Корупція в Держспецзв’язку як вигідний бізнес: вкрав 62 мільйони, вийшов за 25

Два скандали в одному

Почалося все з повідомлення НАБУ та САП про те, що вони викрили організовану групу із шести осіб, до якої входили голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) та його заступник. Ця група, як стверджують НАБУ та САП, у 2021-2022 роках заволоділа державними коштами на суму понад 62 млн грн, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

Кабмін відреагував дуже оперативно: того ж дня, 20 листопада, він звільнив голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору за власним бажанням. Уточнимо, що Щиголь обіймав свою посаду з 8 липня 2020 р., а Жора — з 28 грудня 2020 р. Володимир Зеленський присвоїв Щиголю військове звання бригадного генерала 29 березня 2022 р.

23 листопада Вищий антикорупційний суд заарештував Щиголя на два місяці з правом внесення застави у розмірі 25 млн. грн. На суді прокурори САП повідомили, що дохід Щиголя за останні роки склав 4,5 млн грн, проте півроку тому під час обшуку у нього виявили не лише 82 тис. євро та $72 тис. готівкою, а й криптогаманець на телефоні із запасом криптовалюти, еквівалентним майже $1,5 млн. Сам підозрюваний заявив на суді, що цей криптогаманець з ним ніяк не пов’язаний. І що НАБУ півроку тому під час обшуків не знало про нього, а зараз він раптом з’явився.

Дивно: голова спецслужби, відповідальної за захист інформації, розповідає, що йому на телефон підкинули криптогаманець із $1,5 млн. У мирний час можна було б посміятися. Але зараз такі "жарти" напружують.

20 листопада Дейнега на своїй фейсбук-сторінці поділився своїм "особистим оціночним судженням" про справу Щиголя. "Це тільки верхівка айсберга. Важливо розуміти, що голова цієї служби (на мою думку) — це лише "фунт", якого легко замінять на іншого. І це погана новина. Але є і хороша — є підстави думати, що це не остання підозра. Також є відчуття, що через певний час підозри чекають і на декого з інших на цьому фото. Але цього прийдеться почекати", — розповів Дейнега і нижче помістив фото, на якому поруч із Щиголем сидить віце-прем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

За сім місяців роботи в Міноборони Дейнега встиг з’ясувати чиновницькі зв’язки Щиголя: "У Держспецзв’язку є своє лобі в парламенті і, зокрема (але не тільки), депутат Олександр Федієнко у комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, який тягнув вигідні їм закони, навіть коли проти були Міноборони та ЗСУ. У них є лобі в уряді у вигляді багатьох заступників Мінцифри. У них доволі міцний ситуативний союз із СБУ. У них є лобі в Офісі президента у вигляді Михайла Федорова". Тобто для впливу на позицію уряду достатньо заступників Федорова, а сам Федоров вирішує питання на Банковій.

23 листопада Дейнега розповів, що ще перед своїм призначенням до Міноборони він приїхав до Щиголя "і пояснив, що вважаю його діяльність корупційною і шкідливою для ЗСУ. І що правила гри, які приводять до того, що армія не цифровізована, а у когось приростає крипта на гаманці, ми будемо міняти". Далі, за його словами, були сім місяців тиску і зрештою його звільнення, яке (за його інформацією) "лобіював особисто Михайло Федоров".

І ось тут ми підходимо до найцікавішого — тих грошей, якими управляє Держспецзв’язок.

Крутіше, аніж СБУ та ДСНС

Останні кілька місяців телемарафон регулярно розповідав про мітинги під меріями Києва та інших міст із вимогами віддати гроші на армію. Під час воєнного стану така активність (як і її позитивне висвітлення у провладних медіа) була б неможлива, якби вона не була організована Банковою. Про це свідчить і той факт, що активісти старанно обмежувалися вимогами до міських рад та демонстрували повну байдужість до аналогічних видатків бюджетних коштів (наприклад, на ремонт автошляхів) з боку уряду та обласних держадміністрацій.

50% цих коштів у жовтні-грудні 2023 року і 45% у 2024 році підуть Держспецзв’язку на проект "Армія дронів", яким опікується не хто інший, як віце-прем’єр Михайло Федоров. До кінця поточного року Держспецзв’язку отримає на цю статтю видатків 12,9 млрд грн, а наступного року — ще понад 43,3 млрд грн.

Завдяки цьому проекту бюджет Держспецзв’язку у 2024 році зросте до 50,6 млрд грн і залишить далеко позаду бюджети таких потужних та впливових структур, як Держслужба з питань надзвичайних ситуацій (43,1 млрд грн) та СБУ (35,1 млрд грн).

І ось тепер виявилося, що реноме структури, яка має освоїти все це багатство, зіпсовано кримінальною справою проти керівників. Щоправда, керівників швидко звільнили, але ґрунт для сумнівів залишився.

Тепер можливі два сценарії. Один із них виглядає фантастичним, бо його описує Дейнега, викинутий із владної команди.

Дейнега стверджує, що з початком повномасштабної війни Держспецзв’язку встигла сильно збільшити свій вплив і повноваження, фактично підім’явши під себе всю тему кіберзахисту (військового та цивільного), а також дрони, і фактично стала "гаманцем і руками" Мінцифри у багатьох питаннях. "Що закупалося і ціни є інформацією з обмеженим доступом. Але, за моїми даними, там є що розслідувати", — каже колишній чиновник. У числі необхідних рішень він назвав передачу дронів до профільних міністерств (Мінстратегпрому та Міноборони) та глибокий і прискіпливий аудит закупівель по "Армії дронів".

Скоріш за все, нічого цього не буде. Не для цього влаштовувалося шоу під меріями міст.

Набагато реалістичніший сценарій полягає в тому, що Банкова намагатиметься заглушити цей скандал у медіапросторі, а також вплинути на НАБУ, щоб не допустити нових скандалів, небезпечних для віце-прем’єра Федорова.