Зборище негідників. Хто купує «золоті паспорти» Домініки
Головне з розслідування
Журналісти дізналися імена 7700 учасників програми «громадянство за інвестиції» у Домініці, в рамках якої паспорт країни можна придбати лише за 100 тисяч доларів.Громадянство острівної держави дозволяє безвізовий в’їзд або оформлення візи після прибуття більш ніж у 130 країн та територій, включаючи ЄС.Серед покупців паспорту Домініки олігархи, представники репресивних режимів та політики, наприклад, прем’єр-міністр Йорданії.Журналісти дізналися, що деякі новоявлені «домініканці» пізніше опинилися під слідством, отримали звинувачення чи тюремні терміни в інших країнах.Бюджет Домініки залежить від прибутку інвестиційної програми, яку також вкладають у будівництво нерухомості на острові.На момент, коли в 2012 році Асадуллу Халіда призначили головою провідного розвідуправління Афганістану, на його адресу вже неодноразово звучали звинувачення у порушенні прав людини.
У 2009 році канадський дипломат, який працював з ним, повідомив парламентській комісії, що Халід, будучи губернатором, імовірно, тримав підвал, в якому «особисто катував людей».
Халід назвав звинувачення «пропагандою», проте пізніше журналісти та правозахисники неодноразово повідомляли про його можливу причетність до довільних затримань, зґвалтувань та тортур.
Це не завадило йому придбати громадянство Домініки — крихітної острівної країни в Карибському басейні, паспорт якої надає безвізовий в’їзд або оформлення візи після прибуття більш ніж у 130 країн та територій, включаючи ЄС. Він купив другий паспорт у 2017 році — на той час уже давно було відомо про звинувачення на його адресу.
Міністр оборони Афганістану Асадулла Халід зустрівся зі стажерами Національної армії в Кабулі, Афганістан. 5 березня 2020 року
Халід, який пізніше став міністром оборони Афганістану, — не єдиний новоспечений «домініканець» із темним минулим. 2014 року паспорт острівної держави купив провідний ядерник Саддама Хусейна, якого називають батьком ядерної програми Іраку. Роком пізніше громадянином Домініки став лівійський полковник, який служив за Муамара Каддафі.
Крім них тисячі людей скористалися програмою «громадянство за інвестиції», що діє в Домініці, в рамках якої базова вартість паспорта становить 100 тисяч доларів.
Отримати інформацію про них було непросто, проте OCCRP та вашингтонська НКО “Government Accountability Project” («Проект за підзвітність влади») за підтримки партнерів дізналися імена близько 7700 осіб, які за останні роки стали громадянами Домініки.
Найбільш численні групи покупців становлять росіяни, китайці та іранці, зокрема дуже заможні особи. Так, паспорти карибської країни отримали два російські мільярдери азербайджанського походження, які потрапили під санкції після початку повномасштабної війни в Україні.
Серед новоявлених громадян Домініки також є урядовці, зокрема екс-міністр Йорданії та майбутній голова Центробанку Іраку. Їх не звинувачували у правопорушеннях, але вони мають статус «політично значимих осіб», який передбачає підвищений контроль під час відкриття компаній чи банківських рахунків.
Судячи з даних із корпоративних реєстрів, десятки покупців паспортів острівної держави реєстрували за своїми новими документами компанії в різних країнах.
Журналісти виявили щонайменше 30 осіб, які після набуття громадянства Домініки опинилися під слідством, отримали звинувачення або тюремний термін. Вони виявили ще майже десяток епізодів, коли власники паспорта карибської країни згодом тікали з рідних юрисдикцій, переховуючись від закону.
У цих випадках Домініку не можна звинуватити у умисному продажу паспортів злочинцям. Проте влада країни не відповіла, чи відкликали вони громадянство у когось із цих осіб.
У 2016 році тодішній представник Домініки в ООН розповів в інтерв’ю, що влада дуже ретельно перевіряє кандидатів на отримання паспорта.
