Як Афганістан скочується у середньовіччя і чим це схоже на путінську Росію
За два роки при владі радикальний рух «Талібан» запровадив в Афганістані цілу низку репресивних законів, які викликають подив навіть у мусульманському світі. Незгодних із новими порядками таліби оголошують посібниками країн Заход, зазначає видання "Важливі історії".
Найважча економічна криза, а також нетерпимість «Талібану» до якоїсь критики та опозиції змусили сотні тисяч афганців виїхати з країни. Багато хто переконаний, що вже ніколи не повернуться на батьківщину.
Головним своїм досягненням таліби вважають припинення громадянської війни. В Афганістані, як і раніше, залишаються озброєні центри опору, але основна загроза режиму криється всередині самого «Талібану».
ХТО ТАКІ ТАЛІБИ
Рух «Талібан» (з арабської — «студенти») був створений у 1994 році, у розпал громадянської війни, неподалік стародавньої афганської столиці на півдні країни — міста Кандагар. Кістяк талібів склали пуштуни (етнічна більшість Афганістану), які закінчили медресе (релігійні школи), як правило, в Пакистані. Найчастіше це були вихідці з найбідніших верств населення, межею мрій яких було стати імамом у мечеті.
Лідери «Талібану» бачили своєю метою об’єднання країни та формування загальнонаціонального уряду із утвердженням ісламських цінностей — у тому вигляді, в якому вони їх розуміють.
Як таліби прийшли до влади
«Чому я мав воювати з талібами, якщо ніхто інший не воював?» — згадує Сохаїл, чоловік похилого віку, який перебував на службі у Збройних силах Афганістану до того, як у серпні 2021 року влада в країні перейшла до радикалів. «У багатьох із нас є родичі серед талібів. Як я міг в них стріляти? Ми часто навіть не розуміли, за кого і за що ми воюємо», — продовжує відставний військовий, а нині охоронець у супермаркеті Кабула.
Крім родинних зв’язків між бойовиками «Талібану» та іншими афганцями, одна з причин стрімкого наступу талібів у 2021 році — відсутність у колишнього режиму вмотивованої армії, а також величезний рівень корупції. На момент тріумфального входження талібів до Кабулу Афганістан займав 174-е місце у світі (із 180) за індексом сприйняття корупції, який запровадили Transparency International. «Саме це занапастило колишній режим. Корупція була повсюдною. Усі наші начальники розбіглися, як тільки зрозуміли, що перемога Талібану неминуча», — резюмує Сохаїл.
Таліби вже брали владу наприкінці 1990-х років та утримували її до 2001 року, коли після терактів 11 вересня їх вигнали США із союзниками. «Талібан» же, оговтавшись від поразки, став влаштовувати диверсії проти нової афганської влади та військ міжнародної коаліції.
ПЕРША СПРОБА
Перший наступ талібів у Кабул стався у вересні 1996 року. Одним із кривавих епізодів тоді стала публічна страта екс-президента Наджибули, який переховувався в будівлі місії ООН.
До кінця 1990-х бойовикам вдалося встановити контроль майже над усією територією країни та проголосити «Ісламський емірат Афганістан». Репресивна політика талібів та приховування міжнародних терористів, таких як Усама бен Ладена, відповідального за теракти 11 вересня 2001 року в США, призвели до ізоляції режиму, зубожіння населення та обвалу економіки. На початку 1998 року долар коштував 30 000 афгані, а грудні 2000 року у Кабулі за нього давали 72 000 афгані.
За підтримки міжнародного співтовариства у 2004 році в країні було прийнято нову конституцію та відбулися президентські вибори, на яких переміг Хамід Карзай, який очолював державу у перехідний період. Надії афганців на нову владу не справдилися. Гроші, які виділялися на підйом афганської економіки, надходили в країну із запізненням або зовсім розкрадалися.. Крім корупції, уряд Карзая (а потім і його наступника Ашрафа Гані) не міг скоординувати навіть силовиків, не кажучи про інші органи влади.
Більшість населення Афганістану складають пуштуни, які проживають в основному в південних провінціях, і розбіжності з сіверянами-непуштунами (таджиками, узбеками, хазарейцями та ін.) не давали нормально працювати. На тлі недієздатної влади навіть таліби не здавалися афганцям чимось жахливим. Незважаючи на жорстокість бойовиків, сільські жителі ставилися до них, якщо не доброзичливо, то нейтрально. «Талібан» активно просував серед населення тезу про те, що країна перебуває під окупацією західних сил, а нова влада — їх маріонетки.
