Збройні сили України – найпотужніша армія світу серед армій, які ведуть реальну війну
Висновок очевидний – за даних умов і у межах тих сил та засобів, які наявні в українській армії, вона є найкращою і найефективнішою на планеті. Так, це спірне твердження – багато хто відразу згадає про США, однак треба дивитися на речі не у теоретичному розрізі, а з точки зору практики. Отже, що ми мали станом на 24 лютого минулого року? Армія перебувала у частковому хаосі внаслідок сумнівних рішень політичного керівництва країни, багато сил прикриття потенційних шляхів вторгнення відведені вглиб країни, не укомплектовані ні особовим складом, ні зброєю. Про сили Територіальної оборони взагалі краще не згадувати – більшість із них існувала просто на папері і складалася з купки ентузіастів. Авіація практично відсутня, артилерійські боєприпаси знищені дивними пожежами на складах у попередні роки, бронетанкові війська витискають із старих радянських машин залишки ресурсу, засоби зв’язку за рідкісним виключенням ще також радянські. Флот відсутній від слова взагалі, розвідка та контррозвідка зайняті всім, чим лише можливо, окрім своїх прямих функцій.
Можете додати ще від себе – все це ми бачили на власні очі. За таких умов відбувається повномасштабне вторгнення російської регулярної армії з найсучаснішим (звісно, на рівні Росії) озброєнням, за планами, які розроблені кваліфікованими спеціалістами Генштабу РФ. Все це відбувається на фоні хаосу у керівництві України, яке вочевидь не готувалося до війни, хоча кілька місяців поспіль отримувало точні розвідувальні дані від США.
За цих умов росіяни стикаються з асиметричними діями Сил оборони України (як ЗСУ, так і Тероборони, так і партизанів, які взагалі взялися невідомо звідки) і загрузають вглибині території України. Очевидно, що Генштаб ЗСУ та командування армії буквально за кілька годин зуміли пристосуватися до ситуації, коли треба організувати спротив ворогу, який значно переважає тебе за абсолютно всіма параметрами: чисельність, техніка, озброєння. Буквально через тиждень стало зрозуміло, що планований бліцкриг провалився. Через місяць активних бойових дій росіяни були змушені втікати з-під Києва та Чернігова, через деякий час було звільнено Харківщину, Херсон та більшість окупованих територій. Станом на зараз ЗСУ ведуть планомірне, хоч і надзвичайно важке, знищення ворога на територіях Донбасу та окупованих частинах Запорізької, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей, а внутрішня частина «нових територій» Росії (тобто Крим) перебуває під постійним вогневим ураженням української армії. Чорноморський флот РФ змушений передислоковуватися у Новоросійськ, а його втрати сягають уже десятків кораблів. ЗСУ, які не мають у своєму складі флоту, примудрилися знищити навіть підводний човен.
Однак на цьому фоні чомусь українську армію досі не визнають найкращою армією світу. Нагадаємо – ми говоримо про практику. Через кілька місяців після початку повномасштабних бойових дій з другою найбільшою армією світу Збройні сили України не лише не здалися, а змогли звільнити три чверті окупованих територій. Звісно, не треба впадати в ейфорію – попереду ще довга і важка війна, однак чомусь усі випускають із уваги той факт, що армія, яка не має флоту, оперує вкрай обмеженою кількістю застарілих та зношених літаків та гелікоптерів, суттєво обмежена у боєприпасах та артилерії, за півтора роки не лише досягла паритету у війні з високоресурсною армією Росії, а провідні експерти вже говорять про корінний перелом у війні.
Ще раз – не треба впадати в ейфорію. Але не треба принижувати й самих себе. А тепер давайте порівняємо все те, що відбувається в Ізраїлі. Ситуація досить схожа з українською ситуацією лютого минулого року. Розвідка Ізраїлю продемонструвала грандіозний провал, не помітивши підготовки до вторгнення. Те, що відбувалося у перші години атаки терористів на Ізраїль, сильно нагадувало перші дні атаки Росії на Україну. Однак варто не забувати, що Ізраїль воює від дня свого створення, і його армія і все, без виключення, керівництво країни перебувають у повній готовності до війни. Яка, нагадаємо, у цій країні ніколи не вщухала. І на цьому фоні ми бачимо дикунів на мопедах, які захоплюють ізраїльські танки, беруть заручників і вбивають мирних людей. Повторимося – на фоні того, що політичне керівництво Ізраїлю не займалося самозаспокоєнням і активно розбудовувало свої Сили оборони, це провал.
Той факт, що за атакою ХАМАСу стоїть уміла рука (хто б це не були – росіяни чи Іран), а напад був ретельно спланований, не відміняє того факту, що Сили оборони Ізраїлю були розгублені і деморалізовані у перші дні вторгнення. І цей хаос має потягти за собою серйозні висновки з боку керівництва країни. Особливо на фоні того факту, що ситуація прямо дзеркальна українській – легко озброєні нерегулярні сили ХАМАС напали на високотехнологічну армію Ізраїлю, який переважає їх за абсолютно всіма параметрами. Особливо це неприємно для ЦАХАЛу, який ще від війни Судного дня був зразком для всього світу. Результат – повний провал і ганьба перших днів.
Не треба зловтішатися – попри позицію Ізраїлю щодо російського вторгнення в Україну та відмову надати нашій країні військову допомогу у минулому році, ця країна перебуває в орбіті західних держав, які стоять у нашій війні з росіянами на нашому боці. Тому нинішня позиція керівництва України і ЗСУ щодо підтримки Ізраїлю однозначно вірна. Також, якщо вже про це зайшла мова, то згадайте, як голосувала Україна в ООН по палестинському питанню. Коли вона хоч раз підтримала Ізраїль?
Якщо повернутися до самого нападу терористів, то, попри перші дні (навіть години) паніки і хаосу у Силах оборони Ізраїлю, попри непропорційно великі жертви як серед військових, так і серед цивільних, ніхто не сумнівається, що ЦАХАЛ впорається з ХАМАСом. Причому максимально жорстко і ефективно. Зрештою, реакція як політичного, так і військового керівництва Ізраїлю після того, як пройшов перший шок, про це ясно свідчить. Як і дії Сил оборони країни.
Однак на цьому фоні все ж варто переглянути ставлення до Збройних сил України, які були і є у неспівмірно важчих умовах щодо війни з Росією. Нам у цій війні протистоїть регулярна армії потужної країни, яка має як величезні ресурси, так і можливість вести практично нескінченно довгу війну. І за цих умов Збройні сили України не лише зуміли організувати спротив у перші дні вторгнення, коли політичне керівництво практично втратило керування державою, а ресурси самої армії були критично недостатніми для відсічі потужному ворогу, а й зуміли звільнити три чверті окупованих у 2022 році територій. Так, нам надзвичайно потужно допомагає Захід (який допомагає і Ізраїлю). Однак воюють українці. І якби вони не вміли воювати, то жодна допомога б не допомогла (згадайте Афганістан).
На цьому фоні очевидним видається той факт, що Збройні сили України – найпотужніша армія світу серед армій, які ведуть реальну війну.
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
