Чи здатна Верховна Рада подолати «ФСБшників у рясах»?
У Верховній Раді вже зібрано 190 підписів під зверненням до спікера Руслана Стефанчука. Парламентарі вимагають винести в сесійну залу законопроєкти, які дозволять заборонити «ФСБ у рясах». При чому питання співпраці Московської церкви з ФСБ у суспільства постало значно раніше, ніж почалася повномасштабна війна, зазначає видання "Главком".
Один із законопроєктів, який вимагають розглянути у залі – урядовий (8371). Але є ще схожі законодавчі ініціативи від «Європейської солідарності» та «Слуги народу». Спершу віцеспікер Олександр Корнієнко наголошував на тому, що голоси за таке питання швидше за все будуть і додав, що треба лише, аби голова монобільшості Давид Арахамія або його заступник Андрій Мотовиловець винесли це питання на погоджувальну раду. Це було в наприкінці серпня.
А два тижні тому Стефанчук запевнив всю країну в тому, що у Верховній Раді голосів на це питання немає. Ця резонансна заява спрацювала на підрив довіри до парламенту. Знаково, що через кілька днів після цієї тези спікера Стефанчука, жваву дискусію викликала фраза віцеспікера Корнієнка про те, що «ми останні 600 днів тестуємо зсув нашої парламентсько-президентської модель в бік більш сильного президента…».
Але попри те, що від керівництва парламенту лунають заяви, які можуть негативно впливати на імідж парламенту, у самій Верховній Раді є народні депутати, які вже понад місяць ведуть адвокаційну кампанію, аби довести суспільству, що є 226 голосів, які дозволять прийняти один із законопроєктів задля захисту національної безпеки.
Чому це важливо?
Понад 100 громадських організацій заявили, що вибори в умовах війни проводити недоцільно. Але заява Стефанчука про відсутність голосів у Верховній Раді за заборону Московської церкви одразу ж спровокувала новий дискурс щодо виборів. І до цього дискурсу долучилися не лише громадяни, а й журналісти, які висловлюють свою громадянську позицію.
Так, ведучий Radio NV Дмитро Тузов зазначив, що хоча і був проти виборів, але зараз його ставлення різко змінилося. Він дійшов висновку, що такий склад парламенту треба змінювати, якщо нардепи «вважають, що гебісти в рясах мають продовжувати антидержавну діяльність, зомбуючи частину населення».
Служба безпеки неодноразово проводила обшуки в різних областях у представників Московського патріархату. Знаходили і російські паспорти, і склади з оптовими партіями прокремлівської літератури.
На Харківщині під час обшуків виявили не лише прокремлівську літературу, російські рублі, а й сухпайки окупантів.
І питання до діяльності Московського патріархату виникають не лише на Сході країни, а й на Заході. Народна депутатка Соломія Бобровська повідомила про те, що на Рівненщині священник РПЦ в Україні відмовився проводити заупокійну літургію за загиблим воїном і його довелося везти за 18 км у інших храм. І це не перший такий випадок.
Народний депутат Віктор Балога («За майбутнє»), який підписав звернення до Стефанчука, зізнається, що був колись прихожанином Московського патріархату, але з 2006 року докладав зусиль, щоб в країні з’явилася власна помісна церква і наголошує, що держава мала кілька історичних шансів, щоб таке рішення було прийняте
«Заборона УПЦ МП – це захист нацбезпеки, оскільки очевидний її прямий зв’язок з владою Росії. Релігійна та духовна незалежність України, так само важлива, як і політична. Єдиною причиною, чому до сьогодні відкладається таке важливе рішення – відсутність у влади реальних намірів її запровадити, принаймні на цей момент. Звичайно, є частина депутатів, які представляють як «Слуг народу», так і інші депутатські фракції та групи, але все одно, на мою думку, кінцевий результат залежить від Банкової. Там вміють знаходити потрібні аргументи для того, щоб необхідне рішення швидко пройшло через Верховну Раду».
Насправді у парламенті народні депутати докладають максимальних зусиль, щоб зібрати голоси і не лише зміцнити національну безпеку, а й довести суспільству, що у Верховній Раді є більшість, яка готова захищати державність.
«У нас історична місія, про яку президент Зеленський говорив в парламенті. Саме тому він своїм указом №820 ще торік зобов’язав уряд, згідно з рішенням РНБО, протягом двох місяців внести до Верховної Ради законопроєкт, яким унеможливлять діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії. Ми, як парламент, досі цього не зробили. Виникає питання: ми підтримуємо захист державності та ініціативу президента й уряду? Відповідь очевидна! Ми маємо виконати місію з відродження духовної незалежності нашої нації заради прийдешніх поколінь», – наголошує народний депутат Олександр Аліксійчук.
Як триває збір підписів?