"Ті, кому є що приховувати, не беруть участь у програмі", - зазначив він. У тому ж інтерв’ю глава програми «громадянство за інвестиції» розповів, що вони відхилили лише два відсотки заявок.
"Золоті паспорти" і "золоті візи" створені для злочинців, - говорить член Європарламенту Софі ін’т Велд, одна з критиків подібних програм. — Вони надають прямий доступ до ЄС».
Експерти вважають, що домінікська програма з торгівлі паспортами – результат довгих років під гнітом. Понад сто років рабства, французька та британська колонізація та глобалізація залишили країні мало шансів на розвиток. Домініка продає паспорти, щоби фінансувати державні служби.
Вона не порушує міжнародних законів. "Держави можуть встановлювати власні правила натуралізації", - зазначила Мадлен Сампшн, директор міграційного департаменту Оксфордського університету.
Експерт із «золотих паспортів» Крістін Сурак вважає, що видача громадянства сумнівним особам тягне за собою репутаційні ризики, які можуть призвести до серйозних наслідків.
"Великі гравці, такі як ЄС, можуть скасувати безвізовий в’їзд - так було з Вануату", - сказала Сурак (обмеження проти країни ввели у 2022 році через програму "золотих паспортів").
Справді, нещодавно Великобританія через «очевидні порушення» у рамках програми з продажу паспортів запровадила візи для громадян Домініки; раніше мешканці колишньої британської колонії мали безвізовий в’їзд до країни. Міністр внутрішніх справ Великобританії Суелла Браверман заявила, що карибська держава видає громадянство «особам, які загрожують Великобританії».
Суелла Браверман на щотижневому засіданні Кабміну на Даунінг-стріт, 10. 5 вересня 2023 року
Прем’єр-міністр Домініки Рузвельт Скерріт назвав рішення Великобританії «неприємним» і зазначив, що його уряд вживає «додаткових заходів щодо вдосконалення програми». Він сказав, що влада дотримується «багаторівневої» системи стримувань і противаг, за яку «відповідають провідні агентства-контролери».
Проте учасник програми, який мав причини турбуватися про перевірки, розповів журналістам, що у його випадку процедури контролю не спричинили особливих проблем.
Уряд Домініки та прем’єр-міністр Скерріт також проігнорували наші питання. На нещодавній прес-конференції прем’єр прокоментував наше розслідування: «Є люди в цій країні, які, як і раніше, намагаються знищити [програму «громадянство за інвестиції»] і вступають у змову з міжнародними та місцевими журналістами для поширення зловмисної пропаганди та дезінформації про нашу програму. Деякі беруть участь у цьому лише тому, що хочуть позбавити владу Лейбористської партії».
За словами Скерріта, програма «громадянство за інвестиції» «значною мірою визначає економічний та соціальний розвиток [Домініки], а також повний обсяг національної програми працевлаштування, на яку щомісяця йде майже п’ять мільйонів доларів. [Програма] дозволяє будувати тисячі будинків, удосконалювати системи охорони здоров’я та національної безпеки».
«Ми дотримуємося надійної, багаторівневої системи контролю, – додав Скерріт. — Якщо сьогодні хтось став громадянином Домініки, а завтра порушив закон, то програму у цьому звинувачувати не можна».
Зборище негідників
Коли влада Великобританії ввела обмеження для громадян Домініки, вона не уточнила, кому саме хочуть заборонити в’їзд до країни. Отримавши список з 7700 нових власників паспортів Домініки (ймовірно, він неповний), журналісти виявили безліч підозрілих осіб.
У ряді випадків сумнівні особи реєстрували за паспортами Домініки компанії після того, як в інших країнах їх звинувачували у правопорушеннях.
Йорданський бізнесмен Мутасем Фаурі та його батько Файєз отримали громадянство острівної держави у 2010 році. Через два роки їх заарештували, звинуватили в розкраданні десятків мільйонів доларів в інвесторів і засудили до тюремних термінів. Вони подали апеляцію.
