Надприбутки під прикриттям війни
Одним з найнеобхідніших Україні та активно зростаючих є ринок БпАК (безпілотні авіаційні комплекси). Уряд нашої країни не робив ставку на розвиток власних БпЛА до повномасштабного вторгнення, а за півтора роки "Укроборонпром" власними силами заповнити всі потреби армії не зміг. На допомогу прийшов приватний бізнес, який виживав ще з 2014 року, з часів початку АТО, але лише зараз знадобився у повній мірі.
Якщо переглянути інтерв’ю з засновниками компаній по виробництву БпЛА до 2021 року, то головними в них будуть теми відсутності зацікавленості від уряду, низький прибуток через обмеження, відсутність перспектив розвитку. А якщо подивитись на тих самих людей вже у 2023 році, то зміна буде лише одна: зі стареньких Volkswagen та Renault вони пересіли у BMW та Porsche, хоча умови закупівлі від уряду України не змінились, як і цінова політика. То звідки ж у виробників з’явились кошти і чому вони були витрачені не на інвестування у виробництво, а у власний статус та комфорт?
Справа у тому, що урядова постанова про закупівлі обмежує виробника БпАК формулою 1-3% від вартості комплектуючих + 30% вартості від збірки. Тому великих фінансових успіхів на урядових контрактах зробити неможливо. Але таких обмежень немає, якщо продавати БпЛА в армію не через оборонні контракти, а через збори від волонтерських фондів. У такому випадку націнку можна робити будь-яку, а обмеженість ринку робить кожного виробника монополістом у своїй ніші. Хочеш придбати дрон для ЗСУ? Будь готовий робити це за ринковими умовами.
З одного боку все законно, бізнес є бізнес та й виробники БпЛА праві у тому, що для розвитку і модернізації треба кошти. Так, в інтерв’ю "Економічній Правді", керівник компанії ДеВіРо (виробник БпЛА "Лелека-100") Андрій Горшков зазначив, що компанія не може розвиватись через низьку додану вартість БпАК, яку компанія постачає до ЗСУ, але "щоб мати перспективи, рентабельність має бути бодай 20%".
Проте навіть отримані на хайпі гроші, зібрані українцями через різноманітні фонди, пішли чомусь не на розвиток виробництва, а на автівки та елітні квартири.
Наведемо декілька прикладів
DeViRo
Компанія DeViRo (ДеВіРо –від перших літер імен засновників: Денис, Віктор, Роман) була заснована ще у 2014 році Чередніченко Денисом, колишнім майором МВС та аеророзвідником полку поліції Дніпро-1, та інженерами Коваленко Романом і Заболотним Віктором. Керівником юридичної особи ТОВ "ВІК "ДЕВІРО" є Горшков Андрій, а серед власників компанії наразі зазначені ще головний інженер Дубовський Костянтин та Назаренко Катерина, донька Юрія Берези, командира полку Дніпро-1. Взагалі історія DeViRo тісно переплетена з Дніпро-1, саме цей підрозділ приймав перші літальні апарати на випробування і допомагав згодом у просуванні їх до ЗСУ.
З початком війни на Донбасі і почалась розробка головного продукту компанії – безпілотного авіаційного комплексу (БпАК) «Лелека-100». Уже у 2018 році БпАК «Лелека-100» перейшов на дослідну експлуатацію у ЗСУ, а з травня 2021 року прийнятий на озброєння. До повномасштабного вторгнення DeViRo поставила в ЗСУ понад 300 одиниць безпілотних апаратів, вартістю понад 140 тисяч гривень за один літак.
З 2022 року ДеВіРо продала більше ніж 50 комплексів "Лелеки", а самих літальних апаратів більше 150 одиниць. Звісно, головними замовниками виступили найбільші фонди "Повернись живим" і Фонд імені Сергія Притули. Зокрема, "Повернись живим" робили три великі збори на «Лелеки» загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень, а фонд Притули зібрав 352 мільйони гривень «на помсту», з яких 100 мільйонів було виділено на ударні БпЛА RAM II – перероблену версію «Лелека-100».
