На ринку газу утворився ланцюг боргів на понад 200 мільярдів гривень

Як і у випадку з ринком електроенергії, у переліку боржників і тих, кому винні – ледь не всі учасники галузі: НАК "Нафтогаз", "Оператор ГТС", "Укртрансгаз", комунальні підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), облгази, газзбути, а також населення.

Загалом проблема наявності заборгованості в розрахунках за блакитне паливо для України не нова, але після початку великої війни вона набула небачених до цього масштабів. Що з цим робити?

Завдання мінімум – принаймні зупинити нарощування боргів, а згодом спробувати повністю розв’язати проблему із розрахунками. В ідеалі – не допустити повторення сьогоднішньої кризи в майбутньому.

Але останнє стане можливим лише після повної лібералізації ринку та переходу на ринкові рейки, до якої, судячи з усього, поки не готові ані уряд, ані населення.

За що борги?

На різного роду нарадах та обговореннях у владних кабінетах, щодо вирішення боргової кризи на газовому ринку, які останнім часом стали все частішими, їх учасниками озвучуються різні цифри. Так, за оцінками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), станом на початок вересня загальний рівень неврегульованих боргів на ринку блакитного палива перевищував 190 млрд грн.

Водночас, відповідно до даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), які є в розпорядженні ЕП, загальна сума боргу на 1 жовтня взагалі перевищувала 200 млрд грн.

Одразу варто відзначити, що шляхів погашення, списання чи реструктуризації принаймні частини вказаної НКРЕКП суми наразі не існує з об’єктивних причин. Річ у тім, що частина боржників наразі перебувають в зоні активних бойових дій або взагалі на тимчасово окупованій території.

Для кращого розуміння всі поточні борги варто розділити на декілька ключових категорій.

Борги тепловиків

Історично найбільшими боржниками за природний газ були підприємства теплокомуненерго та теплоелектроцентралі, які виробляють тепло та гарячу воду, та меншою мірою – електроенергію. Із загального боргу непобутових споживачів у 129,7 млрд грн на цих виробників тепла припадає 90,4 млрд грн.

Ще 38,9 млрд грн – промисловим підприємствам, в тому числі ТЕЦ та теплоелектростанції (ТЕС), які виробляють електроенергію з газу. Зрозуміло, що в умовах постійних обстрілів енергетичних об’єктів та можливих блекаутів зупинити постачання палива на такі підприємства за борги наразі неможливо.

Зі свого боку постачання газу для виробництва тепла завжди супроводжувалося проблемами. Державні та комунальні підприємства ТКЕ скаржаться на те, що тарифи на тепло не покривають витрат на закупівлі блакитного палива, а населення ніколи повністю не розраховується за спожитий газ.

Однак з початком великої війни ситуація в галузі значно погіршилась. Вплинули на це два фактори. По-перше, з літа 2022 року і до кінця дії воєнного стану введено мораторій на підняття тарифів на теплову енергію для населення (при чому закон був ухвалений влітку, а мораторій діє з 24 лютого 2022 року - ЕП.), який не дозволяє переглянути їх до економічно-обґрунтованих. По-друге, вартість безпосередньо блакитного палива у певні періоди постачання коштує дорожче, а чинний тариф не дозволяє покривати таку ціну.

Ситуацію погіршили й масштабні обстріли критичної інфраструктури, через які підприємства вимушені направляти частину грошей, якими можна було покривати борги, на ремонти пошкодженого обладнання.

У підсумку підприємства ТКЕ накопичили багатомільярдні борги перед НАК "Нафтогаз", джерела покриття яких поки не визначені. Щодо цього тривають консультації Міністерства відновлення, Мінфіну та "Нафтогазу" у координації з Міжнародним валютним фондом.

Борги населення

До величезних масштабів зросли й газові борги населення. За даними НКРЕКП, станом на початок жовтня заборгованість побутових споживачів за блакитне паливо перед постачальниками становила 29 млрд грн.

"Тут мова йде в тому числі про старі борги перед так званими газзбутами (контролювались структурами Дмитра Фірташа ), які вже не постачають газ, а також про споживачів та територіях, які після початку великої війни окупували росіяни. Це такі великі міста як Маріуполь, Мелітополь, частина Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей", – пояснює співрозмовник ЕП на ринку.

При цьому борги за так званою "другою платіжкою", тобто за послуги з розподілу газу, які населення платить облгазам, сягнули 2,7 млрд грн.

Що стосується боргів за комунальні послуги, то за даними Держстату, на кінець листопада за централізоване опалення та гарячу воду українці заборгували 23,3 млрд грн. Цифри боргів по інших послугах в платіжках, які не мають прямого відношення до споживання газу, наступні: за управління багатоквартирними будинками – 5,6 млрд грн, централізоване постачання холодної води та водовідведення – 6,4 млрд грн, вивезення побутових відходів – 1,3 млрд грн, постачання електроенергії – 6,9 млрд грн.