Фаурі-старший сидить у в’язниці, а Мутасем, якого також засудили до ув’язнення, уникнув покарання. Він відкрив у Великій Британії компанії, вказавши, що має громадянство Домініки, а живе в ОАЕ. Мутасем та Файєз не відповіли на запити про коментарі.
Паспорт Домініки в 2015 році також купив іспанець Педро Форт Бербель — через два роки Комісія США з цінних паперів і бірж (SEC) звинуватила його в організації фінансової піраміди та багаторівневої шахрайської схеми у сфері маркетингу на десятки мільйонів доларів.
У 2019 році SEC відсудила у Бербеля та його компанії Fort Marketing Group LLC 26 мільйонів доларів і з’ясувала, що він переказав мільйони доларів адвокатам через рахунки в банках Домініки: The Bank of Nova Scotia, FirstCaribbean International Bank та Royal Bank of Canada.
У SEC відмовилися коментувати справу або повідомити, чи вони отримали якісь гроші. Бербель та його адвокати не відповіли на запитання OCCRP.
Хасан Насер Джафар аль-Ламі - іракський бізнесмен, який купив паспорт Домініки у 2017 році. 2022-го він відкрив по ньому компанію у Великій Британії.
Тим часом низка арабських та міжнародних ЗМІ звинуватили аль-Ламі та Noor Islamic Bank в Іраку, акціонером якого він був, у причетності до переведення виручки з аукціонів, які проводив Центробанк Іраку, підсанкціонованим особам чи воєнізованим угрупованням.
Розслідування показало, що громадянин Ірану використав паспорт Домініки, щоб відкрити компанію, на яку США минулого року наклали санкції за продаж десятків мільйонів доларів іранським нафтохімічним підприємствам.
За природну красу та «живий» рельєф Домініку прозвали «природним островом» — там навіть знімали другу та третю частину «Піратів Карибського моря»
Бананова криза
Виникнення у Домініці програми з продажу паспортів як мінімум частково зумовлене економічною необхідністю.
До 2000-х років Світова організація торгівлі позбавила всіх преференцій життєво необхідну для острова бананову індустрію. Ці події, а також пара руйнівних ураганів привели країну в кризу.
Підтримка Міжнародного валютного фонду (МВФ) "йшла з певними умовами", - сказав Пітер Клег, професор міжнародних відносин в Університеті Західної Англії. «Домініка мала обрубати соціальні програми».
У пошуках альтернативного джерела доходу країна організувала програму золотих паспортів. За словами Клегга, рішення обумовлено необхідністю «виживання». «Моральна сторона питання не мала значення.
Домініка не мала нормальної стратегії розвитку поза банановим сектором». Домініка легалізувала програму «громадянство за інвестиції» в 1993 році, проте вона набула популярності серед світових багатіїв, лише коли до влади прийшов Скерріт.
Новий прем’єр отримав не лише бананову, а й політичну кризу. У 2004 році він зайняв місце попередника, що помер, напередодні швидких виборів — йому потрібно було залучити в країну кошти і показати громадянам, на що він здатний.
Одним із джерел фінансування став Китай. На початку 90-х основними покупцями громадянства Домініки були тайванці. Прийшовши до влади, Скерріт почав просувати програму в Китаї — в рамках масштабнішого розвороту політики країни у бік Піднебесної.
Плани Скерріта виходили за межі Азії: його адміністрація почала просувати паспорти Домініки по всьому світу та шукати інвесторів у таких місцях, як Росія та Близький Схід.
Штаб Лейбористської партії Домініки
Торговці паспортами та нерухомістю
Скерріт, як і раніше на чолі країни, став «довгослужбовцем» прем’єром Домініки. IMF повідомляє, що державі вдалося щонайменше частково фінансово відновитися.
Судячи з урядових даних, за Скерріта програма «громадянство за інвестиції» набула неймовірного успіху.
