Росія після поразки
СРСР міг розпастися трохи раніше, трохи пізніше, за тим чи іншим сценарієм, але коли комуністична релігія померла в душах спочатку своїх жерців, а потім і пастви, радянська теократична імперія була приречена.
РФ, найбільший обрубок цього розпаду, вирішила повторити і ще років тридцять промучилась у фантомних болях, починаючи і провокуючи одну за одною війни на омріяному для неї пострадянському просторі. Українська війна стала для неї останньою.
Має бути масштабне переформатування євразійського простору, передбачити деталі якого зараз украй важко.
Але найближчі події, що формалізують поразку Росії у її злочинній війні проти України, лежать, на мій погляд, у досить вузькому коридорі можливого.
"Фултонська промова" Блінкена 13 вересня і виступ Байдена, що продовжив її, на ГА ООН не залишають сумніву, що американській глибинній державі вдалося, нарешті, перемогти всередині адміністрації над прихильниками "непоразки Росії" (група Бернса — Саллівана).
Знято останні накладені США на самих себе табу у постачанні Україні зброї, що забезпечує їй перемогу на полі бою.
Невідворотність військової поразки стає очевидною для всіх ключових гравців у створеній Путіним мафіозній структурі влади. Відразу після провалу бліцкригу ці люди вже змушені були замислитися над подібною перспективою, і в ході цих роздумів спектр їхніх особистих життєвих установок стрімко зміщувався від шалених геополітичних амбіцій, які всі вони дружно розділяли 24.02.2022, до найважливішого прагматичного завдання сьогоднішнього дня: як же вберегти життя, владу та величезну власність у країні, що програла війну.
На мою думку, колектив однодумців, які працюють над вирішенням цього доленосного завдання, вже сформувався на вершині російської влади. Так, вся яскрава публіцистика Пригожина, що діяв у координації з ними, була, очевидно, спрямована на підготовку населення і насамперед його "патріотичного" Z-сегменту до ідеї неминучої поразки РФ і повернення до кордонів 1991 року. Винними призначалися "долбо*б" Шойгу і "під*р" Герасимов, ну а в перспективі, звичайно, проглядався і товариш Путін, який припустився низки серйозних помилок в українському питанні: "Не ми вигадали цю безмозку педерастичну війну! Не було 24.02.2022 жодної загрози Донбасу ні від НАТО, ні від України!"
Як же поведуться ці люди в сьогоднішній військово-політичній ситуації? Звичайно, вони не можуть дозволити собі пасивно чекати на знищення Керченського мосту, ліквідацію російського флоту, обвал фронту. Тоді вони нікому вже не будуть цікавими як співрозмовники за кордоном. А всередині країни десятки тисяч озлоблених, озброєних мобиків, що статистично вижили, спрямують, як їхні селянські прадіди 106 років тому, в столицю, палитимуть поміщицькі садиби на Рубльовці і, за завітами вбитого Пригожина, "рвати дупи" тамтешнім мешканцям.
Верхівка режиму повинна буде діяти на випередження. Першим постпутинським урядом у Росії стане уряд відвертих негідників, безумовних військових злочинців. Тригером для її формування може стати перший психологічно значимий великий успіх ЗСУ (звільнення Токмака, Бахмута...). Російські гіммлери запропонують Україні негайне припинення вогню та переговори про організоване виведення російських військ на кордони 1991 року. Такий сценарій збереже життя десятків тисяч українських солдатів на заключному етапі війни. Що запитають нові вожді Росії у відповідь? Насамперед, звісно, імунітет від переслідування їх особисто як військових злочинців.
До речі, а недавнє безладне бурмотіння риббентропа в OOH про визнання територіальної цілісності України в межах 1991 року — чи це не перший незграбний прокид у бажаному для них напрямку? Не хочеться риббентропу на шибеницю. І гіммлерам не хочеться.
І вони можуть її уникнути, принаймні від рук держав-переможниць, якщо конструктивно поведуться на заключній стадії війни.
Ніхто не збирається йти маршем до Москви. Хіба деякі на Хайшенвей. Наші гіммлери залишаться на чолі величезної території РФ в межах 1991 року наодинці зі своїм коханим багатонаціональним народом і в оточенні своїх чудових партнерів по Глобальному Півдні. Чи надовго?
P.S. США володіють найціннішим подвійним агентом (Tom Graham), який ще вчора сидів за одним столом з цими мерзотниками і запевняв їх, що Сполученим Штатам потрібна і буде потрібна досить сильна Росія, щоб створити стабільність на своїй периферії (the U.S. needs, and will continue to need, a strong enough Russia to create stability along its periphery).
Сьогодні ж його терміново треба послати до Москви прозондувати наміри своїх співрозмовників і підтримати їхнє непросте рішення, їхній заключний акт доброї волі.
Хитрий окупант вирішив прикинутися мертвим, але ЗСУ перевірили його гранатою