Борги за комуналку були завжди, однак після повномасштабного вторгнення Росії ситуація погіршилась. Одна з причин – заборона відключати населення у разі несплати рахунків за житлово-комунальні послуги.

"Найдієвіший механізм стимулювання споживачів до оплати – це не інформаційна політика, а відключення. Якщо споживач знає, що його відключать, а він не заплатив, маючи при цьому гроші, то він не створюватиме борги. Як ви знаєте на сьогодні заборона на відключення у нас є. Навіть при цьому рівень оплати споживачів є високим, але це далеко не 100%", – розповідає один учасників газового ринку. 

Борги облгазів та газзбутів

21,3 млрд грн "Нафтогазу" завинили газорозподільчі компанії за так званий технічний газ або газ для виробничо-технологічних витрат.

Розподіляють блакитне паливо оператори газорозподільних мереж, (їх ще називають облгазами) яких в Україні налічується понад 40. Раніше близько 70% розподілу газу в країні контролювали структури Фірташа, але наразі цей бізнес на завершальному етапі переходу до групи "Нафтогаз".

Також облгази винні 15,2 млрд грн "Оператору ГТС України" за добовий негативний небаланс. Простими словами – це газ, який без оплати був відібраний з системи.

Також існують й старі борги, про які ЕП вже писала раніше. Вони сформувались до 2020 року та досі це питання не вирішене. Зокрема йдеться про борги облгазів перед "Укртрансгазом", які перевищують 20 млрд гривень, та борги газопостачальних компаній - близько 24 млрд грн.

"Здебільшого заборгованість облгазів – це попередні довготривалі періоди (до переходу в структуру "Нафтогазу"), зараз вони в принципі справно платять", – розповідає співрозмовник ЕП на газовому ринку.

"Це історичні борги, які накопичувалися роками. Зрозуміло, що війна також негативно вплинула, тому що багато об’єктів залишились на окупованих територіях. Другий момент – проблема була і раніше, коли довгий час не переглядалися тарифи на розподіл і вони не дозволяли закрити всі витрати, в тому числі й на технологічний газ (виробничо-технологічні витрати). Тобто левова частка боргів була зумовлена вадами державного регулювання", – каже співрозмовник ЕП в уряді.

Опитані ЕП експерти та учасники ринку наголошують, що, як і у випадку боргів на ринку електроенергії, одного простого рішення для вирішення всіх накопичених проблем - постанови, наказу чи закону - наразі нема.

"Потрібен системний підхід, який містить в тому числі і непопулярні заходи", - розповідає представник однієї з державних компаній сектору. З чого треба почати?

"Перше - необхідно знімати заборону на відключення споживачів (за виключенням областей, де ведуться бойові дії, - ЕП.), щоб підняти рівень платіжної дисципліни. Розраховувати на тотальну свідомість споживачів - воно так не працює", - каже не під запис представник уряду.

Другий крок - поступовий перехід до економічно-збалансованих тарифів.

"Треба поступово прямувати у бік підвищення тарифів. Наша мета згідно Facility плану - до 4 кварталу 2025 року здійснити поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу та ТКЕ", - заявляє заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Бутенко.

За словами екскерівника "Оператора ГТС" Сергія Макогон, стимулювати людей більш відповідально витрачати енергоресурси можуть лише ринкові тарифи.

"Україна має вже відмовлятись від регульованих цін на газ для населення. Про це говорять вже і міжнародні партнери. У нас діє система монетизованих субсидій, тому захищені верстви населення не відчують введення ринкових цін, але всі інші мають сплачувати ринкову вартість газу (12-13 грн)", - вважає Макогон.

"Коли ми вживаємо такі жорсткі заходи для стабілізації ситуації на ринку, треба не забувати про існування незахищених верств населення та необхідність забезпечити їм соціальний захист", - погоджується співрозмовник ЕП в уряді.

"Щодо вже існуючих боргів, то принаймні частину з них можна було вирішити. Минулого року був ухвалений закон 1639, але у підсумку він так і не був реалізований, хоча для цього все було готово і був унікальний шанс хоча б частково врегулювати багатомільярдні борги.

У підсумку ситуація на сьогодні істотно не відрізняється від минулорічної, за виключення збільшення обсягу заброгованості за газ ТКЕ та істотним збільшення обсягу різниці в тарифах до 37 млрд грн", - каже Бутенко.

"Усе ці чинники поглиблюють проблеми на ринку природного газу, теплогенеруючих та теплопостачальних підприємств. Ми впевнено скочуємось в системну боргову кризу. Якщо проблему поступово не вирішувати, то в один прекрасний день опалювальний сезон у багатьох регіонах може так і не розпочатись", – резюмує співрозмовник ЕП в уряді.