З 2009 по 2021 рік, згідно з держбюджетом Домініки, схема принесла державі близько 775 мільйонів доларів, тим самим допомагаючи фінансувати урядові програми та тримати при владі партію Скерріта.
Принц Гаррі та прем’єр-міністр Домініки Рузвельт Скерріт у Букенгемському палаці на нараді глав урядів країн Співдружності
Внаслідок розвитку цього напряму з’явилося понад 70 компаній, акредитованих на просування програми «золотих паспортів» Домініки. Деякі їх також розширилися у сферу будівництва.
Серед найпомітніших зареєстрована в ОАЕ Montreal Management Consultants Est (MMCE) під керівництвом Ентоні Хайдена.
MMCE не тільки торгує паспортами, але й має у Домініці будівельний підрозділ – MMC Development. На її сайті вказано, що це провідна будівельна компанія країни. Серед іншого вона займається будівництвом нового міжнародного аеропорту; Як повідомляється, його вартість оцінюється в 370 мільйонів доларів.
У рамках проекту з будівництва соціального житла у Домініці MMCE вдалося об’єднати два напрямки діяльності.
Після того, як у 2015 році тропічний шторм «Еріка» накрив Домініку, MMCE підписала з урядом країни кілька угод про зведення стійких до ураганів будинків. Механізм фінансування проекту виявився вкрай вигідним для Хайдена та його компанії. 2018 року Хайден дав інтерв’ю виданню, що спеціалізується на отриманні громадянства за інвестиції. Він розповів, що уряд відшкодовував MMCE витрати на будівництво із коштів, які MMCE на продажі паспортів, беручи при цьому комісію. Кошти проводили через ескроу-рахунок, який вносили паспортні збори. Частина грошей йшла уряду, частина – на відшкодування витрат компанії Хайдена.
"MMCE отримує як сервісну комісію з клієнтів, так і плату за будівництво", - сказав тоді Хайден.
На запитання журналістів Хайден відповів листом, у якому сказано, що схема справді становить ризики, але й вигоду.
«Темпи торгівлі паспортами не впливають на хід реалізації проекту, оскільки MMCE заздалегідь виділяє кошти, щоб забезпечити своєчасне завершення будівництва та здачу об’єктів в експлуатацію, – говорить лист. — Подібні схеми мають певну ціну як фінансову, так і моральну. Більшість інвесторів відмовляються від таких проектів, оскільки вони вважаються високоризиковими. Ми пишаємося тим, що не боїмося ризикувати та успішно реалізуємо масштабні проекти».
У листі зазначено, що перевіркою кандидатів отримання громадянства за інвестиції займалася урядова організація. "MMCE як уповноважений представник використовує власну сувору систему відбору потенційних кандидатів на отримання громадянства".
У листі також йдеться, що компанія «не допомагає і ніколи не допомагатиме фізичним чи юридичним особам зі злочинним минулим в отриманні статусу іммігранта чи другого громадянства».
Хайден також співпрацював з прем’єром Скеррітом.
Документи, що потрапили до журналістів, показали, що в 2018 році його компанія купила у Скерріта нерухомість у Домініці на суму понад 270 тисяч доларів. На 2020 рік влада Домініки платила тій же фірмі близько 140 тисяч доларів на рік за оренду для прем’єра особняка з видом на Розо (коли Скерріта розкритикували за це, він пообіцяв не продовжувати дворічного договору).
Орендний особняк Рузвельта Скерріта з видом на Розо
Джессіка Тілліпман, заступник керівника наукової програми юридичного забезпечення держзакупівель в Університеті Джорджа Вашингтона, каже, що зв’язок між Хайденом і Скеррітом може представляти конфлікт інтересів.
Представник Хайдена сказав журналістам, що з прем’єром Скеррітом, якого бізнесмен глибоко поважає, він має «суто професійні» відносини.
Купити громадянство Домініки також можна, вклавши 200 тисяч доларів у схвалену урядом нерухомість, що будується — такі проекти повинні створювати робочі місця для місцевих жителів.