Втомилися від цього і США з союзниками, яким двадцятирічний досвід перебування в Афганістані коштував тисячі життів і понад 2 трлн доларів. У лютому 2020 року США та представники «Талібану» підписали Дохійську угоду: коаліція виведе війська з Афганістану, а «Талібан» не атакуватиме їх. Результат був вирішений наперед.
Навесні 2021 року бойовики розпочали наступ, кульмінацією якого стало взяття Кабула 15 серпня. Найяскравішою ілюстрацією хаосу стали кадри з кабульського аеропорту, на яких афганці чіпляються за крила американських військових літаків, сподіваючись таким чином залишити країну.
Аеропорт Кабула наступного дня після взяття столиці талібами. ФОТО: WAKIL KOHSAR / AFP / SCANPIX / LETA
«Тероризм – норма життя»
В Афганістані сьогодні немає жодної терористичної загрози, з гордістю розповідає «Важливим історіям» речник талібів Забіхулла Муджахид. Забезпечення безпеки та припинення багаторічної громадянської війни фронтмен талібів бачить одним із головних досягнень уряду за минулі два роки. Саме це бойовики продають населенню.
«Ще років п’ять тому ми могли б сюди просто не доїхати. На нас обов’язково б хтось напав. У кращому разі нас викрали б, у гіршому — одразу вбили», — міркує таксист Муртаза, ведучи машину трасою з Кабула до високогірного Пагмана. Там прохолодно і це популярне місце відпочинку у місцевих жителів. «За талібів, звичайно, стало набагато спокійніше і безпечніше, тож я їх підтримую», — зазначає Муртаза, не заперечуючи, що «саме вони відповідальні за загибель тисяч мирних жителів у минулому».
За оцінками австралійського Інституту економіки та світу (IEP), який запровадив «Глобальний індекс тероризму», у 2022 році в країні було вчинено вчетверо менше терактів, ніж роком раніше. Що не заважає Афганістану залишатися найнебезпечнішою країною. У січні і березні цього року в результаті нападів на будівлю Міністерства закордонних справ в урядовому кварталі, що особливо охороняється, в центрі Кабула загинули не менше 20 осіб. "Тероризм тут - свого роду норма життя", - говорить російський посол в Афганістані Дмитро Жирнов. 5 вересня 2022 року від підриву терориста-смертника біля стін російського посольства загинули двоє співробітників дипмісії.
Представники «Талібану» рапортують про те, що їм вдалося сколотити боєздатні силові структури чисельністю близько 400 тисяч осіб, включаючи армію, поліцію та розвідку, — це приблизно вдвічі більше, ніж у поваленого уряду Афганістану. Однак, як наголошується в торішній доповіді генерального секретаря ООН, сьогодні «терористичні угруповання в Афганістані користуються більшою свободою, ніж будь-коли».
Та й таліби не зраджують собі. Згідно з нещодавно опублікованими даними Місії ООН зі сприяння Афганістану (UNAMA), з 15 серпня 2021 року по 30 червня 2023 року уряд талібів несе відповідальність за 218 позасудових страт і 14 насильницьких зникнень.
Почали з мітингів
У вересні 2021 року «Талібан» вдруге проголосив «Ісламський емірат Афганістан» та оголосив склад уряду. До назви його та своїх посад бойовики обов’язково додають приставку в. о. («Сарпараст»), підкреслюючи, що вся влада належить Аллаху, а вони лише виконують його волю на Землі.
Вже наступного дня після оголошення складу уряду таліби заборонили проведення будь-яких несанкціонованих мітингів. «Про цілі заходу, гасла та інші деталі необхідно повідомляти відповідні владні структури не пізніше ніж за 24 години», — наголошувалося у рішенні Міністерства внутрішніх справ, яке очолив один із найбільш розшукуваних міжнародних терористів Сіраджуддін Хаккані.
А протести проти режиму талібів тоді охопили усі найбільші міста країни. Їхньою рушійною силою стали жінки, які справедливо побоювалися репресій та заборон.
Таліби, звісно, вважають незгодних найманцями ворогів. «Багато жінок продовжують отримувати гроші від американців, щоб виступати проти інтересів нашого народу, критикувати наш уряд та влаштовувати ці мітинги. Вони діють як іноземні агенти. І ми боротимемося з ними», - заявив представник Генерального управління розвідки (GDI) талібів. «Для тих, хто працює на користь нашої держави, завжди знайдеться місце і робота, — продовжує він, — а тим, хто лає свою батьківщину за вказівкою західних ляльководів, тут не місце».
