання боєприпасів до армії Росії, пише “Guardian”.

Натомість, Кім може просити допомогу з енергетикою та їжею, а також - просунуті технології для супутників та свого маленького флоту атомних субмарин (щоправда, доволі відсталих по сучасним міркам). Хоча експерти, опитані виданням, сумніваються у можливості подібного обміну.

Професор Лейф-Ерік Ейзлі, спеціаліст по КНДР з університету Ехва в Сеулі, сказав: “Путін навряд чи передасть Кіму технології для зменшення ядерних бомб або приведення в рух атомних субмарин. Тому що військові машини навіть у відчайдушній ситуації не віддають свої найбільші секрети за старі снаряди”.

Сполучені Штати відреагували очікувано: погрожували санкціями обом режимам за будь-яку угоду по зброї. Але оскільки Північна Корея й так живе під десятками санкцій, знайти, на що їх можна буде накласти, видається непростим завданням. До того ж, Північна Корея має багату історію продажу зброї сторонам конфлікту: наприклад, Сирії, Лівії, бойовикам Хезболли. Росія не стане тут винятком.

Мільйони снарядів на складах: що саме КНДР може передати Путіну

КНДР не вела активних бойових дій з часу закінчення Корейської війни у 1953 році (якщо не рахувати смертельні обстріли бойового корабля та острову Південної Кореї). На її складах зберігається багато ракет та артснарядів, пише видання “Time”. Здебільшого це зброя ще радянських часів, але їхньої кількості може вистачити, щоб Росія і далі вела свою війну на виснаження.

Ще у грудні цього року Білий Дім розповів Reuters, що КНДР вже продавала озброєння угрупованню “Вагнер”. Тоді обидві сторони відкидали звинувачення. У липні міністр оборони Росії Сергій Шойгу побував у Пхеньяні з візитом і був присутнім на параді з нагоди 70-ї річниці перемир’я у Корейській війні (вона технічно досі триває, бо мирної угоди немає). Тож підґрунтя для зустрічі Путіна та Кіма вже було закладене.

Але набагато цікавіше, яку номенклатуру озброєнь Росія може випросити у закритої азійської диктатури. Видання Al–Jazeera звернулося з цим питанням до Брюса Бехтоля, професора, що досліджує політику в Університеті Енджело Стейт, Техас. Він опублікував книжку про режим КНДР та розвиток їхньої ядерної програми.

Бехтоль вважає, що Кім може запропонувати Путіну снаряди для артилерії калібром 152мм та різні види РСЗВ (ракетних систем залпового вогню, - ред.). Окрім цього, у росіян можуть з’явитися легкий кулемет Тип-73, автомати Калашнікова та снаряди і кулі до цього всього.

Reuters додає, що північні корейці також можуть продати 107-мм снаряди для РСЗВ “Катюша”, 122-мм ракети, 155-мм артснаряди. Бехтоль пояснив, що існує два варіанти, чому Росія обійшла власну “оборонку” та пішла аж до Північної Кореї. “Або ситуація в армії набагато гірша, ніж про це відомо, або вони готуються до великого наступу, що потребує додаткових запасів”.

Не лише радянська зброя: співпраця може поглибитися

Південнокорейський відставний військовий та експерт по армії Кіма Ін-пум Чун, до якого Al-Jazeera теж звернулося за коментарем, запевняє, що на продаж можуть виставити “весь арсенал зброї”. А це і дрони, зенітно-ракетні комплекси, що запускають з плеча, та “дуже непогані протитанкові системи “Пульсе”, дуже схожі на російські “Корнети””.

Нескладно уявити, що насправді Росія давно приховано допомагає Північній Кореї з її ядерною та ракетною програмами, хоча й не так відкрито, як Китай. Все ж відносини між Москвою та Пхеньяном почали активніше розвиватися лише з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, нагадує видання. Бехтоль вказує, що нові надзвукові ракети Кім Чен Ина до болю схожі з російськими “Іскандерами”, які сьогодні обстрілюють Україну.

Один з найвідоміших експертів по КНДР Віктор Ча з Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні написав разом з Еллен Кім коментар: “...зараз Росія є одним з найбільших помічників КНДР, навіть більшим за Китай. Пекін виступав проти нового ядерного випробування, але нічого не зробив, щоб привести Пхеньян до перемовин по ядерному роззброєнню. А от угоди з Москвою можуть пришвидшити розвиток програм щодо військових супутників, міжконтинентальних балістичних ракет та субмарин”.

Про подальшу співпрацю Москви та Пхеньяну у галузі стратегічних озброєнь пише видання CNBC. Насправді, кожна подібна угода може піти набагато далі, ніж просто торгівля застарілою радянською зброєю. Мова насамперед йде про дві ядерні держави. Потенційно, це може вилитися в обмін технологіями та даними розвідки заради розвитку зброї масового ураження з обох боків.

Остання велика ракета Кіма - Хвасонг-18 - може бути видимим результатом такої співпраці, пише CNBC в іншій новині з посиланням на інформацію американських дослідників. Вона доволі схожа на російську МБР (міжконтинентальна балістична ракета, - ред.) “Тополь-М”.

Вона є твердопаливною, що значно пришвидшує підготовку до запуску і зменшує час, за який його можливо засікти. Автор доповіді, професор-емерит Массачусетського Технологічного Інституту Теодор Постоль бачить у цьому успіху Пхеньяну руку Москви: “Неочікувану появу таких розвинутих можливостей неможливо пояснити без співпраці з російським урядом та науковцями”.

“У найближчому майбутньому головне занепокоєння - що Росія може передати КНДР нові балістичні технології”, - написав Віктор Ча у іншій аналітиці. А цього, додає він, північнокорейський режим бажає навіть більше, ніж їжі для своїх громадян.