Документ, що підтверджує передачу нерухомості між прем’єр-міністром Скеррітом та Mercury Properties Ентоні Хайдена
Серед компаній, які також спеціалізуються на торгівлі паспортами та будівництві нерухомості в Домініці, – Range Developments в ОАЕ. Серед проектів, які вона профінансувала через програму продажу громадянства, є готель біля національного парку Кабрітс на півночі острова.
Судячи з документів, що потрапили до OCCRP, серед клієнтів Range був Асадулла Халід — колишній глава розвідки Афганістану, якого неодноразово звинувачували в порушеннях прав людини.
На запит про коментарі у Range відповіли, що «зацікавлені заявники могли інвестувати у проект лише після того, як їх схвалив уряд. Отже, вони пройшли перевірки держави і були визнані підходящими кандидатами на отримання громадянства».
«Переважною більшістю заявок займалися сторонні промоутери та місцеві агенти, а не Range Developments. Тому ми не маємо даних, про які ви говорите», — повідомили в компанії.
Нез’ясовне багатство
Поки фірми на кшталт MMCE та Range відкрито заробляли на програмі «громадянство за інвестиції», прем’єр Скерріт також покращив матеріальне становище.
«Вважаю, що у мене має бути найвища зарплата в країні, — каже прем’єр на опублікованому 2021 року відео. — Більшість отримує більше за мене».
Опозиційні політики та інші спостерігачі, у тому числі американські дипломати, зацікавилися станом Скерріта і запідозрили, що його раптовому збагаченню сприяли «золоті паспорти».
«У деклараціях Скерріта було вказано мінімальні активи, коли він увійшов до уряду 2000 року, — йдеться у депеші Держдепартаменту США від 2009 року, яку опублікували у WikiLeaks. — Скерріт не мав іншої офіційної роботи і не робив інвестицій, які приносять прибуток, окрім його щомісячної державної зарплати у розмірі менше 2000 доларів. Проте Скерріт придбав у Домініці земельні ділянки, які на папері коштують понад 400 тисяч доларів (ринкова вартість вища), а також будує палацову резиденцію в рідному селі В’єй-Кас».
Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей та генеральний секретар Співдружності Патрісія Скотланд вітають Рузвельта Скерріта у Лондоні. 19 квітня 2018 року
Наступного року Антикорупційна комісія Домініки розглянула скаргу, яку подав проти прем’єра опозиційний лідер Леннокс Лінтон. Лінтон припустив, що Скерріт купив вісім прибережних вілл за кілька мільйонів доларів, хоча його офіційний дохід не доводить таких сум.
Згідно зі скаргою, «щоб профінансувати купівлю цих вілл, прем’єр-міністр користувався подарунками, пільгами та преференціями», порушуючи Кодекс поведінки державних службовців.
На вимогу Комісії Лінтон надав докази, у тому числі листи і таємно записану телефонну розмову, що вказують на те, що Скерріт володіє цими активами.
Комісія запросила Лінтона на слухання та вивчила його скаргу, але у результаті вирішила, що доказів отримання Скеррітом неналежних подарунків недостатньо, а можливі порушення за фактом володіння нерухомістю має перевіряти прокуратура. Комісія ухвалила, що необхідне подальше розслідування, щоб встановити, чи зловживав прем’єр повноваженнями. Невідомо, чи провели розгляд.
Судячи зі сторінки Скерріта в LinkedIn, його син навчався у дорогій нью-йоркській школі. ЗМІ пов’язують дружину прем’єра Меліссу та кількох його родичів із квартирою у Нью-Йорку вартістю 2,2 мільйона доларів.
Скерріт підтвердив журналістам Al Jazeera, що його родина жила в квартирі, але сказав, що це був «добрий жест» подруги його дружини, відкинувши звинувачення.
Прем’єр-міністр та його дружина не відповіли на запити про коментарі.
Автори: Зак Копплін, Антуан Харарі, Лара Діхміс, Шарад В’яс та Джесс Пуркіс
Джерело: OCCRP