Мінкульт за Ткаченка витратив 659 мільйонів гривень не за цільовим призначенням
Про це йдеться у звіті про ефективність використання виділених Мінкульту коштів з фонду боротьби з COVID-19, повідомляє Рахункова палата.
"Аудит засвідчив незадовільний процес підготовки Міністерством культури та інформаційної політики й ухвалення урядом рішень про виділення коштів із фонду боротьби з COVID-19, а головне – майже повну невідповідність змісту відповідних документів нормам закону про державний бюджет на 2020 рік та порядку використання цих коштів, затвердженого постановою Кабміну від 22 квітня 2020 року." - член Рахункової палати Андрій Дідик
Аудит встановив, що у червні 2020 року Мінкульт звернувся до уряду з проханням виділити йому 1,9 млрд гривень за 11 напрямами. Кабмін виділив міністерству 777,8 млн гривень з фонду боротьби з COVID-19 за 6 напрямами, 5 з яких на суму 743,4 млн гривень – неправомірно.
«Більшість передбачених цими документами напрямів узагалі не стосуються заходів із запобігання хворобі та боротьби з її наслідками, а за суттю є фінансовою підтримкою сфери культури, туризму та креативних індустрій (на видачу різних ґрантів суб’єктам господарювання, виробництво серіалів, розробку електронного ресурсу культурної спадщини, погашення закладами культури заборгованості із спожитих послуг), – встановили аудитори.
Крім того, через відсутність у Міністерстві детальних, точних і достовірних фінансово-економічних розрахунків потреби у бюджетних коштах, рішення про виділення йому цих коштів взагалі не можна було ухвалювати, вважають у Рахунковій палаті.
Водночас аудит виявив, що майже 663 млн гривень виділили без законодавчих підстав узагалі для використання коштів державного бюджету на надання ґрантів інституційної підтримки.
«Унаслідок цього на заходи, що не відповідають напрямам спрямування та цільовому призначенню коштів фонду боротьби з COVID-19, МКІП використало майже 60 млн гривень, Український культурний фонд (УКФ) – понад 518 млн гривень, Український інститут книги – більш як 81 млн гривень.
Також фахівці Рахункової палати з’ясували: щойно УКФ перераховував ґрантоотримувачам кошти із держбюджету, вони втрачали статус бюджетних і виводились із системи казначейського обслуговування та бюджетного контролю. Це дозволило Українському культурному фонду уникнути дотримання критеріїв визначення одержувачів бюджетних коштів (не менш як дворічний досвід роботи за відповідним профілем, виробничий потенціал, незбиткова діяльність тощо).
При цьому УКФ не вимагав підтвердження попереднього отримання доходу від діяльності у сфері культури, туризму або креативних індустрій. Відтак аудитори Рахункової палати встановили 99 випадків, коли він уклав договори з ґрантоотримувачами, які не отримували надходжень у попередньому 2019 році, а 59 з них узагалі не здійснювали в цей період господарської діяльності. За цими договорами перерахували 57,5 млн гривень.
Аудит також виявив, що основна мета надання ґрантів інституційної підтримки у сфері культури, туризму та креативних індустрій – створення робочих місць – не була досягнена. Адже протягом 2020–2021 років кількість працівників ґрантоотримувачів зменшилась на 16%. Отже, понад 518 млн грн витратили з державного бюджету неправомірно та нерезультативно.
Про результати аудиту Рахункова палата повідомила Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію України.
Як повідомлялося, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко подав заяву про відставку 20 липня. 27 липня її задовольнила Верховна Рада.
Відставка Ткаченка наприкініці липня відбулась на хвилі обурення громадськості видатками на виробництво серіалів. Перший скандал стосувався виділення 33 млн гривень на комедійний серіал продюсера та телеведучого Юрія Горбунова «Смт Інгулець».