У квітні 2022 року ДеВіРо відвантажила фонду "Повернись живим" 25 комплексів вартістю 45 мільйонів гривень, і майже одразу фонд автівок власників компанії поповнився новеньким Volkswagen Id.4 2021 року випуску, зареєстрованим на Дениса Чередніченко, а Коваленко Роман придбав BMW X6 2021 року. Щоправда, компанія придбала і декілька мікроавтобусів, ймовірно для вирішення питань логістики, тобто можна сказати, що кошти все ж пішли на розвиток.
У жовтні 2022 року свій збір закрив Притула, 100 мільйонів перейшли до ДеВіРо, а керівники змогли підвищити ефективність і матеріальне становище виробництва ще раз. У листопаді 2022 року Денис Чередніченко придбав Porsche Cayenne 2021 вартістю від $90 тисяч, ймовірно щоб покращити дальність роботи дронів, а у грудні 2022 року взяв ще й Tesla Model 3 2019 року, мабуть щоб відкрити опцію зв’язку дронів через Старлінки. ДубовськийКостянтин взяв собі скромний BMW X5 M50D G05 2022 року, ціною від $90 тисяч і ще Mercedes-Benz GLC 220D вже навесні 2023 року.
Віктор Заболотний подарував дружині Олені Mercedes-Benz Glc 200 2022 року, вартістю від $80 тисяч.
Коваленко Роман на початку 2023 року став власником старенького Porsche 911 Turbo 2011 року, але вже у травні зміг взяти йому у компанію новіший Porsche Panamera 2018 року, обидві автівки вартістю приблизно у 160-180 тисяч доларів.
Дата
Дохід
Витрати
Сума витрат
21.04.2022 - 28.09.2022
$900 тисяч доларів за дрони від фонду Повернись живим
Авто BMW X6 2021 року, Volkswagen T6, Volkswagen Transporter, Volkswagen ID.4, та квартира
Загальна вартість $252 тисячі доларів
11.10.2022 - 23.12.2022
$2,5 мільйони доларів за дрони від фонду Притули
Сім автомобілів, серед яких Mercedes-Benz GLC-Class 2022 року, Porsche Cayenne 2021, Tesla Model 3, BMW X5 G05
Загальна вартість $362 тисячі доларів
29.12.2022 - 14.03.2023
$794 тисячі доларів від тендерів
4 авто, зокрема Porsche 911 та Mercedes-Benz GLC-Class 2023 року
Загальна вартість $200 тисячі доларів
03.04.2023 - сьогодні
$848 тисячі доларів від тендерів
2 квартири, інша нерухомість та 5 авто, зокрема Porsche Panamera 2018 року
Загальна вартість $483 тисячі доларів
Якщо розкласти на графіку за 2022-23 роки прибутки від зборів волонтерських фондів і витрати на дорогі речі, то кореляція помітна одразу.
Тож за останній рік автопарк власників виробника дронів ДеВіРо склав приблизно $950 тисяч доларів, якщо врахувати ще й скромніші автіки, які були придбані як робочі або у користування іншим членам сім’ї, серед яких Mazda CX-3 2018, Volkswagen Passat 2016, Skoda Kodiaq 2022, Mazda CX-30 2021 та інші.
Загальні надходження до ДеВіРо від волонтерських зборів у цей період можна оцінити у 180 мільйонів гривень або приблизно у 4.7 мільйони доларів США, 20% від цієї суми якраз складає 940 тисяч доларів.
Athlon Avia
Схожа картина сталася і з виробником Фурії Атлон Авіа. Як лише фонд "Повернись живим" і фонд Притули успішно закрили свої збори Валькірій для армії на суму в 8.4 мільйони гривень, одразу засновник компанії Артем В’юнник став власником елітної квартири вартістю 10 мільйонів гривень. Допоміг ще й тендер на оптичний модуль, щоб добрати необхідний залишок до суми.
Наступний збір від фонду Притули на 15 мільйонів гривень, плюс ще один тендер допомогли Артему придбати два паркомісця, вартістю 40 тисяч доларів кожне.
Останній тендер на 10 мільйонів гривень приніс сім’ї В’юнників ще одну квартиру, і два БМВ – електрокар і спортивний мотоцикл.