Продовжили жінками…
«Життя афганських жінок ніколи не було простим. Однак за колишнього уряду ми мали хоча б право на роботу і на освіту. З поверненням талібів ми знову це втратили», — розповідає активістка Мужда Азізі. Бойовики заборонили дівчаткам ходити до школи після шостого класу, а жінкам — до університету . Багато хто обходить обмеження, наприклад, навчаються онлайн або за кордоном. Але влада не спить. У серпні в кабульському аеропорту таліби відправили додому 63 дівчат, які вирушали на навчання до ОАЕ.
Афганки тепер майже не можуть працювати і стоять у черзі за гуманітарною допомогою. ФОТО: EBRAHIM NOROOZI / AP / SCANPIX / LETA
Навчанням справа не обмежилася. Жінкам різко обмежили можливість працювати. Насамперед у владних структурах та будь-яких держустановах. Закрилися салони краси: на думку талібів, вони «надають послуги, що суперечать ісламу». Десятки тисяч жінок втратили можливість хоч якось заробити на життя і тепер змушені надавати послуги підпільно, на квартирах. Крім того, салони краси були єдиним вільним простором для зустрічей та спілкування жінок», — ділиться Ферешта, яка володіла таким салоном. Фактично жінки тепер можуть знайти роботу тільки у сфері охорони здоров’я.
ЧОМУ ВОНИ ТАК РОБЛЯТЬ
Ставлення талібів до жінок викликає подив навіть у мусульманському світі. Заборону на освіту критикували імам найбільшого у світі ісламського університету «Аль-Азхар» шейх Ахмед ат-Тейїб та президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган.
На специфічне розуміння талібами ісламу накладаються положення неписаного кодексу честі пуштунів «Пуштунвалі». За словами дослідника "Пуштунвалі" Мухаммада Анвара Нумйалая, пуштуни з повагою ставляться до жінок, проте переконані, що їхнє місце "або в будинку, або в могилі".
«Жорстокість талібів стосовно жінок також пояснюється тим, що багато з них — сироти та виросли у військових таборах та релігійних школах, не знаючи, що таке материнська турбота, — доповнює у розмові з «Важливими історіями» афганський громадський активіст Джавад Алілі. — Для більшості з них жінка є виключно джерелом гріха».
Не знаходячи можливості заробити на хліб, дедалі більше афганок починає пропонувати секс-послуги. «Проституція зростає з кожним днем. "Талібан" сам створює сприятливе середовище для проституції, запроваджуючи жорсткі обмеження для жінок», - розповідає співробітниця місцевого агентства новин.
За даними Міжнародної організації праці, з моменту захоплення влади талібами зайнятість жінок в Афганістані знизилася на 25%. «В Афганістані у багатьох сім’ях жінки – єдині годувальниці. Окрім економічних проблем, афганки часто стикаються з домашнім насильством та примусовими шлюбами», — пояснює адвокат Тайба Вахеді. Також їм заборонено відвідувати розважальні центри, спортзали та парки.
На цьому фоні зросла кількість жіночих суїцидів. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), приблизно з 3000 суїцидів, що відбуваються щорічно в Афганістані, 80% здійснюються жінками.
...і наркотиками
Минулого року таліби зненацька взялися за боротьбу з наркотиками. За даними ООН, 2021 року в Афганістані було вироблено 85% світового опію.
Це стало ударом для багатьох афганців. 2021 року торгівля сільськогосподарськими культурами та пов’язаними з нею наркотиками принесла дохід 1,8–2,7 млрд доларів, це 9–14% ВВП і більше, ніж увесь офіційний експорт товарів та послуг. У сільській місцевості проживають щонайменше 73% жителів Афганістану. «Через сильну посуху останніми роками наркотики для нас стали майже єдиною можливістю хоч щось заробити. Наркотики — наш другий хліб», — міркує фермер, який торгує овочами та фруктами на одному із стихійних ринків Кабула.
Схоже, «Талібан» налаштований рішуче. Згідно зі звітом компанії Alcis, у провінції Гільменд, де вироблялося понад 50% опіуму країни, талібам вдалося скоротити посіви маку у 100 разів.