Збір підписів розпочали ще на День відновлення незалежності, 24 серпня, під час сесійного засідання.
Зібрати перші 150 підписів було досить легко. Народна депутатка Юлія Клименко («Голос»), яка ініціювала звернення до спікера Стефанчука, розповідає, як триває цей процес: «Ми з моїм колегою зі «Слуги народу» Олександром Аліксійчуком поділили зал. Я збирала підписи в колеги з «Голосу», «ЄС», а він працював зі своєю фракцією. Перші півтори сотні підписів ми зібрали дуже швидко. А далі у нас іде боротьба за кожен голос. Маємо довести суспільству, що парламент діє в інтересах національної безпеки і голоси за заборону ФСБ у рясах у нас є».
Юлія Клименко з нардепами Максимом Хлапуком (ліворуч) та Романом Лозинським (праворуч) під час засідання 24 серпня, коли розпочався збір підписів
Збір підписів ускладнений ще й тим, що Верховна Рада, через особливості роботи в умовах воєнного стану, працює, по суті, лише кілька днів на місяць.
Знаково, що станом на 4 жовтня жодного підпису не дали депутатські групи, які утворені з уламків забороненої ОПЗЖ – «Платформа за життя та мир», а також «Відновлення України». А це майже 40 нардепів.
Хто блокує?
Звісно, що голоси мала б дати монобільшість. Але у «Слуг народу» є група нардепа Артема Культенка. Це заступник голови фракції монобільшості, який є затятим прихильником Московського патріархату. Він відвідував богослужіння на Водохреща, яке проводив предстоятель Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій.
Верхівка Московської церкви в Україні втішена підтримкою депутата Культенка (на передньому плані)
Група Культенка налічує кілька десятків нардепів.
Культенко поки не відповів на питання, чому не підтримує ініціативи, які дають можливість заборонити діяльність Московського патріархату, а також про те, чи обговорював він зі своєю групою, як голосувати щодо цього питання. Якщо політик надасть свою позицію – вона буде оприлюднена.
Проте ситуація насправді більш складна і група Культенка, по суті, блокує підписання звернення до Стефанчука, бо парламенті діє так званий «бартер голосів і позицій». І оскільки зараз кілька десятків голосів мають серйозний вплив на результати голосування, то депутати, які мають свої важливі законопроєкти і розраховують на підтримку залу, теж відмовляються підписувати звернення.
У заручниках групи Культенка опинилися не лише такі депутати, а й керівництво фракції «Слуг народу». Про те, що група Культенка голосами шантажує голову фракції монобільшості Давида Арахамію «Главком» писав ще влітку. Оскільки голова фракції відповідальний за те, щоб були голоси за законопроєкти, які вимагають прийняти міжнародні партнери України, то він змушений враховувати цей фактор.
Разом з тим є народні депутати, які повідомляють, що не готові підписувати звернення до Стефанчука, але коли питання буде в сесійній залі, вони його підтримають. Тому голосів насправді є більше, ніж підписантів під зверненням і є ще низка депутатів, які готові поставити свій підпис і у Верховній Раді їх продовжують збирати.
Урядовий законопроєкт (№8371) хоч і має недоліки, на які вказує Головне науково-експертне управління (ГНЕУ), але може стати основою для подальшої роботи у другому читанні. Він передбачає заборону діяльності тих релігійних організацій, чиє керівництво перебуває поза межами України – у державі, яка здійснює збройну агресію.
Народні депутати від ЄС та «Довіри» зареєстрували свій проєкт дещо раніше, ніж Кабмін (№8221). Автори пропонують прийняти окремий закон, який визначатиме особливості діяльності іноземних релігійних організацій на території України з метою запобігання загрозам нацбезпеці. Але з огляду на те, що питання свободи віросповідання можуть ставати предметом розгляду міжнародних інстанцій, то тут Головне науково-експертне управління та профільний комітет рекомендували авторам враховувати положення міжнародно-правових актів та Конституції.
Ще однією пропозицією є законопроєкт, який пропонує пришвидшити процедуру позбавлення майна УПЦ МП та полегшити переходи громад до ПЦУ/УПЦ (№8262). Авторами тут є представники різних фракцій, серед яких голова профільного комітету Микита Потураєв.
Всі три ініціативи отримали підтримку комітету і можуть бути розглянуті у сесійній залі.
Нагадаємо, ще один урядовий проєкт щодо позбавлення мандатів місцевих депутатів із заборонених партій не виносять на голосування вже майже рік. Це при тому, що понад 150 нардепів звернулися до спікера Руслана Стефанчука, аби він вніс ці проєкти у порядок денний.
Що стосується законодавчих ініціатив щодо люстрації представників проросійських партій, то їх профільний комітет розглянув у вересні цього року. Парламентарі очікують на висновки Венеціанської комісії.
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