Дата
Дохід
Витрати
Сума витрат
02.07.2022 - 17.08.2022
$212 тисяч доларів - закупівля дронів фондами Притули та Повернись живим
Елітна нерухомість
Загальна вартість $286 тисячі доларів
18.08.2022 - 02.12.2022
$430 тисяч доларів - тендер та закупівля дронів фондом Притули
Нерухомість
Загальна вартість $40 тисячі доларів
07.03.2023 - 02.08.2023
$254 тисячі доларів з тендеру на 3 Фурії
Елітна квартира та 3 авто
Загальна вартість $300 тисячі доларів
Наглядно видно, що за 22-23 роки витрати майже наздогнали надходження на користь Атлон Авіа, а треба враховувати, що надходження мають перекрити не лише забаганки власників, а й витрати на виробництво і заробітну плату працівників. Боязно навіть думати, що буде з компанією без волонтерських зборів.
Авіаційні Системи України
Виробник славнозвісної Валькірії Жаровський Павло, на відміну від колег по цеху, реєструє своє майно на родичів, хоча і не ховає свої статки. З літа 2022 року Валькірію активно купував для ЗСУ Фонд імені Сергія Притули, спочатку закривши збір на $50 тисяч, що спонукало Павла купити доволі скромну Toyota Camry 2020 року. Потім ще два збори поспіль від Притули принесли виробнику Валькірій $515 тисяч доларів, мінус витрати на виробництво. Можливо, витрат було не дуже багато, бо одразу після цього Павло подарував батькові квартиру вартістю приблизно в $350 тисяч доларів, а дружині - Mercedes-Benz E-Class 2021 року випуску.
Дата
Дохід
Витрати
Сума витрат
31.07.2022 - 23.08.2022
$50 тисяч доларів - закупівля дронів фондом Притули
Toyota Camry 2020
$30 тисяч доларів
11.10.2022 - 26.04.2023
$515 тисяч доларів - закупівля дронів фондом Притули
Елітна ерухомість та Mercedes-Benz E-Class 2021
Загальна вартість $416 тисяч доларів
Якщо підрахувати, що від продажу за ринковими умовами Авіаційні Системи України додають лише 20% до вартості, то на подібні закупівлі Павлу не вистачило б щонайменше 330 тисяч доларів. Або у засновника були доволі великі накопичення до війни, або ціна завищена трохи більше ніж очікувалось.
Хвиляʼ91
Як виявилось, цікаве у справі закупівлі дронів може бути не тлише збоку виробників, а й збоку самих волонтерів. Так, одеський благодійний фонд "Хвиля’91" за перші 5 місяців 2023 року зміг закрити 4 великих збори на загальну суму трохи більше мільйона доларів. А її керівник Ченкова Наталія за той же період змогла придбати елітну квартиру у Києві вартістю $373 тисячі доларів, після чого покинула проєкт, як засвідчує опендатабот. Цікаво, що на офіційному сайті фонду не вказані жодні офіційні представники.
Дата
Дохід
Витрати
Сума витрат
01.02.2022 - 31.05.2023
$1050 тисяч доларів за 4 збори на користь ЗСУ
Елітна квартира в Києві для Наталії Ченкової та спортивний байк BMW для Олександра Яковенко
$374 тисяч доларів
01.06.2023 - 10.06.2023
$267 тисяч доларів на потреби ЗСУ
Вантажівка DAF для Олександра Яковенко
$25 тисяч доларів
Натомість засновник фонду Олександр Яковенко виявився фанатом спортивних мотоциклів BMW, а також став власником вантажівки DAF.
А ще "Хвиля’91" займаються збиранням дронів FPV WAVE91, дешевих, на китайських та азіатських запчастинах, для передачі їх напряму до Нацгвардії, тобто не займаються їхнім комерційним продажем.
Прибуткове волонтерство
Тема прозорості витрачання коштів - болючий мозоль українців в усі часи, за будь-яких умов. На жаль, війна не стала винятком. Прикриваючись справді важливою для громадян справою звільнення територій, деякі виробники БпЛА демонструють ознаки нецільового використання коштів, зібраних в рамках національних чи локальних акцій. Ми переконані, що на перевірку заслуговують всі виробники, адже закликаючи українців віддавати чи не останні гроші, фонди мають бути абсолютно впевнені у чесності, ефективності та прозорості виробників дронів.
Водночас, варто зазначити, що у самих волонтерських фондів на кшталт "Повернись живим" або Фонду Притули вимушені збирати гроші і купувати комплекси, що є вже тут і зараз, адже військовим потрібні дрони, і перевірка прозорості та підзвітності виробників рішень – не справа волонтерів.
Автор: Михайло Кірієнко
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