Макове поле, знищене талібами. ABDUL KHALIQ / AP / SCANPIX / LETA
Залишилися без підтримки
Радикальні дії «Талібану» в інших сферах призвели до втрати значної частини міжнародної гуманітарної допомоги, з якою пов’язані величезні надії мешканців однієї з найбідніших країн світу. За даними Світового банку, дві третини населення Афганістану живе за межею бідності, і Світова продовольча програма (ЗПС) ООН створила центри розподілу продовольства по всій країні. Кожен отримує там 50 кг борошна, мішок бобів, пляшку рослинної олії та мішок солі.
Постачання гуманітарної допомоги сильно ускладнюються репресивною політикою талібів та їх прямим втручанням у розподіл продовольства та інших товарів, що надходять з-за кордону, зазначається у звітах Ради безпеки ООН. На цьому тлі ВПП нещодавно повідомила , що змушена позбавити продовольчої допомоги ще 2 млн афганців, що голодують. В результаті кількість мешканців, позбавлених цього року підтримки ЗПС, сягне 10 млн.
І, звичайно, зі «здобуттям Афганістаном повної незалежності» — так таліби називають виведення американських військ — країна втратила левову частку фінансування. Насамперед 75% держбюджету забезпечувалися за рахунок донорства США та їхніх партнерів. Відійшовши з Афганістану, США та союзники заморозили його резерви — 9,5 млрд доларів.
Виручають технократи
Внаслідок цього економіка Афганістану, за даними Світового банку, за останні два роки скоротилася на 35%. Могло бути й гірше, але рятують технократи. Насамперед співробітники Центрального банку, які дісталися талібам у спадок від колишнього режиму, з гарною західною освітою.
Завдяки їхнім зусиллям (переважно заборонам) вдалося зупинити вивезення валюти та комп’ютеризувати роботу найбільшого валютного ринку країни, «Сарай Шахзада». Місцеві валютні міняли (хаваладари) визнають, що до талібів такого тотального контролю за валютними операціями й близько не було. Внаслідок цього з 15 серпня 2021 року афгані навіть зміцнився до долара — на 3,7%. Минулого та цього року вона одна з найприбутковіших у світі.
Афганський валютний ринок. SAMIULLAH POPAL / EPA / SCANPIX / LETA
Незважаючи на відсутність міжнародного зізнання, відновлюється торгівля. За даними Світового банку, з січня по липень імпорт до Афганістану зріс на 32% у річному вираженні — до 4,4 млрд доларів. З експортом справи гірші: зростання на 3%, до 0,91 млрд доларів за сім місяців.
Бойовики закликають закордонних партнерів інвестувати до Афганістану, але ті не поспішають вкладати гроші в зруйновану багаторічною війною країну з бойовиками при владі. Поки що найбільшу угоду з «Ісламським еміратом» у січні цього року уклала китайська CAPEIC: вона інвестує 3,75 млрд доларів протягом 25 років у видобуток нафти.
Одне з небагатьох досягнень талібів – успішна боротьба з корупцією. За даними Світового банку, з моменту встановлення влади бойовиків частка підприємств, що дають хабарі митникам, знизилася з 62 до 8%. Transparency International у 2022 році підвищила становище Афганістану у світовому рейтингу зі 174-го до 150-го місця. Росія на 137-му, за рік вона опустилася на один рядок.
Для талібів визнання не головне
Іншим своїм досягненням таліби вважають розвиток зовнішніх зв’язків, навіть незважаючи на те, що їхній уряд не визнала жодна країна світу. За словами в. о. прем’єр-міністра Абдул Кабіра, «Ісламський емірат Афганістан» має представництво у 16 країнах. Декілька держав, включаючи Росію, акредитували дипломатів від «Талібану». Ще у низці країн, наприклад Саудівської Аравії та Туреччини, залишаються колишні дипломати, але тепер вони співпрацюють із талібами.
Головний союзник "Талібану" - Катар, де з 2013 року знаходиться політичний офіс бойовиків. На початку 2010-х років катарці зробили ставку на ісламістів, які опинилися на хвилі «арабської весни» при владі в Тунісі та Єгипті, але в кожному випадку вони в результаті зазнали фіаско.
Коли таліби захопили владу в Афганістані, здавалося, що Доха може радіти: їхні підопічні знову досягли успіху. Проте вже у вересні 2021 року прем’єр та міністр закордонних справ Катару Мухаммед бен Абдель Рахман Аль Тані заявив, що дії радикалів «викликають розчарування» і «стали кроком назад для Афганістану».
