Польща та Україна посварилися через зерно: що насправді відбувається
У польсько-українських відносинах назріває криза. Здавалося б, що не поділили? Поляки підставили українцям плече у найскладніший час і гостинно прийняли мільйони українських біженців, але що далі, то частіше у виступах польських політиків звучать згадки про "внутрішні інтереси Польщі" в контексті розмов про Україну та... українське зерно.
Важливо пам’ятати, що 15 жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори і чим ближче до дати, тим гострішими стають дискусії саме навколо зерна. Чому? Справа в тому, що у Польщі близько 2 мільйонів фермерів, і саме вони є електоральним "кістяком" для правлячої партії "Право та справедливість" на чолі з Ярославом Качинським.
Для України критичного характеру ситуації надає те, що демарш поляків співпав у часі з виходом Росії із "зернової угоди" та загостренням ситуації у Чорноморському регіоні.
З чого все почалося
Ще навесні Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина заборонили імпорт на свою територію зерна з України. У Єврокомісії тоді назвали такий крок неприйнятним і, зрештою, у квітні вдалося досягти компромісу.
Єврокомісія з 2 травня заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Водночас важливий момент: зерно дозволено перевозити через їхню територію транзитом.
Водночас, учасники польського зернового ринку почали масово скаржитися, що частина зерна таки "осідає" на ринку країни, знижуючи ціни на зерно на шкоду місцевим фермерам. А далі з огляду на передвиборчу кампанію включилася "політика".
"Популістський" ультиматум з боку Польщі
Сьогодні прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький в ультимативній формі заявив, що польський уряд в односторонньому порядку ухвалить рішення про блокаду українського зерна з 15 вересня, якщо Єврокомісія не продовжить заборону на ввезення до п’яти країн ЄС пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України.
"Польща не дозволить, щоб нас залило українським зерном. Незалежно від того, яким буде рішення брюссельських чиновників, ми не відкриємо наших кордонів", - написав глава уряду РП Матеуш Моравецький у соцмережі X.
Глава польського уряду, анонсуючи блокаду агропродукції з України, з’явився в ролику , близькому за стилем до політичної агітації – відверто популістського. У ньому Матеуш Моравецький обіцяє аграріям лобіювати їхні інтереси на противагу постачанню українського продовольства.
Матеуш Моравецький звернувся до поляків - дивіться відео:
Як відреагувала Україна
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна зробить відповідні кроки у разі блокування Польщею експорту українського зерна .
За його словами, Київ буде змушений звернутися до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ) з приводу компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
"Україна, незважаючи на війну та блокування Росією наших портів, дотримується своїх зобов’язань як за угодою про асоціацію з ЄС, так і за правом СОТ. Ми не збиралися і не маємо наміру завдавати шкоди польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу та польських сімей!", - підкреслив прем’єр-міністр.
Таким чином, українська сторона вирішила не замовчувати конфлікт, а оскаржити рішення поляків у міжнародних інстанціях. Тому ситуація ризикує затягнутися та перейти з політичної до інституційної фази.
"Для поляка своя сорочка ближче до тіла"
Експерти констатують, що рішення Польщі щодо українського зерна продиктовані насамперед внутрішньополітичними мотивами правлячої партії. Зокрема, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов у коментарі до Головреда зазначив, що польські політики пояснюють рішення захистом "національних інтересів".
"І, треба визнати, для цього були деякі передумови, бо часом наші не найпорядніші бізнесмени, заявляючи транзит зерна через територію Польщі, викидали це зерно на польський ринок, що призводило до небажаних наслідків для польських фермерів. В результаті у Польщі сформувалася така позиція, що українське зерно знищує польських аграріїв. Відповідно, ця тема стала однією з найбільш розхожих у ході виборчої кампанії. І, природно, польські політики стали на захист власних інтересів. На жаль, дружба дружбою, але своя сорочка ближча до тіла", - зазначив він.
Схожої думки дотримується експерт Тарас Загородній . Він вважає, що економічний націоналізм поляків цілком очікуваний, а винна у ньому серед іншого і сама Україна та її компанії.
"У тому, що Польща заблокувала українське зерно, винні українські компанії. Тому що домовленість була про транзит зерна через територію Польщі, водночас вантаж не можна було скидати у Польщі. Але наші компанії, на жаль, поводилися так само, як в Україні, тобто грати за безмежними правилами – почали скидати зерно на території Польщі, чим поставили під загрозу платоспроможність польських фермерів (а їх багато – 2 мільйони).Фермери, які є базовим електоратом партії "Право і справедливість", відразу почали обурюватися. Польське керівництво розуміє, що це веде до банкрутства фермерів та безробіття в країні, тому одразу заборонило експорт українського зерна. Тепер поляки не довіряють обіцянкам України про те, що буде лише транзит зерна через територію Польщі", - заявив Загородній у коментарі Головреду.
Вплив зернового конфлікту на війну
Чи може цей зерновий конфлікт вплинути на військову допомогу Україні з боку Польщі? Експерти переконані, що ні.
"Втім, цей конфлікт через зерно не вплине на допомогу та підтримку з боку Польщі Україні у війні з Росією. Це жодним чином не ув’язується, але осад у відносинах, безумовно, залишиться", - заявив Золотарьов.
Таку думку висловив і Загородній.
"Ми повинні розуміти, що від стабільності Польщі та її економічного добробуту залежить Україна, тому що поляки нам багато допомагають. І зростання антиукраїнських настроїв у Польщі нам взагалі не потрібне. Зазначу, що ця історія ніяк не вплине на взаємодію України та Польщі у контексті війни з Росією. Польща просто не сприймає наше зерно", - наголосив він.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