Катарські чиновники, ймовірно, найчастіше відвідують Афганістан у спробах вплинути на «Талібан». За даними Reuters, у травні 2023 року катарський прем’єр навіть зустрічався з верховним керівником талібів Хайбатуллою Ахундзаде, який веде затворницький спосіб життя в місті Кандагарі. Але безуспішно.
Серед умов офіційного визнання уряду «Талібану» представники міжнародної спільноти називають перегляд політики щодо жінок та зміну складу кабінету міністрів. Він має стати більш інклюзивним та відображати всю багату етноконфесійну палітру Афганістану. Зараз в уряді майже всі пуштуни і, звісно, жодних жінок.
Бойовики ж відкидають будь-які вимоги, сприймаючи поступки як слабкість. «По-перше, ніхто у світі не має жодних підстав для того, щоб обговорювати склад уряду іншої країни і тим більше висувати якісь пропозиції з цього приводу. По-друге, це уряд, який є інклюзивним і представляє інтереси всіх афганців», — наполягає Муджахид у розмові з «Важливими історіями». І, перш ніж щось вимагати, Захід має розморозити афганські активи.
Що може завадити талібам
Поки що «Талібан» зміцнює владу. Наявність якоїсь політичної конкуренції таліби вважають неприпустимою. У середині серпня уряд заборонив діяльність будь-яких політичних партій у країні, оскільки це нібито «суперечить нормам ісламу». До приходу бойовиків до влади в Афганістані було зареєстровано 73 політичні партії. Тепер лідери більшості з них за кордоном і критикують владу в емігрантських ЗМІ.
Водночас в Афганістані діють кілька озброєних груп, які протистоять «Талібану» у різних провінціях. Їх не менше 22, за оцінками UNAMA, проте оцінити їхню ефективність неможливо.
Найвідоміше формування — Фронт національного опору (ФНП) на чолі з Ахмадом Масудом, сином відомого польового командира Ахмада Шаха Масуда, який протистояв «Талібану» наприкінці 1990-х років і загинув за два дні до терактів 11 вересня 2001 року. «За останні два роки ми, не маючи жодної суттєвої підтримки з боку закордонних партнерів, показали, що збройний опір талібам не закінчено», — сказав «Важливим історіям» керівник відділу зовнішніх зв’язків ФНП Алі Майсам Назарі, за словами якого загони ополченців сьогодні присутні у 14 із 34 афганських провінцій. Він вважає будь-які переговори з «Талібаном» безглуздими: «Весь досвід спілкування талібів із зовнішнім світом показує, що вони не готові змінюватись. Тому нам нічого не залишається, окрім силового шляху».
Численна афганская діаспора (тільки з 2021 року, за інформацією Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Афганістан залишила не менше 1,6 млн осіб) не має яскраво вираженого лідера. «Історія навчила афганський народ не довіряти ні старим, ні новим політичним діячам», — переконана афганська громадська діячка Сара Рахмані, яка проживає в Берліні.
На її думку, сьогодні немає такої сили, яка б могла протистояти «Талібану» всередині Афганістану, за винятком… самих талібів. «Після того, як вони прийшли до влади, в окремих провінціях у їхніх лавах почалися серйозні протиріччя, аж до взаємного знищення», — каже Рахмані.
За інформацією Дослідницької служби Конгресу США, найбільші протиріччя у лавах талібів викликають склад уряду та жіночу освіту. Ці рішення були прийняті в Кандагарі, а не в Кабулі, що викликало обурення багатьох урядовців. «Монополізація влади та нав’язування своїх поглядів завдає шкоди репутації всієї системи і точно не в наших інтересах», — заявив у лютому. о. глави МВС Сіраджуддін Хаккані, виступивши таким чином проти верховного керівника «Талібану».
Проте бойовики впевнені, що правитимуть вічно і закликають повернутись. Вони навіть створили у березні 2022 року комісію з репатріації співвітчизників. Однак афганці до цього ставляться скептично. «Ті, хто повернувся, не здобули жодної свободи особистості чи можливості для критики режиму. Усі, хто повертається, живуть під контролем "Талібану"», - пояснює Рахмані.
Не бажаючи йти на поступки, уряд «Талібану» семимильними кроками повертається до тієї ситуації, яка вже була за їхнього правління в Афганістані в 1996–2001 роках, переконаний афганський громадський активіст Джавад Алілі: «Їх релігійний фанатизм і нетерпимість повертають країну, у середньовіччі. І, на мою думку, на відміну від російського керівництва, таліби готові йти до кінця і щиро стояти за свої переконання».
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
